Ухвала суду № 101562172, 30.11.2021, Радомишльський районний суд Житомирської області

Номер справи 289/1109/21

Номер провадження 1-кп/289/124/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2021 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого – судді Сіренко Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,

прокурора Ліньова О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника адвоката Роспотнюка М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020060000000377 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 317 КК України та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді Сіренко Н.С. після задоволення заяви про відвід судді Мельника О.В. 19.10.2021 надійшла судова справа №289/1109/21, ухвалою суду від 21.10.2021 було призначено підготовче судове засідання на розгляд у якому винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.

В підготовче судове засідання з`явилися прокурор Ліньов О.В., обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та захисник останнього адвокат Роспотнюк М.В.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Тещенко М.М. в підготовче судове засідання не з`явився, 30.11.2019 направив на електронну пошту суду клопотання про проведення підготовчого засідання в даній справі без його участі при згоді обвинуваченого ОСОБА_2 .

З`ясувавши думку обвинуваченого ОСОБА_2 , який надав згоду на проведення підготовчого судового засідання без участі його захисника адвоката Тещенка М.М., та думку інших учасників судового провадження, суд задовольнив клопотання та протокольно ухвалив провести підготовче судове засідання без участі адвоката Тещенка М.М.

В підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку про те, що обвинувальний акт відповідає вимогам закону, відповідне кримінальне провадження підсудне Радомишльському районному суду та може бути призначене до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та захисник останнього адвокат Роспотнюк М.В. не заперечували проти призначення справи до розгляду, клопотань не заявляли.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, суд встановив, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні згідно з положеннями п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підлягає поверненню прокурору, виходячи з наступних міркувань.

За правилами п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України суд зобов`язаний прийняти судове рішення за принципом диспозитивності, в межах пред`явленого обвинувачення.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Аналіз змісту указаних вимог закону у сукупності свідчить про те, що формулювання в обвинувальному акті обвинувачення, яке за визначенням у п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, є твердженням про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, з достатньою повнотою повинно містити конкретні обставини, що були встановлені органом досудового розслідування, та які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно зі ст. 91 цього ж Кодексу, логічно узгоджуватися та відповідати наведеній правовій кваліфікації кримінального правопорушення, яке ставиться у вину особі, з тією метою, щоб вона мала змогу зрозуміти суть пред`явленого їй обвинувачення та, виходячи з його змісту, обирати власну правову позицію захисту.

Про те, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано й у підпункті "а" пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.06.2008 у справі «Ващенко проти України» нагадав, що поняття «обвинувачення» для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51).

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України та містити відомості, зазначені в ч. 2 цієї статті, згідно якої обвинувальний акт серед інших вимог, має містити: відомості щодо викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті.

Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання, у тому числі і об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Формулювання обвинувачення повинно ґрунтуватися на обставинах, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) злочину, форму вини, мотив і мету його вчинення, факти, які впливають на ступінь його тяжкості, тощо.

В даному обвинувальному акті відсутня конкретизованість даних про події, тобто відображення часу, місця, способу, обставин, мотивів вчинення діяння.

Так, ОСОБА_1 , серед іншого, пред`явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України - в виготовленні, зберіганні та перевезенні з метою збуту, а також збуті психотропної речовини за попередньою змовою групою осіб та за ч. 2 ст. 307 КК України - в виготовленні, зберіганні та перевезенні з метою збуту, а також збуті психотропної речовини у великому розмірі, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_2 , серед іншого, також обвинувачується за ч. 2 ст. 307 КК України - в виготовленні, зберіганні та перевезенні з метою збуту, а також збуті психотропної речовини за попередньою змовою групою осіб; за ч. 2 ст. 307 КК України - в виготовленні, зберіганні та перевезенні з метою збуту, а також збуті психотропної речовини у великому розмірі, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.

В той же час в обвинувальному акті вказано, що досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлених в ході досудового розслідування час та місці, відповідно до попередньої домовленості ОСОБА_1 займався виготовленням психотропних речовин з метою їх збуту, а ОСОБА_2 займався безпосередньо незаконним збутом психотропних речовин.

Обставини перевезення з метою збуту, а також збут ОСОБА_1 психотропних речовин в обвинувальному акті не вказані, як і не зазначені обставини виготовлення та зберігання психотропних речовин ОСОБА_2 .

При цьому, слід зазначити, що кримінальний процесуальний закон вимагає ідентичності (певної відповідності) викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, їх правової кваліфікації (формула обвинувачення) та його формулювання.

Підсумовуючи наведене, суд вважає за необхідне зазначити, що вказані в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності не дають повного уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу, не дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Відповідно до ст. 337 КПК України, суд не вправі, за результатами судового розгляду, змінити обвинувачення на таке, що істотно відрізняється від пред`явленого, а також, не вправі за власною ініціативою в будь-який спосіб ставити питання про таку зміну обвинувачення.

На думку суду наявність зазначених протиріч та недоліків порушує право особи на захист і не можуть бути усунуті під час судового розгляду, а тому є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, що узгоджується з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, який надає таке право суду у підготовчому судовому засіданні.

Суттєвими порушеннями при складанні обвинувального акту є, зокрема, такі порушення вимог КПК України, які виключають можливість здійснення обвинуваченим свого захисту і можливість прийняття судом законного рішення у справі з урахуванням такого обвинувального акту. Зокрема, такі порушення мають місце у випадках, коли в обвинувальному акті містяться положення, що суперечать одне одному; обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, є неконкретним.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що пред`явлене обвинувачення є неконкретним, незрозумілим та таким, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, у зв`язку з чим обвинувальний акт з додатками підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч. 3, ч. 4 ст. 314, 291, 395 КПК України,

УХВАЛИВ :

Повернути прокурору відділу Житомирської обласної прокуратури обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020060000000377 по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 317 КК України та ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України з доданими матеріалами як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Н. С. Сіренко