Рішення № 101557357, 25.11.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

25 листопада 2021 р. Справа №640/3790/21

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Копчинської Ю.В.,

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1

представників позивача: Лаврової О.М., Рубчук Я.І.,

представника відповідача: Косенка М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до управління Служби безпеки України у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до управління Служби безпеки України у Вінницькій області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження від 18.11.2020 за №198д "Про скасування допуску до державної таємниці".

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначив про протиправність та безпідставність оскаржуваного розпорядження, оскільки воно прийняте за відсутності визначених законом підстав для скасування наданого особі допуску до державної таємниці.

Ухвалою суду від 30.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 26.07.2021.

Ухвалою суду від 30.06.2021 відкладено судове засідання по справі на 04.08.2021.

Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, судове засідання 04.08.2021 відкладено на 08.08.2021, для витребування додаткових доказів.

06.08.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечує, вважає необґрунтованим та безпідставним, а наведені факти і обставини такими, що не відповідають дійсності. А тому, як наслідок, позов не підлягає задоволенню. Вказує, що при заповнені та підписанні «Правил надання відповідей на питання, визначені у переліку питань, на які пропонується надати відповідь для оформлення допуску до державної таємниці», ОСОБА_1 підтвердив, що усвідомлює факт того, що повідомлення недостовірних відомостей про себе під час надання відповідей на питання переліку може бути підставою для відмови у наданні допуску до державної таємниці. Ураховуючи встановлений факт надання ОСОБА_1 недостовірних відомостей у пункті 8 та пункті 17 Переліку, органом СБУ було прийняте законне та обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Ухвалою суду від 09.08.2021 витребувано у Служби автомобільних доріг у Вінницькій області належним чином завірені копії матеріалів службової перевірки, в зв`язку з допуском до державної таємниці ОСОБА_1 та належним чином завірену копію картки форми - 6, зобов`язано надати зазначені докази в строк до 15.09.2021.

19.08.2021 представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача безпідставними, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 21.09.2021 відкладено судове засідання по справі на 11.10.2021.

Ухвалою суду від 11.10.2021 у задоволенні клопотання представника Позивача, про накладення на Службу автомобільних доріг у Вінницькій області штрафу за невиконання вимог ухвали суду, відмовлено. Повторно, витребувано у Служби автомобільних доріг у Вінницькій області належним чином завірені копії матеріалів службової перевірки, в зв`язку з допуском до державної таємниці ОСОБА_1 та належним чином завірену копію картки форми-6, зобов`язавши надати зазначені докази в строк до 01.11.2021. Відкладено судове засідання на 03.11.2021.

Ухвалою суду від 01.11.2021 клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Допущено до участі позивача ОСОБА_1 та його представника Лаврову О.М. в судовому засіданні 03.11.2021 у режимі відеоконференції в приміщенні Київського апеляційного суду.

Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, судове засідання 03.11.2021 відкладено на 15.11.2021, для ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 12.11.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, судове засідання 15.11.2021 відкладено на 25.11.2021.

У судовому засіданні позивач та його представники позовні вимоги підтримали повністю та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У лютому 2020 року на адресу УСБУ у Вінницькій області надійшли матеріали для оформлення допуску до державної таємниці ОСОБА_1 , який працював на той час на посаді начальника Служби автомобільних доріг у Вінницькій області.

Перевірка ОСОБА_1 , в зв`язку з допуском до державної таємниці, здійснювалась Управлінням у терміни визначені ст.24 Закону України «Про державну таємницю» (до 1 місяця). У межах вказаного терміну Управлінням невиявлено обставин, які б перешкоджали наданню ОСОБА_1 допуску державної таємниці.

Розпорядженням від 12.03.2020 за №44д управлінням Служби безпеки України у Вінницькій області Позивачу було надано допуск до державної таємниці за формою-3 .

В свою чергу, Державним агентством автомобільних доріг винесено наказ від 10.09.2020 за № 64дск, яким Позивачу надано зазначений доступ.

У подальшому, Відповідачем отримано інформацію, що під час оформлення допуску до державної таємниці ОСОБА_1 надав недостовірні відомості, зокрема, 28.12.2019 у відповіді на п.17 Переліку «Чи є або були Ви засновником (учасником) підприємства, у тому числі з іноземними інвестиціями, також інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України, участю іноземців або іноземних юридичних осіб, утворених за межами України? Якщо так, зазначте повне найменування такої юридичної особи, організаційно-правову форму, код згідно ЄДРПОУ, місцезнаходження: дату і місце її державної реєстрації, а також період, потягом якого Ви є, або були засновником (учасником) такої юридичної особи?», громадянин ОСОБА_1 надав негативну відповідь та зазначив «не є і не був»).

При відповіді в Пункті 8 Переліку «Коли, на яких посадах і де саме Ви за останні 10 років працювали, у т.ч. за сумісництвом, проходили військову службу, навчалися у вищому навчальному закладі», ОСОБА_1 зазначив: 05.2013-04.2014 - тимчасово не працював; 04.2014-10.2016 - начальник (недержавна служба) Служби автомобільних доріг у Вінницькій області; 10.2016 - 12,2019 - тимчасово не працював; 12.2019 - по теперішній час начальник (недержавна служба) Служби автомобільних доріг у Вінницькій області.

Водночас, ОСОБА_1 був засновником та учасником декількох підприємств, установ та організацій, а саме: 1. Участь ОСОБА_1 у ТОВ «Торгівельна фірма «Чарівниця» ЛТД (код ЄДРПОУ 23109917) - відповідь Головного управління Державної податкової служби України у Вінницькій області. 2. Один із засновників та керівників громадського формування «Вінницька обласна народна самооборона» (зареєстроване 21.03.2014). 3.Один із засновників благодійної організації «Благодійний фонд «Вітрила надії» (зареєстрована 06.10.2015). 4. Засновник: Спільного підприємства «Раїса Сейлс Лімітед» (Україно - Ізраїльське підприємство), ідентифікаційний код юридичної особи 23106557, зареєстровано у м. Вінниця, 11.12.1996; 5. Засновник приватного малого підприємства «Товін», зареєстрованого в м. Вінниця, 23.02.1999, код підприємства 30295472. 6. Засновник та директор громадської організації «Футбольний клуб «Патріот» (код 39769146). 7. У період з 23.03.2000 до 02.02.2017 перебував на податковому обліку як фізична особа - підприємець.

На підставі вищевикладених обставин, управлінням Служби безпеки України у Вінницькій області винесено розпорядження від 18.11.2020 за №198д "Про скасування допуску до державної таємниці".

Не погодившись із вказаним розпорядженням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини у сфері охорони державної таємниці регулюються Конституцією України, законами України «Про державну таємницю», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації» та «Порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939 (далі - Порядок № 939).

Стаття 1 Закону України «Про державну таємницю» зазначає, що допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації

Доступ до державної таємниці - надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень.

Охорона державної таємниці - комплекс організаційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання розголошенню секретної інформації та втратам її матеріальних носіїв.

Стаття 3 Закону України «Про державну таємницю» регламентує, що дія цього Закону поширюється на органи законодавчої, виконавчої та судової влади, органи прокуратури України, інші державні органи, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації усіх форм власності, об`єднання громадян (далі - державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації), що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, громадян України, іноземців та осіб без громадянства, яким у встановленому порядку наданий доступ до державної таємниці.

Передані Україні відомості, що становлять таємницю іноземної держави чи міжнародної організації, охороняються в порядку, передбаченому цим Законом. У разі, якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, установлено інші, ніж передбачені цим Законом, правила охорони таємниці іноземної держави чи міжнародної організації, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Статтями 5, 37 Закону України «Про державну таємницю» встановлено, що спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України. Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв`язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці.

Забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов`язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій.

Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв`язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці. Висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов`язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності.

Пунктом 3 Порядку №939 передбачено, що керівник підприємства, установи, організації зобов`язаний бути обізнаним з вимогами законодавства у сфері державної таємниці, із станом справ у структурних підрозділах, своєчасно вживати заходів для забезпечення режиму секретності, здійснювати постійний контроль за охороною державної таємниці на підприємстві, в установі, організації.

Статтею 21 Закону України «Про державну таємницю» встановлено, що в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації. Основними завданнями РСО є:

а) недопущення необґрунтованого допуску та доступу осіб до секретної інформації;

б) своєчасне розроблення та реалізація разом з іншими структурними підрозділами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій заходів, що забезпечують охорону державної таємниці;

в) запобігання розголошенню секретної інформації, випадкам втрат матеріальних носіїв цієї інформації, заволодінню секретною інформацією іноземними державами, іноземними юридичними особами, іноземцями, особами без громадянства та громадянами України, яким не надано допуску та доступу до неї;

г) виявлення та закриття каналів просочення секретної інформації в процесі діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації;

д) забезпечення запровадження заходів режиму секретності під час виконання всіх видів робіт, пов`язаних з державною таємницею, та під час здійснення зовнішніх відносин;

є) організація та ведення секретного діловодства;"

є) здійснення контролю за станом режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях та на підпорядкованих їм об`єктах.

Судом встановлено, що під час оформлення пуску до державної таємниці ОСОБА_1 надав недостовірні відомості а саме, у відповіді на п.17 Переліку «Чи є або були Ви засновником (учасником) підприємства, у тому числі з іноземними інвестиціями, також інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України, участю іноземців або іноземних юридичних осіб, утворених за межами України? Якщо так, зазначте повне найменування такої юридичної особи, організаційно-правову форму, код згідно ЄДРПОУ, місцезнаходження: дату і місце її державної реєстрації, а також період, потягом якого Ви є, або були засновником (учасником) такої юридичної особи?», громадянин ОСОБА_1 надав негативну відповідь та зазначив «не є і не був»).

Суд зауважує, що зміст питання п.17 Переліку вимагає від громадянина надати інформацію щодо: засновництва (участі) підприємств; засновництва (участі) підприємств з іноземними інвестиціями; засновництва (участі) інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України; засновництва (участі) інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства У країни за участю іноземців або іноземних юридичних осіб, утворених за межами України.

Водночас, як виявилось пізніше, ОСОБА_1 був засновником та учасником наступних підприємств, установ та організацій, а саме:

1. Участь ОСОБА_1 у ТОВ «Торгівельна фірма «Чарівниця» ЛТД (код ЄДРПОУ 23109917) - відповідь Головного управління Державної податкової служби України у Вінницькій області.

2. Один із засновників та керівників громадського формування «Вінницька обласна народна самооборона» (зареєстроване 21.03.2014).

3. Один із засновників Благодійної організації «Благодійний фонд «Вітрила надії» (зареєстрована 06.10.2015).

4. Засновник: Спільного підприємства «Раїса Сейлс Лімітед» (Україно - Ізраїльське підприємство), ідентифікаційний код юридичної особи 23106557, зареєстровано у м. Вінниця, 11.12.1996. 5. Засновник приватного малого підприємства «Товін», зареєстрованого в м. Вінниця, 23.02.1999, код підприємства 30295472.

6. Засновник та директор громадської організації «Футбольний клуб «Патріот» (код 39769146).

7. У період з 23.03.2000 до 02.02.2017 перебував на податковому обліку як фізична особа - підприємець.

Незважаючи на викладені обставини, при відповіді в Пункті 8 Переліку «Коли, на яких посадах і де саме Ви за останні 10 років працювали, у т.ч. за сумісництвом, проходили військову службу, навчалися у вищому навчальному закладі», ОСОБА_1 зазначив: - 05.2013-04.2014 - тимчасово не працював; 04.2014-10.2016 - начальник (недержавна служба) Служби автомобільних доріг у Вінницькій області; 10.2016-12,2019 - тимчасово не працював; 12.2019 - по теперішній час начальник (недержавна служба) Служби автомобільних доріг у Вінницькій області.

Вказані обставини, на переконання суду підтверджують факт надання ОСОБА_1 недостовірних відомостей у пункті 8 та пункті 17 Переліку.

У питанні охорони державної таємниці є принциповим реагування Службою безпеки України на факт свідомого приховування громадянином інформації стосовно своєї діяльності під час надання документів для оформлення допуску до державної таємниці.

При заповнені та підписанні «Правил надання відповідей на питання, визначені у переліку питань, на які пропонується надати відповідь для оформлення допуску до державної таємниці», ОСОБА_1 підтвердив, що усвідомлює факт того, що повідомлення недостовірних відомостей про себе під час надання відповідей на питання переліку може бути підставою для відмови у наданні допуску до державної таємниці.

Таким чином, на переконання суду, виникли обставини, передбачені ст.26 Закону України «Про державну таємницю», а саме, необхідність скасування допуску до державної таємниці в зв`язку з виявленням обставин, передбачених ст.23 Закону, а саме, повідомлення громадянином під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе (п.1 ч.2 ст.23 Закону).

Слід відмітити, що ст.26 Закону не визначає терміни, через який може відбутися виявлення органом СБУ вищевказаних обставин, а також термінів щодо прийняття рішення про скасування допуску до державної таємниці.

На підставі вищевикладених обставин, відповідачем було прийняте законне та обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні, тому суд робить висновок, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Також суд вважає необґрунтованими доводи позивача про загальнодоступність інформації про учасників (засновників) громадських організацій є публічною і загальнодоступною, оскільки у матеріалах справи наявні докази про те, що Управлінням здійснювались заходи щодо її отримання офіційним шляхом - направлення відповідних запитів до уповноважених структур.

Отже, встановивши факт, повідомлення позивачем під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе, відповідач, з огляду на обсяг його компетенції у сфері цих правовідносин, мав правові підстави для того, щоб скасувати допуск до державної таємниці.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Згідно частинами 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Питання розподілу судових витрат, відповідно до норм статті 139 КАС України, судом не вирішується з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Служби безпеки України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування розпорядження від 18.11.2020 за №198д "Про скасування допуску до державної таємниці" відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: