
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
01 грудня 2021 року Справа № 280/9334/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Конишевої О.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) (69076 м.Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, 48-а, код ЄДРПОУ 35037233)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (49000 м.Дніпро, вул. Автотранспортна, 2 оф.205, код ЄДРПОУ 40696815)
про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
05.10.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 (далі - третя особа 1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - третя особа 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним виділення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору №24664126 від 02.03.2011 року, яке оформлене п.3 постанови державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби Галь Марини Ігорівни від 15.09.2021 року по виконавчому провадженню №246641126 - про повернення виконавчого документа стягувачу;
скасувати п.3 постанови державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби Галь Марини Ігорівни від 15.09.2021 року по виконавчому провадженню №246641126 - про повернення виконавчого документа стягувачу;
визнати такою, що не підлягає виконанню та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору по виконавчому провадженню №24664126 від 02.03.2011 року, винесену державним виконавцем Хортицького відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.
Ухвалою суду від 11.10.2021 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 22.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 29.11.2021 на 10 год.30 хв.
У судове засідання відповідач та третя особа 1,2 не з`явилися, будь-яких клопотань від них не надходило. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
За приписами ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Згідно із ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За приписами ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням приписів ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення виготовлене в межах десятиденного строку, визначеного ч. 4 ст. 287 КАС України.
Суд також зазначає, так як суду доказів надіслання відповідачем позивачу постанови про стягнення виконавчого збору по виконавчому провадженню №24664126 від 02.03.2011 надано не було, а позивач стверджує, що не отримував зазначену постанову, тому суд вважає за можливе поновити строку звернення до суду.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Рішенням Хортицького районного суду м.Запоржжя від 01.02.2010 задоволено позов ВАТ КБ «Надра» та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ «Надра» суму заборгованості за кредитниv договором в розмірі 2927512,82 грн.
24.02.2011 відкрито виконавче провадження№24664126 за виконавчим листом №2-55, виданим Хортицьким районним судом м.Запоріжжя 06.02.2010 року про стягнення грошових коштів в сумі 2 927 512,82 грн. на користь ВАТ КБ «Надра».
02.03.2011 року Державним виконавцем Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ Шульгіною Д.О. по виконавчому провадженню №24664126 було винесено постанову про стягнення виконавчого збору за виконавчим листом №2-55, виданим Хортицьким районним судом м.Запоріжжя 06.02.2010 року про стягнення грошових коштів в сумі 2 927 512,82 грн. на користь ВАТ КБ «Надра».
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23.12.2020 задоволено заяву TOB «ФК ДНІПРОФІНАНСГРУП» про заміну сторони виконавчого провадження та замінено первісного стягувача на TOB «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» у виконавчих провадженнях з виконання виконавчих листів, виданих на підставі рішення Хортицького районного сулу м.Запоріжжя від 01.02.2010 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором в розмірі 2927512,82 грн.
15.09.2021 року державним виконавцем Хортицького відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції Галь М.І. по виконавчому провадженню №24664126 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, яке було відкрите на підставі виконавчого листа №2-55, виданого Хортицьким районним судом м.Запоріжжя 06.02.2010 року. Повернення відбулося на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» - тобто за заявою стягувача, без фактичного виконання судового рішення та, як наслідок, виділення в окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору.
15.09.2021 року державним виконавцем Галь М.І. було відкрите виконавче провадження №66838156 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 292751,28 грн. на підставі постанови державного виконавця Хортицького ВДВС Шульгіної Д.О. по виконавчому провадженню №24664126 від 02.03.2011 року - про стягнення виконавчого збору.
Позивач вважає неправомірним стягнення з неї виконавчого збору на підставі постанови від 02.03.2011 року, без реального виконання рішення суду, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі-Закон №1404) та Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. №606-ХІV (далі-Закон №606).
На момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 02.03.2011 по виконавчому провадженню №24664126 діяв Закон №606.
Згідно ст.23 Закону №606 в редакції на момент виникнення правовідносин встановлено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п`ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Частиною 2 ст.25 Закону №606 визначено, що державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.
Відповідно до ч.1 ст.46 Закону №606 у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.
Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред`явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні ( ч.3 ст.46 Закону №606).
У разі коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому цим Законом ( ч.7 ст.46 Закону №606 ).
Тобто виконавчий збір стягувався в залежності від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, а саме від фактично стягненої державним виконавцем суми.
З жовтня 2016 року умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) змінилися, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016.
При цьому, відповідно до частини сьомої розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч.1,2 Закону №1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 15.09.2021 ВП №24664126, виконавчий документ було повернуто на підставі п.1 ч.1 Стаття 37 Закону №1404 а саме, стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
За правилами частини п`ятої вказаної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
За приписами частини третьої статті 40 Закону № 1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п.8 розділ 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.
Пункт 22 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.
При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.
Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.
При закінченні виконавчого провадження відкритого на підставі виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, або повернення такого виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження паперову копію такого виконавчого документа.
Виходячи зі змісту наведеної вище норми Інструкції виконавець на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення та суми стягнутого виконавчого збору, з метою уникнення подвійного стягнення виконавчого збору.
З матеріалів справи убачається, що державний виконавець під час прийняття оскаржуваної постанови ВП від 15.09.2021 №66838156 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 292751,28 грн., визначив суму виконавчого збору в розмірі 10 % від суми, яка зазначена у виконавчому листі №2-55 від 06.02.2010 про стягнення суми 2927512, 82 грн.
Доказів фактично стягненої суми державний виконавець не надав, а з документів які долучені до матеріалів справи взагалі не вбачається, що будь-яка сума була стягнута державним виконавчем на виконання виконавчого листа №2-55 від 06.02.2010.
Тож державний виконавець визначив суми виконавчого збору у розмірі 10 % суми, що підлягає примусовому стягненню за виконавчими документами, застосувавши таким чином фактично Закон № 1404-VIII у редакції яка була чинна на момент винесення оскаржуваної постанови.
Тобто, у період існування заборгованості позивача, база обрахунку виконавчого збору змінювалась, а саме з розміру виконавчого збору, який становив 10 відсотків фактично стягнутої суми, на 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України в рішенні від 9 лютого 1999 року у справі № 1-7/99 (про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) надав офіційне тлумачення частини першої статті 58 Конституції України та вказав, що положення цієї норми про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Отже, положення статті 46 Закону № 606-VІІІ зменшували відповідальність позивача, як боржника, у порівнянні з нормами статті 27 Закону № 1404-VІІІ в оскільки розмір виконавчого збору обраховувався як 10 відсотків від фактично стягнутої суми, а не з суми, що підлягає примусовому стягненню.
Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.05.2021 у справі №640/32814/20.
Таким чином, з урахуванням того, що внесені погіршили становище боржника, а також того, що державним виконавцем фактично не стягнуто з боржника коштів за виконавчим листом, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 292751,28 гривень і відповідно, відкриття виконавчого провадження з виконання зі стягнення виконавчого збору від 15.09.2021 №66838156 є протиправною.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з`ясованих на час розгляду справи обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) (69076 м.Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, 48-а, код ЄДРПОУ 35037233), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (49000 м.Дніпро, вул. Автотранспортна, 2 оф.205, код ЄДРПОУ 40696815) -задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати п.3 постанови державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби Галь Марини Ігорівни про повернення виконавчого документа стягувачу від 15.09.2021 року по виконавчому провадженню №246641126, що стосується виділення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору №24664126 від 02.03.2011 року
Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору по виконавчому провадженню №24664126 від 02.03.2011 року, винесену державним виконавцем Хортицького відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1816,00 грн. (одну тисячу вісімсот шістнадцять гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) (69076 м.Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, 48-а, код ЄДРПОУ 35037233).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 01.12.2021.
Суддя О.В. Конишева
Судове рішення № 101559014, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 01.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 280/9334/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: