Рішення № 101560338, 02.12.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/8667/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/8667/21 за позовом ОСОБА_1 до Машівської селищної ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

02.08.2021 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Машівської селищної ради Полтавського району Полтавської області (надалі - відповідач, Машівська селищна рада), в якому просить судвизнати протиправним та скасувати рішення 5 сесії 8 скликання Машівської селищної ради від 02.03.2021 №100/5-VIII "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 ", яким їй відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Машівської селищної ради за межами населених пунктів та зобов`язати відповідача надати їй такий дозвіл.

В обґрунтування позовних вимог заявник вказує на неправомірність оскаржуваного рішення відповідача, оскільки останнім не наведено конкретних доводів того, що обрана позивачем земельна ділянка не перебуває у комунальній власності відповідача або місце її розташування порушує вимоги закону.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

20.08.2021 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач висловив свої заперечення проти задоволення позову. Зазначає, що станом на дату прийняття оскаржуваного позивачем рішення (02.03.2021) як і на момент написання відзиву в Державному реєстрі прав на нерухоме майно право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5323082200:00:001:0459, який вказав у своєму клопотанні позивач та надав відповідні графічні матеріали, за Машівською селищною радою зареєстровано не було. Тобто Машівська селищна рада не мала права власності на дану земельну ділянку, а отже і не мала правомочності розпорядитися нею (а.с. 22-23).

Розгляд справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

18.01.2021 до Машівської селищної ради за вх №83 надійшло клопотання гр. ОСОБА_1 , в якій та просила надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га на території Кошманівської сільської ради Машівського району Полтавської області (а.с. 24), додавши до заяви викопіювання бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с. 25).

Рішенням 5 сесії 8 скликання Машівської селищної ради від 02.03.2021 №100/5-VIII "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 " (а.с. 26) відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (дана земельна ділянка знаходиться за межами населених пунктів та не перебуває у комунальній власності).

Не погодившись із правомірністю даного рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі земельних ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.

За змістом частини першої статті 116 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини четвертої цієї ж статті, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною першою статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За змістом статті 59 Закону №280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Частинами шостою, сьомою статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Таким чином частина сьома статті 118 ЗК України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Крім того вказаною нормою наведено альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Як встановлено судом, рішенням 5 сесії 8 скликання Машівської селищної ради від 02.03.2021 №100/5-VIII "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 " (а.с. 26) відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (дана земельна ділянка знаходиться за межами населених пунктів та не перебуває у комунальній власності).

Аргументуючи відмову у наданні дозволу, відповідач вказує на відсутність у нього права власності на зазначену позивачем земельну ділянку і як наслідок неможливість розпорядження нею, оскільки станом на момент прийняття оскаржуваного рішення право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5323082200:00:001:0459 не було зареєстровано за Машівською селищною радою.

Оцінюючи наведені доводи відповідача, суд зазначає наступне.

Наказом Держгеокадастру в Полтавській області від 07.12.2020 №22-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передано Машівській селищній раді Полтавської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 976,3945 га, які розташовані за межами населених пунктів згідно з актом приймання-передачі. Пунктом 2 цього ж наказу визначено, що право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (а.с. 12).

Згідно з додатком до акту приймання-передачі від 07.12.2020, крім інших земельна ділянка з кадастровим номером 5323082200:00:001:0459 передається у комунальну власність Машівської селищної ради (а.с. 13-15).

Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Тобто право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації відповідного права.

За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витяг від 09.07.2021 з якого відповідач надав до матеріалів відзиву, земельна ділянка з кадастровим номером 5323082200:00:001:0459 за Машівською селищною радою зареєстрована лише 07.07.2021 (а.с. 27).

Таким чином суд встановив, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення не перебувала у комунальній власності Машівської селищної ради, з огляду на що остання дійсно не була вправі розпоряджатися спірною земельною ділянкою.

З урахуванням цієї обставини рішення 5 сесії 8 скликання Машівської селищної ради від 02.03.2021 №100/5-VIII "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 " суд визнає законним та обґрунтованим.

Тож спірне рішення по суті звернення прийняте суб`єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відтак усі заявлені позивачем вимоги суд визнає безпідставними, у зв`язку з чим позов належить залишити без задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Машівської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун