Ухвала суду № 101570524, 02.12.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/15659/21

Провадження № 2-о/263/929/2021

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 грудня 2021 року м. Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Хараджа Н.В., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про призначення опікуна, заінтересована особа: Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради,

ВСТАНОВИЛА:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 про призначення її опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає разом з нею.

Ознайомившись з вказаним позовом, приходжу до висновку, що він підлягає залишенню без руху на підставі наступного.

Згідно глави 6 розділу ІV (ст.258 ЦПК) та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995р. за №5, вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим Цивільно-процесуальним кодексом України, так і вимогам щодо її змісту.

Позовна заява -це офіційний документ, що відноситься до основного виду ділового мовлення. Крім чітко визначеного переліку необхідних відомостей, які мають бути в ній зазначені, вона має бути належним чином оформленою, мати доступний, зрозумілий та логічно послідовний виклад.

Відповідно до ч. 1ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ч. 7ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до положень ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; встановлення фактів, що мають юридичне значення; відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; визнання спадщини відумерлою; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Проте, як вбачається з заяви заявниця простись встановити лише опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки останній у зв`язку зі смертю залишився без опіки. Отже, не зазначено за яких правових підстав справа має бути розглянута в окремому провадженні.

Крім того, згідно з ч. 1, 5ст. 63 ЦК України опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до ч. 2ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року з змінами «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що при вирішенні питання про підвідомчість справи, суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.

На підставі цієї Постанови, у п.4 Листа Верховного Суду України від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказано, що при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження на підставі ч. 2 ст.122ЦПК (в редакції 2004 року), а коли справу вже відкрито - закриває провадження в ній.

Таким чином, призначення особи опікуном здійснюється судом за поданням органу опіки та піклування, а не за заявою особи, яка виявила бажанням стати опікуном недієздатної особи. Для вирішення питання про призначення опікуна заявниці потрібно звернутись до органу опіки та піклування за місцем свого проживання, який повинен звернутись до суду з поданням про встановлення опікуном недієздатної особи.

Відповідно до ст. 185 ЦК України суддя, встановивши, заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові

Таким чином, дану заяву необхідно залишити без руху і надати заявниці строк для усунення зазначених недоліків, інакше заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Керуючись ст.ст. 175,185 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про призначення опікуна, заінтересована особа: Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради - залишити без руху.

Надати заявниці строк протягом 10 днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині.

У випадку невиконання ухвали заява буде вважатися не поданою та повернута заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Хараджа