Рішення № 101559857, 02.12.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2021 р. № 400/8513/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області, просп. Центральний, 83/9, м. Миколаїв, 54017,

про:визнання незаконним та скасування рішення від 19.08.2021 № 17,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати незаконним та скасувати рішення кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області № 17 від 19.08.2021 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , зокрема, вказав на безпідставність висновків Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області (надалі - Комісія або відповідач) про порушення позивачем Правил адвокатської етики, зазначив, що рішення не є обґрунтованим, зауважив, що Комісія порушила строк розгляду дисциплінарної справи і притягнула позивача до відповідальності після спливу відповідного строку.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 28.09.2021 суд, зокрема, зобов`язав відповідача протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали подати належним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі та з урахуванням яких було прийняте спірне рішення, та призначив судове засідання на 28.10.2021.

Ухвалою від 06.10.2021 (арк. 45-47) суд відмовив у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову (арк. 29-33).

Відповідач позов не визнав, зазначив у відзиві, що був поданий до суду в день судового засідання - 28.10.2021 (арк. 56-65), що підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю став факт встановлення, за результатами розгляду дисциплінарної справи, того, що «… адвокат ОСОБА_1 уклав договір про надання правової допомоги з ОСОБА_2 , при цьому фактично надаючи їй правову допомогу, що підтверджується ордером та ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.01.2020 року про обрання запобіжного заходу, однак в подальшому участі в якості захисника в кримінальному провадження не приймав, на дзвінки клієнта ОСОБА_2 не відповідав, правової допомоги при наявному договорі про надання правої допомоги не надав … в поведінці адвоката ОСОБА_1 наявний дисциплінарний проступок, а саме: ст.ст. 21, 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст.ст. 17, 18, 19, 33, 35 Правил адвокатської етики (адвокат ОСОБА_1 не розірвав у встановленому порядку договір (угоду) про надання правої допомоги з клієнтом ОСОБА_2 та не виконував взяті на себе обов`язки щодо представлення інтересів Клієнта ОСОБА_2 ) …».

Відзив Комісії не містить заперечень на доводи позивача про недотримання строку розгляду дисциплінарної справи, встановленого частиною першою статті 40 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі - Закон № 5076), та про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 35 Закону № 5076.

28.10.2021 позивач заявив клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з його наміром подати відповідь на відзив, копію якого Комісія направила ОСОБА_1 28.10.2021. Суд визнав це клопотання обґрунтованими, ухвалив відкласти розгляд справи на 18.11.2021 та повторно зобов`язав відповідача виконати ухвалу про відкриття провадження у справі в частині подання документів.

05.11.2021 до суду надійшла відповідь на відзив (арк. 75-76).

11.11.2021 представник відповідача подала до суду копії документів «Дисциплінарного провадження № 17 по скарзі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 щодо дій (бездіяльності) адвоката ОСОБА_1, які можуть бути наслідком для притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 » (арк. 78-161).

В судовому засіданні 18.11.2021 позивач вимоги адміністративного позову підтримав, представник Комісії просила відмовити у його задоволенні. У поясненнях представник Комісії зазначила, що розгляд дисциплінарної справи був зупинений 24.06.2021, поновлений 19.08.2021, і цей період не підлягає включенню до строку розгляду дисциплінарної справи. За таких обставин, на думку відповідача, доводи позивача про недотримання Комісією вимог частини першої статті 40 Закону № 5076 є безпідставними. Крім того, представник відповідача заперечила твердження ОСОБА_1 про незаконність притягнення його до дисциплінарної відповідальності у зв`язку із закінченням відповідного строку та вказала, що строк для реалізації Комісією право накласти на позивача дисциплінарне стягнення в даному випадку необхідно обчислювати з 24.01.2021 (дата, до якої діяли повноваження адвоката).

19.11.2021 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (арк. 165-168), в яких Комісія, з посиланням на постанови Верховного Суду, окремо зазначила про те, що перевірка судом правомірності рішення Комісії обмежена дотриманням відповідачем процедурних норм, тому суд не вправі втручатись у повноваження Комісії шляхом перевірки достатності доказів і наданої цим доказам оцінки.

Як встановлено судом на підставі наданих відповідачем доказів, 23.03.2021 до Комісії надійшла скарга ОСОБА_3 і ОСОБА_2 щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 (надалі - Скарга, арк. 83-86).

У тексті Скарги, зокрема, зазначено, що «… адвокат ОСОБА_1, вчинив дії, що мають ознаки дисциплінарного проступку, а саме: здійснював повноваження захисника по справі за відсутності договору про надання правової допомоги, схиляв клієнта до давання хабарів, вчинення незаконних дій, вводив в оману про прийняття судових рішень на користь ОСОБА_2 , не повертав документів, не надавав жодних підтверджуючих документів за фактом отримання коштів, порушив право підозрюваного ОСОБА_2 на захист …».

27.05.2021 відбулось засідання дисциплінарної палати Комісії, результати якого оформлені протоколом № 5 (надалі - Протокол № 5, арк. 113).

Відповідно до Протоколу № 5, першим пунктом порядку денного засідання дисциплінарної палати Комісії був «Розгляд скарги ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1». Інформації про другого скаржника - ОСОБА_3 . Протокол № 5 не містить.

Згідно з Протоколом № 5, ОСОБА_2 у своїх поясненнях, зокрема, вказав, що він «… не пам`ятає чи підписував він чи будь хто з його родичів договір про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_1 …».

27.05.2021 дисциплінарна палата Комісії прийняла рішення № 17 ПС про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 і призначення розгляду дисциплінарної справи на 24.06.2021 (надалі - Рішення № 17 ПС, арк. 118-120).

У Рішенні № 17 ПС вказані встановлені дисциплінарною палатою Комісії обставини: «… перевіркою встановлено, що адвокат ОСОБА_1 не уклав договір про надання правової допомоги з ОСОБА_2 , при цьому фактично надаючи йому правову допомогу, що підтверджується ордером та ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.01.2020 року про обрання запобіжного заходу, однак в подальшому участі в якості захисника в кримінальному провадження не приймав, на дзвінки клієнта ОСОБА_2 не відповідав, правової допомоги при наявному договорі про надання правої допомоги не надав …».

24.06.2021 відбулось засідання дисциплінарної палати Комісії, результати якого оформлені протоколом № 6 (надалі - Протокол № 6, арк. 138).

Відповідно до Протоколу № 6, другим пунктом порядку денного засідання дисциплінарної палати Комісії був «Розгляд дисціплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , порушеної за скаргою ОСОБА_2 ».

У Протоколі № 6 вказано, що «… по другому питанню поновили та розглядали дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 порушену за скаргою ОСОБА_2 …». Документів, що містять інформацію про зупинення дисциплінарною палатою Комісії розгляду дисциплінарної справи (що, згідно з Протоколом № 6, був поновлений 24.06.2021), відповідач не надав.

У Протоколі № 6 наведені пояснення ОСОБА_1 , в тому числі підтвердження ним факту укладення з ОСОБА_2 договору про надання правової допомоги. Крім того, ОСОБА_1 просив дисциплінарну палату Комісії закрити дисциплінарну справу «… за збігом строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, так як останні його дії як захисника ОСОБА_2 відбулися 29.01.2020 року …».

Дисциплінарна палата Комісії 24.06.2021 вирішила зупинити розгляд дисциплінарної справи та надати ОСОБА_1 час для надання додаткових доказів. Дата, до якої був зупинений розгляд дисциплінарної справи, у Протоколі № 6 не зазначена.

Згідно з Протоколом № 8 (арк. 139), засідання дисциплінарної палати Комісії 22.07.2021 не відбулось з зв`язку з відсутністю кворуму. Документів, що підтверджують ту обставину, що саме 22.07.2021 мав відбутись розгляд зазначеної дисциплінарної справи, відповідач не надав.

19.08.2021 відбулось засідання дисциплінарної палати Комісії, результати якої оформлені протоколом № 9 (надалі - Протокол № 9, арк. 152).

Відповідно до Протоколу № 9, першим пунктом порядку денного засідання дисциплінарної палати Комісії були «Поновлення та розгляд дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , порушеної за скаргою ОСОБА_2 ».

У Протоколі № 9 наведені, зокрема, зміст пояснень ОСОБА_1 та рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

19.08.2021 Комісія прийняла рішення № 17 (надалі - Рішення, арк. 153-159), законність якого і є предметом розгляду у цій справі. Суд зауважив, що у пункті 10 розділу «Процедура розгляду скарги» Рішення вказано про те, що Рішенням № 17 ПС було зупинено провадження по дисциплінарній справі. Ця інформація, як вказано вище, не відповідає дійсності.

Рішенням Комісія притягнула позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 7 частини другої статті 34 Закону № 5076, а саме «… за порушення Правил адвокатської етики та порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом …» та застосувала до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 8 місяців.

Згідно з текстом Рішення, відповідач застосував статті 21, 29, 33, частину першу статті 34, пункти 3 та 7 частини другої статті 34, статті 35-41 Закону № 5076, статті 17, 18, 19, 33, 35 затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017, зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 15.02.2019, Правил адвокатської етики (надалі - Правила).

У Рішенні Комісія вказала встановлені нею обставини: «… адвокат ОСОБА_1 уклав договір про надання правової допомоги з ОСОБА_2 , при цьому фактично надаючи йому правову допомогу, що підтверджується ордером та ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.01.2020 року про обрання запобіжного заходу, однак в подальшому участі в якості захисника в кримінальному провадженні не приймав, на дзвінки клієнта ОСОБА_2 не відповідав, правової допомоги при наявному договорі про надання правої допомоги не надав … адвокат ОСОБА_1 не розірвав у встановленому порядку договір (угоду) про надання правої допомоги з клієнтом ОСОБА_2 та не виконував взяті на себе обов`язки щодо представлення інтересів Клієнта ОСОБА_2 …».

В поданих відповідачем до суду документах дисциплінарного провадження наявна також копія прийнятого 22.12.2020 Комісією рішення № 55, яким до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців (арк. 148-150).

У нормах, вказаних відповідачем у Рішенні в якості підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, зазначено таке.

Стаття 21 Закону № 5076 «Професійні обов`язки адвоката»:

1. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний:

1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;

2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;

3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;

4) підвищувати свій професійний рівень;

5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;

6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

2. Адвокату забороняється:

1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта;

2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта;

4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

3. Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних (стаття 21 Закону № 5076).

Стаття 29 Закону № 5076 «Припинення, розірвання договору про надання правової допомоги»:

1. Дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням.

2. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов`язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний (зобов`язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов`язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

Стаття 33 Закону № 5076 «Загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката»:

1. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

2. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

3. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Стаття 34 Закону № 5076 «Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності»:

1. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

2. Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

3. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Статтями 35-41 Закону № 5076 зазначені, відповідно, види дисциплінарних стягнень, строк застосування дисциплінарних стягнень; встановлений порядок ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката; визначені стадії дисциплінарного провадження; встановлений порядок перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; врегульовані порядок порушення дисциплінарної справи, порядок розгляду дисциплінарної справи та порядок прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Стаття 17 Правил:

Адвокат має право відмовитись від прийняття доручення клієнта, виходячи з будь-яких причин та без їх пояснення.

Приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги, адвокат повинен зважити на свої можливості щодо його виконання.

Адвокат не повинен здійснювати ведення справи, що не відповідає його рівню професійної компетенції, без участі та за згодою клієнта в ній іншого адвоката, який володіє необхідною компетенцією.

Адвокат, який здійснював захист клієнта під час досудового розслідування на підставі договору або за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, має право відмовитись від прийняття доручення на захист цього клієнта в суді.

Адвокат, який здійснював (здійснює) захист клієнта за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, не має права приймати доручення на надання професійної правничої (правової) допомоги цьому ж клієнту у цьому провадженні, а також з цих самих, чи пов`язаних з ними обставинах, по яких адвоката було залучено для надання безоплатної правової допомоги на підставі договору про надання професійної правничої (правової) допомоги, укладеного з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням чи іншим суб`єктом.

Стаття 18 Правил:

Інформування адвокатом клієнта щодо ведення дорученої йому справи Адвокат інформує клієнта щодо ведення дорученої йому справи, у тому числі щодо правової позиції у справі.

До підписання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги у справі адвокат повинен з`ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта. Якщо після виконання цих вимог адвокат переконається у наявності фактичних і правових підстав для виконання певного доручення, він повинен неупереджено й об`єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт.

Якщо за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення свідомо для адвоката існує поширена несприятлива (з точки зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних норм права, адвокат зобов`язаний повідомити про це клієнта.

У випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов`язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, який може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення.

Адвокат повинен неупереджено й об`єктивно повідомити клієнту наявність відомих йому фактичних і правових підстав, які можуть позитивно або негативно впливати на ймовірне виконання певного доручення, і поінформувати в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт.

Стаття 19 Правил:

Адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними, або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката. У випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз`яснення клієнту. Якщо за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов`язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом.

Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Стаття 33 Правил:

Договір про надання правової допомоги може бути в будь-який час розірваний за взаємною згодою адвоката та клієнта.

Стаття 35 Правил:

При розірванні договору (незалежно від причин) адвокат зобов`язаний: повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення; поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи (наданих послуг) і передати клієнту копії процесуальних документів, наявних у адвоката. Обов`язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору. Приписи, визначені в цій статті Правил, не поширюється на випадки розірвання договору адвокатом з підстав грубого порушення клієнтом зобов`язань, прийнятих на себе згідно з договором. Адвокат, який надає безоплатну правову допомогу, у випадку розірвання (припинення) договору про надання правової допомоги або скасування доручення, зобов`язаний діяти за правилами, визначеними у цій статті.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вказано у статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Докази, згідно зі статтями 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону № 5076, дисциплінарне стягнення застосовується до адвоката за вчинення дисциплінарного проступку.

Частиною першою статті 41 Закону № 5076 встановлено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Зазначаючи про дискрецію у прийнятті рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та про право суду перевіряти виключно дотримання процедурних норм, відповідач у запереченнях на відповідь на відзив послався, зокрема, на постанову Верховного Суду від 14.12.2020 у справі № 821/1030/17.

У вказаній постанові Верховний Суд, зокрема, зазначив:

«… 32. Таким чином, правову оцінку рішенню Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Херсонської області суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Наведена правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №810/1972/17 та від 24.06.2020 у справі №813/2639/18, та колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від вказаної позиції.

33. На підставі зазначеного Верховним Судом відхиляються доводи касаційної скарги про неповноту перевірки судами попередніх інстанцій обставин, зазначених у позові, а також про відсутність у відповідача дискреційних повноважень щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

34. Верховний Суд враховує правові висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.02.2020 у справі №П/9901/871/18, відповідно до якого Європейський суд з прав людини виробив позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору …».

З урахуванням наведеного, відповідач у цій справі був зобов`язаний довести як дотримання ним процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, так і факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, оскільки цей факт ОСОБА_1 заперечує.

Частиною першою статті 40 Закону № 5076 встановлено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Рішення № 17 ПС було прийнято 27.05.2021, Рішення - 19.08.2021, тобто з порушенням зазначеного строку.

У заявах по суті справи Комісія, як вказано вище, не заперечила відповідних доводів позивача та не надала правового обґрунтування щодо її права зупиняти розгляд дисциплінарної справи. У статті 40 Закону № 5076 можливість зупинення розгляду дисциплінарної справи не передбачена.

Доведення факту вчинення дисциплінарного проступку є визначальним для підтвердження: висновку про наявність підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності; правильності кваліфікації дисциплінарного проступку (часина друга статті 34 Закону № 5076); дотримання відповідачем строку для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (згідно з частиною другою статті 35 Закону № 5076, цей строк становить один рік з дня вчинення дисциплінарного проступку).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 38 Закону № 5076, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань, а абзацом п`ятим частини другої статті 38 Закону № 5076 встановлено, що за результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону № 5076, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Як вказано вище, у Скарзі і у Рішенні № 17 ПС (про порушення дисциплінарної справи, яке було підставою для розгляду дисциплінарної справи) зазначено, що ОСОБА_1 не уклав з ОСОБА_2 договір про надання правової допомоги, при цьому у Рішенні йдеться про те, що такий договір був укладений, проте позивач його не виконував.

Таким чином, підставою для порушення дисциплінарної справи став факт незаконних, на думку відповідача, дій позивача, а підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності - факт незаконної, на думку відповідача, бездіяльності ОСОБА_1 .

При цьому, іншої довідки, крім тієї, з урахуванням якої було прийнято Рішення № 17 ПС (арк. 115-117), матеріали дисциплінарного провадження не містять.

У тексті Рішення відсутня інформація про те, якими доказами (крім Скарги) підтверджується факт бездіяльності позивача, а також про те, коли саме ця бездіяльність була допущена.

У справі наявний єдиний документ, що підтверджує факт участі ОСОБА_1 як захисника ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, - ухвала Печерського районного суду м. Києва від 25.01.2020 у справі № 757/3536/20-к (арк. 106).

У Скарзі вказано, що ОСОБА_1 «… зник … перестав з`являтися до слідчого, не приймав участь у слідчих діях …» після останньої зустрічі ОСОБА_2 з ним, яка відбулась у лютому 2020 року.

Будь-яких документів, які підтверджують конкретні факти бездіяльності позивача, Комісія (маючи на те законне право) не отримала.

За таких обставин, суд погодився з позивачем в тому, що відповідач не довів, що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відбулось з дотриманням відповідного строку.

Судом також враховано, що про закінчення цього строку позивач зазначав на засіданні дисциплінарної палати Комісії 24.06.2021 (Протокол № 9), але цим доводам не була надана оцінка у Рішенні.

Крім того, як вказано вище, відповідач у заявах по суті справи жодним чином не спростував твердження ОСОБА_1 про незаконність притягнення його до дисциплінарної відповідальності в зв`язку з пропуском Комісією встановленого частиною другою статті 35 Закону № 5076 строку.

Стосовно підтвердження доказами викладених у Рішенні висновків щодо обставин справи (пункт 34 постанови Верховного Суду від 14.12.2020 у справі № 821/1030/17 суд зазначив таке.

У справі наявна копія ордеру серія НОМЕР_2, підписаного позивачем 24.01.202-, на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_2 в органах досудового розслідування, прокуратурі, судах України. В ордері вказано, що він оформлений на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 24.01.2020 (арк. с. 130).

Згідно з частинами першою та другою статті 26 Закону № 5076, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Відповідно до визначення, наведеного у пункті 4 частини першої статті 1 Закону № 5076, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частинами першою - третьою статті 27 Закону № 5076 встановлено, що договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках:

1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);

2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливими - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо ля цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Таким чином, Законом № 5076 встановлено, що, за певними виключеннями, оформлення ордеру відбувається на підставі укладеного у письмовій формі договору про надання правової допомоги. Як вказано в обов`язковому для виконання всіма адвокатами України (в силу частини першої статті 57 Закону № 5076) рішенні № 57 Ради адвокатів України від 12.04.2019 «Про надання роз`яснення щодо оформлення ордерів на надання правової допомоги до укладення письмового договору», ордер на надання правової допомоги не замінює договору про надання правової допомоги, який є підставою для здійснення адвокатської діяльності, а є лише документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги клієнту. Водночас, ордер може бути оформлений адвокатом на підставі усної угоди з клієнтом, що перебуває, зокрема, у слідчому ізоляторі, але у найближчий можливий строк адвокат зобов`язаний укласти з клієнтом договір про надання правової допомоги у письмовій формі.

Комісія зазначила, що підтвердженням факту укладення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 договору про надання правової допомоги є підписання вказаними особами 24.01.2020 «Угоди про представництво інтересів клієнта адвокатом» (надалі - Угода, арк. 147).

Згідно з Угодою, її було укладено для представництва інтересів ОСОБА_2 «… в органах державної влади та місцевого самоврядування, в усіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, перед будь-якими юридичними та фізичними особами, в судах загальної юрисдикції, міжнародних судах, адміністративних судах, господарських судах, з усіма правами, наданими законом позивачеві, відповідачеві, третій особі, скаржникові, а також у міністерствах, відомствах, міністерстві внутрішніх справ, прокуратурі, службі безпеки України, Міністерстві юстиції, їх відділах управліннях, нотаріальних органах … повноваження адвоката, надані цією угодою, набувають чинності з дня підписання цією угоди та діють до 24 січня 2021 …».

Видами адвокатської діяльності, згідно з частиною першою статті 19 Закону № 5076, є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом (частина друга статті 19 Закону № 5076).

Згідно з визначеннями, що наведені у пунктах 5 та 9 частини першої статті 1 Закону № 5076, захистом є вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Ані мета, з якою було підписано Угоду (здійснення представництва), ані її зміст (відсутність обов`язкових для договору, визначених нормами Цивільного кодексу України істотних умов) не дозволяють ототожнювати її з договором про надання правової допомоги шляхом здійснення захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого.

З урахуванням цього, суд визнав хибними висновки Комісії про те, що ОСОБА_1 , на виконання письмового договору про надання правової допомоги від 24.01.2020, зобов`язався забезпечити захист ОСОБА_2 .

Відсутність письмового договору про надання правової допомоги, предметом якого мало бути надання ОСОБА_1 ОСОБА_2 захисту (а саме про цей вид адвокатської діяльності зазначено у Скарзі), свідчить про безпідставність висновку Комісії щодо невиконання позивачем обов`язків захисника у кримінальному провадженні.

Відповідно, недоречними є твердження відповідача про недотримання позивачем порядку розірвання нібито укладеного договору.

На підставі викладеного суд встановив, що відповідач не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами законність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, тому дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати прийняте 19.08.2021 Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Миколаївської області рішення № 17.

3. Стягнути з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області (просп. Центральний, 83/9, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 23400311) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна