Вирок № 101571281, 02.12.2021, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/767/21

Провадження № 1-кп/309/309/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2021 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді: Сідей Я.Я.

секретаря судового засідання: Дюрдь А.І.

з участю прокурорів: Савка В.Ю., Пилип Б.Ф.

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст кримінальне провадження №12021071110000106 від 08 липня 2021 року відносно:

ОСОБА_1 , 1992 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні одну дитину, не працюючого, в порядку ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

07 липня 2021 року о 22 год. 15 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння по вул. Лермонтова, навпроти будинку № 6 смт. Міжгір`я Хустського району Закарпатської області, під час розгляду працівниками поліції матеріалів по лінії «102» за повідомленням громадянки ОСОБА_2 стосовно неправомірних дій ОСОБА_1 , почав поводити себе неадекватно, образливо чіплятися до працівників поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які прибули на місце події на службовому автомобілі марки «RENAULT», моделі «DUSTER», д.н.з. НОМЕР_1 , та перебували у форменному одязі, на що останні зробили йому зауваження. Однак, ОСОБА_1 на законні вимоги працівників поліції не реагував, продовжував виражатися нецензурними словами у бік працівників поліції, після чого діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, спричинив один удар ліктем лівої руки в область обличчя поліцейському сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Хустського районного управління поліції ГУ НП в Закарпатській області, сержанту поліції ОСОБА_3 , який знаходився під час виконання своїх службових обов`язків, після чого втік у невідомому напрямку.

В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_1 , спричинив ОСОБА_3 , згідно висновку судово-медичної експертизи №82/м від 08.07.2021 року, тілесні ушкодження у вигляді синця на шкірних покривах обличчя в ділянці правого ока та травматичний злом різцевого краю 42, 43 зубів. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, яким міг бути ліктьовий суглоб сторонньої особисті, які потягли за собою розлад здоров`я більше 6, але менше 21 дня і по цій ознаці кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 345 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини його вчинення, вказані в обвинувальному акті, з правовою кваліфікацією своїх дій згідний. Пояснив, що 07.07.2021 р. у нього вдома були гості, з якими вживав спиртне. Ввечері він вирішив піти купити пиво та прийшовши до магазину громадянки ОСОБА_2 , остання відмовилась відчиняти йому двері та викликала наряд поліції. Приїхавши за повідомленням поліцейські намагалися припинити його хуліганські дії, однак він на зауваження не реагував та наніс удар потерпілому в область обличчя. У вчиненому щиро кається, просив вибачення у потерпілого та просить суворо його не карати.

Обвинувачений ОСОБА_1 вважає, що досліджувати докази не має необхідності, зміст та значення ст. 349 КПК України йому зрозумілі.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Надав суду заяву від 02.11.2021 року, в якій просить суд дане кримінальне провадження розглядати у його відсутності. Претензій до обвинуваченого не має.

В порядку ст. 325 КПК України суд, з урахуванням думки учасників судового провадження про можливість з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішив провести судовий розгляд без потерпілого ОСОБА_3 .

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, суд за згодою обвинуваченого та учасників судового розгляду, враховуючи, що не оспорювалися фактичні обставини справи, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнає їх встановленими в судовому засіданні та вважає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, роз`яснивши при цьому учасникам судового розгляду наслідки застосування даної статті КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України - умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, у якому він обвинувачується, і яке у відповідності до ст. 12 КК України є нетяжким злочином та відповідно до розділу Особливої частини КК України є кримінальним правопорушенням проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян та кримінальних правопорушень проти журналістів.

Суд також враховує дані про особу обвинуваченого, який одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, не працює, на обліку в лікаря психіатра, лікаря нарколога, фтизіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України не судимий, розкаявся у скоєному, вину визнав повністю, відсутність претензій з боку потерпілого.

Обставини, які обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Суд приймає до уваги також досудову доповідь, надану органом пробації, згідно якої ОСОБА_1 до раніше не судимий, характеристику з місця проживання, середній рівень ризику повторного вчинення кримінального правопорушення та середній ризик для суспільства, у тому числі для окремих осіб, тому орган з питань пробації вважає можливим перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства та не становить високу небезпеку для суспільства та окремих осіб.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, з урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Ефективність покарання визначається тим, наскільки воно є законним, обґрунтованим і справедливим. Правильне призначення покарання є не тільки важливим засобом боротьби зі злочинністю, а й запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими та іншими особами.

З урахуванням наявності пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, враховуючи особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого ним діяння, зокрема те, що обвинувачений визнав свою вину та щиро розкаявся, його наслідки для потерпілого, думку учасників судового розгляду щодо міри покарання, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до переконання про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі в межах санкції інкримінованої статті, так як таке покарання буде належною карою для обвинуваченого за вчинене, достатнім для його виправлення і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у виді цілодобового домашнього арешту обрано до 09.09.2021 року. Клопотань про обрання чи продовження такого в ході судового розгляду не надходило.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців обмеження волі.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня прибуття і постановки його на облік у виправному центрі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 не обирався.

Речовий доказ: DVD - диск з вмістом відеозапису фіксації скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_1 , який знаходиться у матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Суддя Хустського

районного суду Сідей Я.Я.