Рішення № 101560608, 30.11.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 листопада 2021 року м. Рівне №460/4609/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

1) визнати протиправною відмову відповідача, оформлену листом від 13.04.2021 № 1700-0304-8/15946 у призначені позивачу дострокової пенсії за віком згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

2) зобов`язати відповідача призначити позивачу з 23.03.2021 дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" як дружині військовослужбовця, померлого внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 19.10.1991 позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який з 15.05.1986 по 11.06.1986 у складі військової частини 69421 брав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Згідно з експертним висновком Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв`язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 22.03.2018 № 21586 смерть ОСОБА_2 пов`язана з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Крім того, позивач вказує, що після смерті чоловіка повторного шлюбу не брала. В березні 2021 року позивач звернулася до відповідача із заявою про дострокове призначення пенсії на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому, на момент звернення позивачу виповнилося повних 55 років та у неї був наявний загальний страховий стаж понад 37 років. Разом з тим, відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії, мотивуючи це тим, що померлий ОСОБА_2 брав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовозобов`язаний, призваний на військові збори, а не військовослужбовець. Вказану відмову позивач вважає протиправною, оскільки у примітці до статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначено, що до військовослужбовців, які можуть вважатися учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, належать, зокрема військовозобов`язані, призвані на військові збори. З огляду на наведене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на призначення достроково пенсії за віком мають, зокрема дружини військовослужбовців, які померли внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, якщо вони не взяли повторний шлюб, після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років. При цьому, за визначеннями, які містяться в статтях 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовцями є особи, які проходять військову службу, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, передбачених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Разом з тим, згідно з долученими до заяви про призначення пенсії документами, ОСОБА_2 брав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у період проходження військових зборів, що, на думку відповідача, виключає можливість дострокового призначення позивачу пенсії за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". З наведених підстав просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 27.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

Чоловік позивача, ОСОБА_2 , з 13.05.1986 по 11.06.1986 був призваний на військові збори та в складі військової частини 69421 брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Вказане стверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами згідно зі змістом заяв по суті.

В подальшому ОСОБА_3 набув статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії та інваліда І групи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Відповідно до експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв`язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, від 22.03.2018 № 21586, захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2 , пов`язане з виконанням обов`язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

05.03.2016 позивачу виповнилось 50 років.

Загальний страховий стаж позивача складає понад 27 років, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами згідно зі змістом заяв по суті.

Повторного шлюбу позивач не брала.

24.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про дострокове призначення їй пенсії за віком підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Листом від 13.04.2021 за № 1700-0304-8/15946 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії, мотивуючи це тим, що згідно з представленими документами її померлий чоловік, ОСОБА_2 , брав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у період проходження військових зборів, тобто останній не був військовослужбовцем, а тому положення пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не поширюють свою дію на позивача.

Позивач, не погоджуючись з вказаною відмовою та вважаючи її протиправною, звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №1058).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058, право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абз

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №796).

За правилами статті 10 Закону №796, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому згідно з приміткою до вказаної статті до військовослужбовців належать, зокрема військовозобов`язані, призвані на військові збори.

Аналіз вказаних вище норм права дозволяє прийти до висновку, що можливість отримання пільги, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 115 Закону №1058, зокрема для дружини, якщо вона не взяла повторний шлюб, військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, законодавець не пов`язує з видом військової служби, тривалістю її проходження, військовим званням та посадою, а також часом, що сплинув після звільнення особи з військової служби.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений в постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №527/1063/17, який в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України є обов`язковим для застосування судом при вирішенні даної справи.

Тому, з урахуванням вказаного висновку, суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача про відсутність підстав для призначення позивачу дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058 у зв`язку з тим, що її чоловік брав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовозобов`язаний, призваний на військові збори, а не як військовослужбовець.

В ході судового розгляду судом встановлено, що на момент звернення до відповідача із заявою про призначення дострокової пенсії за віком позивачу виповнилося повних 50 років, її страховий стаж становив понад 37 років та вона не взяла шлюб повторно.

Вказані обставини не заперечувалися відповідачем, згідно із змістом листа від 13.04.2021 за № 1700-0304-8/15946 та відзиву на позовну заяву.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що на момент звернення до відповідача позивачем були дотримані усі вимоги, передбачені пунктом 4 частини першої статті 115 Закону №1058 для призначення дострокової пенсії за віком, а тому відмовляючи останній в її призначенні відповідач діяв протиправно, внаслідок чого порушив гарантоване державою право позивача на соціальне забезпечення у старості.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 45 Закону №1058, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки 50 років позивачу виповнилося 05.03.2016 та з заявою про призначення пенсії вона звернулася до відповідача 24.03.2021, то пенсія повинна бути призначена їй з 24.03.2021.

При цьому, на переконання суду, в змісті позовних вимог позивачем була допущена описка шляхом зазначення вимоги про зобов`язання відповідача призначити пенсію з 23.03.2021, а не з 24.03.2021. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що за змістом позовної заяви позивач чітко вказує про те, що до відповідача із заявою про призначення пенсії вона звернулася 24.03.2021, а також покликається на норми законодавства, які регламентують строк призначення пенсії.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення. Натомість обставини, якими позивач обґрунтовувала свої вимоги, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вказане, сплачена сума судового збору у розмірі 908 грн. відповідно до фіскального чека від 18.05.2021, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Короленка, 7; код ЄДРПОУ 21084076) про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, оформлену листом від 13.04.2021 № 1700-0304-8/15946 у призначені ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 з 24.03.2021 дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" як дружині військовослужбовця, померлого внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір в сумі 908грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 30 листопада 2021 року

Суддя У.М. Нор