Рішення № 10155844, 28.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/6828.04.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестбуд»про стягнення 7 544,85 грн. за участю представників позивача –не з’явився, відповідача –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 7027,50 грн. основного боргу, 307,41 грн. інфляційної складової боргу, 82,88 грн. 3% річних, 127,06 грн. пені, а загалом 7544,85 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором на постачання теплової енергії № 1641/950 від 27.07.2007 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 24.03.2010 року.

29.03.2010р. через канцелярію суду представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій розмір заявлених позовних вимог складає 5 827,50 грн. основного боргу, 307,41грн. інфляційної складової боргу, 82,88 грн. 3% річних та 127,06грн. пені, а загалом 6344,85 грн. та клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 28.04.2010 року не з’явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника позивача та відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Міським комунальним підприємством «Хмельницьктеплокомуненерго»(енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестбуд»(споживач) 27.07.2007 року укладено договір на постачання теплової енергії № 1641/950, відповідно до умов якого енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором.

Договір набуває чинності з 27.07.2007р. та діє до27.07.2008 року (п. 10.1 договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії пре буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4. договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до п.2.1. договору, кількість і обсяг теплової енергії визначаються в додатку №1 до договору, який є невід’ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об’єкта, діяльності споживача.

Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.6.3. договору).

Поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, на підставі виставлених рахунків стверджується факт поставки позивачем відповідачу та факт отримання відповідачем теплової енергії на суму 9 627,50 грн. за спірним договором в період з березня 2009 року по січень 2010 року і наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію, після часткової сплати боргу у сумі 5 827,50 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором про постачання теплової енергії № 1641/950 від 27.07.2007р. у сумі 5827,50 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 5 827,50 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати наданих послуг водопостачання та водовідведення за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 307,41 грн. інфляційних сум та 82,88 грн. 3 % річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 7.2.3. договору , за несвоєчасне виконання розрахунку за теплову енергію споживачем сплачується пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Таким чином, позов в частині стягнення пені у розмірі 127,06 грн. які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати спожитої теплової енергії за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 78, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестбуд» (юридична адреса: 01000, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 115-А, код 30563666) на користь Міського комунального підприємства “Хмельницьктеплокомуненерго” (юридична адреса: 29009, м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) 5 827 (п’ять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 50 коп. основного боргу, 307 (триста сім) грн. 41 коп. інфляційної складової боргу, 82 (вісімдесят дві) грн. 88 коп. 3% річних, 127 (сто двадцять сім) грн. 06 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                          С.О. Чебикіна