Рішення № 101565647, 02.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2021 року м. Київ № 640/22206/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператора газорозподільної системи «Черкасигаз» до Державної архітектурно-будівельної інспекції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство «Спеціалізоване монтажне управління №24», Приватне акціонерне товариство «АЗОТ» про визнання протиправним та скасування дозволу від 13.05.2021 року №ІУ013210217466, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування дозволу від 13.05.2021 року на виконання будівельних робіт, реєстраційний номер ІУ013210217466.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний дозвіл надано на прокладання магістрального газопроводу 1 класу діаметром Ду=400 по території населеного пункту (місто Черкаси), що прямо заборонено п.1.5 СНІП 2.05.06-85.

Також, позивач вказує на те, що ним, як оператором ГРМ, було відмовлено ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» в узгоджені плану проведення будівельних робіт з тих підстав, що проект будівництва Газопроводу-відводу порушує вимоги СНІП 2.05.06-85, що може створити загрозу виникнення аварійної ситуації на об`єкті ГРМ.

Позивач стверджує, що замовник будівельних робіт ПрАТ «АЗОТ» до початку будівельних робіт зобов`язаний був погодити із оператором газотранспортної системи проектно-кошторисну документацію на зовнішнє газопостачання об`єкта замовника, яка має відповідати технічним умовам та передбачати весь комплекс робіт, пов`язаних з приєднанням (будівництвом та введенням в експлуатацію газових мереж зовнішнього газопостачання об`єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання). Однак, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» проектно-кошторисну документацію на будівництво Газопроводу-відводу не погоджував, що, на думку позивача є підставою для відмови у видачі дозволу.

Ухвалою від 27.09.2021 року відкрито провадження у справі №640/22206/21, вирішено здійснювати розгляд справи одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 27.09.2021 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство «Спеціалізоване монтажне управління №24» та Приватне акціонерного товариства «АЗОТ».

Відповідачем у визначений судом строк надано відзив на позовну заяву, обґрунтований тим, що ним розглянуто подані ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління № 24» заяву та документи в межах вимог чинного законодавства. Положення Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, не містять вимог щодо подання замовником для отримання права на виконання будівельних робіт письмового погодження оператора ГРМ.

ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління № 24» подано до суду пояснення, в яких викладено заперечення проти позову, обґрунтовані тим, що прокладення магістрального газопроводу, на будівництво якого наданий оскаржуваний дозвіл, здійснюється поза межами міста Черкаси. Крім того, вказано, що позивач не довів порушення його прав та охоронюваних законом інтересів оскаржуваним дозволом.

Приватним акціонерним товариством «АЗОТ» подано до суду пояснення в яких викладено заперечення проти позову, обґрунтовані тим, що не порушено права та інтереси позивача оскаржуваним дозволом.

Позивач надав відповідь на відзив відповідача, відповідь на пояснення щодо позовних вимог ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління № 24», в яких з доводами цих сторін справи не погодився.

Ухвалою суду від 24.11.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «АЗОТ» про закриття провадження у справі.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наявних у справі матеріалів.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Державної архітектурно-будівельною інспекцією України 13.05.2021 року видано ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» дозвіл на виконання будівельних робіт, реєстраційний номер ІУ013210217466, на проведення будівельних робіт з будівництва газопроводу-відводу від ГРС Черкаси-2 до об`єктів ПрАТ «АЗОТ», які передбачають зокрема облаштування перетину Газопроводу-відводу із належним Позивачу газопроводом високого тиску з державним інвентарним номером 171491200330100012 «Г/д в/т с. Вергуни від Черкас, d-127, 76,89».

Видача дозволів на виконання будівельних робіт здійснюється відповідно до ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466.

Згідно з ч. 2 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 3 Порядку № 466, дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року №294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) на момент виникнення спірних правовідносин була центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Таким чином, відповідач є суб`єктом владних повноважень, оскільки виконував на час виникнення спірних правовідносин повноваження зі здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а тому юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи за участю цього органу виконавчої влади. Аналогічний висновок закріплений в постанові Великої палати Верховного суду від 29 травня 2019 року у справі № 520/9778/13.

Згідно до абз. 19 ч. 3 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 (далі - Порядок № 466).

Відповідно до п. 28 Порядку № 466, для отримання дозволу на виконання будівельних робіт замовнику необхідно подати до органу архітектурно-будівельного контролю заяву та документи, зокрема оцінку впливу на довкілля.

Позивачем вказано на порушення вказаних положень та надано висновок з оцінки впливу на довкілля, виданий Управлінням екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації від 30.12.2020 року № 23940/02/10-04-06/1 виданий ПрАТ «АЗОТ». Із висновку з оцінки впливу довкілля вбачається, що планована діяльність полягає у реконструкції ГРС Черкаси-2 з встановленням вузла обліку газу та будівництві ділянки газопроводу-відводу (Ду=400, тиск Рн=5,5 МПа) загальною довжиною 6,8 км від існуючої ГРС Черкаси-2, с. Хутори, Черкаського району до запроектованого вузла редукування газу на території ПрАТ «АЗОТ» м. Черкаси.

Зазначена обставина підтверджується також наданими позивачем повідомленням про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля ПрАТ «АЗОТ» щодо будівництва об`єкту «Будівництво газопроводу-відводу від ГРС Черкаси-2 до об`єктів ПрАТ «АЗОТ».

Крім того, позивач надано суду витяг з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 7110136400:05:009:0122, розташовану за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вулиця Першотравнева, 72, на якій розміщений цех з виробництва аміаку А-5.

Згідно з розділом «Відомості про суб`єктів права власності на земельну ділянку» власником цієї ділянки є Публічне акціонерне товариство «АЗОТ». Додатково позивачем були надані до матеріалів справи відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якими підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 7110136400:05:009:0122 за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вулиця Першотравнева, 72 належить на праві власності ПАТ «АЗОТ».

Таким чином, судом встановлено, що будівництво об`єкту «Будівництво газопроводу-відводу від ГРС Черкаси-2 до об`єктів ПрАТ «АЗОТ» передбачається здійснювати, зокрема на території м. Черкаси, відтак спірний дозвіл вливає на права та інтереси позивача.

Водночас, висновок з оцінки впливу на довкілля, виданий Управлінням екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації від 30.12.2020 року № 23940/02/10-04-06/1 ПрАТ «АЗОТ» був отриманий відповідачем від ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» разом із заявою про видачу оскаржуваного дозволу. Таким чином, суд вважає доведеним, що відповідач був обізнаний про те, що будівництво об`єкту «Будівництво газопроводу-відводу від ГРС Черкаси-2 до об`єктів ПрАТ «АЗОТ» передбачається, зокрема, на території м. Черкаси.

Крім того, з оскаржуваного дозволу вбачається, що об`єкт «Будівництво газопроводу-відводу від ГРС Черкаси-2 до об`єктів ПрАТ «АЗОТ» відноситься до магістральних газопроводів і ця обставина не заперечується учасниками справи.

Відповідно до п.1.5 Строительные нормы и правила СНиП 2.05.06-85 «Магистральные трубопроводы» (СНІП 2.05.06-85), затверджених наказом Державного комітету СРСР у справах будівництва від 18.03.1985 року № 30, разом з наступними змінами, внесеними в т.ч. наказом Держбуду України від 03.12.1998 року № 279, не допускається прокладання магістральних трубопроводів по територіям населених пунктів, промислових та сільськогосподарських підприємств, аеродромів, залізничних станцій морських та річних портів, пристаней та інших аналогічних об`єктів. Відповідно до п. 2.1 СНІП 2.05.06-85 Газопровід-відвід з робочим тиском Рн=5,5 МПа відноситься до магістральних газопроводів 1 класу.

Згідно з п. 3.16 та Таблиці 4 СНІП 2.05.06-85, відстань від вісі підземних та надземних газопроводів 1 класу, умовним діаметром від 300 до 600 мм., до міст та інших населених пунктів, колективних садів із садовими домиками, дачних селищ; окремих промислових та сільськогосподарських підприємств; тепличних комбінатів та господарств, повинна бути не менше 150 м.

Посилання ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» на те, що прокладення частини трубопроводу, тобто будівництво об`єкта, по території ПрАТ «АЗОТ» регулюється Правилами охорони праці та безпечної експлуатації технологічних трубопроводів (НПАОП 0.00-1.73-14.1), затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24.10.2014 року № 755, судом відхиляються, оскільки, з п. 1.1 цих правил вони встановлюють вимоги охорони праці та безпечної експлуатації під час технічного обслуговування, ремонту, модернізації та контролю за технічним станом трубопроводів низького тиску (до 10 МПа), які класифікуються залежно від технологічного середовища та розрахункових параметрів тиску і температури згідно з додатком 1, і трубопроводів високого тиску (понад 10 МПа), а не встановлюють вимоги до будівництва магістральних газопроводів.

Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є невідповідність поданих документів вимогам законодавства.

Таким чином, встановивши, що на підставі поданих документів будівництво об`єкта «Будівництво газопроводу-відводу від ГРС Черкаси-2 до об`єктів ПрАТ «АЗОТ» передбачає здійснення будівництва саме магістрального газопроводу на території м. Черкаси, відповідач зобов`язаний був відмовити ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» у видачі оскаржуваного дозволу.

Відповідно до розділу ІІІ «Позначення та скорочення» Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.01.2010 року № 11, абревіатура «ГРС» означає газорозподільна станція. Відповідно до розділу ІІ зазначених правил «Позначення та скорочення» газорозподільна станція - це об`єкт газотранспортної системи, призначений редукувати, одоризувати та подавати газ визначеного тиску споживачам у межах установлених об`ємів, обліковувати кількість спожитого газу та захищати споживачів від недопустимого відхилення тиску від норми.

Як вбачається з оскаржуваного дозволу та Повідомлення про плановану діяльність ПрАТ «АЗОТ», об`єкт будується від існуючої ГРС «Черкаси-2», с. Хутори, Черкаського району до запроектованого вузла редукування на території ПрАТ «АЗОТ» м. Черкаси та внутрішньозаводські трубопроводи і інфраструктура для подавання природного газу високого тиску газу на всмоктування другого ступеню компресору 102-J в цеху А-5, та на лінію всмоктування другого ступеню компресорів природного газу С- 103-1,2,12 в цеху А-3.

Згідно з абз. абз. 45, 52, 43 п. 5 глави І розділу І Кодексу газотранспортної системи (Кодекс ГТС), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2493, зовнішнє газопостачання - це газові мережі від місця забезпечення потужності до місця приєднання об`єкта або земельної ділянки замовника. Місце забезпечення (точка забезпечення) потужності - це місце (точка) в існуючих газових мережах газотранспортного підприємства, від якого оператор газотранспортної системи забезпечує розвиток газових мереж з метою приєднання об`єктів замовника відповідної потужності. Замовник приєднання - юридична особа або фізична особа-підприємець, яка бажає приєднати свої об`єкти до газотранспортної системи.

Таким чином, оскільки об`єкт «Будівництво газопроводу-відводу від ГРС Черкаси-2 до об`єктів ПрАТ «АЗОТ» будується від ГРС «Черкаси-2» до виробничої інфраструктури ПрАТ «АЗОТ», такий газопровід є для змісту Кодексу ГТС зовнішнім газопостачанням, а ПрАТ «АЗОТ» є замовником приєднання.

Відповідно до ч. 9 ст. 19 Закону України «Про ринок природного газу» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) технічні та комерційні умови приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи визначаються в кодексі газотранспортної системи або кодексі газорозподільних систем. Приєднання об`єкта замовника до газотранспортної або газорозподільної системи здійснюється в такому порядку: отримання дозволу оператора газотранспортної або газорозподільної системи на приєднання; отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених законодавством, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; підключення об`єкта до газотранспортної або газорозподільної системи; прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; реєстрація права власності на об`єкт будівництва. Проектування та будівництво об`єктів газотранспортної або газорозподільної системи здійснюються відповідно до законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також технічних умов приєднання, передбачених кодексом газотранспортної системи або кодексом газорозподільних систем.

Безпосередньо порядок приєднання об`єктів замовників до газотранспортної системи визначений главою 2 VI Кодексу ГТС.

Відповідно до п. 1, 3-5, 7, 12 глави 2 розділу VI Кодексу ГТС для приєднання об`єкта будівництва або існуючого об`єкта до газотранспортної системи їх власник або користувач (замовник приєднання) звертається до оператора газотранспортної системи із відповідною заявою, складеною у довільній формі, до якої додаються документи, перелік яких визначено Кодексом ГТС. За відсутності зауважень до поданих документів або після їх усунення оператор газотранспортної системи протягом 10 (десяти) робочих днів з дня реєстрації заяви про приєднання (або дати усунення зауваження) на підставі даних опитувального листа, поданих документів та параметрів місця забезпечення потужності та точки приєднання надає замовнику (у визначений в опитувальному листі спосіб) відповідні рахунки щодо оплати вартості послуг з надання замовнику приєднання дозволу на приєднання, договору приєднання та технічних умов. Після оплати замовником приєднання вказаних заходів оператор газотранспортної системи надає йому дозвіл на приєднання, проект договору приєднання у двох примірниках та технічні умови. Після укладання договору на приєднання виконавець проектних робіт зовнішнього газопостачання на підставі технічних умов приєднання забезпечує: отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки під газовими мережами зовнішнього газопостачання (за необхідності); виконання інженерно-геодезичних вишукувань; розробку та затвердження проектно-кошторисної документації на зовнішнє газопостачання. Проектно-кошторисна документація на зовнішнє газопостачання об`єкта замовника має відповідати технічним умовам та передбачати весь комплекс робіт, пов`язаних з приєднанням (будівництвом та введенням в експлуатацію газових мереж зовнішнього газопостачання об`єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) та підключенням об`єкта замовника до газотранспортної системи, включаючи заходи з відновлення благоустрою, що було порушено в результаті будівництва. Якщо виконавцем проектних робіт зовнішнього газопостачання є замовник (у тому числі проектна організація, обрана замовником), він погоджує проектно-кошторисну документацію на зовнішнє газопостачання на її відповідність технічним умовам з оператором газотранспортної системи, після чого затверджує проектно-кошторисну документацію та передає один її примірник оператору газотранспортної системи. Погодження проектно-кошторисної документації на зовнішнє газопостачання здійснюється оператором газотранспортної системи у строк, що не перевищує 15 днів. У цей самий строк надається вичерпний перелік зауважень, якщо вони мають місце. Після усунення всіх зауважень проектно-кошторисна документація вважається погодженою оператором газотранспортної системи.

Таким чином, згідно з оскаржуваним дозволом розробником проектно-кошторисної документації на об`єкт «Будівництво газопроводу-відводу від ГРС Черкаси-2 до об`єктів ПрАТ «АЗОТ» є ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління № 24», відповідно до вищезазначених норм законодавства ПрАТ «АЗОТ», як замовник приєднання, повинен був до початку виконання підготовчих та будівельних робіт отримати від оператора газотранспортної системи дозвіл на приєднання та технічні умови на приєднання, укласти договір приєднання з оператором газотранспортної системи та погодити із оператором газотранспортної системи проектно-кошторисну документацію на зовнішнє газопостачання ПрАТ «АЗОТ», яка має відповідати технічним умовам та передбачати весь комплекс робіт, пов`язаних з приєднанням (будівництвом та введенням в експлуатацію газових мереж зовнішнього газопостачання об`єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання).

Частиною 2 ст. 20 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу, є оператором газотранспортної системи. Відповідно до постанови НКРЕКП від 24.12.2019 року № 3011 ліцензія на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу була видана Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (код ЄДРПОУ 42795490).

Листом від 28.05.2021 року № 1067/08 позивач звернувся до НКРЕКП з приводу будівництва Газопроводу-відводу. Листом від 25.06.2021 року № 7634/16.4.2/7-21 НКРЕКП надало відповідь на звернення позивача, до якої додавалася копія листа ТОВ «Оператор ГТС України» від 15.06.2021 року № ТОВВИХ-21-6671, у якому зазначалося, що ТОВ «Оператор ГТС України» надало ПрАТ «АЗОТ» технічні умови та уклало з ПрАТ «АЗОТ» договір приєднання до газотранспортної системи. Одночасно ТОВ «Оператор ГТС України» повідомив, що не погодив проектно-кошторисну документацію на будівництво Газопроводу-відводу.

Відповідачем не заперечується та обставина, що для видачі оскаржуваного дозволу ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» не подавало йому документ про погодження ТОВ «Оператор ГТС України» проекту будівництва об`єкта «Будівництво газопроводу-відводу від ГРС Черкаси-2 до об`єктів ПрАТ «АЗОТ».

Також, відповідачем відзначається, що надання документу про погодження ТОВ «Оператор ГТС України» проекту будівництва об`єкта «Будівництво газопроводу-відводу від ГРС Черкаси-2 до об`єктів ПрАТ «АЗОТ» чинним законодавством не передбачено, оскільки такий документ не був передбачений п. 28 Порядку №466, як такий, що має надаватися відповідачеві для отримання дозволу на виконання робіт.

Разом з тим, відповідачем надано суду копію Технічних умов на приєднання об`єктів ПрАТ «АЗОТ» до ГРС «Черкаси-2» (оформлені листом ТОВ «Оператор ГТС України» від 01.07.2020 року № ТОВВИХ-20-7627). Згідно з п. 1.2. цих Технічних умов вони є дійсними за умови дотримання Кодексу ГТС.

Пунктом 7 глави 2 розділу VI Кодексу ГТС встановлено, що якщо виконавцем проектних робіт зовнішнього газопостачання є замовник (у тому числі проектна організація, обрана замовником), він погоджує проектно-кошторисну документацію на зовнішнє газопостачання на її відповідність технічним умовам з оператором газотранспортної системи, після чого затверджує проектно-кошторисну документацію та передає один її примірник оператору газотранспортної системи. Погодження проектно-кошторисної документації на зовнішнє газопостачання здійснюється оператором газотранспортної системи у строк, що не перевищує 15 днів. Зазначене кореспондує із змістом п. 1.3 Технічних умов, у яких зазначено, що проектна-кошторисна документація на будівництво об`єкта повинна бути погоджена ТОВ «Оператор ГТС України».

Таким чином, за відсутності погодження ТОВ «Оператор ГТС України» проектно-кошторисної документація на будівництво об`єкта «Будівництво газопроводу-відводу від ГРС Черкаси-2 до об`єктів ПрАТ «АЗОТ» видані ним Технічні умови є нечинними.

Відтак, встановивши, що Технічні умови на приєднання об`єктів ПрАТ «АЗОТ» до ГРС «Черкаси-2» (оформлені листом ТОВ «Оператор ГТС України» від 01.07.2020 року № ТОВВИХ-20-7627), які ТОВ «Оператор ГТС України» видав замовнику будівництва, є нечинними враховуючи відсутність погодження проектно-кошторисної документації на будівництво об`єкта, відповідач зобов`язаний був відмовити ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» у видачі оскаржуваного дозволу у відповідності до вимог чинного законодавства.

Щодо наявності порушених прав та інтересів позивача, суд зазначає наступне.

Позивач здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу в межах території міста Черкаси та Черкаської області (крім міста Умань, Уманського, Христинівського та Маньківського районів Черкаської області), де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Позивача, на підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг згідно з постановою НКРЕКП від 29 червня 2017 р. № 840.

Газорозподільна система перебуває у користуванні Позивача на підставі Договору про надання на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства з газопостачання та газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва від 20.03.2013 року № 31/34, Додаткової угоди № 1 від 24.05.2017 року до Договору від 20.03.2013 року № 31/34 «Про надання на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва» щодо його приведення до вимог примірного договору експлуатації газорозподільних систем та їх складових, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 року № 95 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року № 188)» та Додаткової угоди № 1 від 31.01.2018 року до Договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових від 24.05.2017 року № 240517/31-Чкс-ГРМ.

Серед інших об`єктів газорозподільної системи згідно зазначених договорів позивачу був переданий у користування газопровід високого тиску з державним інвентарним номером 171491200330100012 «Г/д в/т с. Вергуни від Черкас, d-127, 76,89».

Відповідно до п. 3.9 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі - ДБН А.2.2-3:2014), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 року, наземні, надземні або підземні лінійні об`єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо є об`єктами інженерно-транспортної інфраструктури.

Отже, належний позивачу газопровід високого тиску з державним інвентарним номером 171491200330100012 «Г/д в/т с. Вергуни від Черкас, d-127, 76,89» є об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно з п. 1 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем (Кодекс ГРМ), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494, охоронна зона об`єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньобудинкових газових мереж. Таким чином, на Газопровід ГРМ поширюється охоронна зона ГРМ.

Пунктом 7 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРМ передбачено, що проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ. Відповідно до п. 9 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРМ юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи - підприємці для отримання погодження Оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати Оператору ГРМ для узгодження проект плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження.

Сторонами не заперечується і підтверджується листуванням між позивачем та ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24», що об`єкт «Будівництво газопроводу-відводу від ГРС Черкаси-2 до об`єктів ПрАТ «Азот» у разі здійснення його будівництва матиме перетин із газопроводом високого тиску з державним інвентарним номером 171491200330100012 «Г/д в/т с. Вергуни від Черкас, d-127, 76,89».

Так, листом від 22.09.2020 року № 289 ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління № 24» повідомило позивача, що ним виконуються роботи з розробки проектної документації по об`єкту «Реконструкція ГРС Черкаси-2 та будівництво газопроводу-відводу від ГРС Черкаси-2 до об`єктів ПАТ «Азот» у відповідності до договору, укладеного між СМУ №24 та ПрАТ «Азот». Водночас, ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління № 24» запропонувало позивачу надати технічні умови на перетин газорозподільних мереж позивача.

Листом від 30.09.2020 року №1627/42 позивач повідомив ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління № 24», що для розгляду питання по суті це товариство має надати позивачу проект разом з проектним рішенням щодо захисту існуючих газопроводів в зоні будівництва.

ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління № 24» листом від 26.11.2020 року № 407 надало на погодження позивачу технічне рішення перетину проектованим Газопроводом-відводом ГРМ позивача.

Однак, позивач листом від 15.12.2020 року № 9098/42 повідомив ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління № 24», що проект виконаний цим товариством фрагментарно (окремими відрізками), що ускладнює визначення місцерозташування газових мереж при розгляді проекту, та запропонувало надати позивачу копію топографічної зйомки або загальну схему проектного рішення (ситуаційний план).

29 грудня 2020 року листом № 450 ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління № 24» знову звернулося до позивача з проханням погодити технічне рішення перетину Газопроводом-відводом ГРМ.

Листом від 12.01.2021 року № 48/42 позивач повідомив ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління № 24», що з технічних рішень, які це товариство надавало на погодження позивачу, вбачається, що Газопровід-відвід, проектна документація на який розробляється цим товариством, є магістральним газопроводом діаметром 400 мм та тиском 55 кгс/см2.

Відтак, прокладка Газопроводу-відводу передбачається на території м. Черкаси.

Враховуючи, п. 1.5 Строительные нормы и правила СНиП 2.05.06-85 «Магистральные трубопроводы», затверджених наказом Державного комітету СРСР у справах будівництва від 18.03.1985 року № 30, разом з наступними змінами, внесеними в т.ч. наказом Держбуду України від 03.12.1998 року № 279, позивач відмовив ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління № 24» у погоджені технічного рішення перетину Газопроводу-відводу ГРМ, оскільки не допускається прокладка магістральних трубопроводів, зокрема, в населених пунктах.

Листом від 09.02.2021 року №37 ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління № 24» повідомило позивача про необґрунтованість його відповіді щодо непогодження перетину Газопроводом-відводом ГРМ, у зв`язку із чим це товариство застосовує так званий принцип «мовчазної згоди» і вважає перетин погодженим позивачем.

У відповідь на зазначене позивач направив на адресу ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління № 24» лист від 26.02.2021 року № 433/42, у якому пояснив, що погодження позивачем проектної документації на Газопровід-відвід не може бути надане, в тому числі, у зв`язку із порушенням вимог СНІП 2.05.06-85.

Листом від 21.05.2021 року № 119 ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління № 24» повідомило позивача, що відповідно до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494 (далі - Кодекс ГРМ), викликає представника позивача 27 травня 2021 року о 10-й годині ранку на місце виконання робіт з улаштування перетину газопроводу низького тиску, який належить позивачу.

Однак, листом від 26.05.2021 року № 1056/08 позивач повідомив, що ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління № 24» виконує будівельні роботи з порушенням вимог законодавства, і позивач забезпечить присутність власного представника виключно після усунення таких порушень.

Відтак, матеріалами справи підтверджується та не спростовується ані відповідачем, ані третіми особами, що позивачем, як оператором ГРМ, не було погоджено проведення будівельних робіт в охоронній зоні ГРМ на підставі порушення вимог СНІП 2.05.06-85, що є підставою для відмови відповідачем в наданні дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно п. 28 Порядку №466, для отримання дозволу на виконання будівельних робіт замовнику необхідно подати до органу архітектурно-будівельного контролю, зокрема, схеми напрямків трас інженерних мереж на топографічній основі масштабом 1:2000.

Як встановлено судом, позивач вважає, що газопровід високого тиску з державним інвентарним номером 171491200330100012 «Г/д в/т с. Вергуни від Черкас, d-127, 76,89» повинен був відображений на такій схемі.

До того ж, позивач стверджує, що відповідач, встановивши вищезазначені обставини та дослідивши відповідні норми законодавства, мав відмовити ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» у видачі дозволу на будівництво об`єкта «Будівництво газопроводу-відводу від ГРС Черкаси-2 до об`єктів ПрАТ «Азот», оскільки не погоджено проведення будівельних робіт в охоронній зоні оператора ГРМ із позивачем.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що при подачі заяви для видачі оскаржуваного дозволу ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» взагалі не надало відповідачеві схему напрямків трас інженерних мереж на топографічній основі масштабом 1:2000, а отже відповідач мав відмовити ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» у видачі оскаржуваного дозволу на цій підставі.

Як встановлено судом, частина проектної документації на здійснення будівництва об`єкта «Будівництво газопроводу-відводу від ГРС Черкаси-2 до об`єктів ПрАТ «АЗОТ», що надана разом із заявою на видачу оскаржуваного дозволу:

- порушує вимоги СНиП 2.05.06-85, що може створити загрозу виникнення аварійної ситуації на об`єкті ГРМ, що стало причиною для відмови в узгоджені позивачем плану проведення будівельних робіт з улаштування перетину між Газопроводом-відводом та Газопроводом ГРМ;

- містить нечинні Технічні умови на приєднання об`єктів ПрАТ «АЗОТ» до ГРС «Черкаси-2», у зв`язку з непогодженням проектно-кошторисної документації ТОВ «Оператор ГТС України»;

- не містила схему напрямків трас інженерних мереж на топографічній основі масштабом 1:2000.

Встановивши ці обставини, суд вважає, відповідач не мав підстав для видачі оскаржуваного дозволу, однак здійснив його видачу всупереч 4 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За таких обставин, суд вважає, що дозвіл на виконання будівельних робіт, реєстраційний номер ІУ013210217466, на проведення будівельних робіт з будівництва газопроводу-відводу від ГРС Черкаси-2 до об`єктів ПрАТ «АЗОТ», виданий ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» є протиправним.

Доводи учасників справи щодо недоведеності позивачем порушення його прав та інтересів, суд вважає безпідставними та відхиляє їх з огляду на таке.

Позивач, як оператором ГРМ, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про ринок природного газу» відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.

Згідно з. п. 2 ч. 2 ст. 38 вищезазначеного Закону, Оператор ГРМ зобов`язаний вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи.

Відповідно до п. 3.2-3.3 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 року № 285, власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)) відповідає за технічний стан і безпечне користування газопроводами, газовими приладами, димовими та вентиляційними каналами. Власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)) повинен забезпечити утримання систем газопостачання відповідно до вимог чинного законодавства України.

Як встановлено судом, між позивачем та Міністерством енергетики та вугільної промисловості України укладений Договір експлуатації газорозподільних систем або їх складових від 24.05.2017 року № 240517/31-Чкс-ГРМ, пунктами 11, 13, 20 якого на позивача покладена повна відповідальність за безпечну та безаварійну експлуатацію державного майна та його збереження.

В свою чергу, Газопровід ГРМ та перетин на підставі спірного дозволу є державною власністю.

Покладаючи на позивача, як балансоутримувача газопроводів, обов`язок утримання систем газопостачання в належному стані, законодавець наділив його відповідними правами. Саме тому Кодексом ГРМ передбачено погодження ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ з Оператором ГРМ (пункти 7-9 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРМ). Пунктом 12 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРМ Оператору ГРМ надане право відмовити в наданні письмового погодження на проведення таких робіт у разі, якщо проведення робіт створить загрозу виникнення аварії (аварійної ситуації) на об`єктах ГРМ.

Згідно з. ч. 1, абз. 2 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Видавши спірний дозвіл за відсутності узгодження позивачем плану проведення будівельних робіт з улаштування перетину між Газопроводом-відводом та Газопроводом ГРМ (що є перешкодою для видачі таких дозволів), відповідач позбавив позивача можливості реалізувати надане йому чинним законодавством право на здійснення контролю за належним проведенням будівельних робіт (шляхом погодження плану проведення таких робіт) та порушив законний інтерес позивача щодо забезпечення ним, як балансоутримувачем, утримання систем газопостачання відповідно до вимог чинного законодавства України.

Статтею 5 КАС України передбачене право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо така особа вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Відтак, обраний Позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає тим, що передбачені законодавством, та забезпечить відновлення порушеного права Позивача.

Предметом позову у цій справі є визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт, реєстраційний номер ІУ013210217466, виданий 13.05.2021 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Пунктом 2 частини 2 статті 245 КАУ України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відтак, позивачем вірно обраний спосіб захисту порушеного права та охоронюваного законом інтересу шляхом звернення до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати дозвіл, виданий відповідачем, оскільки в разі задоволення позову право позивача, як Оператора ГРМ, на безпечну експлуатацію газорозподільної системи буде відновлене.

Відповідно до частини першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а оскаржуваний дозвіл - скасуванню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи, що судом позов задоволено повністю, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство «Спеціалізоване монтажне управління №24», Приватне акціонерне товариство «АЗОТ» про визнання протиправним та скасування дозволу від 13.05.2021 р. на виконання будівельних робіт, реєстраційний номер ІУ013210217466.

Визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт, реєстраційний номер ІУ013210217466, виданий 13.05.2021 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» (18028, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 142, код ЄДРПОУ 03361402);

Відповідач: Державна архітектурно-будівельна інспекція України (01033, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912).

Суддя В.І. Келеберда