Ухвала суду № 101572484, 02.12.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/8164/21

Провадження №2-з/639/168/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

02 грудня 2021 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі судді Баркової Н.В., розглядаючи у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 у цивільній справі №639/8164/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2021 року представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача суму збитку у розмірі 33 736,00 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., вартість експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 3 089,00 грн., вартість послуг на здійснення касової операції у розмірі 46,30 грн., вартість послуг за повідомлення про проведення та запрошення на експертизу у розмірі 70,00 грн., та стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн.

На даний час провадження у цивільній справі №639/8164/21 не відкрито, оскільки судом 01.12.2021 року з метою з`ясування інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичних осіб - відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, направлено відповідний запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова, однак відповідь на адресу суду на даний час не надходила.

Разом з позовом представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд накласти арешт на ГАЗ 3302-415 д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який належить відповідачу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах суми позову – 46 941,00 грн.

Суд, дослідивши матеріали позову та заяви про забезпечення позову, вважає її такою, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п. п. 1, 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (Зі змінами, внесеними згідно з Постановою № 2 від 12.06.2009 року) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах – учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, оцінивши доводи представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає, що заява про забезпечення позову на даний час задоволенню не підлягає, оскільки заявником не надано будь-яких доказів очевидної і об`єктивної загрози порушення прав позивача шляхом можливого продажу автомобіля «ГАЗ 3302-415» д.н.з. НОМЕР_1 , а також не надано будь-яких доказів належності саме відповідачу ОСОБА_4 на праві власності вказаного автомобілю.

Крім того, позивачем не доведено факт того, що невжиття саме таких за обсягом заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання в подальшому рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Всі інші доводи заявника стосуються підстав та предмету позову, з якими позивач звернувся до суду, однак оцінка таким доводам може бути надана судом лише за результатами розгляду справи по суті в судовому засіданні.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 149-153, 189, 197, 198, 200, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 у цивільній справі №639/8164/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення ДТП – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Н.В. Баркова