Рішення № 101572441, 01.12.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/3862//20

Провадження № 2/639/191/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2021 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Гаврилюк С. М.,

при секретарі судового засідання - Пивоваровій Т. В.,

за участю позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача - адвоката Фуженкова Ю. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 639/3862/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, в якій просить суд визначити місце проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позов мотивований тим, що з 20.06.2009 сторони перебували у шлюбі, який розірвано рішенням суду 14.02.2017. Від вказаного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу залишився проживати з відповідачем. Згідно рішення суду ОСОБА_1 сплачує аліменти на утримання дитини на користь ОСОБА_2 , проте допомогу дитині він не обмежує лише аліментами, а допомагає додатково подарунками, забирає сина до себе на вихідні, під час канікул, також часто робить з ним уроки, забезпечує йому гармонійний розвиток.

Позивач зазначає, що завжди піклується про дитину, слідкує за станом здоров`я сина та його розвитком, постійно спілкується з ним та намагається забезпечити його довкілля, купує йому одяг, взуття канцелярські прилади, намагається виховувати його належним чином; приділяє йому багато уваги, щоб хлопчик ріс здоровим, був людиною різносторонньою, отримав освіту, намагається забезпечити йому належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Позивач вказує, що не вживає спиртні напої, має постійний заробіток, працює механіком автомобільної колони в ТОВ «ЛЮКС СЕРВІС ПЛЮС», ніяких негативних залежностей не має, характеризується позитивно, проживає в двокімнатній квартирі, одна з якої буде належати синові, з сином має дружні стосунки, добрий психологічний контакт, вони прив`язані один до одного. ОСОБА_1 вважає, що мати, яка є відповідачем по справі, належним чином увагу дитині не приділяє, систематично покидає сина на тривалий час, оскільки їздить в іншу державу.

Так у вересні 2016 року, коли дитина пішла в перший клас, ОСОБА_2 залишила його на двох незнайомих позивачеві хлопців та виїхала в Турцію. Потім приїхали батьки відповідачки, які є людьми похилого віку, її мати - ОСОБА_5 , 1954 р.н., часто хворіє, майже не ходить та батько - ОСОБА_6 , 1950 р.н. Коли позивачеві це стало відомо, він забрав сина до себе, перевів його до школи АДРЕСА_1 і він проживав з ОСОБА_1 з серпня 2018 року по червень 2019 року. Коли відповідачка приїхала з Турції тільки в червні 2019 року, то позивач не заперечував щоб син поспілкувався з матір`ю, однак вона без згоди ОСОБА_1 забрала хлопчика до себе та перевела його у іншу школу № 18. На думку позивача, ОСОБА_2 належним чином дитину не виховує, залишає дитину на своїх батьків похилого віку, постійно їздить в Турцію, а коли знаходиться в Харкові, то вчиняє сварки між своїми батьками та сином, пригнічує дитину.

Так 05.05.2020 ОСОБА_3 зателефонував позивачеві, був дуже збуджений і повідомив, що мама свариться з бабусею та б`є його. Позивач поїхав до сина, викликав поліцію та швидку допомогу. Робітником поліції був складений відповідний протокол на відповідачку. Згідно консультативного висновку у сина була шишка, гематома на голові та зафіксовані інші сліди побоїв. ОСОБА_1 зазначає, що син завжди скаржиться йому, що між матір`ю та її батьками постійні сварки, бійки, вони виражаються нецензурними словами і він дуже нервує. Крім того хлопець хоче проживати разом з батьком.

У зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутись до суду з цим позовом.

25.06.2020 ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Жовтневого району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, Служба у справах дітей Слобідського району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини. Призначено підготовче засідання (том 1 а.с. 35-37).

13.10.2020 ухвалою суду витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетинання громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , державного кордону України у період з 01.09.2016 по теперішній час із зазначенням в яку державу виїжджала ОСОБА_2 , термін її перебування в даній країні та дату повернення в Україну (том 1 а.с. 101-102).

27.10.2020 ухвалою суду відкладено підготовче засідання по цивільній справі, у зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи (том 1 а.с. 111).

27.11.2020 ухвалою суду, постановленою у підготовчому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; задоволено клопотання представника позивача про заміну третіх осіб та залучено до участі у справі як третю особу Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради замість третіх осіб зазначених у позовній заяві позивачем (том 1 а.с. 135-140).

21.01.2021 ухвалою суду, постановленою у підготовчому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, задоволено клопотання відповідача про виклик свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ; долучено до матеріалів справи докази, надані відповідачем 03.12.2020, які містяться в томі 1 а.с. 147-204; задоволено клопотання відповідача та долучено до матеріалів справи 2 копії заяви та 2 копії постанов, поданих до суду 22.12.2020; вилучено подану відповідачем 22.12.2020 через канцелярію суду заяву, яка міститься в томі 1 а.с. 228-236, оскільки вона адресована ДССД ХМР, та постановлено направити вказану заяву за адресою ДССД ХМР; відмовлено в задоволенні заявленого відповідачем клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, які містяться в томі 1 а.с. 237-241, оскільки дане клопотання вже подавалося суду та розглянуто судом і ухвалою суду від 21.01.2021 задоволено за клопотанням з додатками, які містяться в томі 1 а.с. 221-225; долучено до матеріалів справи висновок про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 2 а.с. 6-14).

21.01.2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження у вказаній справі, призначено справу до судового розгляду в судове засідання (том 2 а.с. 15).

08.04.2021 ухвалою суду, невід`ємною частиною якої є ухвала суду від 08.04.2021 про виправлення описки (том 2 а.с. 98), відкладено судове засідання по цивільній справі, у зв`язку з поважною причиною неявки у судове засідання представника позивача (том 2 а.с. 97).

30.08.2021 ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, відповідно до вимог ст. 161, 171 СК України вирішено допитати малолітню дитину, ОСОБА_3 , 2009 р.н., для з`ясування його думки щодо визначення місця проживання у присутності представника ДССД ХМР, у зв`язку з чим визнано явку представника ДССД ХМР обов`язковою та роз`яснено учасникам процесу вимоги закону щодо процесу допиту дитини у судовому засіданні (том 3 а.с. 46-62).

17.11.2021 ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, у відповідності до ч. 2 ст. 84 ЦПК України відмовлено у задоволенні клопотання відповідача, поданого у травні 2021 р. після закриття підготовчого засідання; задоволено клопотання відповідача від 18.05.2021 про долучення до матеріалів справи копії ухвали суду про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на дитину; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 18.05.2021 про долучення до матеріалів справи копії акта обстеження, яка міститься в томі 2 а.с. 147, оскільки копію вказаного документу не посвідчено відповідно до вимог Закону; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 18.05.2021 про долучення до матеріалів справи копії акта оцінки потреб сім`ї/особи та копії висновку оцінки потреб сім`ї, які містяться в томі 2 а.с. 150-152, оскільки копії вказаних документів не посвідчено відповідно до вимог Закону; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 18.05.2021 про долучення до матеріалів справи копій фотографій, які містяться в томі 2 а.с. 155-157, оскільки вказані документи подано з порушенням ч. 8 ст. 83 ЦПК України; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 18.05.2021 про долучення до матеріалів справи копії клопотання начальнику управління освіти, яке міститься в томі 2 а.с. 160-164, оскільки вказане клопотання подано з порушенням вимог ст. 84 ЦПК України; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 18.05.2021 про долучення до матеріалів справи копій заяви та відповіді директора школи на вказану заяву, які містяться в томі 2 а.с. 167-168, оскільки копії вказаних документів не посвідчено відповідно до вимог Закону; задоволено клопотання відповідача від 20.05.2021 щодо долучення до матеріалів справи копії витягу з ЄРДР; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 20.05.2021 про долучення до матеріалів справи копій документів, які містяться в томі 2 а.с. 173-180, оскільки вказані копії не посвідчено відповідно до вимог Закону; долучено до матеріалів справи письмові пояснення свідка ОСОБА_5 ; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 02.06.2021 про долучення до матеріалів справи копій документів, які містяться в томі 2 а.с. 200-203, оскільки вказані копії не посвідчено відповідно до вимог Закону; відмовлено в задоволенні заявленого відповідачем клопотання-пояснення від 07.06.2021 та долученні до матеріалів справи копій скріншотів, які містяться в томі 2 а.с. 205-209, оскільки це не стосується заявленого предмету позову; задоволено клопотання відповідача від 07.06.2021 та долучено до матеріалів справи докази відправлень клопотань по справі позивачу; задоволено клопотання відповідача від 10.06.2021 та долучено до матеріалів справи копії скріншотів, копію довідки про доходи ОСОБА_1 ; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про допит свідків, оскільки пропущено строк встановлений ст. 91 ЦПК України; долучено до матеріалів справи клопотання-пояснення відповідача від 15.06.2021; задоволено клопотання відповідача від 15.06.2021 та долучено до матеріалів справи докази відправлень клопотань по справі позивачу; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 24.06.2021 про долучення до матеріалів справи копій документів про витрати на оздоровлення дитини у 2018 році, а також копій чеків, які не вказані у додатку до клопотання, оскільки вказані копії не посвідчено відповідно до вимог Закону; відмовлено у задоволенні клопотань відповідача від 29.06.2021 про долучення до матеріалів справи копій документів, які містяться в томі 2 а.с. 245-248, у зв`язку з його необґрунтованістю; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача щодо долучення до матеріалів справи копій документів, які містяться в томі 3 а.с. 3-27, оскільки їх подано з порушенням строку передбаченого ст. 83 ЦПК України; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 25.08.2021 щодо долучення копій документів, які містяться в томі 3 а.с. 38-43, у зв`язку з його необґрунтованістю; частково задоволено клопотання відповідача від 25.08.2021 та долучено до матеріалів справи копію заяви та копію ухвали суду від 30.06.2021, відмовлено у долученні до матеріалів справи копії витягу з ЄРДР, оскільки судом вже вирішувалось дане питання; задоволено клопотання відповідача від 09.11.2021 про долучення до матеріалів справи копії листа прокурора від 29.10.2021; задоволено клопотання відповідача від 11.11.2021 та долучено до матеріалів справи докази направлення клопотання по справі позивачу; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи копій документів, оскільки вказані копії не посвідчено відповідно до вимог Закону; задоволено клопотання відповідача від 12.11.2021 та долучено до матеріалів справи докази направлення клопотання по справі позивачу.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі. У судове засідання 17.11.2021 представник позивача не заявилася, 16.11.2021 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення, посилаючись на те, що позов є незаконним, безпідставним та таким, що порушує не тільки її права як матері спільної дитини сторін, але й права самої неповнолітньої дитини, відповідно до якої позивач ініціював спір у суді. На час народження сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сторони перебували у шлюбі та проживали разом, але сімейні відносини між позивачем та відповідачем були недобрими, конфліктними з приводу небажання позивача ОСОБА_1 належним чином утримувати сім`ю, приймати участь у догляді дитини. Вже через рік позивач залишив сім`ю і ОСОБА_2 проживала сама та одна виховувала сина. При цьому відповідач зазначила, що фактично вона з сином знаходилась на утриманні її батьків-пенсіонерів, у квартирі яких вони постійно проживали. Також ОСОБА_2 зазначила, що позивач самоусунувся від утримання та виховання дитини, що змусило її звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів. У зв`язку з бойовими діями на Донеччині відповідач з сином та батьками переїхали до м. Харкова, позивач також переїхав до м. Харкова. Періодично ОСОБА_2 намагалась відновити з позивачем стосунки, але все було марно та під час спільного проживання між сторонами постійно виникали скандали, сварки. У 2017 році шлюб між сторонами розірвано. На думку відповідача, дійсною причиною звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом є бажання позбавитись боргу по сплаті аліментів на сина та отримання аліментів на нього від ОСОБА_2 . Посилання позивача, що відповідач не приділяє увагу сину, залишає його на сторонніх осіб не відповідають дійсності. Відповідач пояснила, що дійсно періодично виїжджає за кордон, щоб заробити там грошей для утримання своєї сім`ї. При цьому вона ніколи не переривала зв`язку із сином, належним чином займалась його вихованням, в чому їй також допомагають її батьки. В свою чергу позивач на утримання сина аліменти не платив, сина не утримував, на прохання відповідача про допомогу не реагував, посилаючись на наявність у нього іншої сім`ї. Докази надані позивачем викликають у ОСОБА_2 серйозні сумніви та вона такі докази вважає неналежними і недостовірними.

Третьою особою - Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради, 22.12.2020 надано суду пояснення, в яких Департамент підтримує позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, у зв`язку з тим, що він виконує свої батьківські обов`язки, створив належні умови для проживання малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також просили справу розглядати без участі представника Департаменту (том 1 а.с. 243).

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , малолітнього ОСОБА_3 у присутності представника Департаменту служб у справах дітей, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.06.2009, який розрізано за рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова 14 лютого 2017 р. (том 1 а.с. 11, 13).

Від вказаного шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідною копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим Калінінським відділом реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції Донецької області 25 листопада 2009 р., актовий запис № 792 (а.с. 12).

Наразі сторони є внутрішньо переміщеними особами з Донецької області, проживають окремо у м. Харкові. Позивач проживає за адресою: АДРЕСА_2 (том 1 а.с. 14). Відповідач разом з батьками проживає за адресою: АДРЕСА_3 (том 1 а.с. 68, 69, 70). Малолітній син сторін проживає з матір`ю та її батьками за вказаною адресою.

10.09.2014 постановою Дергачівського районного суду Харківської області у справі № 619/4696/14-п (провадження № 3/619/1265/14) ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 51 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 36,54 грн (том 1 а.с. 174-175).

Згідно вказаної постанови суду, 28.08.2014 ОСОБА_1 вчинив психологічне насильство по відношенню до своє дружини ОСОБА_2 , яке виразилось в образах.

15.05.2015 постановою Дергачівського районного суду Харківської області у справі № 619/1721/15-п (провадження № 3/619/465/15) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та піддано його адміністративному стягненню у виді громадських робіт на строк 50 (п`ятдесят) годин. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 36,54 грн (том 1 а.с. 170-172).

Цією постановою встановлено, що 20.03.2015 ОСОБА_1 вчинив сімейну сварку в ході якої висловлювався нецензурною лайкою щодо матері своє дружини ОСОБА_5 , в результаті чого вчинив психологічне насильство в сім`ї.

З листа Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 9 Харківської міської ради» від 04.10.2017 за № 105/01-37 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виховувався в закладі з 05.06.2015 по 31.05.2016. Дитина мала хороший фізичний і розумовий розвиток, в процесі розвивально-виховної занятості віддавав перевагу художньо-продуктивній діяльності. Зі слів помічника вихователя групи до закладу його приводила і забирала мама, ОСОБА_2 , рідше тато. Батьки приймали участь в організації розвивально-виховної роботи свого сина: відвідували групові батьківські та загальні збори, були присутні на святкових розвагах. Побажання і прохання вихователів виконували в повному обсязі. За час перебування дитини в закладі не було жодних зауважень щодо його зовнішнього вигляду: ОСОБА_3 відвідував групу чистий та охайний. Квитанції за харчування хлопчика батьки сплачували своєчасно, заборгованості не було (том 1 а.с. 21).

Як вбачається з характеристики на ОСОБА_3 , учня 2-А класу Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 18, хлопчик, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , навчається в ХСШ № 18 з 1 вересня 2016 року. За час навчання хлопчик проявив себе як недисциплінований учень, дуже активний, рухливий на перерві, непосидючий на уроках. ОСОБА_3 не виявляє зацікавленості до навчання, потребує постійного контролю зі сторони вчителя, повільно засвоює навчальний матеріал, проте любить малювати, відвідувати уроки фізичного виховання. Хлопчик відповідально ставиться до виконання громадських робіт, особливо полюбляє чергувати. За характером ОСОБА_3 добрий, не виявляє агресії до вчителів та однолітків. Вчитель регулярно проводить індивідуальні бесіди з хлопчиком з приводу його поведінки та навчання. Протягом навчання в школі вихованням ОСОБА_3 займаються дідусь та бабуся. Мама, ОСОБА_2 , не приділяє належної уваги вихованню сина, не підтримує його, не допомагає у навчанні. В 2016-2017 навчальному році мама була в школі, спілкувалася з вчителем, цікавилась успіхами сина 2-3 рази: у вересні та травні. Цього навчального року ОСОБА_2 була в школі тільки на початку вересня. Зі слів бабусі ОСОБА_3 та самого хлопчика мати по декілька місяців вдома відсутня, приїздить на декілька днів, дуже рідко. У жовтні 2016 року за хлопцем почали приходити сторонні чоловіки, говорячи про те, що вони будуть опікуватися ОСОБА_3 на час відсутності матері. Мати ні про що класного керівника не попереджала. Це викликало непокоєння. Соціальним педагогом та класним керівником дитину було відвідано вдома, про що було складено акт обстеження. Чоловіки виявилися сторонніми людьми, вони не мали ніякого відношення до дитини, а мати була певний час відсутня. З того часу до школи та після школи приводили та забирали ОСОБА_3 бабуся та дідусь. Мати дуже часто за нез`ясованими причинами у школі не з`являлася. Батько, ОСОБА_1 , з ОСОБА_3 не мешкає, але приділяє дитині достатньої уваги, опікується ним, завжди підтримує його, піклується про здоров`я. Відвідує батьківські збори та позакласні заходи, часто спілкується з вчителем. Цікавиться поведінкою та навчанням сина, виконує всі рекомендації. ОСОБА_3 дуже любить батька, з радістю чекає його після уроків в п`ятницю. На вихідні дні та канікули ОСОБА_1 забирає сина до себе. Хлопчик з захопленням розповідає вчителю як проводить вихідні дні з татом. Після вихідних проведених з батьком ОСОБА_3 поводить себе краще, більш спокійний і врівноважений (том 1 а.с. 19).

13.09.2016 державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 52227413) з примусового виконання виконавчого листа № 2-2282/2011, виданого 16.11.2011 Калінінським районним судом м. Горівка Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно, але не менш 3% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.09.2011 і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 (том 1 а.с. 25).

08 грудня 2016 року ОСОБА_2 складено заяву про те, що остання дає згоду на те, щоб її малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учня 1-А класу Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 18 Харківської міської ради, після закінчення уроків забирали дідусь, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та/або бабуся, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які проживають за адресою: АДРЕСА_3 , в період з 09 грудня 2016 року по 09 грудня 2017 року, які несуть відповідальність за життя та здоров`я її дитини та яким вона надає повноваження вирішувати усі питання, що стосуються її сина. Ця заява посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мороз Г. І. та зареєстрована в реєстрі за № 5439 (том 1 а.с. 27).

У характеристиці на учня 3-в класу Харківської спеціалізованої школи № 114 ОСОБА_3 зазначено, що хлопчик навчався у школі у 2018-2019 навчальному році. За час навчання ОСОБА_3 проявив себе як активний, рухливий учень. Особливої зацікавленості до навчання не проявляє, потребує постійного контролю та перевірки з боку вчителя. Хлопчик любить співати, має артистичні дані. Учень із задоволенням відвідує уроки фізичної культури. Відповідально ставиться до громадських доручень. За характером ОСОБА_3 добрий, не виявляє агресії до вчителів та однолітків. Протягом навчання в школі вихованням хлопчика займалися тато та бабуся. Мама, ОСОБА_2 , не приділяла уваги вихованню сина, не цікавилась успіхами дитини у навчанні. Протягом року мама не віддувала навчальний заклад, не спілкувалась з вчителем з приводу дитини. Зі слів бабусі ОСОБА_3 та самого хлопчика мати по декілька місяців вдома відсутня, приїздить на декілька днів, дуже рідко. Батько ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , приділяє синові достатнього уваги, опікується ним, підтримує його, дбає про здоров`я сина. Відвідує позакласні заходи, батьківські збори, часто спілкується з вчителем. Цікавиться навчанням та поведінкою сина, виконує всі рекомендації. Хлопчик дуже любить батька, з радістю чекає його після уроків. Після вихідних проведених з батьком ОСОБА_3 з радістю та захопленням розповідає вчителю та одноліткам як проводив свій час. Батько позитивно впливає на дитину (том 1 а.с. 24).

Згідно характеристики на ОСОБА_3 , учня 4-А класу Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 18 від 02.06.2020, хлопчик навчається у цій школі з 01.09.2016. Навчальні досягнення хлопчика на достатньому та середньому рівні. Має логічне та образне мислення. На уроках буває неуважний та не завжди активний, через що не встигає виконувати увесь об`єм завдань. Виявляє активність тільки під час тієї роботи, яка йому подобається. Хлопчик врівноважений, розсудливий, але не завжди виконує правила поведінки у школі. Підтримує дружні стосунки з багатьма учнями класу. До виконання доручень ставиться відповідально. ОСОБА_3 мешкає з дідусем та бабусею, які займаються його вихованням та контролюють навчання. Часто між дитиною та бабусею виникають непорозуміння та суперечки. Мати хлопчика, ОСОБА_2 , (зі слів бабусі та хлопчика) по декілька місяців не проживає вдома, не бере участі у вихованні сина (працює за кордоном). За весь період навчання дитини у початковій школі приходила до школи та спілкувалася з учителем лише 4 рази. Батько, ОСОБА_1 , мешкає окремо. На вихідні та канікули забирає сина до себе. ОСОБА_3 має дружні стосунки з батьком та з нетерпінням чекає зустрічей з ним. Після перебування у батька хлопчик приходить до школи спокійний, врівноважений, з гарним бадьорим настроєм. Батько цікавиться навчанням сина, відвідує батьківській збори та позакласні заходи, виконує всі настанови та рекомендації вчителів (том 1 а.с. 20).

З матеріалів справи вбачається, що батьки відповідача ОСОБА_6 , та ОСОБА_5 є пенсіонерами та отримують пенсію за віком (том 1 а.с. 148, 149).

З довідки ТОВ «ЛЮКС СЕРВІС ПЛЮС» від 04.06.2020 за вих. № 01/04_06 вбачається, що ОСОБА_1 працює в Товаристві на посаді механіка автомобільної колони (гаража) з 17.01.2020 (том 1 а.с. 22).

За період роботи з січня по травень 2020 року у вказаному Товаристві позивач отримав дохід без урахування аліментів у загальному розмірі 14509,75 грн, що підтверджується відповідно ю довідкою про доходи (том 1 а.с. 23).

Згідно характеристики складеної роботодавцем ТОВ «Люкс Сервіс Плюс» та виданій ОСОБА_1 , 1974 р.н., останній працює на посаді механіка транспортної колони з січня 2020 року та за місцем роботи характеризується з позитивної сторони. Також ОСОБА_1 не вживає алкогольні напої, не палить, замається спортом та пропонує здоровий спосіб життя у колективі (том 1 а.с. 28).

05 вересня 2020 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_9 , про що складено відповідний актовий запис № 412. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_11 , дружини - ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (том 2 а.с. 32).

Державною прикордонною службою 23.10.2020 надано витяг з наявною у базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» інформацією щодо перетинання державного кордону України, у період з 01.09.2016 по теперішній час (08:00 22.10.2020) зазначеною особою: громадянин України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії та номер НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , 15.10.2016 виїжджала за межі України, 04.12.2016 в`їжджала на територію України, 13.12.2016 виїжджала за межі України, 12.01.2017 в`їжджала на територію України, 24.01.2017 виїжджала за межі України, 21.03.2017 в`їжджала на територію України, 01.04.2017 виїжджала за межі України, 23.05.2017 в`їжджала на територію України, 31.05.2017 виїжджала за межі України, 04.07.2017 в`їжджала на територію України, 21.07.2017 виїжджала за межі України, 21.07.2017 в`їжджала на територію України, 04.08.2017 виїжджала за межі України, 26.08.2017 в`їжджала на територію України, 07.09.2017 виїжджала за межі України, 16.12.2017 в`їжджала на територію України, 23.12.2017 виїжджала за межі України, 27.01.2018 в`їжджала на територію України, 09.02.2018 виїжджала за межі України, 19.03.2018 в`їжджала на територію України, 03.04.2018 виїжджала за межі України, 09.07.2018 в`їжджала на територію України, 31.07.2018 виїжджала за межі України, 07.08.2018 в`їжджала на територію України, 13.08.2018 виїжджала за межі України, 21.04.2019 в`їжджала на територію України, 05.06.2019 виїжджала за межі України, 25.07.2019 в`їжджала на територію України, 07.08.2019 виїжджала за межі України, 02.11.2019 в`їжджала на територію України, 25.11.2019 виїжджала за межі України, 26.11.2019 в`їжджала на територію України, 08.12.2019 виїжджала за межі України, 20.03.2020 в`їжджала на територію України, 18.07.2020 виїжджала за межі України, 27.08.2020 в`їжджала на територію України (том 1 а.с. 115).

У судовому засіданні ОСОБА_2 зазначила, що вказані відомості не відповідають дійсності, вона дійсно виїжджала за кордон, але не менш ніж на 2-3 місяці, проте жодних доказів на підтвердження своїх свідчень суду не надала.

Відповідачем надано суду копії квитанцій нібито на підтвердження того факту, що вона здійснювала грошові перекази на утримання сина (том 1 а.с. 150-166, 188-204), проте суд зазначає, що частина вказаних платежів взагалі не має перекладу з іноземної мови, з іншої ж частини неможливо встановити цільове призначення таких переказів та взагалі вбачається лише, що батько ОСОБА_2 або здійснював валютно-обмінні операції, або отримував перекази від невстановленої особи. Отже вказані платежі не є належними доказами та не підтверджують доводів відповідача.

Згідно копії сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду серії 10ААЖ № 184069 від 01.09.2020 наркологічні протипоказання у ОСОБА_1 не виявлені (том 1 а.с. 248).

Актом обстеження умов проживання від 03.09.2020 співробітниками Служби у справах дітей по Новобаварському району ДССД ХМР встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 , проживають ОСОБА_1 , який орендує квартиру з 2017 року та відповідно довідки ВПО фактично проживає за вказаною адресою, а також без реєстрації у вказаній квартирі проживає цивільна дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Квартира складається з двох кімнат, обладнана усіма необхідними комунікаціями, побутовою технікою, меблями. Санітарно-гігієнічні норми задовільні, в квартирі чисто. Для виховання, розвитку та проживання дитини створено такі умови: окрема кімната, двоспальне ліжко, шафа, об лаштоване місце для навчання та розвитку, одяг та взуття відповідно віку та сезону, іграшки, книжки. Для виховання та розвитку дитини створені належні умови (том 1 а.с. 247).

11.09.2020 ОСОБА_3 складено заяву, в якій хлопчик пояснив, що він мешкає разом з бабусею та дідусем, мама часто їздить в іншу країну на 2-3 місяці, а зараз вона вдома. На вихідних хлопчик у батька та він бажає проживати разом з ним, а мамою бачитись по вихідним (том 1 а.с. 246).

Висновком Департаменту служб у справах дітей Виконавчого комітету Харківської міської ради від 21.12.2020 № 635 встановлено, що батьки малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебували у шлюбі з 20.06.2009 по 14.02.2017. ОСОБА_2 була запрошена до спеціаліста Департаменту служб для з`ясування її ставлення до зазначеного питання, але не з`явилася та ніяких доказів щодо виконання нею батьківських обов`язків не надала. Сім`я ОСОБА_11 до м. Харкова переїхали з м. Горлівка Донецької області у серпні 2014 року. ОСОБА_13 мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов від 03.09.2020, для дитини створено належні умови для проживання та розвитку. ОСОБА_1 займає посаду механіка автомобільної колони в ТОВ «Люкс Сервіс Плюс», має самостійний дохід, на наркологічному обліку не перебуває. Відповідно до вимог ст. 171 Сімейного кодексу України, було проведено співбесіду з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він пояснив, що хоче проживати разом з батьком, а з мамою зустрічатися по вихідним. Питання щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатково було розглянуто на Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради, згідно рекомендації якої, в інтересах дитини, діючи як представник органу опіки та піклування, Департамент вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком, ОСОБА_1 (том 1 а.с. 244-245).

Окрім того Жовтневим районним судом м. Харкова від 12.02.2021 винесено постанову у справі № 639/906/2 (провадження № 3/639/525/21), якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та піддано її адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 170,00 гривень на користь держави. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 454,00 грн (том 2 а.с. 71).

Згідно цієї постанови ОСОБА_2 за місцем свого мешкання вчинила сварку зі своїм малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якої вдарила останнього ремнем по руці, чим допустила домашнє насильство. Такі дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. В судовому засіданні ОСОБА_2 свою провину визнала повністю та підтвердила обставини, як вони викладені в протоколі.

Як вбачається з довідки ТОВ «Люкс Сервіс Плюс» від 13.05.2021 за № ЛСП00000002, дохід ОСОБА_1 за період з 17.01.2020 по 30.04.2021 склав 78149,61 грн: сукупний дохід - 78149,61 грн; утримання - 36252,41 грн; сума до виплати - 41897,20 грн

(том 2 а.с. 224).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.10.2021 у справі № 639/1528/21 (провадження № 2/639/1174/21) задоволено повністю позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01 листопада 2019 року по 01 червня 2020 року у розмірі 5057,50 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що знає позивача, вони друзі та разом раніше працювали. Свідок пояснив, що позивач приділяє увагу вихованню сина. Коли позивач з сином приходив у гості до ОСОБА_8 , то хлопчик був підтягнутий, схуд, оскільки батько збалансував йому харчування. Зі слів ОСОБА_1 свідку відомо, що він водив сина на плавання та у спортивні секції. Також свідку відомо, що позивач купував для сина речі, продукти.

Свідок ОСОБА_5 , яка є матір`ю відповідача ОСОБА_2 , у судовому засіданні пояснила, що позивач не сплачував регулярно аліменти на утримання сина. До п`яти років відповідач з сином проживали разом, а у жовтні 2016 року вона виїхала до Турції. Коли ОСОБА_2 поїхала до Турції в 2016 р., то батько ОСОБА_3 почав забирати до себе. Свідок зазначила, що позивач у 2015 році погано заробляв, у нього не було матеріального достатку, У 2017 році сторони розірвали шлюб. Коли хлопчик був у 5 класі, то ОСОБА_2 погрожувала йому ременем, оскільки він не хотів учити уроки. На питання відповідача свідок пояснила, що позивач разом з дідусем возили сина до ортодонта, проте платив дідусь, позивач заплатив лише два рази. Окуляри дитині купила відповідач. Мати позивача знаходилась з ОСОБА_3 , коли він жив у батька і той працював. Окрім того свідок зазначила, що 05.05.2020 ОСОБА_2 бігала за сином з ременем, він спіткнувся, впав та вдарився. Батьки відповідача втручалися, говорили їй припинити це, на що відповідач викликала поліцію. Свідок теж погрожувала дитині ременем, оскільки він не хотів займатися урокома, а постійно лише хотів їсти. Одного разу свідок вдарила хлопчика ременем по рукам, оскільки ОСОБА_3 написав щось не те у зошиті. Зі слів дитини свідку відомо, що позивач залякував хлопчика. Це було у період, коли вже розглядалася справа у суді. У 2018 році свідок відштовхувала хлопчика, оскільки той кидався на неї і вона була у синцях.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що їй відомо, що позивач хотів забрати сина до себе, проти відповідач цього не дала. Хлопчик казав свідку, що хоче жити з батьком (позивачем). Окрім того свідок чула як мама та бабуся ОСОБА_3 кричали на дитину нецензурною лайкою та між собою. Це свідок чула по телефону на гучномовці. З 2018 по 2019 роки коли хлопчик жив у батька, то останній водив його на плавання та інші секції. Зі школи хлопчика забирав позивач, його дружина ОСОБА_14 та бабуся (матір відповідача).

Свідок ОСОБА_15 (до шлюбу ОСОБА_9 ), яка є дружиною позивача ОСОБА_1 , у судовому засіданні пояснила, що познайомилась з сином позивача у 2016 році. Вони разом відпочивали, їздили на атракціони, хлопчику хотілось бути з ними. Коли ОСОБА_3 був у 3 класі, то мати хлопчика погодилася віддати його позивачу з дружиною, оскільки вона була відсутня в Україні, поїхала за кордон. Позивач водив хлопчика на спорт, вони купили йому стіл. У 2019 році ОСОБА_2 забрала ОСОБА_3 до себе, але на вихідних хлопчик був у позивача з дружиною. Свідок зазначила, що дитина плаче, коли їде від них. Позивач ніколи не застосував силу до хлопчика. Зі слів ОСОБА_3 свідку відомо, що його матір та бабуся кричать на нього. Хлопчик називав свідка мамою. На питання відповідача свідок зазначила, що у 2018 році хлопчик ходив з батьком у тренажерний зал та займався в кімнаті, де займались діти, поки ОСОБА_1 займався в іншому залі.

Свідок ОСОБА_6 , який є батьком відповідача ОСОБА_2 , у судовому засіданні пояснив, що на його думку, дитина повинна залишитися проживати разом з матір`ю. З самого народження онук проживав разом з ними, а відповідач проживав окремо та приїжджав раз на тиждень, оскільки він працював. Позивач у 2010 році отримав гроші на дитину, проте витратив їх на ремонт у своїй квартирі. Дитину забезпечували бабуся та дідусь. У позивача з відповідачем, коли вони проживали разом грошей не було, донька дзвонила свідку і казала, що у неї немає грошей навіть на молоко. Свідок зазначив, що позивач бив ОСОБА_2 на кухні, коли свідок в цей час був у залі. Відповідач з 2016 року почала працювати адміністратором у ресторані в Турції. Місяць вона працювала, а на місяць приїжджала додому. Хлопчик жив з ними, коли відповідач їхала. ОСОБА_1 кудись пропав і з`явився лише коли хлопчик пішов до школи. Свідок не пам`ятає чи допомагав матеріально позивач в утриманні сина. Коли ОСОБА_2 не було в країні, то відводив до школи і забирав хлопчика свідок, а коли ОСОБА_2 поверталась, то це робила вона. У 2016 р. батько ОСОБА_3 став забирати хлопчика по п`ятницям на вихідні. Свідок зазначив що ОСОБА_1 не ніс витрат на підготовку сина у другий клас. Коли ОСОБА_3 був у першому класі, то тиждень проживав зі знайомими, а його матір поїхала тоді до Турції, оскільки їй підвернулась термінова робота. У 2018 р., коли хлопчик навчався у 3 класі, то проживав у позивача. Тоді відповідач передала усі речі сина позивачу. Це була добровільна згода сторін. З дитиною також була матір позивача, їй близько 72 років, вона відводила та забирала його зі школи, бувало і позивач його відводив. Улітку 2019 року дружині свідка зателефонувала матір позивача, щоб вони забрали дитину. Свідок зазначив, що тоді вони забрали хлопчика назад до себе. Участі у підготовці до школи ОСОБА_1 не приймав. Проте свідок зазначив, що позивач сплачував аліменти та у другому класі наймав сину репетитора. ОСОБА_1 забирав хлопчика на вихідних до себе. Коли відповідач знаходилась в країні, то постійно зверталась з дитиною до лікарів. Свідок пояснив, що бабуся змушує хлопчика робити уроки, якщо б вона цього не робила, то ОСОБА_3 був двієчником. На питання позивача свідок пояснив, що ніколи дитину не бив.

Малолітній ОСОБА_3 у присутності представника Департаменту служб у справах дітей у судовому засіданні пояснив, що проживає по АДРЕСА_4 з мамою, бабусею ОСОБА_17 та дідусем ОСОБА_18 . Хлопчик пояснив, що коли вчився у 3 класі, то проживав з батьком з вересня по червень, коли той його забрав, а мама поїхала до Турції. Коли мати приїжджала, то хлопчик бачився з нею, вона привозила йому смачненького, це було навесні. Дитина бачилася з матір`ю 2 чи 3 рази. Потім ОСОБА_3 переїхав до бабусі, проживав з ними, мати то приїжджала, то їхала. У судовому засіданні хлопчик зазначив, що хотів би жити з мамою. На питання представника відповідача хлопчик пояснив, що коли проживав у батька, то з ним проживала жінка, коли вони були на роботі, то з ним займалась бабуся ОСОБА_19 - мати позивача. Також ОСОБА_3 зазначив, що матір його не ображала, батько інколи сварив, а бабуся з дідусем його сварять, проте не ображають.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 Сімейного кодексу України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Положеннями ст. 160 Сімейного кодексу України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 161 Сімейного кодекс України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із суб`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини необхідно врахувати найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суд насамперед має виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Ураховуючи наведене суд за результатами розгляду справи та встановленою однаковою прихильністю дитини до обох батьків, з урахуванням обставин справи, віку дитини, для забезпечення прав та інтересів, дійшов висновку про те, що місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має бути визначено разом із батьком ОСОБА_1 , тому, що ним створено більш сприятливі умови для проживання дитини, її гармонійного психологічного розвитку і це не вплине на реалізацію матір`ю своїх прав її участі у вихованні сина. Батько хлопчика офіційно працевлаштований, має стабільний дохід, постійно проживає за місцем своєї реєстрації як внутрішньо переміщеної особи. ОСОБА_2 у судовому засіданні не довела, що має постійний дохід, жодних доказів щодо її працевлаштування суду не надала. Окрім того відповідач постійно виїжджає за кордон, а тому достатнього часу сину не приділяє.

Мати дитини, яка безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку дитини, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, стан її розвитку, незалежно від того з ким дитина буде проживати.

Визначаючи місце проживання дитини з батьком, розуміючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суд при вирішенні спору надає першочергове значення саме найкращим інтересам дитини.

До того ж відповідач із зустрічним позовом про визначення місця проживання дитини з нею до суду не зверталась.

Відповідно до частин першої, другої статті 171 Сімейного кодекс України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Разом з тим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати та сприяти захисту прав та інтересів дитини.

Згідно частини третьої статті 171 Сімейного кодексу України суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Місце проживання малолітньої дитини з одним з батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що обов`язками батьків є піклування про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя.

Згідно статті 157 Сімейного кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь в її вихованні й має право на особисте спілкування з нею.

Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (ст. 142 СК України), у тому числі й на рівне виховання батьками. У справі «Хант проти України» зазначено, що права дитини мають перевагу над правами батьків.

Європейський суд з прав людини 11.07.2017 у справі «М.С. проти України» виніс рішення де визначив «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини в кожній конкретній справі необхідно враховувати 2 аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків випливає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток і належне виховання, у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Враховуючи зібрані докази у справі з приводу визначення місця проживання дитини в їх сукупності, а також, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дитини та забезпечити доброзичливе спілкування дитини з обома батьками, суд дійшов висновку щодо задоволення позовної заяви та визначення місця проживання дитини разом з батьком ОСОБА_1 , оскільки це буде відповідати якнайкращим інтересам дитини з огляду на її вік, потребу у турботі, догляді, повноцінному вихованні та розвитку.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог, передбачених ст. 141 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір у сумі 840,80 грн (а.с. 6).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 142, 206, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, ст. 129 Конституції України, ст. 7, 141, 142, 150, 157, 160, 161, 171 Сімейного Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, ЄДРПОУ 26489104, адреса місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 55.

Повне рішення складено 02.12.2021.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Світлана ГАВРИЛЮК