Рішення № 10155993, 22.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.10 Справа№ 24/68

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро ЛВ Лімітед”, с.Забужжя Камянка-Бузького району

До відповідачів:

1. Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Коростень Житомирської області

2. Відкритого акціонерного товариства „Камянка-Бузький льонозавод”, с.Забужжя Камянка-Бузького району Львівської області

Про стягнення 438876,37грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача Сеньків А.І. представник

Від відповідача-1 не зявився

Від відповідача-2 не зявився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення з відповідача-1 - 336 231,19грн. основного боргу, 85319,49грн. втрат від інфляції, 16325,69грн. 3% річних та про стягнення з відповідача-2 - 1000,00грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.01.2008 року позивачем та відповідачем-1 укладено договір купівлі-продажу №25/01/08а, відповідно до умов якого позивач зобовязується передати відповідачу-1 у власність товар, а останній зобовязується його прийняти та оплатити протягом 5-ти днів (п.5.1 договору). На виконання умов договору за період з 25.01.2008 року по 15.05.2008 року відповідачу-1 поставлений товар на загальну суму 569239,20грн., який відповідач-1 оплатив частково, заборгованість становить 337231,19грн.

В забезпечення виконання відповідачем-1 грошових зобовязань, позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки від 25.01.2008 року, відповідно до умов якого відповідач-2 поручається перед позивачем за виконання відповідачем-1 умов договору купівлі - продажу №25/01/08а від 25.01.2008 року.

Посилаючись на статті 553,554 ЦК України позивач стверджує, що відповідачі є солідарними боржниками і позивач вправі вимагати сплати суми боргу як повністю так і частково до кожного зі співвідповідачів.

З огляду на викладені обставини позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача-1 - заборгованості в сумі 336231,19грн. та про стягнення з відповідача-2 заборгованості в сумі 1000,00грн.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення з відповідача-1 - 85319,49грн. втрат від інфляції та 16325,69грн. 3% річних.

В судове засідання 22.06.2010року представник позивача зявився, позовні вимоги підтримує.

Ухвали суду, які надіслані відповідачу-1 на адресу: АДРЕСА_2, повернені суду з відміткою відділення звязку про те, що за вказаною адресою, адресат не проживає.

Однак, згідно із витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, виданим державним реєстратором Камянка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області, місцезнаходженням відповідача є : АДРЕСА_1.

Відповідач-2 явку представника в судові засідання 03.06.2010року та 22.06.2010року не забезпечив, відзиву на позов та витребуваних судом матеріалів чи будь-яких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 31.05.2010року та 09.06.2010 року поштових відправлень за №4689579 та №4782628.

Розглянувши спір в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

25.01.2008 року позивачем та відповідачем-1 укладено договір купівлі-продажу №25/01/08а, відповідно до умов якого позивач зобовязується передати відповідачу-1 товар (картоплю), а останній зобовязується його прийняти та оплатити.

На виконання умов договору, за період з 27.01.2008 року по 15.05.2008 року, позивач передав відповідачу-1 товар на загальну суму 569239,20грн., що підтверджується поданими суду накладними ( всього 19 накладних).

Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреностями відповідача, а також його підписом на накладних. Накладні та довіреності на отримання товару додані до матеріалів справи.

Термін оплати товару встановлено сторонами в п.5.1 договору 5 днів з дати поставки товару.

За період з 11.02.2008 року по 11.09.2008 року відповідач сплатив позивачеві кошти в сумі 232008,00грн., що підтверджується виписками банку з рахунка клієнта за вказаний період (виписки банку в матеріалах справи).

Відтак, заборгованість становить 337231,20грн. (569 239,20 232 008,00). Позивачем заявлено до стягнення основний борг в загальній сумі 337231,19грн.

На день розгляду справи, доказів сплати вказаної суми основного боргу суду не подано.

На підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення з відповідача-1 втрати від інфляції в сумі 85319,49грн. втрат від інфляції, які нараховані за період з 12.09.2008року по 30.03.2010р., а також 3% річних в сумі 16325,69грн., за період з 12.09.2008 року по 25.04.2010р.

Розрахунок втрат від інфляції та 3% річних доданий до позовної заяви.

25.01.2008 року позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки, відповідно до умов якого відповідач-2 поручається перед позивачем за виконання відповідачем-1 грошових зобовязань за договором купівлі продажу №25/01/08а від 25.01.2008 року.

Згідно із п.3.1 договору поруки, відповідач-2 зобовязується у разі порушення відповідачем-1 обовязку по оплаті за основним договором (договір купівлі - продажу №25/01/08а від 25.01.2008року), самостійно виконати обовязок відповідача-1 перед позивачем на підставі письмової вимоги позивача в строк 5 банківських днів.

Судом встановлено, що позивач жодної вимоги про сплату боргу за договором купівлі - продажу №25/01/08а від 25.01.2008року відповідачу-2 не предявляв. Даного факту представник позивач не заперечує.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, з наступних підстав.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено поставку відповідачу-1 товару за період з 27.01.2008року по 15.05.2008року на загальну суму 569239,20грн., який підлягав оплаті упродовж 5 днів з моменту отримання товару. Відповідач-1 оплатив товар частково в сумі 232008,00грн., заборгованість становить 337 231,20грн. Позивачем заявлений до стягнення основний борг в сумі 337 231,19грн., в т.ч.: з відповідача-1 - 336 231,19грн. основного боргу, 85319,49грн. втрат від інфляції, 16325,69грн. 3% річних, та про стягнення з відповідача-2 - 1000,00грн. основного боргу.

На підставі викладеного суд вважає, що в частині стягнення з відповідача-1 336231,19грн. основного боргу, 85319,49грн. втрат від інфляції та 16325,69грн. 3% річних позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

В частині стягнення з відповідача-2 основного боргу в сумі 1000,00грн. позовні вимоги до задоволення не підлягають з огляду на наступне.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ст. 554 ЦК України).

Відповідно до ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

В силу статті 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобовязаний повідомити про це боржника, а разі предявлення до нього позову подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Як зазначено вище, згідно із п.3.1 договору поруки від 25.01.2008 року, відповідач-2 зобовязується у разі порушення відповідачем-1 обовязку по оплаті за основним договором (договір купівлі - продажу №25/01/08а від 25.01.2008року), самостійно виконати обовязок відповідача-1 перед позивачем на підставі письмової вимоги позивача в строк 5 банківських днів.

З аналізу названих норм та умов договору поруки випливає, що обовязок поручителя ( відповідача-2) сплатити суму боргу виникає на підставі письмової вимоги кредитора ( позивача) у 5-денний термін після отримання такої вимоги.

Однак судом встановлено, що позивач жодної вимоги про сплату боргу за договором купівлі - продажу №25/01/08а від 25.01.2008року відповідачу-2 не предявляв.

Ухвалами суду від 14.05.2010року та від 03.06.2010року, позивача було зобовязано подати суду вимогу про сплату боргу відповідачем-2 та докази її надсилання відповідачу-2.Такої вимоги позивач суду не подав, його представник в судовому засіданні пояснив, що з вимогою про оплату боргу позивач до відповідача-2 не звертався.

За таких обставин, позовні вимоги до відповідача-2 про сплату боргу є передчасними.

Відтак, в частині стягнення з відповідача-2 боргу в сумі 1000,00грн. належить відмовити.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача-1, сплачені позивачем судові витрати покладаються на відповідача-1 пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 23, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро ЛВ Лімітед”, ідентифікаційний код 34943719, юр. адреса: 80400, Львівська область, Камянка-Бузький район, с.Забужжя, вул.Січ.Стрільців.43, поштова адреса: 80441, Львівська область, Камянка-Бузький район, с.Вирів, вул.Центральна,62, - 336 231,19грн. основного боргу,

85 319,49грн. втрат від інфляції, 16 325,69грн. 3% річних, 4378,76грн. державного мита та 235,45грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

2. В частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Камянка-Бузький льонозавод” - 1000,00грн. основного боргу, в задоволенні позову відмовити.

Суддя