Вирок № 101569930, 01.12.2021, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/2041/19

Провадження № 1-кп/930/95/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2021 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Путій З.О.

з участю прокурора Сивака О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого, адвоката Чайки М.М.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого, адвоката Шеремет Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів кримінальне провадження внесене в ЄРДР за №12019020240000237 від 25.04.2019 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В :

19 квітня 2019 року близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_2 прийшов до домогосподарства ОСОБА_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Перебуваючи на кухні житлового будинку, що розташований за вказаною адресою, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розпивали спиртні напої.

У подальшому під час розпивання спиртних напоїв між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникла словесна суперечка, під час якої ОСОБА_1 , маючи намір на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , з мотивів особистих неприязних відносин, умисно наніс один удар кулаком руки в область лівого ока ОСОБА_2 , в наслідок чого останній впав на підлогу. Після чого ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_2 , який лежав на підлозі, та утримуючи лівою рукою ОСОБА_2 за тулуб, кулаком правої руки умисно наніс ще близько 5 ударів в область лівого та правого очей останньому.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді контузії важкого ступеню обох очей, субкон`юктивального розриву склери з викривленням ІОЛ (імплантанта кришталика), гіфеми, гематоми, відшарування судин оболонок лівого ока, вивих імплантанта кришталика в скловидне тіло правого ока, гематоми повік лівого ока, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 163 від 19.07.2019 відносяться до середніх тілесних ушкоджень, за відсутністю небезпеки для життя та які спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я. згідно п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вини у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та дав покази, що з потерпілим перебував в дружніх відносинах. 19.04.2019 року він приніс потерпілому малину. Ввечері до нього прийшов ОСОБА_2 та приніс пляшку горілки, яку вони разом розпили, а потім він поставив ще свою пляшку горілки. Від випитого ОСОБА_2 сп`янів, став падати та пошкодив йому окуляри. Поки він лагодив окуляри, ОСОБА_2 вийшов на вулицю і впав біля мучки на подвір`ї. На наступний день він прийшов до ОСОБА_2 та приніс йому його мобільний. Він побачив, що в потерпілого було набрякле око та останній звинуватив його в побитті, хоча це не так. Чому він так говорить, йому невідомо. Цивільний позов не визнає в повному обсязі.

Будучи допитаним в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 дав покази, що обвинуваченого знає давно, оскільки останній був чоловіком його сестри та з ним перебував у добрих відносинах. 19.04.2019 , в той час коли його не було вдома, до нього приходив обвинувачений та приніс йому малину. Повернувшись з ринку, він взяв пів пляшки горілки та пішов до ОСОБА_1 , щоб розрахуватись за малину і пів пляшки горілки вони розпили удвох. Потім ОСОБА_1 поставив на стіл ще пляшку горілки. Він відмовився продовжувати з ним пити, однак обвинувачений розсердився та вдарив спочатку кулаком по столі, а потім вдарив його кулаком правої руки в ліве око, від чого він впав та ОСОБА_1 продовжив бити його лежачого кулаками та ногами по різним частинах тіла. Він втратив свідомість, а коли прийшов до тями вже було темно. Коли почув, що ОСОБА_1 спить, він вийшов з його будинку і пішов до дому. Йшов до дому повільно, не падав, п`яним не був. Вранці до нього до дому прийшов ОСОБА_1 , хотів ще випити, однак він його вигнав. На наступний день, родичі відвезли його в лікарню, оскільки було дуже запухлі очі та він погано бачив. Близько чотирьох років до цього, йому проводили хірургічне втручання з видалення катаракти і встановлено штучні кришталики на очі. Після побиття обвинуваченим, він втратив зір, внаслідок чого, протягом двох місяців перебував в м. Вінниці та м. Одесі на лікуванні. На даний час він на ліве око не бачить взагалі. Після повернення до дому йому стало відомо від односельчан, що обвинувачений вихвалявся, що побив його. Цивільний позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити, оскільки обвинувачений шкоду не відшкодував, покарання просить призначити на розсуд суду.

Будучи допитаною в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 дала покази, що обвинувачений та потерпілий є родичами. Конфлікту та бійки вона не бачила. Від поліції дізналася, що вони побилися, а від людей чула, що ОСОБА_2 знаходиться в лікарні та що його побив ОСОБА_1 .

Будучи допитаним в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_4 дав покази, що він є лікарем судово-медичним експертом вже тривалий час. Свій висновок експерта підтримує в повному обсязі, з мотивів викладених в експертизі. Виключає можливість отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту.

Будучи допитаними в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дали покази, що вони разом час від часу допомагали по господарству ОСОБА_2 . У 2019 році, у п`ятницю, точної дати не пам`ятають, коли ОСОБА_2 перебував на ринку, обвинувачений приніс потерпілому малину, яку вони зразу ж посадили. Близько 15:00 год. повернувся ОСОБА_2 та пішов до ОСОБА_7 . Вони попрацювали та пішли до дому, не дочекавшись ОСОБА_2 . На наступний день вони прийшли до потерпілого, і побачили, що в останнього все обличчя було в крові та розбите око. ОСОБА_2 повідомив їм, що його побив ОСОБА_1 в себе дома. Вони зателефонували до його сина, який через деякий час приїхав разом зі своєю дружиною та забрали ОСОБА_2 в лікарню, де він перебував більше місяця, а потім лікувався ще в м. Одеса. Що саме сталося між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 їм не відомо, оскільки останні раніше товаришували.

Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 дав покази, що є сусідом потерпілого ОСОБА_2 . В квітні 2019 року, точної дати не пам`ятає, він зустрів ОСОБА_2 , який йшов до ОСОБА_1 . На наступний день він прийшов до ОСОБА_2 та побачив, що той лежить весь побитий, обличчя було в крові та око залите кров`ю. Потерпілий повідомив йому, що ОСОБА_1 побив його ногами в себе дома. Після побиття ОСОБА_2 тривалий час лікувався, а на даний час не бачить на одне око. ОСОБА_1 декілька разів приходив в нетверезому стані до ОСОБА_2 та погрожував потерпілому. Про обставини бійки не знає.

Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 дав покази, що потерпілий є його батьком. У квітні місяці 2019 року, перед виборами приїхав до батька та побачив, що він був весь побитий, пошкоджене око, обличчя було в крові. Батько повідомив, що його побив ОСОБА_1 в себе дома, бив руками і ногами по різним частинам тіла. Він відвіз батька в лікарню. Спочатку лікували батька у Вінниці, потім в Одесі. Згодом ОСОБА_1 приніс йому мобільний телефон батька та коли він запитав в обвинуваченого навіщо він побив його батька, той відповів, що нічого йому немає, хоча в селі ОСОБА_1 вихвалявся, що сильно побив ОСОБА_2 . Раніше батькові робили операцію на обох очах та вставили кришталики, а ОСОБА_1 їх вибив. Ліве око врятувати не вдалося, а зір на правому оці після операцій частково відновили.

Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 дала покази, що вона являється невісткою потерпілого. 20.04.2019 року до них зателефонувала ОСОБА_6 та повідомила, що її свекор побитий. Вони відразу ж чоловіком приїхали до ОСОБА_2 і побачили, що він весь побитий, вибитий зуб і гематома лівого ока, а також синці по всьому тілі. Вони відвезли його до лікарні. По дорозі в лікарню, батько розповів їм, що його побив ОСОБА_1 в себе дома під час того, як той приніс йому могорич за малину. Батько сказав їм, що ОСОБА_1 спочатку вдарив кулаком в обличчя за те, що той відмовився пити з ним пиво. Після чого, батько впав на підлогу, а ОСОБА_1 продовжив його бити ногами і руками по різним частинам тіла, від чого він втратив свідомість. Після того як ОСОБА_2 отямився, повернувся до себе до дому. Раніше, у 2016 році батькові робили операцію на обох очах та вставили кришталики, а ОСОБА_1 їх вибив. Ліве око врятувати не вдалося, а зір на правому оці після операцій відновили на 40%.

Невизнання обвинуваченим своєї вини, суд розцінює критично, як метод самозахисту з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин. Його позиція спростовується показами потерпілого ОСОБА_2 , в ході яких він дав покази про обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , показаннями свідків, які бачили потерпілого із тілесними ушкодження, після того як ОСОБА_1 спричинив йому тілесні ушкодження, показами судово-медичного експерта, який

зазначив, що виключає можливість отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту, а також в достатній мірі підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження №12019020240000237 від 25.04.2019 з правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 122 КК України;

- протоколом прийняття у ОСОБА_2 заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.04.2019;

- протоколом проведення слідчого експерименту із свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від 24.07.2019, зафіксованого на оптичний диск із відеозаписом, під час якого свідки, показали та розповіли, як та за яких обставин бачили потерпілого із наявними у нього тілесними ушкодженнями;

- протоколом огляду предмета від 24.07.2019 року, предметом огляду являлись окуляри які належать ОСОБА_1 , під час огляду пошкоджень на окулярах не виявлено;

- протоколом проведення слідчого експерименту із потерпілим ОСОБА_2 від 27.05.2019, зафіксованого на оптичний диск із відеозаписом, під час якого потерпілий показав, де та за яких обставин ОСОБА_7 спричинив йому тілесні ушкодження;

- висновком експерта №163 від 19.07.2019 за результатами проведення судово-медичної експертизи, відповідно до якого у ОСОБА_2 мали місце ушкодження в вигляді контузії важкого ступеня обох очей, субкон`юктивальний розривав склери з викривленням ІОЛ ( імплантанта кришталика) , гіфеми, гематоми, відшарування судин оболонок лівого ока, вивих імплантанта кришталика в скловидне тіло правого ока, гематоми повік лівого ока. Дані ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета, в тому числі від удару (ударів) кулаком руки людини, можливо, в строк та при обставинах на, які вказує ОСОБА_2 . Дані ушкодження відносяться до категорії середніх тілесних ушкоджень, за відсутністю небезпечних для життя, які спричинили тривалий (понад 21-н день) розлад здоров`я, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п.2.2.2.

Оцінюючи в сукупності всі досліджені докази, суд вважає, що пред`явлене обвинувачення ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, його дії органами досудового розслідування кваліфіковано вірно, за ст. 122 ч.1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з наступними змінами, відповідно до якої при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суд має суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суд має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Відповідно до п.3 вказаної Постанови, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле, склад сім`ї, його матеріальний стан тощо.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризувався позитивно, не одружений, пенсіонер, його соціальне становище, на обліку лікаря – психіатра не перебуває та не перебував, наявність обтяжуючих, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, а також те, що обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вини не визнає, завдану шкоду потерпілому не відшкодував, у зв`язку з чим суд приходить до переконання, що виправлення, перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення буде достатнім призначення покарання згідно санкції ч. 1 ст. 122 КК України із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України.

Вирішуючи позовні вимоги потерпілого про стягнення шкоди, завданої злочином, суд виходить з наступного.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року (з подальшими змінами та доповненнями) шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Вимогами п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року (з подальшими змінами та доповненнями) право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів. Моральна шкода - втрата немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Згідно зі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Зважаючи на доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд вважає доведеним і факт заподіяння потерпілому матеріальної шкоди, та приходить до висновку про необхідність задоволення його позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди у повному обсязі, тобто у розмірі 40638,92 грн.

Крім цього, потерпілий ОСОБА_2 зазнав фізичного болю, глибоких душевних страждань, глибину немайнових втрат, зміни в його повсякденному житті, через значне погіршення стану здоров`я, повної втрати лівого ока та погіршення зору на правому оці. А тому, враховуючи вказані обставини у сукупності, характер кримінального правопорушення, порушення звичайного способу життя, не визнання позовних вимог обвинуваченим, суд виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості, вважає обґрунтованим задоволення і позовних вимог в частині розміру компенсації моральної шкоди, заявленої в цивільному позові на суму 100 000 гривень на користь потерпілого ОСОБА_2 .

Процесуальні витрати по кримінальному провадженні відсутні

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 не обиралася.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 50, 65 - 67, 70-72, 122 КК України, ст..ст.100, 127-129, 174, 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнити від відбування призначеного покарання з випробовуванням встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 рік.

В порядку ст. 76 ч.1 п.1.2 КК України зобов`язати засудженого періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти про зміну місця проживання,роботи, навчання.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 не обирати.

Після набрання вироком законної сили речові докази у справі, а саме:

- історію хвороби на прізвище ОСОБА_2 , вилучені із ТОВ « Медичний центр «Подільський центр зору», медичні карти стаціонарного хворого №7603, №656344 та № 656793 ОСОБА_2 , а також медичну карту амбулаторного хворого на прізвище ОСОБА_2 , окуляри - повернути потерпілому ОСОБА_2

- оптичні диски - зберігати при матеріалах справи.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, стягнення витрат на правничу допомогу задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця c. Марксово Немирівського району Вінницької області, житель: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 - 40638,92 гривні матеріальної шкоди, 100000 гривень моральної шкоди та 5000 гривень витрат на правничу допомогу.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: В.М. Алєксєєнко