Рішення № 101559388, 19.11.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року м. Кропивницький справа № 340/5195/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )до Кіровоградської обласної прокуратури (вул. Велика Пермська, 4, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 02910025)простягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури (вул. Велика Пермська, 4, м.Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 02910025) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі №340/1693/20 про поновлення на посаді ОСОБА_1 за період з 19 травня 2021 року по 27 липня 2021 року в розмірі 49 511,52 грн.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі №340/1693/20 та постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, наказом керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 28.07.2021 року №376к наказ прокурора Кіровоградської області від 30.04.2020 року №77к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду к кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області скасовано. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду к кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області з 01 травня 2020 року (копія наказу додається).

Оскільки зазначене вище рішення суду не було виконано відповідачем негайно, позивач вважає наявними підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за період затримки виконання судового рішення.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідач зазначає, що несвоєчасне поновлення на роботі відбулось не з вини відповідача. Вказує, що позивач з дня винесення Кіровоградським окружним адміністративним судом рішення від 18.05.2021 взагалі із заявами щодо поновлення на роботі відповідно до судового рішення до Кіровоградської обласної прокуратури не звертався. Лише у липні 2021 року позивач звернувся до ДВС із заявою про примусове виконання виконавчого листа у справі №340/1693/20 виданого 18.06.2021 року.

Позивачем подано відповідь на відзив у якій, вказує на безпідставність доводів відповідача у відзиві на позов та наполягає на задоволенні своїх позовних вимог в повному обсязі.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11.10.2021 року відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву та письмові пояснення (а.с.42).

18.10.2021 року позивачем подано відповідь на відзив (а.с.71).

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням зібраних доказів, судом встановлені наступні обставини.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 року у справі №340/1693/20 позов ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу та вихідної допомоги у зв`язку зі звільненням задоволено частково:

- внесено зміни до наказу Прокуратури Кіровоградської області від 29.04.2020 року №77к про звільнення ОСОБА_1 в частині дати звільнення, встановивши її як 08 вересня 2020 року;

- стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за вимушеного прогулу з 01 травня по 08 вересня 2020 року у сумі 90771,12 грн.;

- стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у сумі 21661,29 грн.

У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Кіровоградської обласної прокуратури задоволено частково, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 року скасовано та прийнято нову постанову, згідно якої:

- визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Кіровоградської області №77к від 29.04.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області;

- поновлено ОСОБА_1 на роботі в Кіровоградській обласній прокуратурі на посаді, прирівняній до посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області з 01 травня 2020 року;

- стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 268187,4 грн. (а.с.13).

Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі виконавчого листа №340/1693/20 від 18.06.2021 року виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №66074470 від 15 липня 2021 року та зобов`язано Боржника - Кіровоградську обласну прокуратуру невідкладно виконати рішення суду (а.с.27).

Наказом керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 28.07.2021 року №376к на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 року у справі №340/1693/20 наказ прокурора Кіровоградської області від 30.04.2020 року №77к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду к кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області скасовано. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду к кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області з 01 травня 2020 року

Позивач вважає, що внаслідок затримки виконання рішення суду відповідач повинен сплатити середній заробіток, тобто, з моменту ухвалення судового рішення та до моменту фактичного поновлення на службі, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до частини першої статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно з частиною другою статті 129 Конституції України обов`язковість судових рішень є однією із основних засад судочинства.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом; право на судовий захист є гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховною Суду від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19.

Суд наголошує, що нормами Закону України «Про прокуратуру» не врегульовано питання виплати заробітної плати за період вимушеного прогулу, а відтак суд вбачає наявними підстави для застосування норм статті 235 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню (частина сьома стаття 235 КЗпП України).

Рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання відповідного наказу про поновлення на роботі.

Аналогічна за змістом норма міститься в пункті 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Тобто, виплата середнього заробітку під час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Добровільне виконання рішення суду боржником це його законодавчо встановлений обов`язок, який не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2019 у справі №826/18436/16 зазначив, що наведений обов`язок виплатити поновленій на посаді особі середнього заробітку за час вимушеного прогулу не залежить від обставин та причин невиконання судового рішення про поновлення такої особи на посаді.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 08.11.2019 у справі №813/5952/15, від 30.01.2019 у справі №808/1271/18.

Таким чином, законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому, суд звертає увагу на те, що ця відповідальність не поставлена в залежність від дій чи ініціативи працівника.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними в постановах від 21.04.2021 у справі №461/1303/19, від 30.04.2020 у справі №260/1424/18.

Враховуючи наведене, доводи відповідача, які наведені у відзиві на позовну заяву, в цій частині є безпідставними та спростовуються вищевказаним.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин.

Обов`язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення його на роботі настає тільки тоді, коли така затримка була допущена з вини власника або уповноваженого ним органу. Якщо ж це сталося не з вини власника або уповноваженого ним органу, а з вини самого працівника, середній заробіток за час затримки поновлення на роботі виплаті не підлягає.

З системного аналізу викладеного суд дійшов висновку, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 року у справі №340/1693/20 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді підлягає негайному виконанню, проте, наказ про поновлення позивача на посаді на виконання рішення суду видано відповідачем лише 28.07.2021 року.

Тобто, у період з 18.05.2021 року по 28.07.2021 року рішення суду відповідачем не було виконане.

Приписами Конституції України та КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державшії влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судовою рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідна правова позиція сформульована Верховним Судом у постанові від 26.02.2020 року у справі №826/8319/16.

Поряд з цим, суд наголошує, що законодавством України не передбачено обов`язку із зверненням працівника до роботодавця із заявою про поновлення його на роботі, оскільки судове рішення про поновлення позивача на роботі мало виконуватися негайно без прив`язки до вчинення будь-яких дій з боку позивача.

Між тим, як судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що позивача поновлено на займаній посаді наказом від 28.07.2021 року, в той час як рішенням суду у справі №340/1693/20 про поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді прийнято 18.05.2021 року.

Наведене свідчить, що відповідачем не забезпечено негайного виконання рішення суду в адміністративній справі №340/1693/20, не поновлено позивача на займаній посаді. Суд наголошує, що відповідачем фактично проігноровані приписи пункту 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства якими встановлено негайне виконання відповідних судових рішень.

При цьому, суд зазначає, що за своєю правовою природою причиною порушення прав позивача на нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду стала протиправна бездіяльність відповідача (форма пасивної поведінки), а не дії, як помилково вважає позивач. Відтак, у цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Однак, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст на спрямованість діяльності держави.

Таким чином, при розгляді даної адміністративної справи суд доходить висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що в період з 18.05.2021 року до 28.07.2021 року відповідач не виконав покладений на нього законодавством обов`язок щодо негайного добровільного виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 року у справі №340/1693/20 про поновлення ОСОБА_1 на роботі, що свідчить про його протиправну бездіяльність.

Зазначене також є підставою для притягнення відповідача до відповідальності шляхом стягнення на користь позивача середнього заробітку за цей період.

Разом з цим, суд зазначає, що нормами КЗпП України чітко розмежовано підстави стягнення «середнього заробітку за час вимушеного прогулу», який згідно норм частини другої статті 235 КЗпП України стягується одночасно із ухваленням рішення про поновлення незаконно звільненого працівника, та підстави стягнення «середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі», який за нормами статті 236 КЗпП України стягується за період затримки виконання рішення уповноваженого органу про поновлення на роботі.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 року у справі № 821/1678/16, від 16.12.2019 року у справі №810/1207/16.

Аналіз матеріалів справи свідчить про наявність обставин затримки виконання рішення суду в адміністративній справі №340/1693/20, який обчислюється з 18.05.2021 року по 28.07.2021 року включно.

Згідно з проведеним у позовній заяві позивачем розрахунком середній заробіток за весь період затримки невиконання рішення суду становить 49 511, 52 грн.

Однак, суд не погоджується з визначеним позивачем розміром середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду з огляду на те, що позивачем:

- невірно визначено період затримки виконання рішення суду, а саме з 18.05.2021 року по 27.07.2021 року, та відповідно кількість робочих днів 48, тоді як судом встановлено - 49 (зокрема: у травні 2021 року 10 р.д.; у червні 2021 року - 20 р.д.; у липні 2021 року - 20 р.д.);

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки Прокуратури Кіровоградської області від 18.08.2021 року №18-234 вих-20, середня місячна заробітна плата позивача, обчислена за останні 2 місяці роботи, складає 25 787,24 грн.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Отже, за розрахунком середньоденний заробіток позивача становить: 25 787,24 грн. (заробітна плата за 2 останні місяці) / 25 робочих дня = 1031,49 гривень.

Суд звертає увагу на те, що позивачем помилково визначено кількість робочих днів за період затримки виконання рішення суду, що складає 48, та відповідно суму, що підлягає стягненню, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому, період затримки виконання рішення суду необхідно обраховувати до 27.07.2021 року включно, оскільки 28.07.2021 року є днем виконання судового рішення про поновлення позивача на посаді.

З урахуванням наведеного вище, період затримки виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 року у справі №340/1693/20 становить 50 робочих днів.

Відповідно до вищезазначеного розрахунку середньоденна заробітна плата позивача становить 1031,49 грн.

Отже, позивачу належить до виплати 50х1031,49 = 51 574,05 грн.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, позивачем доведено наявність правових підстав для стягнення на його користь заробітку за час затримки виконання судового рішення, в той час, як відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування не виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правих підстав для часткового задоволення позову.

VI. Судові витрати.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», отже відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність прокуратури Кіровоградської обласної прокуратури у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі №340/1693/20 протиправною.

Стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури (вул. Велика Пермська, 4, м.Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 02910025) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі №340/1693/20 про поновлення на посаді ОСОБА_1 за період з 19 травня 2021 року по 27 липня 2021 року в розмірі 51 574,05 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук