Рішення № 101557957, 18.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року Справа № 804/14/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі судового засідання – Ткаченко Ю.А.

за участю:

представника відповідача – Атрошенко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікопольський завод сталевих труб “ЮТіСТ” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на правах відокремленого підрозділу ДПС України про визнання частково протиправним та скасування частково податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “НЗСТ “ЮТіСТ” звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 грудня 2014 року № 0004572201, №0004582201, №0004592201.

В обґрунтування позову зазначило, що оскаржувані індивідуальні акти прийнято без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, оскільки висновок контролюючого органу в частині встановлених в ході перевірки порушень ТОВ “НЗСТ “ЮТіСТ” вимог ПК України під час здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ “Українська нафто-газова компанія”, з ТОВ “Компанія Металозбут” є необґрунтованим та таким, що ґрунтується на неналежних доказах. Позивач стверджував, що господарські операції із зазначеними вище суб`єктами є реальними, підтверджені належними доказами.

Відповідач пред`явлені позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на те, що суб`єкт господарювання ТОВ “НЗСТ “ЮТіСТ”, у своїй діяльності не створює реальних дій по купівлі-продажу товарів, метою укладання договорів з ТОВ “Компанія Металозбут” та з ТОВ “Українська нафто-газова компанія” є проведення фіктивних господарських операцій, неможливість виконання взятих контрагентами договірних зобов`язань по поставці, транспортуванню товарів. Відповідач вказував на операції, здійснені позивачем зі своїми контрагентами, не пов`язані з господарською діяльністю товариства, не підтверджені всіма первинними документами, встановлено недоцільність отримання товару, відсутні докази належного транспортування газу природного, не надано сертифікати якості на трубну продукцію. Відносно неналежності заповнення або відсутності товарно-транспортних накладних, відповідачем зазначено, що в таких первинних документах невірно вказано пункт навантаження придбаних труб, заповнені не всі рядки. ТОВ “Українська нафто-газова компанія” щодо якого проводилась окрема податкова перевірка, здійснює діяльність спрямовану на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Придбані ТОВ “НЗСТ “ЮТіСТ” товарно-матеріальні цінності у ТОВ “Компанія Металозбут”, ТОВ “Українська нафто-газова компанія” не були реалізовані або використані у власній господарській діяльності, що свідчить про те, що вони і не були поставлені покупцю.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року, позовні вимоги задоволено.

Постановою Верховного Суду від 24 вересня 2019 року касаційну скаргу Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2021 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 23 грудня 2014 року № 0004572201, № 0004582201, №0004592201.

Постановою Верховного Суду від 11 серпня 2021 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на правах відокремленого підрозділу ДПС України задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2021 року скасовано в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 грудня 2014 року №004592201 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування на 479 729 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 239 864,50 грн. Передано справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2021 року залишено без змін.

19.08.2021 року дана справа була повернута на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду та 20.08.2021 року була передана на новий розгляд судді.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року прийнято до провадження дану адміністративну справу та призначено її до розгляду у судове засідання за правилами загального позовного провадження, без проведення підготовчого засідання, у зв`язку з тим, що справа вже розглядалася раніше. Зобов`язано сторони надати додаткові письмові пояснення, а також можливі докази, з урахуванням постанови Верховного Суду від 11 серпня 2021 року.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, але в своєму клопотанні від 18.11.2021 року просив суд розглядати дану справу за його відсутності.

26.10.2021 року позивач надіслав до суду письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що порядок складання уточнюючих розрахунків унеможливлює пряме зняття з рядка 23.1 (-) та відразу відображання в рядку 23.2 (+). Тобто, порядок заповнення уточнюючих розрахунків передбачає уточнення рядка 23.1 або рядка 23.2 лише через рядок 24, як це зроблено саме, 30.08.2013 р. Виходячи з вищевказаного ТОВ «НЗСТ «ЮТіСТ» повторно не декларувало рядок 23.2 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових періодах)» до податкової декларації з ПДВ за березень 2013 р. на суму 479 729 грн. та не порушувало п.200.4 ст.200 ПК України. А тому включати суму 479 729 грн., а також штрафні санкції на суму 479 729 грн. в податкове повідомлення-рішення №0004592201 від 23.12.2014 р. Нікопольська ОДПІ не мала законних підстав. Позивач просив суд позов і в цій частині задовольнити.

Представник відповідача під час судового засідання пред`явлені позовні вимоги не визнала, просила суд у задоволенні позову відмовити та зазначила, що ТОВ «НЗСТ «ЮТіСТ» уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 29.10.2014 р. №9062408427 повторно задекларовано рядок 23.2 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах» за березень 2013 року на 479 729 грн., в зв`язку з чим за результатами проведеної перевірки він підлягає зменшенню. Отже, в порушення п.200.4 ст.200 ПК України позивачем завищено рядок 23.2 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах» по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 29.10.2014 р. №9062408427 на 479 729 грн.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Нікопольською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено перевірку ТОВ «НЗСТ «ЮТіСТ», за результатами якої складено акт від 03 грудня 2014 року №3778/04-07-22-01/37837198, згідно з висновками якого позивачем порушено вимоги:

1) пунктів 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 084 100,17 грн., в тому числі: за 2012 рік – 995 467,59 грн.; за 2013 рік - 1 088 632,58 грн.;

2) статті 185, 188, пунктів 198.3, пунктів 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого завищено ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23 декларації) на загальну суму 2 187 822,19 грн., в тому числі:

- по деклараціях з ПДВ на загальну суму 1 708 093,19 грн., в тому числі по періодам: січень 2013 року - 583 002 грн.; лютий 2013 року - 597 184,84 грн.; березень 2013 року - 282547 грн.; травень 2013 року - 66 623,95 грн.; серпень 2013 року - 66 763 грн.; грудень 2013 року - 111 972,40 грн.;

- по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2013 року від 29 жовтня 2014 року № 9062408427 на 479 729 грн;

- занижено ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (рядок 25 декларації) на загальну суму 386 869,84 грн., в тому числі по періодам: червень 2013 року - 87 101 грн.; серпень 2013 року - 108 776,92 грн.; вересень 2013 року - 83 333,33 грн.; жовтень 2013 року - 107 658,59 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 23 грудня 2014 року № 0004572201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 2 605 125,21 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 2 084 100,17 грн. та за штрафними санкціями – 521 025,04 грн.; № 0004582201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 580 304,76 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 386 869,84 грн. та за штрафними санкціями – 193 434,92 грн. та № 0004592201, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2 187 822,19 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 093 911,10 грн.

Фактичною підставою прийняття вказаних повідомлень-рішень стали висновки відповідача про те, що позивач безпідставно зменшив оподатковуваний дохід на суму витрат та включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за результатами операцій, які фактично здійснені не були, із ТОВ “Українська нафто-газова компанія” та ТОВ “Компанія Металозбут”.

Крім того, як підтверджується актом перевірки, висновки відповідача про порушення позивачем положень пункту 200.4 статті 200 ПК України обумовлені тим, що уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 29 жовтня 2014 року №9062408427 повторно задекларовано рядок 23.2 “Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах” за березень 2013 року на 479 729 грн.

В постанові Верховного Суду від 11.08.2021 року зокрема зазначено щодо податкового повідомлення-рішення від 23 грудня 2014 року №004592201 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування на 479 729 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 239 864,50 грн., то, як підтверджено представниками сторін у суді касаційної інстанції, фактичною підставою прийняття цього рішення у відповідній частині стали висновки Відповідача про те, що Позивачем уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 29 жовтня 2014 року №9062408427 повторно задекларовано рядок 23.2 “Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах” за березень 2013 року на 479 729 грн., в зв`язку з чим за результатами проведеної перевірки він підлягає зменшенню. Позивач протягом розгляду справи заперечував ці висновки та стверджував про те, що цей уточнюючий розрахунок не прийнято Відповідачем, на підтвердження чого надано копії листів (а.с.2-3, том 5). Втім, судові рішення не містять жодної оцінки щодо цих доводів Відповідача та Позивача, у зв`язку із чим суд позбавлений можливості сформувати висновки щодо правомірності чи не правомірності податкового повідомлення-рішення від 23 грудня 2014 року №004592201 в частині зменшення бюджетного відшкодування на 479 729 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 239 864,50 грн. Такі дії суду призвели до передчасних висновків щодо необхідності скасування цього податкового повідомлення-рішення у повному обсязі. Натомість суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями щодо встановлення обставин у справі, дослідження та оцінки доказів. З урахуванням викладеного, керуючись нормами права, що підлягають застосуванню у даній справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 грудня 2014 року №004592201 в частині зменшення бюджетного відшкодування на 479 729 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 239 864,50 грн., оскільки під час розгляду справи порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, у зазначеній вище частині, суд приходить до наступного.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою додаткового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

В силу п.200.3 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій утримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги утримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Так, з 16.10.2014 р. по 29.11.2014 р. Нікопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області здійснювалась планова виїзна документальна перевірка ТОВ «НЗМТ “ЮТіСТ” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.09.2011 р. по 31.12.2013 р. Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виправлених помилок №9062408427 (далі - уточнюючий розрахунок); було подано 29.10.2014 р., а тому даний уточнюючий розрахунок був прийнятий податковим органом «До відома», тобто неприйнятий як звітність.

Крім того, ТОВ «НЗСТ “ЮТіСТ” подавало клопотання до суду від 20.05.2015 р. №417-06 та просило долучити до матеріалів даної справи листування з даного питання між ТОВ «НЗСТ “ЮТіСТ” та Нікопольської ОДПІ, а саме: запит ТОВ «НЗСТ “ЮТіСТ” до Нікопольської ОДПІ за вих. №301-10 від 07.07.2015 р. та відповідь Нікопольської ОДПІ на запит вих.№2530/10/11-02 від 19.05.2015 р.

У відповідь на лист вих. №301-10 від 07.05.2015 р. Нікопольська ОДПІ повідомляє, що податкова звітність, уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виправлених помилок: реєстраційний номер №9062408427 від 29.10.2014 р. за березень 2013 р. на суму 479 729 грн., поданий ТОВ «НЗСТ «ЮТіСТ» 29.10.2014 р., визнана як неподаткова.

В ІПК ТОВ «НЗСТ “ЮТіСТ” цей уточнюючий розрахунок має статус «Історія подання, дозволено тільки перегляд», що свідчить про прийняття уточнюючого розрахунку «До відома». В електронному кабінеті платника податків сума переплати не змінилася за 29.10.2014 р. на суму 479 729 грн.

До податкової декларації за березень 2013 р. раніше були подані уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань, а саме 30.08.2013 р., відображено в таблиці №1.

Уточнюючий розрахунок від 30.08.2013 р. реєстраційний номер №9054029785 – Рядок 23.1 «Сума, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку» зменшено на суму [-479729]; Рядок 24 «Залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» збільшено на суму [479729].

Уточнюючий розрахунок від 30.08.2013 р. реєстраційний номер №9054110719 - Рядок 24 «Залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається; до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» зменшено на суму [-479729]; Рядок 23.2 «Сума, що підлягає відшкодуванню у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» збільшено на суму 479729 грн.

Тобто, з наведеного вбачається, що зміни до рядків 23.1 та 23.2. вносились через рядок 24.

Разом із тим, уточнюючий розрахунок, який поданий 29.10.2014 р. та прийнятий «до відома» має наступні показники:

Рядок 23.1 «Сума, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку» зменшено на суму [-479729];

Рядок 23.2 «Сума, що підлягає відшкодуванню у зменшення податкових зобов`язань з податку і на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» збільшено на суму 479729;

Рядок 24 «Залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» зменшено на суму [0].

Порядок складання уточнюючих розрахунків унеможливлює пряме зняття з рядка 23.1 (-) та відразу відображання в рядку 23.2 (+). Тобто, порядок заповнення уточнюючих розрахунків передбачає уточнення рядка 23.1 або рядка 23.2 лише через рядок 24, як це зроблено саме, 30.08.2013 р.

Виходячи з вищевказаного, ТОВ «НЗСТ «ЮТіСТ» повторно не декларувало рядок 23.2 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових періодах)» до податкової декларації з ПДВ за березень 2013 р. на суму 479 729 грн. та не порушувало п.200.4 ст.200 ПК України.

Таким чином, слід визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.12.2014 року №004592201 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування на 479 729 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 239 864,50 грн., прийняте Нікопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає за можливе позовну заяву задовольнити з викладених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 грудня 2014 року №004592201 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування на 479 729 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 239 864,50 грн., прийняте Нікопольською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 29.11.2021 року.

Суддя К.С. Кучма