Ухвала суду № 101559828, 01.12.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 грудня 2021 р. № 400/11859/21

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., ознайомившись з матеріалами

позової заявиУправління Служби безпеки України в Миколаївській області, вул. Спаська, 40, м. Миколаїв, 54001, доОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , , простягнення майнової шкоди в розмірі 117 623 грн,В С Т А Н О В И В:

Управління Служби безпеки України в Миколаївській області звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення солідарно майнової шкоди в розмірі 117 623,00 грн.

За правилами пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У позовній заяві щодо двох відповідачів ( ОСОБА_1 і ОСОБА_3 ) зазначений один і той самий реєстраційний номер облікової картки платника податків, у зв`язку з чим позивачу належить зазначити правильні РНОКПП кожного з відповідачів.

Також у позові не зазначені дати народження відповідачів, що унеможливлює направлення судом запиту щодо зареєстрованого місця проживання цих осіб відповідно до частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (оскільки дата народження є персональними даними, за якими ідентифікуються фізичні особи в Реєстрі територіальної громади).

Згідно з пунктом 3 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується.

У позовній заяві відсутній такий розрахунок.

Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суд вказує, що у позовній заяві відстнє обгрунтування солідарного обов`язку відповідачів.

Згідно з частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позовній заяві позивач посилається на на обставину завдання йому відповідачами майнової шкоди в сумі 117 623 грн і на підтвердження цієї суми позивач подав до суду копію документа „Экспертное исследование № 125-117”, оформлене російською мовою.

Відповідно до статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

У частині першій статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно з частинами першою та другою статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

За статтею 14 Закону України «Про засади державної мовної політики», судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, а сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Рішенням Конституційного Суду України від 28.02.2018 № 2-р/2018 Закон України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 № 5029-VI визнаний неконституційним та втратив чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України зазначеного рішення.

Отже, Закон України «Про засади державної мовної політики» на момент складання адміністративного позову, його подання та безпосередньо вирішення судом питання щодо відкриття провадження у справі, є нечинним. Тобто чинне законодавство України не дозволяє подавати до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені недержавною мовою.

Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

У зв`язку з цим наданий позивачем доказ - „Экспертное исследование № 125-117” є неналежним, тому фактично до позову не додано доказів на підтвердження заявленого розміру майнової шкоди.

Позивачу необхідно подати до суду доказ на підтвердження суми заявленої до стягнення майнової шкоди та навести на нього посилання у позовній заяві.

Отже, позивачу належить подати до суду позовну заяву, оформлену відповідно до вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та доказів на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин (за винятком тих, що подавалися разом із позовною заявою в первинній редакції) - з урахуванням оцінки суду, наведеної у мотивувальній частині цієї ухвали.

Ураховуючи положення частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу належить направити відповідачам позовну заяву в новій редакції рекомендованим поштовим відправленням із зворотним повідомленням та додатково подані докази.

Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву Управління Служби безпеки України в Миколаївській області без руху.

2. Запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до Миколаївського окружного адміністративного суду:

- позовної заяви, оформленої відповідно до статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням оцінки суду, наведеної у мотивувальній частині цієї ухвали;

- доказів на підтвердження обставин, зазначених у позовній заяві, що подається на виконання цієї ухвали (крім тих, що були додані до позову в первинній редакції);

- доказів направлення відповідачам позовної заяви у новій редакції рекомендованими листами з повідомленнями про вручення з наданням суду належних доказів виконання такого обов`язку, а саме: квитанцій або касових чеків, у яких зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

3. Попередити позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є повернення такої позовної заяви позивачу.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає до оскарження окремо від рішення суду.

Суддя В.В. Птичкіна