Ухвала суду № 101563817, 02.12.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/5967/19

Провадження №2/712/2203/21

30 листопада 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – Марцішевської О.М.

за участю секретаря судового засідання – Вдовенко О.В.

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки адвоката Глущенка О.С.

представника відповідача та третьої особи адвоката Руденка О.І.

розглянувши за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до корпорації «Житлобудінвест-Ч», третя особа: Корпорація «Житлобуд-1» про захист прав споживача, відшкодування збитків та сплату пені,

ВСТАНОВИВ:

02 травня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Корпорації «Житлобудінвест-Ч», третя особа: Корпорація «Житлобуд-1» про захист прав споживача, відшкодування збитків та сплату пені, посилаючись на те, що 08 лютого 2008 року нею укладений договір №62 на дольову участь в будівництві квартири в житловому будинку по АДРЕСА_1 , згідно умов якого вона, дольовик, замовила будівництво однокімнатної квартири, будівельний номер 102, розташованої на 16-ому поверсі житлового будинку за будівельною адресою АДРЕСА_1 , а корпорація «Житлобудінвест-Ч» зобов`язалась здійснити будівництво житлового будинку, в тому числі квартири АДРЕСА_2 , власними силами та шляхом залучення третіх осіб, та передати квартиру дольовику за актом прийому-передачі, при умові повного та своєчасного фінансування. Згідно умов Договору загальна площа квартири АДРЕСА_2 , з урахуванням площ лоджій та балконів, на момент його укладання складає 55,0 кв. м., вартість одного квадратного метра загальної площі квартири становить 5000 гривень, загальна вартість квартири складає 275000 гривень. Строк введення в експлуатацію житлового будинку був визначений пунктом 4.1 договору - 2009 рік.

Згідно умов пункту 8.2 Договору договір вступає в дію з дня оплати дольовиком першого внеску та діє до дати виконання умов договору сторонами. Таким чином, на момент подання позову договір є чинним.

Таким чином, між позивачем та відповідачем був укладений договір будівельного підряду і до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем на підставі договору, застосовуються норми параграфу 3 глави 61 Цивільного кодексу України та Закону України «Про захист прав споживачів».

28 листопада 2008 року між відповідачем та нею було укладено додаткову угоду №1 до договору, згідно якої вартість одного квадратного метру загальної площі квартири збільшилась до 5200 гривень і стала фіксованою вартістю, таким чином загальна вартість квартири склала 286000 гривень. Всі інші умови договору залишені без змін.

Свої зобов`язання щодо фінансування будівництва квартири вона виконала повністю, що підтверджується актом звірки від 03.02.2014 року.

15 січня 2015 року між відповідачем та нею було укладено додаткову угоду № 2 до договору, згідно якої вартість одного квадратного метра загальної площі квартири збільшилась до 5598 гривень, загальна вартість квартири склала 310590 гривень і, при умові здійснення доплати дольовиком вартості квартири в сумі 21890 гривень до 16 березня 2015 року, вартість одного квадратного метру квартири та вартість квартири в цілому є фіксованою і подальшому перегляду сторонами не підлягає.

Станом на 16 січня 2015 року нею оплачені додаткові внески в сумі 24100 гривень. Останній внесок був зроблений 19 січня 2015 року в сумі 490 гривень. Таким чином повністю виконала свої зобов`язання щодо фінансування будівництва квартири в сумі 310590 грн., що підтверджується актом звірки від 30.03.2015 року. Але відповідач своїх зобов`язань визначених пунктом 4.1 Договору в редакції додаткової угоди №2, щодо введення будинку в експлуатацію в другому кварталі 2015 року (до 01.07.2015 року) не виконав.

17 листопада 2017 року у відповідності до сертифікату серія ЧК №162173200383 замовником будівництва корпорацією «Житлобуд-1» введено в експлуатацію житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземною стоянкою для автомобілів по АДРЕСА_1 . Таким чином, у відповідності до вимог частини п`ятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», будинок по АДРЕСА_1 був прийнятий в експлуатацію в дату видачі сертифіката - 17 листопада 2017 року. У відповідності до умов пункту 4.5 Договору відповідач зобов`язаний був передати квартиру позивачу по акту прийому - передачі в місячний строк з дня введення будинку в експлуатацію, тобто не пізніше 17 грудня 2017 року.

У заявах від 19 грудня 2017 року та від 26 грудня 2017 року вона вимагала усунути недоліки допущені при будівництві квартири АДРЕСА_2 , а саме: тріщини на балконі, протікання дощових вод на балкон зверху, вхідні двері в квартиру встановлені з перекосом, неякісна (з великими тріщинами) стяжка полу, відсутність підвіконь та рушникосушильника у ванній кімнаті, наскрізні отвори між квартирою АДРЕСА_2 і 17-м поверхом.

В заяві від 05 лютого 2018 року, просила відповідача підтвердити загальну площу квартири АДРЕСА_2 , повернути зайво сплачені нею гроші в сумі 7500,00 грн., а також вирішити питання компенсації за придбані і встановлені нею в квартирі лічильник теплової енергії та лічильник обліку електричної енергії.

26 лютого 2018 року листом вих. № 69 генеральний директор ОСОБА_2 відмовив в задоволені її вимог: в поверненні грошей в сумі 7500,00 грн., та компенсації за придбані і встановлені нею в квартирі лічильник теплової енергії та лічильник обліку електричної енергії.

Прохання позивача щодо усунення недоліків допущених при будівництві квартири АДРЕСА_2 було розглянуто відповідачем протягом двох місяців, листом від 26.02.2018 року вих. № 70 відповідач повідомив, що недоліки будуть усунені до 30 квітня 2018 року.

Але, відповідач своїх зобов`язань у визначений строк не виконав, недоліки в квартирі були усунені 31 травня 2018 року. Нею був складений акт прийому-передачі квартири від 31 травня 2018 року та направлений відповідачу. В заяві від 31 травня 2018 року просила підписати акт та надати всі необхідні документи для державної реєстрації права власності на квартиру.

Квартира була передана їй за актом № 102 прийому передачі квартири від 30 липня 2018 року.

Прострочення у виконанні зобов`язань щодо передачі квартири відповідачем позивачу визначених пунктом 4.5 Договору становить 7 місяців і 13 днів, але будь-якої відповідальності за невиконання зобов`язань «Корпорацією» договором, зокрема розділом 6 «Відповідальність Сторін», не передбачено. Навпаки, за порушення зобов`язань на «Дольовика» покладається відповідальність у виді занадто високих штрафів (пункти 6.2, 6.3, 6.6 та 6.7).

Вона понесла Витрати на оплату робіт з будівництва квартири, які згідно умов пункту 2.1 додаткової угоди №2 до договору від 15 січня 2015 року включаються у вартість квартири і повинні були виконуватися «Корпорацією», а саме: монтаж вузла теплової енергії, договір 30118/6 від 18.01.2017, - на суму 5500,00 грн.; лічильник електроенергії, товарний чек № чт-0000001 від 26.07.2016 - на суму 1850,00 грн.; радіатори, фіскальний чек від 05.02.2016, - на суму 6156,36 грн.

Всього витрати позивача склали 13506,36 грн., які понесені позивачем внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань визначених пункту 2.1 додаткової угоди № 2 до Договору від 15 січня 2015 року щодо обсягу будівельних робіт, і є збитками у відповідності до вимог частин першої, другої статті 23 Цивільного кодексу України.

Пунктом 6.1 розділу 6 «Відповідальність Сторін» договору відповідальність сторін обмежена умовами договору, який виключає права «Дольовика» стосовно «Корпорації» у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання «Корпорацією» договірних зобов`язань, в тому числі виключає відповідальність за спричинені «Дольовику» збитки.

Умови пункту 6.1 розділу 6 «Відповідальність Сторін» Договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, завдають шкоди позивачу.

Враховуючи вимоги частини першої статті 215, статті 217 ЦК України та статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», пункт 6.1 розділу 6 «Відповідальність Сторін» Договору № 62 на дольову участь в будівництві квартири в житловому будинку по АДРЕСА_1 від 08.02.2008 року повинен бути визнаний недійсним з моменту вчинення договору, з 08 лютого 2008 року.

Таким чином, за час прострочення передачі квартири у власність позивачу (з 17 грудня 2017 року по 30 липня 2018 року) відповідач повинен сплатити позивачу пеню від вартості квартири з урахуванням вимог пункту 1 частини другої статті 258 та частин першої, третьої статті 264 ЦК України згідно розрахунку у розмірі 2068529,40 грн.

Просить визнати недійсним пункт 6.1 розділу 6 «Відповідальність Сторін» Договору № 62 на дольову участь в будівництві квартири в житловому будинку по АДРЕСА_1 від 08.02.2008 року. Стягнути з корпорації «Житлобудінвест-Ч» на користь по АДРЕСА_1 збитки в сумі 13506,36 грн. та пеню в сумі 2068529,40 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Соснівського районного суду від 03.08.2020 року позов ОСОБА_1 до Корпорації «Житлобудінвест-Ч», третя особа: Корпорація «Житлобуд-1» про захист прав споживача, відшкодування збитків та сплату пені - залишити без задоволення.

27 листопада 2020 року постановою Черкаського апеляційного суду рішення Соснівського районного суду м. Черкаси 03.08.2020 року залишено без змін.

17 травня 2021 року ухвалою Верховного суду рішення Соснівського районного суду від 03.08.2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.11.2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 05 липня 2021 року прийнято до свого провадження справу № 712/5967/19 за позовом ОСОБА_1 до корпорації «Житлобудінвест-Ч», третя особа: Корпорація «Житлобуд-1» про захист прав споживача, відшкодування збитків та сплату пені. Розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 02 серпня 2021 р.

28 липня 2021 року позивачкою подано до суду заяву позивачки ОСОБА_1 про додаткове обгрунтування позовних вимог від 27 липня 2021 року.

В підготовчому судовому засіданні представник позивачки подав клопотання про залишення без розгляду заяву позивачки ОСОБА_1 про додаткове обгрунтування позовних вимог від 27 липня 2021 року.

Представником відповідача та третьої особи заявив клопотання про приєднання до справи доказів, позивачка та її представник по суті клоптання заперечили з підстав пропуску процесуального строку.

Заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Відповідно до ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч.2,3 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. (ч.8 ст.83 ЦПК України).

Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.(ч.10 ст.83 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З аналізу змісту статей 264, 265 ЦПК України слідує, що оцінка доказів є завершальною стадією судового розгляду справи та здійснюється судом при винесення рішення по суті спору після дослідження всіх наявних у справі доказів. У мотивувальній частині рішення зазначаються фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Суд вважає, що клопотання про приєднання до справи доказів підлягає до задоволення, з метою забезпечення процесуальних прав позивача на надання суду доказів, разом з тим оцінка допустимості поданих сторонами доказів, в тому числі з урахування дотримання чи не дотримання встановленого законом строку при їх поданні буде надана при вирішенні по суті спору у справі (ухваленні рішення суду – ст.ст.264, 265 ЦПК України).

Судом у підготовчому засіданні проведено дії, передбачені статтею 197 ЦПК України. Спір між сторонами не врегульовано. Під час підготовчого засідання остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу.

За результатами підготовчого засідання суд вважає за необхідне закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. 83, 200, 223, 257, 260, 261, 264, 265 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Залишити без розгляду заяву позивачки ОСОБА_1 про додаткове обгрунтування позовних вимог від 27 липня 2021 року.

Клопотання адвоката Руденка Олександра Івановича про приєднання до справи доказів задоволити, оцінку допустимості поданих 28 жовтня 2021 року доказів, в тому числі з урахуванням клопотання адвоката Глущенка Олександра Івановича щодо не дотримання встановленого законом строку при їх поданні надати при вирішенні по суті спору у справі (ухваленні рішення суду – ст.ст.264, 265 ЦПК України).

Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду на 09 год. 00 год. 20 січня 2022 року, викликати в судове засідання сторони, третю особу.

Встановити порядок з`ясування обставин справи та дослідження доказів - вступні виступи сторін, третьої особи, дослідження письмових доказів, закінчення з`ясування обставин справи та дослідження доказів.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, окремому оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: О.М. Марцішевська

Повний текст ухвали виготовлено 02 грудня 2021 року