Ухвала суду № 101559004, 02.12.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

02 грудня 2021 року Справа № 280/8427/21 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Войтенко Д.В.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Усатенка Д.І.

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання Запорізької обласної прокуратури про залишення позовної заяви без розгляду у справі

за позовом ОСОБА_1

до Запорізької обласної прокуратури

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває вищезазначена адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізької обласної прокуратури (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Запорізької обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку;

зобов`язати Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі 33684,27 грн.;

стягнути із Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 30.09.2020 по день фактичного розрахунку з урахуванням середньоденного розміру заробітної плати 1566,71 грн.

05.11.2021 до суду надійшла заява Запорізької обласної прокуратури (вх. №64262) про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку із порушенням позивачем строку звернення до суду.

10.11.2021 від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду (вх. №65473), в яких зазначено, що позивач не є фахівцем у галузі бухгалтерії, а тому на момент звільнення та здійснення остаточного розрахунку вважав, що відповідачем дотримано всіх передбачених законом гарантій та виконано всі покладені на нього обов`язки, у тому числі з виплати вихідної допомоги відповідно до ст. 44 Кодексу Законів про працю України. Зауважує, що про порушення своїх прав дізнався саме з відповіді Запорізької обласної прокуратури на його публічний запит від 04.08.2021 №27-94вих-21, яка містила повідомлення про те, що вихідна грошова допомога йому не виплачувалася. Посилаючись на норми Кодексу Законів про працю України зауважує, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмеження будь-яким строком звернутися до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які він має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством. Незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.

У підготовчому засіданні 02.12.2021 судом поставлено на обговорення клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Представник відповідача підтримав заявлене клопотання, позивач заперечив проти його задоволення з вищезазначених підстав.

Розглянувши клопотання відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Судом встановлено, що наказом Запорізької обласної прокуратури від 29.09.2020 №1950 к ОСОБА_1 звільнено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» з посади начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Запорізької області та з органів прокуратури з 30.09.2020.

Слід зазначити, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Суд акцентує увагу, що спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення Кодексу адміністративного судочинства України, як норм спеціального процесуального закону.

Твердження позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин вимог ч. 2 ст. 233 КЗпП України спростовуються наступним.

За змістом статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати. Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з п.п. 3.9 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5, суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

Верховний Суд у постанові від 21.10.2021 у справі № 380/5278/20 зазначив, що вихідна допомога - це державна гарантія, яка полягає в грошовій виплаті працівнику у випадках, передбачених законом, роботодавцем в колективному договорі або сторонами. Під вихідною допомогою зазвичай розуміють грошові суми, які виплачуються працівникові у передбачених законодавством випадках у разі припинення трудового договору з незалежних від працівника обставин.

Крім того, згідно із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13-ц, вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури.

Отже, до спірних правовідносин вимоги ч. 2 ст. 233 КЗпП України не застосовуються.

За правилами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Отже, строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Наказом Запорізької обласної прокуратури від 29.09.2020 №1950 к позивача звільнено з посади начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Запорізької області та з органів прокуратури з 30.09.2020 та про невиплату йому вихідної допомоги позивач повинен був дізнатися під час ознайомлення з даним наказом.

Твердження позивача про те, що він не є фахівцем у галузі бухгалтерії та здійснення розрахунків, а тому на момент звільнення та здійснення остаточного розрахунку вважав, що відповідачем дотримано всіх передбачених законом гарантій суд вважає безпідставними оскільки вони є суто суб`єктивними та не могли бути перешкодою для звернення до суду у визначений термін.

Крім того, як самостійно зауважує позивач, про порушення своїх прав він дізнався саме з відповіді Запорізької обласної прокуратури на його публічний запит від 04.08.2021 №27-94вих-21, яка містила повідомлення про те, що вихідна грошова допомога йому не виплачувалася.

Разом із тим, із даною позовною заявою до суду він також звернувся 13.09.2021, тобто із пропущенням місячного строку.

Згідно з ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи вищевикладені обставини суд вважає, що наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 171, 241, 248, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 5 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду до дати, встановленої судом, заяви про поновлення строку звернення до суду із цим позовом та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, а також доказів надіслання копії такої заяви відповідачу.

Роз`яснити позивачу, що згідно з ч. 15 ст. 171 КАС України якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ю.П. Бойченко