Ухвала суду № 101562452, 01.12.2021, Вишгородський районний суд Київської області

"01" грудня 2021 р. Справа № 363/2985/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Котлярової І.Ю.,

за участі секретаря Миколаєнко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгород заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Вишгородський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

ВСТАНОВИВ:

Представник «Фінанс Проперті Групп» звернувся до суду з зазначеною заявою, в обґрунтування якої вказав, що 24.12.2014 року Вишгородським районним судом Київської області було винесено рішення по справі № 363/2985/14-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 53/П/40/2008-840 від 17.03.2008 року в розмірі 39 971, 90 доларів США та 67 332, 35 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 654, 00 гривень. На виконання рішення суду по справі № 363/2985/14-ц Вишгородським районним судом банку було видано виконавчі листи. Згідно Автоматизованої системи виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження № 50023616 з примусового виконання виконавчого листа у Вишгородському районному відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

04.08.2020 року між АТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А_3, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 53/П/40/2008-840 від 17.03.2008 р., перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

20.08.2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Фінанс Проперті Групп» укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А102, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 53/П/40/2008-840 від 17.03.2008 р., перейшло до ТОВ «Фінанс Проперті Групп». Відповідно до офіційної інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на день подання цієї заяви оригінал виконавчого листа щодо ОСОБА_2 на примусовому виконанні не перебуває. Згідно Акту ПАТ КБ «Надра» про втрату оригіналів виконавчих листів документів до договору відступлення прав вимоги, оригінали виконавчих листів втрачені, що підтверджується відповідним записом у зазначеному акті. З моменту прийняття рішення державним органом про ліквідацію Банку, його діяльність була припинена, закрито територіальні відділення Банку та звільнено відповідальних за супровід судових справ працівників, що обумовило втрату оригіналів виконавчих листів та пропущення процесуальних строків. Вважає, що перебування ПАТ «КБ «Надра» у процедурі ліквідації в період втрати виконавчого листа та пропущення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, є поважною причиною та підставою для поновлення цього строку. На підставі викладеного, просив суд замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» у справі № 363/2985/14-ц, видати дублікати виконавчих листів щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Представник заявника у прохальній частині поданої заяви просив проводити розгляд без його участі. Від боржника та первісного стягувача заяв про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.

Суд вважає можливим розглянути заяву у відсутності вказаних сторін, оскільки неявка сторін та інших осіб, відповідно до ч. 3 ст. 433, ч. 3 ст. 442 ЦПК України, не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікатів виконавчих документів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 24.12.2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» були задоволені та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 53/П/40/2008-840 від 17.03.2008 року в розмірі 39 971, 90 доларів США та 67 332, 35 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 654, 00 гривень.

На підставі даного рішенням Вишгородським районним судом Київської області було видано два виконавчі листи, які 06.11.2015 року були направлені ПАТ «КБ «Надра» поштою за адресою зазначеною у заяві про видачу виконавчого листа.

04.08.2020 року між АТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А_3. Згідно вказаного договору Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» відступає Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»/ Новому кредитору/ Новому заставодержателю належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників за кредитними договорами, та всіма іншими похідними договорами, права з якими виникають у Нового кредитора у зв`язку з набуттям прав на умовах цього Договору, зазначених в Додатку № 1 до цього Договору, надалі Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту, договорами поруки, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Згідно Додатку № 1 до Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав від 04.08.2020 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було відступлено право вимоги за Кредитним договором № 53/П/40/2008-840 від 17.03.2008 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1

20.08.2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Фінанс Проперті Групп» укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А102. Згідно вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» Первісний Кредитор/Первісний Заставодержатель відступає Новому кредитору належні Первісному Кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного Кредитора до позичальників за кредитними договорами, та всіма іншими похідними договорами, права з якими виникають у Нового кредитора у зв`язку з набуттям прав на умовах цього Договору зазначених у Додатках (№1-3) до цього Договору, які є невід`ємною частиною цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту) договорами поруки, договорами застави з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатках (№ 1-3) до цього Договору. Новий кредитор сплачує Первісному Кредитору за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Згідно виписки з Додатку 1 до Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав № GL48N718070_А102 від 20.08.2020 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» було відступлено право вимоги за Кредитним договором № 53/П/40/2008-840 від 17.03.2008 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 .

Частиною 1 ст. 55 ЦПК України, передбачено, що у разі припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов`язанні є правонаступництво.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до ч. 5 ст. 442 ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином чи правонаступництвом на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження. Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, переходить і право бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним для розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися, як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Такий висновок міститься у рішенні Верховного Суду у справі № 190/2119/14-ц від 15.08.2018 року.

Звернення правонаступника із заявою про надання йому статусу стягувача у виконавчому провадженні відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Груп» в частині заміни сторони виконавчого провадження є такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог в частині видачі дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно із ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції. Вказане положення також закріплено в ч. 2 ст. 433 ЦПК України.

Відповідно до п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, провадження № 61-29св17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11, провадження N 61-41846св18.

Верховний Суд виходить з того, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009, провадження № 61-5388св18.

Також, Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року в справі № 127/2-3538/10 виклав правову позицію, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Згідно ст.433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Отже, вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого документа суду необхідно встановити чи звернувся заявник про видачу дублікату виконавчого документа в межах строку пред`явлення останнього до виконання, у разі пропуску такого строку чи звертався заявник із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання одночасно із заявою про видачу дубліката.

На переконання суду, єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання є поважність причин пропуску строку та наявність необхідних доказів, щодо підтвердження факту втрати виконавчих документів.

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Узагальненні «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року №8 дав роз`яснення, що перелік причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено. А тому, відповідно до ст.89 ЦПК України, суд дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

З судової практики поважними причинами для поновлення строку здебільшого визнаються отримання не з вини стягувачів виконавчих листів після закінчення пред`явлення їх до виконання.

Згідно ч.1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 06.05.2012 року на час набрання судовим рішенням законної сили) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

З урахуванням викладеного, виконавчі листи по справі № 363/2985/14-ц про стягнення солідарно, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 53/П/40/2008-840 від 17.03.2008 року в розмірі 39 971, 90 доларів США та 67 332, 35 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 654, 00 гривень, які 06.11.2015 року Вишгородським районним судом Київської області були направлені ПАТ «КБ «Надра» поштою за адресою зазначеною у заяві про видачу виконавчого листа, повинні були пред`явлені первісним стягувачем до виконання протягом року Отже, підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини ( факти порушення її прав ), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Згідно висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 ( провадження № 14-308цс19 ), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання не створює перешкод для задоволення заяви стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Отже, недбале ставлення до процесуальних обов`язків з боку стягувача не може виправдовувати пропуск відповідних процесуальних строків, оскільки фактично покладає надмірний тягар на боржника.

Згідно рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За частиною першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі № 363/2985/14-ц щодо боржника ОСОБА_1 перебуває на виконанні в Вишгородському районному відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з 05.02.2016 року.

Згідно акту про втрату виконавчих листів Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Білої І.В. остання повідомила директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», що всі документи по претензійно-позовній роботі та стягненню заборгованості через органи виконавчої служби по боржникам за відступленими кредитними договорами, які були наявні в ПАТ «КБ «Надра», передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» за актом приймання передачі оригіналів документів. Всі інші виконавчі документи були втрачені під час проведення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра», у зв`язку із зміною керівництва Банку, закриттям територіальних відділень Банку та звільнень всіх місцевих співробітників, що здійснювали судовий супровід кредитних справ.

Між тим, належних та допустимих доказів, які б свідчили, про те, що виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у справі № 363/2985/14-ц втрачений заявником суду надано не було.

З наданих до суду матеріалів справи взагалі не можливо встановити чи перебував вказаний виконавчий лист на виконанні чи ні, оскільки будь яких відомостей з Автоматизованої системи виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_2 заявником суду надано не було.

Відсутність виконавчого листа по справі № 363/2985/14-ц стосовно стягнення заборгованості з ОСОБА_2 в кредитній справі та не володіння інформацією про його місцезнаходження не є належними та достатніми доказами втрати оригіналу виконавчого документу Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра».

Окрім того, обґрунтовуючи заяву про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заявник, як на поважні причини, посилається на процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», що спричинило заміну керівництва банку, закриття територіальних відділень банку та звільнення всіх місцевих співробітників, що здійснювали судовий супровід кредитних справ. Але, зазначене не може розцінюватися судом, як поважні обставини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Дані причини суд вважає суб`єктивними та такими, що обумовлені відсутністю належної організації діяльності ПАТ «КБ «Надра», яким не було вжито заходів на виконання рішення суду.

А тому, заявником не наведено будь-яких обставин, які б вказували на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, зокрема первісним стягувачем (кредитором).

Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975 року п.36) не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Герін проти Франції» від 29 липня 1998 року п.37).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Встановлення в законі строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13 ).

Сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець був обізнаний, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, тим чином забезпечуючи рівність сторін виконавчого провадження.

Наявність норм Конституції України та положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про обов`язковість виконання судового рішення не можуть бути єдиною достатньою підставою для поновлення пропущеного без поважних причин строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, так як вимагають добросовісної та законної поведінки кожного учасника судового процесу, у тому числі і стягувача на стадії виконання судового рішення.

Таким чином, з врахуванням вимог ч.1 ст. 517 ЦК України, якою встановлено обов`язок первісного кредитора передати новому кредиторові інформацію яка є важливою для здійснення прав, що передаються, та того, що протягом тривалого періоду з моменту винесення рішення, стягувач не сприяв виконанню судового документу, дійсно не контролював його виконання, не виявляв належної зацікавленості в реалізації своїх прав щодо примусового виконання рішення суду, суд вважає, що підстав вважати причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання поважними відсутні.

З огляду на викладене, заявником не надано суду жодного доказу, який би підтверджував обставини та сам факт втрати виконавчого листа.

Окрім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп», укладаючи договір про відступлення права вимоги із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», був обізнаний, що останньому первісним стягувачем ПАТ «Комерційний банк «Надра» виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_2 в матеріалах кредитної справи переданий не був. Проігнорувавши вказану процедуру Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп», добровільно поклало на себе ризики відмови судом у видачі дубліката виконавчого листа та поновленні процесуального строку пред`явлення його до виконання.

Отже, аналізуючи викладені обставини та докази, суд дійшов висновку, що заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» не надав жодного належного та достатнього доказу, який би підтверджував факт втрати виконавчих листів про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 53/П/40/2008-840 від 17.03.2008 року в розмірі 39 971, 90 доларів США та 67 332, 35 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 654, 00 гривень та поважності причин пропущення встановленого законом строку пред`явлення їх до виконання, а тому, в задоволенні вимог заявника в цій частині суд вважає за необхідне відмовити.

За таких обставин, суд вважає, що підстави для задоволення заяви в частині видачі дублікату виконавчого документа та поновлення строків пред`явлення виконавчого документу до виконання відсутні.

Керуючись ст. 15 Закону України „Про виконавче провадження”, ст. ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України, ст. 55, 433, 442, п. 17.4, п.17 ч.1 Розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Вишгородський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання – задовольнити частково.

Замінити первісного стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» у справі № 363/2985/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В частині вимог щодо видачі дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя І.Ю. Котлярова