Рішення № 101563777, 01.12.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/9846/21

РІШЕННЯ

іменем України

01 грудня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

за участю:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. представників позивача: Драчука С.Л., Соколенка С.М., представника відповідача: Лавренюка А.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

до суду звернувся позивач до Головного управління ДПС у Хмельницькій області з позовними вимогами: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області форми «С» № 0021260705 від 15.03.2021 року, яким застосовано штрафну санкцію за порушення п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 203 793,20 гривень до ФОП ОСОБА_1 .

Стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 не погоджується з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, оскільки воно прийняте без врахування істотних обставин справи. Висновки в Акті перевірки є помилковими, безпідставними та не підтверджені жодним належним, допустимим та достовірним доказом з огляду на наступне.

ФОП ОСОБА_1 перебуває на загальній системі оподаткування і господарська діяльність полягає в роздрібній торгівлі алкогольними напоями у магазині з кафетерієм по АДРЕСА_1 згідно Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 28.07.2020 року виданої ГУ ДПС у Хмельницькій області з терміном дії до 28.07.2021 року.

Починаючи з 07.05.2018 року у вказаному магазині з кафетерієм, під час здійснення своєї господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 використовує реєстратор належним чином зареєстрований РРО МІМ-Т 400 МЕ фіскальний номер 3000425865 згідно реєстраційного посвідчення від 07.05.2018 року та опломбований ЦСО ПМП «ВІС» згідно довідки про опломбування від 07.05.2018 року та Договору №365-18 від 02.05.2018 року про сервісне обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.

Також відповідно до вимог діючого законодавства України ФОП ОСОБА_1 забезпечено можливість проведення розрахунків покупцями платіжними (банківськими) картками через Р08-термінал згідно договору еквайрінгу.

Проте, у вищевказаного РРО відсутня технічна можливість поєднання із Р08- терміналом, у зв`язку із чим під час розрахунку покупця через Р08-термінал видавалась лише квитанція відповідного платіжного терміналу, що в свою чергу і вказується як порушення контролюючим органом - однак при цьому весь дохід отриманий від продажу алкогольних напоїв через Р08-термінал, після опрацювання відповідних банківських виписок, відображався у відповідній декларації за результатами відповідного періодичного декларування та з відповідною сплатою податків до бюджетів відповідних рівнів і в цьому випадку жодних розбіжностей між наданими працівникам контролюючого органу банківських виписок та показниками декларацій не виявлено та не встановлено.

Крім того, враховуючи те, що розрахунки за операціями здійснювалися за допомогою платіжних карток, касирами були роздруковані та надані квитанції платіжного терміналу з обов`язковими реквізитами документа за операціями з використанням електронних платіжних засобів, що встановлені пунктом 8 розділу VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління Національного банку У країни «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 №705, що в свою чергу підтверджує можливість ідентифікувати продавця товару, адресу, вартість покупки, вид товару тощо та свідчить про відсутність будь - якого умислу ФОП ОСОБА_1 щодо ухилення від прозорості та оподаткування.

Отже, застосована фінансова санкція у розмірі 10% від доходу отриманого через Р08-термінал та відображеного у деклараціях із сплатою податків не відповідає принципу пропорційності та є надмірним та невиправданим тягарем для платника.

Ухвалою суду від 13.08.2021 суд відкрив провадження у справі та призначив до розгляду за спрощеною системою без виклику сторін.

Ухвалою суду від 16.09.2021 суддя Майстер П.М. прийняв справу до свого провадження.

Ухвалою суду від 25.10.2021 суд перейшов із спрощеного провадження без виклику сторін у спрощене провадження з розглядом справи у судовому засіданні.

14.09.2021 відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов в якому відповідач зазначає, що проведеною перевіркою, зокрема, встановлено порушення п.1 ст.3 Закону №265/95, а саме: на підставі виписок банківських довідок по рахунку № НОМЕР_1 (АТ «Укрсиббанк, клієнт - ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 ) за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 15.02.2021 та даних перевірки виявлено, що за період з 01.01.2018 по 17.02.2021 загальна сума доходу від реалізації продукції - алкогольних напоїв складає 2 037 932 грн. (сума зарахована по операціях торгового еквайрингу).

За даними серверу ДПС України вказана сума розрахункових операцій не проведена через РРО, а саме відсутні дані про виторги та фіскальні чеки на вказану суму.

Так як, загальна сума доходу від реалізації продукції - алкогольних напоїв складає 2037932,00 грн, ТУ ДПС у Хмельницькій області на підставі п.1 ст.17 Закону №265/95 прийнято податкове повідомлення-рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.03.2021 № 0021260705 на суму 203793,20 грн (2037932,00 грн х 10%).

Просив суд у позові відмовити.

Представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд у позові відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено.

12.02.2021 працівниками ГУ ДПС у Хмельницькій області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно Наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 09.02.2021 року № 358-П було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , а саме магазину з кафетерієм по АДРЕСА_1 . За результатами проведення перевірки було складено акт фактичної перевірки згідно якого було встановлено, що на підставі банківських довідок по рахунку НОМЕР_3 , виписки по вказаному рахунку за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року, з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року, з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року, з 01.01.2021 року по 15.02.2021 року даних перевірки за період з 01.01.2018 року по 17.02.2021 року загальна сума доходу від реалізації продукції алкогольних напоїв складає 2037932 грн. (два мільйони тридцять сім тисяч дев`ятсот тридцять дві гривні) - сума зарахована по операціях торгового еквайрингу.

За даними сервісу ДПС України вказана сума розрахункових операцій, дані про виторги та роздруковані фіскальні чеки відсутні.

За результатами вищевказаної фактичної перевірки складено Акт фактичної перевірки №693/22-01-07-05/ НОМЕР_2 від 19.02.2021 року.

23.02.2021 позивачем подано до ГУ ДПС у Хмельницькій області письмові заперечення на акт фактичної перевірки.

05.03.2021 за результатами розгляду заперечень за вих. № 2162/6/22-01-07-05-10 ГУ ДПС у Хмельницькій області надіслало лист про розгляд заперечень де було підтверджено правомірність висновків акту фактичної перевірки, а в задоволенні скарги відмовлено.

ГУ ДПС у Хмельницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» № 0021260705 від 15.03.2021 року, яким застосовано штрафну санкцію до ФОП ОСОБА_1 за порушення п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 203793,20 гривень.

26.03.2021 позивачем в порядку адміністративного оскарження подано скаргу на податкове повідомлення-рішення форми «С» № 0021260705 від 15.03.2021 до Державної податкової служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги ДПС України від 29.06.2021 року за вих. № 14512/6/99-00- 06-03-02-06 податкове повідомлення-рішення форми «С» № 0021260705 від 15.03.2021 року залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовними вимогами.

Вирішуючи спірні правовідносини судом враховано наступне.

Правові відносини, що склались, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України та Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПК України) визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно п.п.191.1.14п.191.1 ст.19 ПК України контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Способом здійснення податкового контролю є перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пункт 75.1 статті 75 ПК України визначає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п.80.2 ст.80 ПК фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з перелічених у даному пункті підстав.

Згідно абзацу другого п.7 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265/95) суб`єкти господарювання, які використовують РРО, зобов`язані подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті РРО або в пам`яті модемів, які до них приєднані.

Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року № 2346-ІІІ (далі - Закон №2346) визначено, що відповідно до п. 1.14 ст. 1 Закону №2346 електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. Тобто, сам по собі електронний платіжний засіб нічого не вартий без платіжного пристрою, який є технічним посередником між електронним платіжним засобом та рахунком, до якого він емітований.

Згідно п. 1.32-2 ст. 1 Закону №2346 платіжний пристрій - це технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування тощо), який дає змогу користувачеві здійснити операції з ініціювання переказу коштів, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою. Таким платіжним пристроєм, зокрема, є РОS-термінал - (з англ. «Точка продажу»).

Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону №2346 еквайринг - послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі.

Згідно п. 3 розділу V «Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням» затвердженого Постановою НБУ від 05 листопада 2014 року № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» (далі - Положення №705) приймати платіжні картки до сплати за товари/послуги продавець може тільки після укладання договору еквайрингу з банком, адже тільки такий договір надає право продавцю (у договорі еквайрингу він називається торговцем) приймати картки до оплати.

Згідно з п.1 ст.3 Закону №265/95 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Таким чином, приймання платежів за договором еквайрингу за допомогою Р08- терміналу є «прийманням від покупця платіжних карток», що і є ознакою розрахункової операції.

Відповідно всі еквайрингові платежі слід реєструвати через РРО.

Під час перевірки відповідач встановив порушення п.1 ст.3 Закону №265/95, а саме: на підставі виписок банківських довідок по рахунку № НОМЕР_1 (АТ «Укрсиббанк, клієнт - ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 ) за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 15.02.2021 та даних перевірки виявлено, що за період з 01.01.2018 по 17.02.2021 загальна сума доходу від реалізації продукції - алкогольних напоїв складає 2037932,00 грн. (сума зарахована по операціям торгового еквайрингу).

Вказана сума розрахункових операцій не проведена через РРО, що не заперечується позивачем.

Згідно абз. 1 п. 1 ст. 17 та п. 11 Розділу II «Перехідні положення» Закону №265/95 за встановлення в ході перевірки факту непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.

Так як, загальна сума доходу від реалізації продукції - алкогольних напоїв складає 2037932,00 грн, ТУ ДПС у Хмельницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.03.2021 № 0021260705 на суму 203793,20 грн (2 037 932 грн х 10%).

Позивач не заперечує факт непроведення безготівкових розрахункових операцій через переведений у фіскальний режим роботи РРО. Також позивач не заперечує, що сума від реалізації продукції - алкогольних напоїв, зарахована по операціям торгового еквайрингу, є не меншою 2037932,00 грн.

Судом не взято до уваги твердження позивача, що розрахунки за операціями здійснювалися за допомогою платіжних карток, касирами були роздруковані та надані квитанції платіжного терміналу з обов`язковими реквізитами документа за операціями з використанням електронних платіжних засобів, що встановлені пунктом 8 розділу VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління Національного банку У країни «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 №705, що в свою чергу підтверджує можливість ідентифікувати продавця товару, адресу, вартість покупки, вид товару тощо та свідчить про відсутність будь - якого умислу ФОП ОСОБА_1 щодо ухилення від прозорості та оподаткування, оскільки підставою притягнення до відповідальності є непроведення безготівкових розрахункових операцій через переведений у фіскальний режим роботи РРО.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем порушено п.1, п.2 ст.3 розділу II Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року із змінами та доповненнями в частині не проведення розрахункових операцій через зареєстрований і опломбований у відповідному порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО в т.ч. розрахункових операцій в безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних карток тощо.

Отже, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.03.2021 № 0021260705 на суму 203793,20 грн (2037932 грн х 10%) є правомірним.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат згідно ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 15.03.2021 №0021260705 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02 грудня 2021 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя П.М. Майстер