Рішення № 101559149, 05.11.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2021 року № 320/6294/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання – Ставничому Н.В., за участю: представника позивача – Терехова М.С., представника відповідача-1 – Фесюк О.В., представника відповідача-2 – Левківської Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Громадської організації «Асоціація фахівців ветеринарної медицини Київської області» до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Громадська організація «Асоціація фахівців ветеринарної медицини Київської області» (далі – позивач, Громадська організація) звернулась до суду з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів (далі – відповідач-1), Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі – відповідач-2, Головного управління), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Куриліна В.М. від 27.04.2021 №1824-ОД;

- визнати протиправною та скасувати Структуру Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області затвердженої в.о. Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів А. Лордкіпанідзе від 19.03.2021.

Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Куриліна В.М. від 27.04.2021 №1824-ОД та заборони Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області вчиняти дії щодо скорочення, звільнення та будь-які інші дії, пов`язані з виконанням наказу в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Куриліна В.М. від 27.04.2021 №1824-ОД.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 відмовлено у задоволенні заяви Громадської організації «Асоціація фахівців ветеринарної медицини Київської області» про забезпечення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання.

У судовому засіданні призначеному на 11.08.2021, представником Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області заявлено клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 у задоволенні клопотання представника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про закриття провадження у справі відмовлено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 закрито підготовче провадження в адміністративній справі №320/6294/21 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за підписом в. о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Куриліна В.М. направлено на погодження до Держпродспоживслужби іншу структуру (лист від 09.03.2021 №вих-10-10/2221-21), яка не відповідає постанові Кабінету Міністрів України від 12.03.2005 №179 «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій» (далі - Постанова №179). Дана структура затверджена виконуючим обов`язки Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів А. Лордкіпанідзе від 19.03.2021 за погодженням виконуючим обов`язки Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України І. Новіковою від 19.03.2021, також введена в дію разом з штатним розписом наказом в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Куриліна В.М. від 27.04.2021 за №1824-ОД.

Стверджує, що вказана структура, також суперечить Кодексу законів про працю України та Закону України «Про державну службу». Зауважує, на тому, що введення в дію зазначених структури і штатного розпису призведе до зменшення основних виплат, можливого звільнення кваліфікованих працівників Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області та дестабілізує ситуацію на території Київської області у сферах та галузях, які належать до повноважень Держпродспоживслужби.

На думку позивача, оскаржувані дії, попередження та наказ є протиправними та такими, що підлягають скасуванню у судовому порядку, оскільки дії відповідача-2, направленні на звільнення керівників, їх заступників з посад державної служби, і попередження про наступне звільнення, а також наказ №1824-ОД є безпідставними, незаконними та порушують права керівників державних службовців, як працівників державних службовців та як людини на працю, захист від незаконного звільнення та гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатись своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

Відповідач-1 надав до суду відзив на позовну заяву у якому проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні. Зауважив, що у доданому до позовної заяви Статуті Громадської організації «Асоціація фахівців ветеринарної медицини Київської області», затвердженому установчими зборами засновників Громадської організації «Асоціація фахівців ветеринарної медицини Київської області» (протокол №1 від 05.02.2016), відсутні положення, які б уповноважували позивача звертатися до суду (судів) з метою захисту прав та інтересів членів Громадської організації та не дають підстав вважати, що Громадська організація уповноважена на подання позову щодо визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 27.04.2021 №1824-ОД «Про введення в дію структури та штатного розпису» та Структури Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, затвердженої 19.03.2021 в.о. голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів А. Лордкіпанідзе.

Зауважив, що оскаржувані Громадською організацією наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 27.04.2021 №1824-ОД «Про введення в дію структури та штатного розпису» та Структура Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, затверджена 19.03.2021 в.о. голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів А. Лордкіпанідзе не є процесом формування і реалізації державної політики, вирішення питань місцевого значення у розумінні ч. 3 ст. 22 Закону України «Про громадські об`єднання».

На думку відповідача-1, виходячи з норм законодавства та закріплених в Статуті Громадської організації приписів позивач «підміняє» поняття «захист прав членів Громадської організації» та «захист прав посадової особи державного органу», а в своєму позові Громадська організація зовсім не доводить, яким чином відповідачі порушили права, інтереси саме членів Громадської організації. Вважає, що Громадською організацією не наведено належних аргументів того, що наказ ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 27.04.2021 №1824-ОД «Про введення в дію структури та штатного розпису» та Структура ГУ Держпродспоживслужби в Київській області, затверджена 19.03.2021 в.о. голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів А. Лордкіианідзе, зачіпає права та інтереси членів Громадської організації, та відповідно не наведено підстав для подання позову до Держпродспоживслужби.

Зазначив, що Структура ГУ Держпродспоживслужби в Київській області затверджена 19.03.2021 в.о. голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Лордкіпанідзе А., погоджена 19.03.2021 в.о. Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Новіковою І. Відповідач-2 при прийнятті наказу від 27.04.2021 №1824-ОД «Про ведення в дію структури та штатного розпису» діяв у законний спосіб, передбачений чинним законодавством України. Стверджує, що таким чином, відносини які склалися при веденні структури в дію, є відносини між посадовими особами відповідних державних органів, але не є відносинами між державним органом та громадською організацією.

На думку відповідача-1, незрозумілою є позиція Громадської організації яким чином відповідачами порушено право членів Громадської організації веденням в дію нової структури Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, а обґрунтування Громадської організації для подання позову є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Відповідач-2 не погоджуючись із позовом, надав до суду відзив на позовну заяву. Вважає, що позивач зловживаючи своїми процесуальними правами подав необґрунтований позов до Держпродспоживслужби та ГУ Держпродспоживслужби в Київській області, не конкретизував, які саме права позивача були порушені державним органом при веденні в дію структури. Стверджує, що відповідачі діяли в межах та у спосіб передбачений чинними законодавством.

Вказав, що дійсно Наказом відповідача-2 від 27.04.2021 №1824-ОД введено в дію структуру Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, затверджену в.о. Голови Державної служби України з питань безпечності речових продуктів та захисту споживачів від 19.03.2021 та погоджено в.о. Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19.03.2021.

Зауважив, що згідно з п. 1 ст. 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» 17.03.2011 №3166-VІ територіальні органи центрального органу виконавчої влади створюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 1 ч. 14 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 12.04.2017 №209, структура Головного управління затверджується Головою Держпродспоживслужби за погодженням з Міністром розвитку економіки, торгівлі та нільського господарства України.

Таким чином відповідач-2 вважає, що діяв у законний спосіб передбачений чинним законодавством України, однак, незрозумілим є факт того, яким чином відповідач-2 порушив право членів Громадської організації веденням в дію нової структури.

Вказав, що Закон України «Про громадські об`єднання» забороняє втручання громадських об`єднань у діяльність органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, не допускається, крім випадків, передбачених законом. Зауважив, що вказаним законом передбачені випадки коли громадське об`єднання може бути залученим до діяльності органів влади, але в встановлених законодавством випадках.

Відповідач-2 стверджує, що ніяк своїми діями не порушував право членів Громадської організації, а тому обґрунтування права на подання вказаного позову є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Також, відповідач-2 зауважив, що на час подачі відзиву на позовну заяву, практично всі посади заповненні переведеними працівниками та відповідно працівники виконують свої повноваження згідно з покладеними на Головне управління завданнями та функціями.

Крім того, відповідачем-2 до суду були поданні письмові пояснення по суті спору, у яких він зазначає, що оскаржувані структура та штатний розпис є актами розпорядчого, внутрішньо-організаційного характеру у правовідносинах, учасником/суб`єктом яких позивач не є. Затвердження цих розпорядчих актів (у формі структури та штатного розпису), а також видання наказу, яким їх введено в дію, відповідач-2 не реалізовує стосовно позивача владно-управлінських функцій; з їх виданням не виникає публічно-правових відносин за участі позивача, відповідно вони не створюють для позивача прав та обов`язків.

Вважає, що посилання позивача на норми Кодексу законів про працю України, Закону України «Про державну службу», постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 року № 179 «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій» без конкретизації дій відповідачів в яких проявилися порушення цих норм при затвердженні структури та штатного розпису Головного управління та введення їх в дію не є такими, що заслуговують на увагу. Стверджує, що викладене вище дає підстави стверджувати, то відповідач має право самостійно визначати, змінювати чисельність працівників і штатний розпис в порядку встановленому нормативно-правовими актами. При цьому, дані обставини не потребують додаткового доведення, тому позивач не може вимагати у відповідача обґрунтування доцільності скорочення чисельності або штату.

Зазначив, що дійсно ГУ Держпродспоживслужби в Київській області розроблено та подано на затвердження нову структуру та штатний розпис. А саме, Структуру Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, яку затверджено В. о. Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 19.03.2021 та погоджено в.о. Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства 19.03.2021 та Штатний розпис на 2021 затверджений Заступником Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 27.04.2021, яким передбачено штат у кількості 520 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати за посадовими окладами 2706125,00 грн. Дані структура та штатний розпис введено в дію наказом Головного управління від 27.04.2021 №1824-ОД «Про введення в дію нової структури та штатного розпису» та діють до даного часу.

Позивач не погоджуючись із доводами відповідача-2, подав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що відповідач-2 не надав докази скасування Наказу від 14.01.2021 тобто структура Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області погоджена Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України І. Петрашко 31.12.2020 та штатний розписом на 2021 рік Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 05.02.2021, які введенні в дію наказом від 14.01.2021 є діючими. Зазначив, що доказів не реалізації структури відповідачами не надано, а тому при наявності двох діючих структур необхідно скасувати структуру, яка затверджена 19.03.2021 та наказ від 27.04.2021 №1824-ОД в судовому поряду, оскільки дії відповідача, направленні на звільнення керівників, їх заступників з посад державної служби, і попередження про наступне звільнення, а також наказ №1824-ОД є безпідставним, незаконним, він порушує права керівників державних службовців, як працівників, державних службовців та як людини на працю, захист від незаконного звільнення та гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд даний адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача-1 проти даного позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні .

Представник відповідача-2 у судових засіданнях проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні даного адміністративного позову.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2019 Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 27.09.2019 №503 введено в дію структуру Головного управління, яка затверджена Головою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 25.06.2019 та погоджена в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України 11.07.2019.

Наказом від 30.10.2020 №231-К введено в дію Штатний розпис Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на 2020 рік, який затверджено т.в.о. Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 30.10.2020, згідно якого штат у кількості 527 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати на місяць за посадовими окладами 2766353,00 грн.

Дані структура та штатний розпис були введені в дію відповідними наказами та фактично діяли до 27.04.2021.

В подальшому, розроблено нову структуру Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, яка затверджена Головою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 18.12.2020 та погоджена Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 31.12.2020, та введена в дію наказом від 14.01.2021 №140-ОД.

Також, розроблено штатний розпис Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на 2021 рік, який затверджено Заступником Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 05.02.2021, згідно якого штат у кількості 520 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати на місяць за посадовими окладами 2732316,00 грн.

Надалі, за підписом в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Куриліна В.М. направлено на погодження до Держпродспоживслужби іншу структуру (лист від 09.03.2021 №вих-10-10/2221-21). Дана структура була затверджена виконуючим обов`язки Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів А. Лордкіпанідзе від 19.03.2021 за погодженням виконуючим обов`язки Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України І. Новіковою від 19.03.2021, також введена в дію разом з штатним розписом наказом в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Куриліна В.М. від 27.04.2021 №1824-ОД.

Позивач вважаючи протиправними та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства наказ в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Куриліна В.М. від 27.04.2021 №1824-ОД та структуру Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області затвердженої в.о. Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів А. Лордкіпанідзе від 19.03.2021, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що Наказом Головного управління від 27.04.2021 №1824-ОД введено в дію структуру Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області затверджену в.о. Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 19.03.2021 та погоджено в.о. Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19.03.2021.

Згідно з п. 1 ст. 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» 17.03.2011 №3166-VІ територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 ч. 14 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 12.04.2017 №209, структура Головного управління затверджується Головою Держпродспоживслужби за погодженням з Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Таким чином, відповідач-2 діяв у законний спосіб передбачений чинним законодавством України.

Частиною 2 ст. 22 Закону України «Про громадські об`єднання» від 22.03.2012 №4572-VI передбачено, що втручання органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб у діяльність громадських об`єднань, так само як і втручання громадських об`єднань у діяльність органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Вказаним законом передбачені випадки коли громадське об`єднання може бути залученим до діяльності органів влади, але в чітко встановлених випадках зазначених чинним законодавством.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлені криттерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.92 Конституції України права і свободи людини і громадянина та їх гарантії, основні обов`язки громадянина визначаються виключно законами України, згідно з ч.б ст.43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із правових гарантій захисту громадян від незаконного звільнення з роботи є встановлений законами України вичерпний перелік підстав для звільнення працівників.

Регулювання трудових правовідносин у процесі проходження служби, порядок застосування дисциплінарних стягнень та процедура звільнення державних службовців регулюється Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП) як загальним законом та Законами України «Про державну службу», «Про центральні органи виконавчої влади», як спеціальними.

Таким чином, правовідносини у сфері державної служби регулюються Законом України «Про державну службу», який є спеціальним актом вищої юридичної сили в системі законодавства про державну службу та визначає особливості правового регулювання у цій сфері, а тому його положенням у процесі правозастосування надається перевага над положеннями Кодексу законів про працю України. При цьому, положення Кодексу законів про працю України застосовуються лише у випадку не урегульованості або неповної урегульованості трудових правовідносин осіб, які мають статус державного службовця.

За змістом Закону України «Про державну службу» державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів (частина 1 статті 1). Додержання Конституції України та інших актів законодавства України є основним обов`язком державного службовця (абзац 2 частини 1 статті 10).

Поряд з цим, організація, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України регламентовані приписами Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

Таким чином, відносини які склалися при веденні структури в дію, є відносини між посадовими особами відповідних державних органів, але не в якому разі між державним органом та громадською організацією.

Суд зазначає, що наразі в Україні, в тому числі в Київській області відбувається реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

У квітні 2014 року Уряд схвалив основний концептуальний документ - Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Після цього був затверджений План заходів щодо її реалізації, які дали старт реформі.

17.07.2020 Верховна Рада України прийняла Постанову №3650 «Про утворення та ліквідацію районів» (далі - Постанова № 3650).

Так, відповідно до пп. 10 пункту 1 Постанови №3650 Верховна Рада України постановила утворити у Київській області:

- Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

- Бориспільський район (з адміністративним центром у місті Бориспіль) у складі територій Бориспільської міської, Вороньківської сільської, Гірської сільської, Дівичківської сільської, Золочівської сільської, Переяславської міської, Пристоличної сільської, Студениківської сільської, Ташанської сільської, Циблівської сільської, Яготинської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

- Броварський район (з адміністративним центром у місті Бровари) у складі територій Баришівської селищної, Березанської міської, Броварської міської, Великодимерської селищної, Зазимської сільської, Згурівської селищної, Калинівської селищної, Калитянської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

- Бучанський район (з адміністративним центром у місті Буча) у складі територій Білогородської сільської, Бородянської селищної, Борщагівської сільської, Бучанської міської, Вишневої міської, Гостомельської селищної, Дмитрівської сільської, Ірпінської міської, Коцюбинської селищної, Макарівської селищної, Немішаївської селищної, Пісківської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

- Вишгородської міської, Димерської селищної, Іванківської селищної, Петрівської сільської, Пірнівської сільської, Поліської селищної, Славутицької міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

- Обухівський район (з адміністративним центром у місті Обухів) у складі територій Богуславської міської, Васильківської міської, Кагарлицької міської, Козинської селищної, Миронівської міської, Обухівської міської, Ржищівської міської, Української міської, Феодосіївської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

- Фастівський район (з адміністративним центром у місті Фастів) у складі територій Бишівської сільської, Боярської міської, Гатненської сільської, Глевахівської селищної, Калинівської селищної, Кожанської селищної, Томашівської сільської, Фастівської міської, Чабанівської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 10 пункту 3 вказаної постанови передбачено ліквідувати у Київській області: Баришівський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Володарський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський, Яготинський райони.

Отже, у зв`язку із вказаним у відповідача-2 виникли підстави для приведення у відповідність самостійних структурних підрозділів до нової територіальної основи.

Судом встановлено, що 27.09.2019 Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 27.09.2019 №503 введено в дію структуру Головного управління, яка затверджена Головою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 25.06.2019 та погоджена в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України 11.07.2019.

Наказом від 30.10.2020 року№231-К, введено в дію Штатний розпис Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на 2020 рік, який затверджено т.в.о. Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 30.10.2020, згідно якого штат у кількості 527 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати на місяць за посадовими окладами 2766353,00 грн.

Дані структура та штатний розпис введені в дію відповідними наказами та фактично діяли до 27.04.2021.

У подальшому, розроблено нову структуру ГУ Держпродспоживслужби в Київській області, яка затверджена Головою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 18.12.2020 та погоджена Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 31.12.2020, та введена в дію наказом від 14.01.2021 №140-ОД.

Також, розроблено штатний розпис Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на 2021 рік, який затверджено Заступником Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 05.02.2021, згідно якого штат у кількості 520 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати на місяць за посадовими окладами 2732316,00 грн.

Проте, даний штатний розпис не був реалізований, оскільки в Головному управління Держпродспоживслужби в Київській області з`явилася необхідність зміни структури та штатного розпису. Так, жодного державного службовця не переведено на посади передбачені штатним розписом, який затверджено 05.02.2021.

У зв`язку із зазначеним Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області розроблено та подано на затвердження нову структуру та штатний розпис. А саме, Структуру Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, яку затверджено в.о. Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 19.03.2021 та погоджено в.о. Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства 19.03.2021 та Штатний розпис на 2021 затверджений Заступником Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 27.04.2021, яким передбачено штат у кількості 520 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати за посадовими окладами 2706125,00 грн.

Дані структура та штатний розпис введено в дію наказом Головного управління від 27.04.2021 № 1824-ОД «Про введення в дію нової структури та штатного розпису» та діяв на момент розгляду даної справи.

Суд зазначає, що аналіз позовної заяви дає підстави вважати, що фактично позивачем лише цитуються приписи законодавства, при цьому вказані норми (про порушення яких зазначає позивач) не стосуються спірних правовідносин та не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, пунктом 1 Постанови №179 передбачено, установити, що у складі апарату центральних органів виконавчої влади (крім міністерств) утворюються такі структурні підрозділи (якщо інше не передбачено актами, що мають вищу юридичну силу):

управління (самостійний відділ) - структурний підрозділ одногалузевого або однофункціонального спрямування. До складу управління входять не менш як два відділи. Самостійний відділ утворюється з штатною чисельністю не менш як 5 одиниць. Управління (самостійний відділ) очолює керівник (начальник). Начальник управління, штатна чисельність якого не перевищує 13 одиниць, може мати одного заступника - начальника відділу. У разі коли штатна чисельність управління становить понад 13 одиниць, начальник управління може мати не більше двох заступників - начальників відділів. Управління може бути самостійним або входити до складу департаменту. Начальники головних управлінь (управлінь) податкової міліції Державної фіскальної служби, штатна чисельність яких перевищує 40 одиниць, можуть мати не більше трьох заступників. Начальники органів досудового розслідування головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, штатна чисельність яких перевищує 40 одиниць, можуть мати не більше трьох заступників;

самостійний сектор - структурний підрозділ, що утворюється для виконання завдань за окремим напрямом діяльності органу виконавчої влади, функції якого неможливо поєднати з функціями інших структурних підрозділів, з штатною чисельністю не менш як 2 одиниці. Сектор очолює завідувач;

відділ у складі департаменту (управління) - структурний підрозділ, що утворюється для виконання завдань за одним напрямом (функцією) діяльності органу виконавчої влади, з штатною чисельністю не менш як 4 одиниці. Відділ очолює начальник.

У разі потреби у складі департаменту, управління та самостійного відділу може утворюватися сектор з штатною чисельністю не менш як 2 одиниці. Такі сектори у складі департаменту та управління утворюються понад нормативну кількість відділів, а в складі самостійного відділу - понад мінімальну штатну чисельність самостійного відділу. У складі департаментів, головних управлінь, управлінь, відділів Національної поліції можуть утворюватися відділення штатною чисельністю не менш як три працівники. Відділення очолює начальник.

Позивач, цитуючи вказані приписи не вказує що дана норма стосується саме апарату центральних органів виконавчої влади, а виключно наводить уривки із термінами.

При цьому, п. 4 Постанови №179 установлено, що у складі апарату обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, їх структурних підрозділів, зазначених у пункті 3-1 цієї постанови, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, міжрегіональних територіальних органів, повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць, можуть утворюватися (якщо інше не передбачено актами, що мають вищу юридичну силу) відповідно управління, самостійні відділи, відділи та самостійні сектори, сектори у складі управлінь і самостійних відділів з урахуванням критеріїв, установлених для апарату центральних органів виконавчої влади, за винятком відділів адміністрування Державного реєстру виборців у складі апарату обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, штатна чисельність яких може становити не менш як три одиниці.

Таким чином, аналіз вказаних норм свідчить про те, що Постанова №179 встановлює вимоги, щодо мінімальної штатної чисельності одиниць, а також спрямування. Аналіз Структури від 19.03.2021 свідчить про те, що під час її складання дані приписи законодавства не порушено.

Зміст позовної заяви, також не дає можливості зрозуміти, яким чином «внесення звуження структурних підрозділів за назвою, але однаково за кількістю штатних одиниць і завдань та обсягом за напрямками діяльності (що не доводиться позивачем жодним чином)» суперечить Постанові №179.

Міністерство праці та соціальної політики України у листі від 07.04.2011 №114/06/187-11 роз`яснило, що чисельність працівників - це списковий склад працівників, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості. Штат працівників - це сукупність посад, установлених штатним розписом підприємства. Тому скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідач-2 має право самостійно визначати, змінювати чисельність працівників і штатний розпис. При цьому, дані обставини не потребують додаткового доведення, тому позивач не може вимагати у відповідача обґрунтування доцільності скорочення чисельності або штату.

Суд звертає увагу, що жодним нормативно-правовим актом не визначено вимоги до структури територіального органу Держпродспоживслужби.

Так, позивач вказує, що метою подання даної позовної заяви є захист членів Громадської організації, які є співробітниками Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області.

Відповідно до частини третьої статті 64 Господарського кодексу України, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Отже, не є належним способом захисту оскарження працівником (чи іншою особою) рішення про визначення структури підприємства чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою.

Більше того, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Однак, оскаржувані наказ №1824-ОД від 27.04.2021 «Про введення в дію змін до організаційної структури та штатного розпису» та структура не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача і вичерпали свою дію одночасно з повідомленням державних службовців про наступне вивільнення.

Суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем не доведено, та не наведено фактів порушення трудових прав і гарантій членів Громадської організації, які є співробітниками Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, Громадської організації не наведено обґрунтування щодо існування реального негативного впливу на їх конкретні права чи інтереси від видання спірного наказу.

За такого правового регулювання спірних правовідносин, суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у сфері публічно-правових відносин, а позивач не довів обставин, які б вказували на порушення прав, свобод або інтересів членів Громадської організації, які є співробітниками Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.03.2020 по справі № 822/364/17.

Подібний висновок, щодо застосування норм права викладено і в постанові Верховного Суду від 28.03.2019 по справі № 755/3495/16-ц, де зазначено, що: «На підставі викладеного суди дійшли правильного висновку, що не є належним способом захисту оскарження працівником рішення про визначення структури підприємства чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою. При цьому, правом працівника залишається оспорювати власне саме правомірність його звільнення».

Згідно з пунктом 6 ст. 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» 17.03.2011 №3166-VІ структуру територіальних органів центрального органу виконавчої влади затверджує керівник центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади.

Штатний розпис та кошторис територіальних органів центрального органу виконавчої влади затверджує керівник центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (далі - Положення про Держпродспоживслужбу) Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Підпунктом 12 пункту 11 Положення про Держпродспоживслужбу передбачено повноваження Голови Держпродспоживслужби, зокрема Голова Держпродспоживслужби затверджує положення про територіальні органи, самостійні структурні підрозділи апарату Держпродспоживслужби;

Пунктом 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, що затверджене наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 №153 (далі - Положення про Головне управління), Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.

Повноваження Головного управління поширюються на територію Київської області, а у сферах карантину та захисту рослин, насінництва і розсадництва, контролю за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) у сфері охорони прав на сорти рослин - на територію Київської області та міста Києва.

Підпунктом 11 пункту 11 Положення про Головне управління визначено, що Начальник Головного управління зокрема підписує накази Головного управління.

Приписами п. 14 Положення про Головне управління визначено, що структура Головного управління затверджується Головою Держпродспоживслужби за погодженням з Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Штатний розпис та кошторис Головного управління затверджуються Головою Держгіродспоживслужби.

Отже, вказане дозволяє зробити висновок, що затвердження структури та штатного розпису Головного управління належить до повноважень Голови Держпродспоживслужби, також приписами законодавства передбачено погодження структури Головного управління Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, всі вимоги передбачені нормами законодавства при затверджені, погоджені та введені в дію структури та штатного розпису дотримано.

Правовий статус Головного управління визначено Законом України «Про центральні органи виконавчої влади», Положенням про Головне управління, а повноваження Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів або особи, яка виконує його обов`язки, змінювати структуру, а так само вирішувати питання, пов`язані зі штатним розписом, визначені Законом України «Про центральні органи виконавчої влади», Положенням про Держпродспоживслужбу та Положенням про Головне управління, окремі норми яких наведено вище Аналогічним чином і визначено повноваження Начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, або особи, яка виконує його обов`язки щодо реалізації управлінських рішень та введення в дію оскаржуваних структури та штатного розпису.

Таким чином, видання наказу про введення в дію структури та штатного розпису та затвердження структури та штатного розпису є зовнішньою формою реалізації, у цьому випадку, в.о. Начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (підпункт 11 пункту 11 Положення про Головне управління) та в.о. Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (підпункт 12 пункту 11 Положення про Держпродспоживслужбу, пункту 14 Положення про Головне управління) своїх повноважень щодо затвердження структури Головного управління, штатного розпису та видання наказу щодо введення їх в дію.

Таким чином, оскаржувані структура та штатний розпис є актами розпорядчого, внутрішньо-організаційного характеру у правовідносинах, учасником/суб`єктом яких позивач не є. Затвердження цих розпорядчих актів (у формі структури та штатного розпису), а також видання наказу, яким їх введено в дію, відповідач-2 не реалізовує стосовно позивача владно-управлінських функцій; з їх виданням не виникає публічно-правових відносин за участі позивача (у значенні пункту 2 частини 1 статті 4, пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України). Відповідно вони не створюють для позивача прав і обов`язків.

Отже, посилання позивача на норми Кодексу законів про працю України, Закону України «Про державну службу», постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 року № 179 «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій» без конкретизації дій відповідачів в яких проявилися порушення цих норм при затвердженні структури та штатного розпису Головного управління та введення їх в дію не є такими, що заслуговують на увагу.

Отже, жодних аргументів, щодо допущення порушень вказаних норм позивачем не наведено доказів таких фактів не надано.

Таким чином, викладене вище дає підстави стверджувати, то відповідачі мають право самостійно визначати, змінювати чисельність працівників і штатний розпис в порядку встановленому нормативно-правовими актами. При цьому, дані обставини не потребують додаткового доведення, тому позивач не може вимагати у відповідача обґрунтування доцільності скорочення чисельності або штату.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № II (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно пункту 1.6 Методологія проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 квітня 2017 р. № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

У такому випадку суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на державу покладено обов`язок виконання рішень Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст. 17 Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало , та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Отже, оскільки відповідачами доведено правомірність оскаржуваного наказу та структури, позовні вимоги є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, з посиланням на норми законодавства обґрунтували свою правову позицію та довели, що протиправних дій не допускали та правомірно винесли оскаржуваний наказ та структуру.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 29 листопада 2021 р.