Ухвала суду № 101558817, 02.12.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 грудня 2021 року м. Ужгород№ 260/3054/20

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., вирішуючи питання про розгляд заяви ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними дій та рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними дій та рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України № 1189-о ДФС України від 21 серпня 2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 ". Визнано протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Закарпатській області № 76-о від 26 серпня 2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено полковника податкової міліції ОСОБА_1 з 27 серпня 2020 року на посаді заступника начальника управління - начальника першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області та податковій міліції ДФС. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Закарпатській області та податковій міліції ДФС з 27 серпня 2020 року. У задоволенні позову у частині інших позовних вимог – відмовлено (Т. 2 а.с.а.с. 126-136).

Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними дій та рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Стягнуто із Головного управління ДФС у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме: з 27 серпня 2020 року по 09 серпня 2021 року, із утриманням із цієї суми обов`язкових платежів (податків та зборів) у розмірі 350091,48 (триста п`ятдесят тисяч дев`яносто одна гривня 48 копійок) грн. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу – у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 31186,31 (тридцять одна тисяча сто вісімдесят шість гривень 31 копійок) грн.

16 листопада 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 звернулася із заявою в порядку статті 383 КАС України, у якій просить суд: "1. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Закарпатській області (ЄДРІІОУ 39393632) та Головного управління Державної казначейської служби у Закарпатській області (ЄДРІІОУ 37975895) щодо виконання виконавчого листа № 260/3054/20/2021, виданого 29 вересня 2021 року, не в повному обсязі; 2. Постановити окрему ухвалу, якою зобов`язати Головне управління ДФС у Закарпатській області (ЄДРПОУ 39393632) та Головне управління Державної казначейської служби у Закарпатській області (ЄДРПОУ 37975895) виконати виконавчий лист № 260/3054/20/2021, виданий 29 вересня 2021 року, в повному обсязі.". Заяву мотивовано тим, у виконавчому листі Закарпатського окружного адміністративного суду, виданого 29 вересня 2021 року по справі № 260/3054/20 зазначено про стягнення на користь заявника середнього заробітку за час вимушеного прогулу - у межах суми стягнення за один місяць становить 31186,31 грн, позяк на рахунок заявника надійшла сума в розмірі 25104,98 грн, оскільки Головним управлінням Державної казначейської служби у Закарпатській області при виконання судового рішення було протиправно утримано із ОСОБА_1 суми прибуткового податку та військового податку.

25 листопада 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло заперечення Головного управління Державної казначейської служби у Закарпатській області відповідно до якого останній вказав, що при здійсненні виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду, виданого 29 вересня 2021 року по справі № 260/3054/20, Головне управління Казначейства діяло виключно у спосіб та порядок, визначений нормами Конституції України, Податкового кодексу України та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників від 03 серпня 2011 року № 845. Головним управлінням Державної фіскальної служби у Закарпатській області згідно вищезазначеного виконавчого листа, було здійснено списання на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 31186,31 грн, з яких: сума утриманого прибуткового податку становить - 5613,54 грн, сума утриманого військового податку становить - 467,79 грн. сума, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 становить - 25104,98 грн.

Розглянувши подану заяву, дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали адміністративної справи, суд приходить наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов`язок. Відтак, учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до статті 383 частини 1 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Статтею 383 частиною 3 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем. І такий суб`єкт владних повноважень повинен бути наділений статусом саме відповідача у справі.

Крім того, необхідно зазначити, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Суд зауважує, що для визнання дій або бездіяльності протиправними недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання відповідачем обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправності дій або бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність таких дій для прав та інтересів заінтересованої особи.

Згідно із статтею 383 частинами 5-6 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому стате 249 зазначеного Кодексу.

Як уже судом зазначалося, додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними дій та рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Стягнуто із Головного управління ДФС у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме: з 27 серпня 2020 року по 09 серпня 2021 року, із утриманням із цієї суми обов`язкових платежів (податків та зборів) у розмірі 350091,48 (триста п`ятдесят тисяч дев`яносто одна гривня 48 копійок) грн. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу – у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 31186,31 (тридцять одна тисяча сто вісімдесят шість гривень 31 копійок) грн.

29 вересня 2021 року Закарпатським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 260/3054/20/2021 щодо стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу - у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 31186,31 грн (Т. 2 а.с. 184),

30 вересня 2021 року позивач звернулася до Головного управління Державної казначейської служби у Закарпатській області із заявою про виконання вказаного виконавчого листа (Т. 2 а.с. 185).

12 жовтня 2021 року, на картковий рахунок позивача надійшла суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/3054/20 в розмірі 25104,98 грн (Т. 2 а.с. 187).

Листом Головного управління Казначейства № 4-17-10/5095 від 21 жовтня 2021 року, проінформовано Закарпатський окружний адміністративний суд про виконання рішення суду у адміністративній справі № 260/3054/20 в повному обсязі (Т. 2 а.с. 186).

Головне управління Казначейства листом від 02 листопада 2021 року № 4-17-10/5366 проінформувало ОСОБА_1 , що відповідно до вимог Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 3 серпня 2011 р № 845, воно звернулося до боржника - ГУ ДФС у Закарпатській області із запитом для визначення кодів економічної класифікації видатків, з яких необхідно здійснювати безспірне списання коштів, згідно виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду, виданого 29 вересня 2021 року по справі № 260/3054/20 (Т. 2 а.с.а.с. 189-191).

ГУ ДФС у Закарпатській області повідомило Головне управління Казначейства, що списання коштів на користь ОСОБА_1 , згідно вищевказаного виконавчого листа необхідно здійснити з рахунку загального фонду державного бюджету "грошове забезпечення" середнього заробітку за час вимушеного прогулу - у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 31186,31 грн, з яких сума утриманого прибуткового податку становить 5613,54 грн, сума утриманого військового податку становить - 467,79 грн, сума, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 становить -25104,98 грн (Т. 2 а.с. 192).

У зв`язку із незгодою виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу - у межах суми стягнення за один місяць на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/3054/20, ОСОБА_1 звернулася із заявою в порядку статті 383 КАС України, якою зокрема, просила зобов`язати Головне управління ДФС у Закарпатській області та Головне управління Державної казначейської служби у Закарпатській області виконати виконавчий лист № 260/3054/20/2021 від 29 вересня 2021 року, в повному обсязі.

Суд враховує, що механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45) (далі по тексту – Порядок № 845).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку № 845 боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання; виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України Про виконавче провадження; стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 28 Порядку № 845 передбачено, що орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.

З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 845 безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

Статтею 168 Податкового кодексу України встановлено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету (в тому числі і податків на доходи фізичних осіб), згідно із пунктом 168.1 підпунктом 168.1.1, якої податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно із статтею 168 пунктом 168.5 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до вищезазначеної норми, суми податку на доходи фізичних осіб утримуються з грошового забезпечення, однак в подальшому спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів категорії громадян визначених статтею 168 ПК України.

Враховуючи наведене, при здійсненні безспірного списання з рахунків боржника, у разі зазначення або не зазначення у рішенні суду про необхідність відрахування необхідних податків та зборів, податковий агент - боржник зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за рахунок стягувача.

У такому разі для відрахування податків та зборів боржник у відповіді па повідомлення/запит, щодо стягнення середньомісячної заробітної плати, повинен надати органу Казначейства розрахунок утримання обов`язкових податків та зборів, із суми визначеної у виконавчому документі, на підставі якого орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів із утриманням обов`язкових податків та зборів відповідно до зазначеного розрахунку.

Зазначена позиція узгоджується з судовою практикою Верховного суду в постанові від 25 березня 2021 року у справі № 185/2109/18-ц, а саме: суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, розмір присуджених сум при виплаті на виконання судового рішення підлягає зменшенню на суму податків та зборів, оскільки особа відшкодовує (виплачує, надає) на користь фізичної особи середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, така особа виступає щодо такої фізичної особи податковим агентом та зобов`язана утримати і перерахувати податок зі суми такого доходу.

Судом не було встановлено протиправності рішень, дій чи бездіяльності, вчинених, зокрема, Головним управління ДФС у Закарпатській області (відповідачем) на виконання ухваленого рішення саме у справі № 260/3054/20.

Разом з цим, з поданої заяви вбачається, що така подана не стосовно рішення, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, який був відповідачем у справі, а стосовно протиправності дій органів казначейства, тобто органів, які здійснюють виконання рішення у даному випадку, які не були відповідачем у справі № 260/3054/20.

Відповідно до статті 383 частини 6 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

Відтак, зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості вищеозначеної заяви ОСОБА_1 , та відповідно відсутності законодавчо передбачених підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 166, 167, 249, 370, 382, 383 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду у справі № 260/3054/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними дій та рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.Є. Гаврилко