Постанова № 101563235, 01.12.2021, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1474/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2021 року м. Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ДП "Висоцьке лісове господарство" Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за ч. 2 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 роз`яснені.

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №000013 від 07 листопада 2021 року, ОСОБА_1 того ж дня о 09 год. 29 хв. проводив незаконне полювання в якості погонича на копитних звірів спільно з мисливцями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в мисливських угіддях Дубровицької організації Українського товариства мисливців та рибалок без належного на те дозволу, а саме: без ліцензії на право добування мисливської тварини та в забороненому місці, тобто кварталі Жаденського лісництва Державного підприємства "Висоцьке лісове господарство" в адміністративних межах Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області внаслідок чого було незаконно добуто одну голову козулі, чим порушено установлений для Дубровицької районної організації Українського товариства мисливців та рибалок порядок здійснення полювання. Незаконне полювання ОСОБА_1 проводив з мисливською рушницею, з якою втік при затриманні в кв. 2 ДЛФ Жаденського лісництва під час з`ясування обставин незаконного полювання та повернувшись згодом на місце події уже без рушниці.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив ст.ст. 16, 23, 23 Закону України "Про тваринний світ" та п.п. 1, 2, 7 ст. 20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", за що відповідальність передбачена за ч. 2 ст. 85 КУпАП.

Внаслідок порушення державі заподіяно шкоду розміром 32000 грн.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 пояснив, що він пішов на полювання в якості погонича спільно з односельцями на яких він в лісі погнав козулю, яку вони добули.

На розгляді справи в суді ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, оскільки він не стріляв в козулю. Хто саме стріляв він не знає.

Допитаний в якості свідка провідний районний мисливствознавець ДП "Висоцьке лісове господарство" ОСОБА_5 у судовому засіданні повністю підтвердив обставини, вказані у протоколі про адміністративні правопорушення.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та з`ясувавши повно, всебічно, об`єктивно усі обставини справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Необхідною умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, тобто передбаченої нормами права сукупності об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення, що включає в себе: а) об`єкт; б) об`єктивну сторону; в) суб`єкт ; г) суб`єктивну сторону.

Об`єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), їх шкідливі наслідки, причинний зв`язок між діяннями й наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.

Так, ч. 2 ст. 85 КУпАП передбачає відповідальність за повторне порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин.

Як видно із змісту цієї норми Закону, вона передбачає відповідальність як за повторне порушення певних правил полювання, так і за таке порушення правил полювання, що мало наслідком добування, знищення або поранення тварин.

Із змісту ч. 2ст. 85 КУпАП вбачається, що диспозиція вказаної норми є бланкетною, оскільки вказує на такі порушення правил полювання, що мало наслідком добування, знищення або поранення тварин.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 1 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" полювання це дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.

Статтею 4 Закону України "Про тваринний світ" передбачено, що дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону і які перебувають у державній власності, а також об`єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті у комунальну або приватну власність і визнані об`єктами загальнодержавного значення, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Зі змісту ст. 5 Закону України "Про тваринний світ" вбачається, що об`єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника об`єктів тваринного світу, які є природним ресурсом загальнодержавного значення, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Кожний громадянин має право користуватися об`єктами тваринного світу - об`єктами права власності Українського народу відповідно до цього Закону та інших законів України.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 16 Закону України "Про тваринний світ", громадянам гарантується право безоплатного загального використання об`єктів тваринного світу для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних тощо).

Під час здійснення загального використання об`єктів тваринного світу забороняється знищення тварин, руйнування їхнього житла та інших споруд (нір, хаток, лігв, гнізд, мурашників, бобрових загат тощо), порушення середовища існування тварин і погіршення умов їх розмноження.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" та ст. 22 Закону України "Про тваринний світ", право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання.

Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали в уповноваженому державному органі відповідний документ дозвільного характеру на право користування цією зброєю.

До полювання прирівнюється: перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня); перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.

Згідно ст. 14 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" та ст. 23 Закону України "Про тваринний світ", документами на право полювання (для громадян України) є: посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо); відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю у разі її використання; паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання.

Зазначені документи мисливець зобов`язаний мати під час здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред`являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання.

Частинами 1, 2 ст. 17 "Про мисливське господарство та полювання" визначено, що добування мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду здійснюється за дозволом - ліцензією або відстрільною карткою.

За ліцензією здійснюється полювання на кабана, лань, оленів європейського та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака, бобра, борсука, ондатру, куницю лісову.

Згідно п.п. 1, 3, 5 ст. 20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється: 1) полювати без належного на те дозволу, а саме: без документів, визначених статтею 14 цього Закону; полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму; 3) полювання у заборонений час, а саме: у не дозволені для полювання строки на відповідні види тварин; у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і раніше години до його сходу); 7) полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП доведена повністю та підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення №000013 від 07 листопада 2021 року, актом огляду місця вчинення порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання від 07 листопада 2021 року, фото незаконно добутої тварини, поясненнями провідного районного мисливствознавця ДП "Висоцьке лісове господарство" ОСОБА_5 , які надані у судовому засіданні, письмовими поясненнями єгеря Дубровицької організації Українського товариства мисливців та рибалок ОСОБА_6 , письмовими поясненнями голови Дубровицької організації Українського товариства мисливців та рибалок Ютовця М.О., актом прийому-передачі тушки козулі від 07 листопада 2021 року, які в своїй сукупності, підтверджують наведені в зазначеному протоколі про адміністративне правопорушення обставини.

Вищевикладені досліджені документи є доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості, та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП.

Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, суду не надано.

Таким чином, суд, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 грубого порушення правил полювання, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 85 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Отже, враховуючи суспільну небезпеку та характер скоєного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих вину обставин, вважаю за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення, у межах санкції ч. 2 ст. 85 КУпАП у виді штрафу без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих об`єктів тваринного світу, оскільки, на думку суду, застосування до нього саме такого виду адміністративного стягнення буде достатнім заходом впливу для його виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень в подальшому.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору не відноситься, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

З огляду на вищевикладене та керуючись ст.ст.23, 33, 40-1, 283-285, 287, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 85 КУпАП притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн. (одна тисяча двадцять гривень) без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих об`єктів тваринного світу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 454 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 2040 грн. (дві тисячі сорок гривень).

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду Отупор К.М.