Рішення № 101561105, 02.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

02 грудня 2021 р. справа № 520/18989/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування рішення та вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області (м. Ізюм) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31.05.2021 року №9625/20-40-24-08-10;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 10.08.2021 року № Ф-84949-13;

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2020 року відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Зважаючи на наявність відзиву на позовну заяву та те, що тридцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі сплинув, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, 13.06.2021 року ОСОБА_1 отримано рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31.05.2021 року №9625/20-40-24-08-10 (надалі - Рішення про застосування штрафних санкцій), прийняте начальником Ізюмського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Харківській області (надалі - ГУ ДПС, відповідач), яким до позивача застосована штрафна санкція у розмірі 2280,67 гри. за період з 20.10.2015 року по 12.11.2019 року та нарахована пеня у розмірі 876,65 грн., у загальній сумі 3157,32 грн.. 12.08.2021 на адресу позивача надійшла Вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 10.08.21 року №Ф-84949-13. Позивач вважає, що вказані Рішення та Вимога є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки всі платежі по єдиному внеску сплачувалися без порушень строку сплати за період з 20.10.2015 по 18.11.2015, тобто за вересень 2015. З огляду на викладене, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що зважаючи на порушення строків сплати єдиного внеску та, з урахуванням положень ч. 6 ст. 25 Закону № 2464-УІ, відповідно до якого суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, ГУ ДПС прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 31.05.2021 №9625/20-40-24-08-10, відповідно до якого до Позивача застосовано штрафні санкції в сумі 2280,67 грн. та пеня 876,65 гривень. У порядку адміністративного оскарження рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 31.05.2021 №9625/20-40-24-08-10 та вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 10.08.2021 №Ф-84949-13 залишено без змін. Відповідно до ІТС «Податковий блок» станом на 31.07.2021 в ІКП Позивача з єдиного внеску обліковувалась заборгованість у розмірі 3157,32 грн., що виникла внаслідок несплати узгодженої суми штрафної санкції та пені відповідно до вищезазначеного рішення. Так, контролюючим органом сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 10.08.2021 №Ф-84949-13, яку направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу позивача. З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що Головне управління ДПС у Харківській області діяло на підставі та в межах повноважень, визначених Законом, у зв`язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що не погоджується із ствердженням Відповідача, «... Позивачем за 2015 рік, І-ІY квартали 2016 року, І-ІІІ квартали 2019 року єдиний внесок сплачено з порушення законодавчо встановленого строку.» Відповідач зазначає про відсутність в матеріалах справи квитанцій про сплату ЄСВ за лютий - березень 2015 року, червень 2015 року та серпень 2015 року, що на думку контролюючого органу підтверджує наявність недоїмки за 2015 рік. Однак, як вбачається з Розрахунку штрафної санкції (надалі - Розрахунок), який додано до рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31.05.2021 року №9625/20-40-24-08-10, перше порушення строків сплати ЄСВ позивачем, як зазначено в Розрахунку, виникло саме в період з 20.10.2015 року по 18.11.2015 року (рядок 15 стор.2 Розрахунку штрафної санкції), тобто за вересень 2015 року. Таким чином, документальне підтвердження про сплату ЄСВ (квитанції ПриватБанку) було надано з урахуванням визначених саме Відповідачем строків порушення сплати ЄСВ, починаючи з вересня 2015 року. Будь - які відомості про порушення Позивачем Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо несплати або недоплати ЄСВ, а так само порушення строків сплати єдиного внеску за період з лютого 2015 року по серпень 2015 року в наданому Розрахунку штрафної санкції відсутні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ІТС «Податковий блок» ФОП ОСОБА_1 перебував на обліку в ГУ ДПС (Ізюмська ДПІ, м. Ізюм) з 23.02.2015 по 27.09.2019 та здійснював свою діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності: з 01.04.2015 по 01.04.2016 (2 група, ставка 20); з 01.04.2016 по 31.12.2015 (3 група, ставка 4); з 01.01.2016 по 27.09.2019 (3 група, ставка 5).

ФОП ОСОБА_1 за період з 23.02.2015 по 31.12.2019 було самостійно нараховано до сплати єдиний внесок що підтверджується звітами про суми нарахування доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску поданими позивачем до контролюючого органу.

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки Приватбанка від 24.09.2021 позивачем було сплачено єдиний внесок за квітень, травень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року щомісячно, які були зараховані на рахунок ГУ ДФС у Харківській області.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається внесення плати з єдиного внеску позивачем в лютому, березні, червні, серпні 2015.

Крім того, з інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2015 рік вбачається, що станом на 20.10.2015 рахувалась недоїмка з єдиного внеску у розмірі 363,47 грн.

На підставі наведених обставин та норм права, ГУ ДПС області 31.05.2021 було прийнято рішення №9625/20-40-24-08-10 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 2280,67 грн. та нараховано пеню в розмірі 876,65 гривень.

Судом встановлено, що позивачем було оскаржено в адміністративному порядку вказане рішення та рішенням Державної податкової служби України від 14.07.2021 року №5731/А/99-00-06-02-01-09 скаргу ОСОБА_1 від 19.06.2021 року залишено без задоволення, а рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31.05.2021 року № 9625/20-40-24-08-10 - без змін.

12.08.2021 року на адресу позивала надійшла вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 10.08.2^)21 року № Ф-84949-13, яка 20.08.2021 року була оскаржена ОСОБА_1 до ДПС України. Рішенням ДПС України від 09.09.2021 року №7825/А/99-00-06-02-01-09 скаргу ОСОБА_1 від 20.08.2021 року залишено без задоволення, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 10.08.2021 року № Ф-84949-13 - без змін.

Не погоджуючись з рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31.05.2021 року № 9625/20-40-24-08-Ю, вимогою про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 10.08.2|021 року № Ф-84949-13 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин судом встановлено наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року N 2464-VI (далі - Закон України N2464) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На підставі Закону України №2464 розроблено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 8 та ст. 12 Закону N 2464, єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6, п.8 ст.9 Закону України №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною 12 статті 9 Закону України №2464 передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України №2464, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п.4 ч. 1 ст. 4 цього Закон, які обрали спрощену систему оподаткування, на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний соціальний внесок (п. 2 ч. 6 розділу ІV Інструкції 449).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2464, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, є недоїмкою.

Пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України № 2464 передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини 2 пункту 2 розділу VIІ Інструкції 449, розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску виноситься за даними інформаційної системи та без проведення перевірки.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 є платником єдиного внеску, зазначеним у пункті 4 частини статті Закону № 2464-VI, а саме фізична особа - підприємець, яка обпала спрощену систему оподаткування (реєстраційні дані додаються), строк сплати для цієї категорії платників визначений абз.3 п.8 ст.9 Закону №2464-VI, відповідно до якого платники єдиного внеску, зазначені у п.4 ч.1 ст.4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Отже, позивач зобов`язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, відповідно до абз. 3 п. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI.

Проте, ОСОБА_1 сплата єдиного внеску здійснювалася щомісячно. Абзацом 1 пункту 8 статті 9 Закону №2464-УІ, на який посилається позивач, як на підставу застосування щомісячного порядку нарахування та сплати єдиного внеску, визначено порядок сплати для платників єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, а тому твердження позивача про застосування в період з 2015 року по січень 2016 року порядкущомісячного нарахування та сплати єдиного внеску, суд не бере до уваги.

Окрім цього слід зазначити, що Закон № 2464-VI не містить положень, які б дозволяли сплату єдиного внеску частинами. Водночас вказаний Закон не містить й заборони такого порядку сплати. Проте, Законом № 2464-VI визначені фінансові санкції за несвоєчасну або неповну сплату єдиного внеску, а тому сплата єдиного внеску авансом (по частинах) не є порушенням. При цьому, важливо, щоб сума платежів до 20 числа місяця, наступного за кварталом, була не менш, ніж встановлена сума сплати для всього кварталу.

Отже, порядок сплати єдиного внеску за 2015 рік є таким: І квартал 2015 року (лютий-березень) строк сплати - 19.04.2015 у розмірі 845,3 гривень; II квартал (квітень-червень) строк сплати - 19.07.2015 у розмірі 1267,95 гривень; III квартал (липень-вересень) строк сплати - 19.10.2015 у розмірі 1323,47 гривень.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем на кінець вказаного строку, тобто станом на 19.10.2015 було сплачено 960 грн., тоді як необхідною до сплати за III квартал 2015 року є сума 1323,47 гривень.

Також, відомості з інформаційної системи податкового органу, зокрема, зворотній бік ПСП з єдиного внеску підтверджують факт несвоєчасної сплати позивачем зобов`язань з єдиного внеску, а також факт нарахування в момент погашення недоїмки 18.11.2015 (платіжне доручення №@2РЬ738349 від 18.11.2015 на суму 500 грн.) в автоматичному режимі сум штрафу та пені з відміткою «нараховано довідково», «необхідна штрафна санкція».

Факт несвоєчасної сплати позивачем сум єдиного внеску, нарахованих контролюючим органом за III квартал 2015 року підтверджується й наданими позивачем «відомостями про сплату єдиного внеску фізичною особою-підприємцем (фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно), 34,7 %», виданою Пенсійним фондом України.

Таким чином, позивачем не доведено факту щодо своєчасної сплати єдиного внеску за період з лютого 2015 по вересень 2015 включно, а тому строки сплати єдиного внеску вперше порушено у III кварталі 2015 року та з 19.10.2015 (граничний термін сплати) рахувалася недоїмка з єдиного внеску у розмірі 363,47 гривень.

Також, за IV квартал (жовтень-грудень) строк сплати - 19.01.2016 у розмірі 1434,51. З матеріалів справи встановлено, що позивачем на кінець вказаного строку сплачено 1000,00 грн. (18.11.2015, 21.12.2015 згідно квитанцій), а тому недоїмка склала - 797,98 гривень.

Суд відмічає, що відповідно до ч.6 ст.25 Закону № 2464-УІ за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до п.8 розділу VI Інструкції №449 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Отже, за рахунок сум єдиного внеску, які вносилися позивачем щомісячно, відповідачем погашалися суми недоїмки у порядку календарної черговості їх виникнення, що у свою чергу унеможливлювало їх зарахування в тому місяці, в якому їх було сплачено та що в подальшому призвело до порушення строків сплати єдиного внеску протягом 2015 року, І-ІУ кварталу 2016 року, I-IІІ кварталу 2019 року.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.25 Закону № 2464-УІ у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464-УІ є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно з п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464-УІ за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) сум єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч.10 ст. 25 Закону № 2464-УІ).

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч.13 ст.25 Закону № 2464-УІ),

Відповідно до ч.15 ст.25 Закону № 2464-УІ рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

Згідно з пп. 2 п. 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449), за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних ІТС. При застосуванні штрафів, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена)).

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення ГУ ДПС про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 31.05.2021 №9625/20-40-24-08-10 та вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 10.08.2021 року №Ф-84949-13 відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 2280,67 грн. та пеня 876,65 грн. є правомірними та не підлягають скасуванню, з огляду на порушення строків сплати єдиного внеску позивачем та, оскільки оскаржувані рішення прийняті з урахуванням положень ч. 6 ст. 25 Закону № 2464-УІ та абз.2 п.3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 N 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 N 790).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенню позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування рішення та вимоги - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 02.12.2021 року.

Суддя Біленський О.О.