Рішення № 101563666, 02.12.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/7275/21

РІШЕННЯ

іменем України

02 грудня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 періодів роботи у районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі з 01.01.1991 року по 27.02.1998 року у пільговому обчисленні із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців та заробітної плати відповідно до довідки від 09.11.2020 року №№3374, 3375;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 3 грудня 2020 року з врахуванням: періодів роботи у районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі з 01.01.1991 року по 27.02.1998 року у пільговому обчисленні із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців; заробітної плати відповідно до довідок від 09.11.2020 року №№3374, 3375, 3376.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що стаж роботи після 1990 року повинен обчислюватися згідно з порядком, визначеним міжнародними угодами та законодавством держави, на території якої вона працювала. Вважає, що відомості про заробітну плату, зазначені в довідках від 09.11.2020 №3374, від 09.11.2020 №3375 та від 09.11.2020 №3376, підтверджені первинними документами.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Зазначає, що періоди роботи в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, з 1 березня 1960 року до 1 січня 1991 року зараховуються в стаж роботи в півторакратному розмірі при умові укладання трудового договору, в якому повинно бути зазначено, що на працівника поширювалися пільги, передбачені пунктом 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Періоди роботи після 1 січня 1991 року зараховуються лише в одинарному розмірі. Тобто законодавством України не передбачено підстав для врахування в пільговому обчисленні періодів роботи з 01.01.1991 по 14.05.1993 та з 29.08.1996 по 27.02.1998. При цьому, згідно з архівними довідками від 08.04.2009 №996, №997 та №999, виданими муніципальним архівом муніципального утворення "Холмський міський округ" Сахалінської області, які ідентичні довідкам від 09.11.2020 №3378, №3374 та №3375, період роботи позивачки з 14.05.1990 по 31.12.1990 зараховано до страхового стажу в пільговому (півторакратному) обчисленні з дати призначення пенсії (13.05.2015).

Вказує на те, що немає підстав врахувати для обчислення пенсії довідки про заробітну плату від 09.11.2020 №3376 та №3377 за періоди роботи з травня 1990 року по лютий 1998 року, оскільки відсутні відомості про суми районного коефіцієнта, застосованого до заробітної плати, та інформації про можливе нарахування північної надбавки.

На думку відповідача, призначення, перерахунок та виплата пенсії відноситься виключно до функцій органів Пенсійного фонду України. Тому, позовна вимога зобов`язального характеру є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.06.2021 суддею Лабань Г.В. відкрито провадження в адміністративній справі №560/7275/21, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.09.2021 справу №560/7275/21 прийнято до провадження судді Фелонюк Д.Л.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.09.2021 витребувано в відповідача докази.

Вимоги ухвали суду від 20.09.2021 у справі №560/7275/21 відповідач не виконав.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.11.2021 у відповідача повторно витребувано докази.

Вимоги ухвали суду від 03.11.2021 у справі №560/7275/21 відповідач виконав.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.12.2021 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 з 13.05.2015 призначено пенсію за віком згідно з Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою від 15.12.2020 щодо перерахунку пенсії.

Згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 позивачка з 15.05.1990 по 27.02.1998 працювала матросом-обробником на підприємствах Управління приймально-обробного флоту, що розташовані в Холмському районі Сахалінської області, що прирівняна до районів Крайньої Півночі.

Відповідач повідомив позивачку про те, що період роботи з 14.05.1990 по 31.12.1990 зараховано до страхового стажу в пільговому (півторакратному) обчисленні з дати призначення пенсії (13.05.2015). Підстави для врахування в пільговому обчисленні періодів роботи з 01.01.1991 по 14.05.1993 та з 29.08.1996 по 27.02.1998 відсутні, оскільки це не передбачено чинним законодавством. Також зазначено про відсутність підстав враховувати при обчисленні пенсії, надані позивачкою довідки.

Позивачка, вважаючи порушеними її права, звернулася з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частинами 1, 4 статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).

Щодо обчислення трудового стажу за роботу у районах Крайньої Півночі у пільговому обчисленні (один рік за півтора) після 01.01.1991, слід зазначити наступне.

Статтею 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, яка підписана Україною 13.03.1992, передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Частиною 2 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992 визначено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди.

Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу, його пільгового обчислення.

Суд звертає увагу, що у спірний період роботи позивачки в Російській Федерації діяв Закон РРСФР "Про державні пенсії в РРСФР" від 20.11.1990 №340-І, абзацом 7 частини 1 статті 94 якого було визначено, що при підрахунку трудового стажу обчислюються в пільговому порядку періоди роботи (служби) у районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі - в півторакратному розмірі.

Відповідно до статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, що набула чинності 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.

Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Згідно з статтею 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Таким чином, стаж роботи позивачки з 01.01.1991 повинен бути обчислений згідно з порядком, передбаченим вказаними міжнародними угодами та законодавством держави на території якої позивачка працювала. Так, право на зарахування стажу роботи позивачки в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі підтверджується записами в трудовій книжці, архівними довідками від 08.04.2009 №996, від 08.04.2009 №997 та від 08.04.2009 №999, виданими муніципальним архівом муніципального утворення "Холмський міський округ" Сахалінської області, які протиправно не були взяті до уваги відповідачем, та положеннями міжнародних договорів України.

Верховний Суд у рішенні від 07.06.2018 у справі №173/637/17 (2-а/173/49/2017) зробив правовий висновок про те, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08.06.2020 у справі №537/1415/17.

Суд зауважує, що між сторонами відсутній спір, що місцевість, де працювала позивачка, відносилась до районів Крайньої Півночі, тому, це питання не потребує доказування. Крім того, в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03.08.2020 №3691-3208/Б-03/8-2200/20 відповідач сам зазначає про те, що в період з 15.05.1990 по 27.02.1998 позивачка працювала на підприємствах, що знаходилися на території Холмського району Сахалінської області, місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі.

За встановлених обставин, коли факт роботи позивачки в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі підтверджується записами в трудовій книжці, які також безпосередньо кореспондуються із наданими архівними довідкою, то період роботи з 01.01.1991 по 27.02.1998 в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі належить пільговому розрахунку як один рік роботи за один рік шість місяців.

Враховуючи встановлені в справі обставини, суд вважає, що відповідач безпідставно не врахував істотні обставини, що мали місце, не перевірив повідомлені заявницею факти та документи.

Таким чином, відповідач не зарахував до стажу позивачки період роботи з 01.01.1991 по 27.02.1998 в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, у пільговому обчислені рік роботи як один рік і шість місяців, чим допустив протиправну бездіяльність.

Оскільки суд встановив протиправність бездіяльності відповідача, наявні правові підстави для його зобов`язання зарахувати до страхового стажу, що враховується при обчисленні пенсії періоди роботи ОСОБА_1 в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, з 01.01.1991 по 27.02.1998 у пільговому обчисленні, один рік роботи, як один рік і шість місяців, а також здійснити перерахунок та виплату пенсії з 15.12.2020 із урахуванням виплачених сум.

Щодо вимог про необхідність врахування заробітної плати відповідно до довідок від 09.11.2020 №3374, від 09.11.2020 №3375 та від 09.11.2020 №3376, суд зазначає та враховує наступне.

Згідно з Положенням про порядок призначення та виплати державних пенсій від 03.08.1972, Законом СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" від 15.05.1990 №1480-I (надалі - Закон СРСР №1480-I) особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсії враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта та північної надбавки.

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

При цьому статтею 78 діючого на той час Закону СРСР №1480-I передбачалось, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески.

Підпунктом "д" пункту 15 Інструкції "Про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування", затвердженої Постановою Президії ВЦРПС від 29.02.1960, визначено, що у загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися процентні надбавки за роботу на Крайній Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також районний та поправочний коефіцієнт.

Разом з тим, частиною 3 статті 96 Закону СРСР №1480-I встановлено, що при вибутті таких осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

Разом з тим, у довідках від 09.11.2020 №3374 та від 09.11.2020 №3375, виданих архівним відділом Управління культури та архівної справи адміністрації муніципального утворення "Холмський міський округ" (Російська Федерація) зазначено про роботу позивачки з 14.05.1990 по 27.02.1998 на підприємствах Управління приймально-обробного флоту (згодом - База флоту "Сахморепродукт", АТВТ "Сахморепродукт", ВАТ "Сахморепродукт"), в тому числі за строковими угодами з 14.05.1990 по 14.05.1993 та з 29.08.1996 по 29.08.1999. У довідці від 09.11.2020 №3374 також зазначено, що до заробітної плати застосовувався районний коефіцієнт 1,6 та надбавки. Відомості щодо районного коефіцієнту також зазначені в довідці від 09.11.2020 №3376.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо виключення з заробітної плати позивачки районних коефіцієнтів та надбавок за період її роботи на Крайній Півночі, є правомірними.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 28.09.2018 у справі №671/86/15-а, від 30.05.2019 у справі №348/2974/14-а, від 06.02.2020 у справі №348/2381/16-а.

Як наслідок, відсутні правові підстави для врахування при перерахунку пенсії позивачки довідок від 09.11.2020 №3374, від 09.11.2020 №3375 та від 09.11.2020 №3376.

Щодо доводів відповідача про те, що вимога про призначення пенсії не підлягає задоволенню, оскільки є втручанням в дискреційні повноваження, суд зазначає наступне.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов (що є у спірному випадку) відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Крім цього спосіб відновлення порушеного права позивачки має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 у справі №620/1116/20.

Позивачка сплатила судовий збір у розмірі 908,00 грн, а тому, ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування до стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.1991 по 27.02.1998 в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, у пільговому обчислені рік роботи як один рік і шість місяців.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу, що враховується при обчисленні пенсії періоди роботи ОСОБА_1 в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, з 01.01.1991 по 27.02.1998 у пільговому обчисленні, один рік роботи, як один рік і шість місяців, а також здійснити перерахунок та виплату пенсії з 15.12.2020 з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк