Рішення № 101562250, 16.11.2021, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1131/21

Провадження № 2-а/355/16/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року

Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

за участі секретаря - Котенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у смт.Баришівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сектору поліцейської діяльності (м. Березань) Броварського РУП Київської області про скасування постанови серії БАВ №388960 від 04.08.2021 про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

06.08.2021 ОСОБА_1 звернулась до Баришівського районного суду Київської області з позовом до Сектору поліцейської діяльності ( м. Березань) Броварського РУП Київської області про скасування постанови серії БАВ №388960 від 04.08.2021 про накладення адміністративного стягнення.

В обгрунтування позову, ОСОБА_1 зазначила, що 04.08.2021 відносно неї рядовим поліції РПП СПД №1 м.Березань Ейзенбурк А.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАВ №388960 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки позивач порушила п.9.9 (б) ПДР України.

Так, 04.08.2021 позивач керувала транспортним засобом VW Golf, д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Привокзальній у м.Березань Київської області, паралельно залізничній дорозі, слідом за позивачем рухався патрульний автомобіль, який увімкнув звуковий сигнал без оголошення інформації як водію про порушення правил дорожнього руху та на вимогу поліцейського повинна зупинитись. Не дивлячись на таке порушення з боку працівників поліції, ОСОБА_1 зупинилась, ввімкнувши правий поворот та з`їхавши з дороги на стоянку, де зазвичай паркуються автомобілі, в той час до автомобіля підійшов співробітник патрульної поліції та повідомив, що позивач керувала не з пристебнутим паском безпеки, на що ОСОБА_1 відповідала запереченням, оскільки навіть після зупинки залишалась пристебнутою. Однак, патрульний наполягав на пред`явленні документів, що посвідчують право керування транспортним засобом, з метою складання постанови. У зв`язку із вищевикладеним, позивач заявила клопотання про право на захист, в якому було відмовлено поліцейським.

Після того, як поліцейський зафіксував дані позивача, направився до патрульного автомобіля, після чого повернувшись, надав постанову серії БАВ №388960 від 04.08.2021, складену за порушення п.9.9 (б) ПДР України «Аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар».

На думку позивача, поліцейський безпідставно зупинив позивача, формально склав постанову у службовому авто за відсутності особи, яка притягується до відповідальності, тобто ввів в оману. Під час надання письмових пояснень, ОСОБА_1 дізналась про те, що постанову складав інший патрульний, який не був присутнім в момент зупинки та складання постанови.

ОСОБА_1 вважає дану постанову незаконною, безпідставною та необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 06.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

В судове засідання позивач не з`явилась, надала заяву, якою просила розгляд справи провести без її участі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Правом на надання відзиву на позов не скористався, клопотань про відкладення судового розгляду на адресу суду не подавав.

Дослідивши матеріалі справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Диспозицією ч.2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність не за будь-яке порушення правил користування попереджувальними сигналами, а саме за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку і лише тоді таке порушення набуває ознак протиправності і суспільної шкідливості. Даною нормою права не передбачена відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами при зупинці транспортного засобу. При цьому, зупинка на вимогу поліцейського не стосується початку руху чи зміни його напрямку.

Враховуючи викладене, порушення позивачем вимог п.п. «б» п. 9.9 ПДР України після зупинки на вимогу поліцейського не ввімкнена аварійна світлова сигналізація, не може бути кваліфіковане за ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки в даному випадку відсутній факт порушення правил користування попереджувальними сигналами саме при початку руху чи зміні його напрямку.

Згідно з п.1 ст. 247 КпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку.

Судом встановлено, що рядовим поліції РПП СПД №1 м.Березань Ейзенбурк А.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАВ №388960 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Згідно змісту оскаржуваної постанови, позивач порушила п.9.9 (б) ПДР України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 11 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно зіст. 31 Закону України «Про дорожній рух» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно д ост. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 1.9.Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ч. 1ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України обов`язок, щодо доказування правомірності винесення рішення та накладення стягнення покладається саме на відповідача і саме відповідач має долучити до матеріалів справи належні, достатні та допустимі докази, які б підтвердили обставини на які він посилається при прийнятті оскаржуваного рішення.

Відповідачем будь-яких допустимих доказів щодо правомірності винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не надано, будь-які докази, що підтверджують його винність у вчиненні вказаного в постанові правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

Згідно з п. 9.9 (б) ПДР України аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм встановлює, в одному випадку увімкнення аварійної сигналізації виникає за передбачених та визначених умов, а у іншому випадку встановлений обов`язок подання попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, при чому за не виконання останніх вимог, прямо передбачена відповідальність, встановлених ч.2 ст.122 КУпАП.

Диспозицією ч.2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність не за будь-яке порушення правил користування попереджувальними сигналами, а саме за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку і лише тоді таке порушення набуває ознак протиправності і суспільної шкідливості. Даною нормою права не передбачена відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами при зупинці транспортного засобу. При цьому зупинка на вимогу поліцейського не стосується початку руху чи зміни його напрямку.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не надано доказів того що позивач не дотримався вимоги п.9.9. б Правил дорожнього руху, крім того вона не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки в діях позивача відсутній склад правопорушення за цією нормою, принаймні іншого не доведено.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення, підлягає закриттю.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатила судовий збір у розмірі 454,00 грн. згідно квитанції №0.0.2221180329.1 від 05.08.2021, тому вказана сума підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції в Київській області.

Керуючись ст.9,19,72-77,241-246,255,286,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Сектору поліцейської діяльності ( м. Березань) Броварського РУП Київської області про скасування постанови серії БАВ №388960 від 04.08.2021 про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАВ №388960 від 04 серпня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 510,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 відповідно до постанови серії БАВ №388960 від 04.08.2021 закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 454,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 30.11.2021.

Суддя В.Червонописький