Рішення № 101560753, 01.12.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2021 року Справа № 480/9495/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9495/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення № 959070116367 від 14 вересня 2021 року відділу перерахунків пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно з довідкою ТУ ДСА України в Сумській області N 04-1965/21 від 09.09.2021 року з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в рішенні відділу перерахунків пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 959070116367 від 14 вересня 2021 року про відмову позивачу в проведенні перерахунку щомісячного грошового утримання зазначається, що п. 25 розділу XII Закону України № 1402-УІІI визначено право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом для суддів, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працювали на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо них відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утриманняч становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. П. 25 розділу XII Закону № 1402-УІІІ не передбачено проведення перерахунків щомісячного грошового утримання суддям, яким щомісячне довічне грошове утримання було обчислено на умовах Закону України «Про судоустрій і статус суддів" № 2453-УІ від 07.07.2010 року або ж Закону України «Про статус суддів" № 2862-ХІІ від 15.12.1992 року. Тому відповідач вважає, що відсутні підстави для перерахунку пенсії на підставі довідки, виданої територіальним управлінням державної судової адміністрації Україним від 09.09.2021 року. Протиправність відмови в проведенні позивачу перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання з розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, станом на 19.02.2020 року, позивач аргументує наступним. Постановою Верховної Ради України від 8 липня 2005 року № 2791-IV його звільнено з посади судді Краснопільського районного суду Сумської області відповідно до п. 15 частини першої ст. 85, пунктів 2 і 9 частини 5 статті 126 Конституції України, статті 43 Закону України «Про статус суддів» - подання суддею заяви про відставку. На підставі зазначеної постанови наказом начальника територіального управління ДСА в Сумській області від 29 липня 2005 року виключено позивача із складу Краснопільського районного суду з 29 липня 2005 року. Наказом №278-1 від 22 грудня 2003 року в.о. начальника територіального управління ДСА в Сумській області відповідно до вимог п.4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» нараховано позивачу довічне щомісячне грошове утримання судді в розмірі 80 відсотків заробітної плати та поставлено на облік Пенсійного фонду України, де він перебуває до цього часу. На даний час довічне щомісячне грошове утримання позивача складе 4200 гривень, яке він отримує до цього часу. У зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму та зміною розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, у відповідності до вимог п. 24 розділу XII прикінцевих та перехідних положень та ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-УІІІ від 02.06.2016 року, позивачем була отримана довідка № 04-1965/21 від 09.09.2021 рок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 1 січня 2020 року, з якою він звернувся до відділення Пенсійного Фонду України з заявою про перерахунок довічного щомісячного грошового утримання, як судді у відставці. За результатами розгляду заяви, відповідачем 14.09.2021 року прийнято рішення № 959070116367 про відмову в перерахунку щомісячного грошового утримання. Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці напряму залежить від розміру складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. Зокрема, позивачу було призначено і наразі виплачується 80% такої грошової винагороди працюючого судді станом на 29 липня 2005 року. Так з 01 січня 2020 року працюючі судді, стали отримувати грошове утримання у відповідності до вимог п. 24 розділу XII прикінцевих та перехідних положень та ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-УІІІ оскільки законодавцем були скасовані п.п. 22. 23 розділу XII прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-УІII від 02.06.2016 року. У зв`язку з цим, територіальним управлінням ДСА у Сумській було видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у відповідності до розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на цей час на відповідній посаді. Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 п. 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402, визнано таким, що суперечить Конституції України та наразі відповідно до статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» втратив чинність. Аргументуючи таку позицію, Конституційний Суд України у п. 17 мотивувальної частини вказаного Рішення вказав на те, що «запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу перехідні положення» Закону № 1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України». Посилання відповідача на те, що Закону № 1402-УІІІ не передбачено проведення перерахунків щомісячного грошового утримання суддям, яким щомісячне довічне грошове утримання, яке обчислювалося при його призначенні відповідно до наявної у судді вислуги років, є незміннім. Саме таким чином викладена позиція Великої Палати Верховного Суду з цього питання в п. 33 рішення у зразковій справі від 16.10.2019 № 240/5401/18 (провадження № 11-198заі 19). Таким чином позивач зазначає, що відповідачу необхідно було при отриманні від нього заяви з довідкою про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснити перерахунок довічного грошового утримання з 19 лютого 2020 року у відповідності до вимог ст. 142 Закону №1402-VIII та Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1, в розмірі суддівської винагороди, зазначеної у цій довідці, та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

Ухвалою суду від 27 вересня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачу згідно заяви від 19.01.2021 відсутні, оскільки, пункт 25 розділу XII Закону № 1402-VIII не передбачає проведення перерахунків щомісячного довічного грошового утримання суддям, яким щомісячне довічне грошове утримання було обчислено на умовах Закону № 2453-VІ. На підставі викладеного відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними та просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Верховної Ради України від 8 липня 2005 року № 2791-IV ОСОБА_1 звільнено з посади судді Краснопільського районного суду Сумської області відповідно до п. 15 частини першої ст. 85, пунктів 2 і 9 частини 5 статті 126 Конституції України, статті 43 Закону України «Про статус суддів» - подання суддею заяви про відставку (а.с.7-8).

На підставі зазначеної постанови наказом начальника територіального управління ДСА в Сумській області від 29 липня 2005 року № 88 виключено позивача із складу Краснопільського районного суду з 29 липня 2005 року (а.с.9).

Наказом №278-1 від 22 грудня 2003 року в.о. начальника територіального управління ДСА в Сумській області відповідно до вимог п.4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» нараховано позивачу довічне щомісячне грошове утримання судді в розмірі 80 відсотків заробітної плати та поставлено на облік Пенсійного фонду України.

10.09.2021 позивач звернувся із заявою про перерахунок призначеного йому довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Сумській області від 09.09.2021 №04-1965/21 з урахуванням рішення Конституційного Суду від 18.02.2020 №2-р/2020.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області №959070116367 було зазначено про відсутність підстав для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді згідно поданої довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.09.2021 №04-1965/21 (а.с.15).

У вказаному рішенні зазначено, що рішенням Конституційного Суду №2-р/2020 від 18.02.2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 04.06.2016 №1402-УІІІ зі змінами (далі - Закон №1402-УІІІ), зокрема, пункту 25 цього розділу. При цьому, положення Закону № 1402-VIII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Пунктом 25 розділу XII Закону №1402-VIII визначено право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, для суддів, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працювали на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо них відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-УІ. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90% суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. Пункт 25 розділу XII Закону №1402-УІІІ не передбачав проведення перерахунків щомісячного довічного грошового утримання суддям, яким щомісячне довічне грошове утримання було обчислено на умовах Закону № 2453-УІ, або ж Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-ХІІ.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі нормативно-правові акти.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України від 02.06. 2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII).

Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07. 2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Відповідно до частини першої статті 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (частина друга статті 142 Закону №1402-VI).

Згідно з частиною третьою статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частинами четвертою та п`ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з цим, розділом ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так у підпункті 4 пункту 24 розділу ХІІ розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII зазначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до пункту 25 розділу ХІІ розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07. 2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Однак Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі №2-р/2020 пункт 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.

У зазначеному рішенні Конституційний Суд України відзначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Згідно з частиною першою статті 91 Закону України 13.07. 2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, а позивач набув право на перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до статті 135 та підпункту 4 пункту 24 Розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді.

Суд звертає увагу на ту обставину, що Верховний Суд неодноразово у постановах від 06.03. 2019 у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі №200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

При цьому набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин, до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним.

Суд наголошує, що зміна з 01 січня 2020 року розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Перерахунок, про який просить здійснити позивач, обумовлений відновленням раніше порушених прав з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020.

Отже, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону №1402-VIII з 19 лютого 2020 року, тобто з наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020.

Аналогічний правовий висновок викладений в рішенні Верховного Суду від 16.06. 2020 у зразковій справі №620/1116/20, яке набрало законної сили 07.08.2020. Відповідно до частини третьої статті 291 КАС України цей правовий висновок суд враховує у даній справі, яка є типовою.

Як уже зазначалося, спірні правовідносини з відповідачем виникли після визнання неконституційним пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII.

Незважаючи на те, що позивач вийшов у відставку з посади судді до проходження кваліфікаційного оцінювання, його довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя, а тому наявні підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки від 09.09.2021р. №04-1965/21.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення відповідача № 959070116367 від 14 вересня 2021 року про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання є протиправним, а позов - таким, що має бути задоволений.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 908грн, що підтверджуються квитанцією №45 від 21.09.2021р. (а.с.16).

З урахуванням наведеного на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 908грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення № 959070116367 від 14 вересня 2021 року відділу перерахунків пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58002, код ЄДРПОУ 40329345) провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області № 04-1965/21 від 09.09.2021 року з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58002, код ЄДРПОУ 40329345) судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Осіпова