Рішення № 101557725, 19.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року Справа № 160/16682/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (письмове провадження) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16.09.2021 представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

-визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії №046150008031 від 28 липня 2021 року протиправним та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати з 05.10.2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до її стажу періоди роботи: з 05.01.1987 р. по 04.04.1990 р.; з 22.10.1991 р. по 16.11.1993 р., в пільговому обчисленні, тобто трудовий стаж роботи в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік шість місяців, що дає їй право на вихід на пенсію за віком.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в письмовому провадженні.

26.11.2021 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову з наступних підстав.

Щодо періоду роботи з 05.01.1987 по 04.04.1990 та з 22.10.1991 по 16.11.1993 відповідачем вказано, що пільгове обчислення стажу роботи проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами.

Отже, необхідною для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до неї місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність обставин:

-документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої півночі та прирівняних до них місцевостях;

- поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10.02.1960 та від 29.09.1967 та постановою Ради Міністрів Союзу РСР №148.

Таким чином, Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» чітко визначив наявність двох обов`язкових підстав, відсутність хоча б однієї з яких виключає можливість застосування пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) при обчисленні стажу роботу особи.

Крім того, відповідач стверджує, що наявність лише запису у трудовій книжці про факт роботи в районах Крайньої Півночі не є достатньою підставою для обчислення стажу з урахуванням кратності. В трудовій книжці позивача відсутні записи, що підтверджують право на пільги, встановлені для працюючих в районах Крайньої півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. В архівних довідках наданих позивачем відсутні відомості про укладення строкових трудових договорів.

Щодо періоду роботи з 22.10.1991 по 16.11.1993 з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців, відповідачем зазначено, що пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.

Тобто, Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено можливість кратного (один рік роботи за один рік шість місяців) обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі лише до 01.01.1991.

Період роботи з 22.10.1991 по 16.11.1993 зараховано календарно, оскільки відповідно до діючого законодавства з 01.01.1991 навіть за наявності укладених договорів стаж обчислюється рік за рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.10.2020 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та надала відповідні підтверджуючи документи.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 по справі №160/17698/20, позов ОСОБА_1 було задоволено частково, визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-0305-8/107707 від 11.11.2020 щодо відмови в призначенні пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати періоди роботи ОСОБА_1 : з 26.08.1977 по 01.02.1984; з 05.01.1987 по 21.10.1991; з 22.10.1991 по 16.11.1993, повторно розглянувши заяву ОСОБА_1 від 05.10.2020.

Позивач після прийняття рішення та набрання ним законної сили повторно звернулась до відповідача, однак рішенням №046150008031 від 28.07.2021 повторно відмовлено у призначенні пенсії.

Так, в оскаржуваному рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вказано, що пенсійний вік становить 58 років 6 місяців. Необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 25 років. Згідно рішення суду по справі №160/17698/20 від 26.04.2021 до стажу було враховано періоди роботи з 26.08.1977 по 01.02.1984 та з 05.01.1987 по 16.11.1993. Страховий стаж становить 24 роки 3 місяці 13 днів.

Також в рішенні вказано, що за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Дата з якої позивач матиме право на пенсійну виплату з 31.03.2023.

Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.

Частиною четвертою статті 24 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» обумовлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Пунктом 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1; зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі - Порядок №22-1), визначено вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до підпункту 2 цього пункту до заяви про призначення пенсії за віком подаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому підпункт 2 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1 доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 1 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Таким чином, зарахування періоду роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, здійснюється за правилами, установленими законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року №1029 (в редакції постанови Ради Міністрів СРСР від 03 січня 1983 року №12).

Суд зазначає, що спору про те, що місцевість, де працював позивач, відносилась до районів Крайньої Півночі, між сторонами не існує, однак спір виник щодо зарахування кратності з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік шість місяців.

Підпунктом "д" статті 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року регламентовано, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк п`ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 29 вересня 1967 року №1908-VII "Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" було скорочено до трьох років тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року.

Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" (далі - Постанова №148) передбачено, що працівникам, які користуються на цей час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу І Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів Союзу РСР з питань праці і заробітної плати і Президії Всесоюзної центральної ради профспілок від 16 грудня 1967 року №530/П-28 (далі - Інструкція №530/П-28), пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" і від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", надаються всім робітникам і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.

За змістом пункту 7 Інструкції №530/П-28 трудові договори на певний строк (три або два роки) укладаються у письмовій формі міністерствами, відомствами, центральними установами, а також підприємствами, установами та організаціями, які розташовані в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з працівниками, які прибули на роботу в ці місцевості з інших районів держави.

З системного аналізу наведених положень, суд приходить до висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність таких обставин: 1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях; 2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року та від 29 вересня 1967 року та Постановою №148.

При цьому основним документом, що підтверджує факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях, є її трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, архівною довідкою.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки позивача у період з 05.01.1987 по 04.04.1990, з 22.10.1991 по 16.11.1993 вона працювала в районах Крайньої півночі місцевостях, прирівняних до районів Крайньої півночі, що підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_1 .

Незараховуючи період роботи позивача з 05.01.1987 по 04.04.1990, з 22.10.1991 по 16.11.1993 в районах Крайньої Півночі до страхового стажу в пільговому обчисленні відповідач зазначив, що факт роботи в районах Крайньої півночі не є достатньою підставою для обчислення стажу з урахуванням кратності.

Суд зазначає, за приписами абзацу третього пункту 5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 10 січня 2019 року у справі №352/1612/15а, від 17 травня 2019 року у справі №644/2182/17, від 31 липня 2019 року у справі №287/15/17-а, від 21 серпня 2019 року-у справі №750/1717/16-а, від 14 листопада 2019 року у справі №265/6105/16-а, відповідно до яких для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, можуть бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір, або довідка, в якій зазначено період роботи особи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх обов`язкова сукупність.

Отже, суд приходить до висновку про наявність достатніх та необхідних правових підстав для зарахування періоду роботи позивача з 05.01.1987 по 04.04.1990; з 22.10.1991 по 16.11.1993 до трудового стажу у пільговому обчисленні - один рік за один рік і шість місяців.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З метою ефективного та повного захисту прав позивача суд визнає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії №046150008031 від 28.07.2021 протиправним та зобов`язує Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити з 05.10.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до її стажу періоди роботи: з 05.01.1987 р. по 04.04.1990 р.; з 22.10.1991 р. по 16.11.1993 р., в пільговому обчисленні, тобто трудовий стаж роботи в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік шість місяців, що дає їй право на вихід на пенсію за віком.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, підлягають стягненню за рахунок відповідача понесені позивачем витрати на сплату судового збору в розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 246,262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити повністю.

Визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії №046150008031 від 28.07.2021 протиправним.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити з 05.10.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до її стажу періоди роботи: з 05.01.1987 р. по 04.04.1990 р.; з 22.10.1991 р. по 16.11.1993 р., в пільговому обчисленні, тобто трудовий стаж роботи в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік шість місяців, що дає їй право на вихід на пенсію за віком.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко