Ухвала суду № 101565124, 30.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/2242

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

30 листопада 2021 року м. Київ № 640/25636/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи

ОСОБА_1

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - відповідач) адреса: 03057, місто Київ, вул. Смоленська, 19 в якій позивач просить суд:

- "визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 (із змінами) ЗУ "Про ринок природного газу" Кодексом газорозподільних систем, затвердженим вказаною вище постановою в частині 314 м3 - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно у т.ч. для отоплення, але не може бути меншою, з якою я не згодний, бо це порушує мої права, свободи та законні інтереси споживача";

- "стягнути з відповідача НКРЕКП суб`єкта владних повноважень кошти на відшкодування шкоди, мені завданої його незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю, матеріальної шкоди у розмірі 432,10 грн та моральної шкоди у розмірі 2270 грн.".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2021 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та позивачу наданий строк для усунення виявлених судом недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України разом з її копією відповідно до кількості учасників справи; оригіналу документу про сплату судового збору на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за звернення до суду з адміністративним позовом немайнового характеру у розмірі 908,00 гривень (отримувач коштів - УК у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101); заяви про поновлення строку для звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску.

На адресу суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування поданої заяви про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою позивач зазначив, що він в середині січня 2021 року отримав квитанцію від 06.01.2021 в якій АТ "Закарпатгаз" виставило позивачу плату за розподіл (доставку) природного газу вартості річної замовленої потужності на 2021 рік, після чого позивач звернувся з заявою за роз`ясненням до АТ "Закарпатгаз", 26.02.2021 позивачем поштою отримано відповідь від 18.02.2021 .

Розглянувши вказану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу на те, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного суд повторно зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії" та "Девеер проти Бельгії" Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Суд звертає увагу позивача, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є загальнодоступною, а тому посилання позивача на те, що він дізнався про неї в середині січня 2021 року є безпідставними.

Таким чином, суд не вбачає поважних причин для поновлення строку звернення до адміністративного суду, а підстави, на які позивач послався у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду визнаються судом безпідставними.

У відповідності до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.

Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Разом з цим, суд в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києві в якості недоліків позовної заяви вказав відсутність документу про сплату судового збору за подання даної позовної заяви.

В обґрунтування звільнення від сплати судового збору позивач зазначив, що згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади.

Також в обґрунтування звільнення від сплати судового збору, позивач послався на те, зараз тимчасово не працює, в Державній службі зайнятості населення на обліку не стоїть, проживає сам, а живе за рахунок випадкових заробітків, а тому надати суду доказів сплати судового збору не має.

Суд наголошує, що наведене вище положення Закону України "Про судовий збір" передбачає звільнення від сплати судового збору у разі відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, а отже, для звільнення від сплати судового збору на цій підставі, на час звернення із вимогою про відшкодування шкоди ці рішення повинні бути визнані судовим рішенням незаконними.

Суд зазначає, що доказів на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону чи відповідного клопотання та обґрунтувань наявності підстав для звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру чи його відстрочення з доказами на підтвердження майнового стану, зокрема, розміру річного доходу позивача, до матеріалів позовної заяви надано не було.

Разом з цим, ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києві в якості недоліку позовної заяви визначено подання до суду належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України разом з її копією відповідно до кількості учасників справи, проте на виконання вимог ухвали про залишення без руху, позивачем не було надано належним чином оформленої позовної заяви разом з її копією відповідно до кількості учасників справи.

Отже, судом було встановлено, що позивачем всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України не було надано до суду належним належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України разом з її копією відповідно до кількості учасників справи та оригіналу документу про сплату судового збору на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва, що в свою чергу свідчить про не усунення позивачем належним чином недоліків зазначених в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Аналізуючи викладені вище обставини та надані докази у їх сукупності, враховуючи те, що підстави, з яких пропущено строк звернення до суду визнані судом неповажними, та на виконання вимог ухвали суду недоліки усунуті не в повному обсязі суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного, керуючись пунктом 9 частини 4 статті 169, статтями 122, 123, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з позовною заявою.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 повернути.

3. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

4. Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Клочкова