Рішення № 101558154, 30.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 р. Справа№200/12141/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправними дії, стягнення недорахованої суми виплати, -

В С Т А Н О В И В :

17 вересня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо відмови в перерахунку та здійсненні виплати за 2021 рік разової грошової допомоги позивачу, як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом № 367-XIV (367-14) від 25.12.98), з урахуванням раніше виплачених сум;

- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на користь позивача 7 354 грн., як недонараховану суму виплати за 2021 рік разової грошової допомоги, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом № 367-XIV (367-14) від 25.12.98), з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 в якому останнім зазначено про безпідставність позовних вимог, оскільки грошова допомога до 5 травня виплачена в повному обсязі згідно діючого законодавства.

Встановивши, що вказаний позов поданий без додержання вимог передбачених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), Донецький окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 21 вересня 2021 року залишив його без руху, надавши позивачеві строк для усунення його недоліків шляхом надання суду нового тексту позовної заяви із конкретизованим викладом позовних вимог

Ухвалою від 01 жовтня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправними дії, стягнення недорахованої суми виплати, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

З`ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України в формі ID-картки документ № НОМЕР_1 (а.с. 18), РНОКПП № НОМЕР_2 (а.с. 18), місце реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с. 19).

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , що видане Віййськовою частиною А 0120 19 травня 2015 року (а.с. 21).

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що в 2021 році йому було нараховано та виплачено грошову допомогу до 05 травня 2021 року як учаснику бойових дій у відповідності до ч. 5 п. 22 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі визначеному Постановою КМУ від 08 квітня 2021 року № 325, у розмірі 1491 грн.

Проте, рішенням Конституційного суду України по справі № 1- 247/2018 (3393/18) від 27.02.2020 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тож позивач вважає, що виплата грошової допомоги повинна проводитись в порядку визначеному редакцією Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 09.07.2007 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, що станом на 2021 рік становить 8 845 грн.

25 травня 2021 року позивач звернувся з заявою до Управління соціального захисту населення Краматорської міської ради, в якій просив, поряд з іншим, здійснити перерахунок та виплатити йому недоплачену частину (7 354,00 грн.) грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком станом на 01.01.2021 року (а.с. 23-24).

Листом від 07.06.2021 року вих. № 29-01-14/468 відповідач повідомив позивача, про те, що є бюджетною установою, яка за своїми функціями здійснює нарахування та виплату одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги 5 травня відповідно до діючого законодавства в межах, затверджених кошторисом асигнувань на зазначені виплати.

У листі зазначено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 року № 325, яка є чинною, та до якої зміни щодо розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком не вносилися у зв`язку із чим відсутні законні підстави для перерахунку та виплати грошової допомги до 5 травня у 2021 році у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком (а.с. 25-26).

Відповідач з позовом не погоджуються у повному обсязі та зазначає, що Закон України „Про Державний бюджет України на 2021 рік застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2021 рік.

Виходячи з існуючих фінансових можливостей, держава гарантує виплату зазначеної допомоги в розмірі, встановленому в постанові Кабінету Міністрів «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та «Про жертви нацистських переслідувань» № 325 від 08.04.2021.

Відповідач зазначає, що частиною 2 статті 95 Конституції України встановлено, що виключно Законами про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Цими законами щорічно, виходячи з реальних фінансових ресурсів державного бюджету та а огляду на те, що більшість інших видатків державного бюджету також мають соціальну направленість і потребують пріоритетного врахування, передбачається забезпечення фінансовими ресурсами потреби у коштах для реалізації положень Законів України в обсягу, необхідному для виплати допомог, компенсацій та доплат у розмірах, встановлених Законами про держаний бюджет України на відповідний рік та постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України, при здійсненні бюджетного процесу в України положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет.

Таким чином, на думку відповідача вимоги позивача про стягнення на його користь недоплачених сум грошової допомоги за 2021 рік є не обґрунтованими і задоволенню не підлягають, так як грошова допомога до 5 Травня виплачена в повному обсязі згідно діючого законодавства.

Враховуючи викладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, обставини справи щодо виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій у 2021 році у розмірі 1491,00 грн, а не у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, визнаються відповідачем і підтверджуються відповідними доказами (а.с. 15), а тому не викликають у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства, є підставою для звільнення від доказування.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон №3551-XII), визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) статтю 12 частину 5 Закону України №3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року.

Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Для забезпечення виконання цих приписів Бюджетного кодексу України та з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: №147 від 31 березня 2015 року, №141 від 02 березня 2016 року, №233 від 05 квітня 2017 року, №170 від 14 березня 2018 року, №237 від 20 березня 2019 року, №112 від 19 лютого 2020 року та від 08.04.2021 року №325 якими визначався, у тому числі, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Відтак, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №325 від 08 квітня 2021 року визначено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків в розмірі 1491 грн.

Поряд з цим, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, з 28 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 28 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Стаття 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року визначає, що мінімальна пенсія - це державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769 гривень.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2021 році становить 8845 грн (1769 грн х 5).

Такий висновок суду кореспондує правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 року по справі №440/2722/20 (залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року), що є зразковим рішенням для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" тобто в аналогічних спорах.

З огляду на те, що разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд дійшов висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі, тому бездіяльність відповідача щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік в належному розмірі - 8845 грн є протиправною.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість вимог позивача щодо стягнення недоплаченої частини щорічної грошової допомоги до 05 травня 2021 року у розмірі 7354 грн з відповідача на користь позивача.

Щодо дій відповідача, що виразились у відмові позивачу у здійсненні перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року, суд зазначає наступне.

Предметом оскарження в адміністративному процесі є індивідуальний акт, визначення якого надано в ст. 4 КАС України, згідно якої індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Таким чином, лист відповідача від 07.06.2021 року вих. № 29-01-14/4681 про відмову позивачу у здійсненні перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року не має ознак індивідуального акту, а тільки констатує фактичні обставини спірних правовідносин, тому він не може бути оскаржений в адміністративному процесі, проте, викладена в ньому фактична відмова в добровільній виплаті спірної допомоги в належному розмірі порушила права позивача, тому суд визнає таку відмову протиправною з підстав, викладених в рішенні суду.

Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд зазначає наступне.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahalv. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про ефективність обраного позивачем способу захисту його порушеного права.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, підстави для розподілу судових витрат щодо сплати судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192, 194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (місцезнаходження: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 23; ЄДРПОУ: 25953617) про визнання протиправними дії, стягнення недорахованої суми виплати, - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо перерахунку ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, у розмірі встановленого ч. 5 п. 22 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту населення», за 2021 рік протиправною.

Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Краматорської міської ради, викладену у листі від від 07.06.2021 року вих. № 29-01-14/4681 у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Краматорської міської ради (місцезнаходження: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, 23; ЄДРПОУ: 25953617) за рахунок коштів державного бюджету на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік, відповідно до ч.5 п. 22 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум, в розмірі 7354,00 грн. (сім тисяч триста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 30 листопада 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров