
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
23 листопада 2021 р. Справа № 120/9827/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,
за участю:
секретаря судового засідання: Волинець В.М.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Герасимчука О.О.,
представників відповідача: Парпальос В.В., Фростяної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Герасимчука Олега Олександровича до Стрижавської селищної ради, Виконавчого комітету Стрижавської селищної ради про визнання бездіяльності та рішення протиправними, зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Герасимчука Олега Олександровича до Стрижавської селищної ради (1), Виконавчого комітету Стрижавської селищної ради (2) про визнання бездіяльності та рішення протиправними, зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення 18 сесії 8 скликання Стрижавької селищної ради від 19.07.2021 року №23 та протиправною бездіяльністю Виконавчого комітету Стрижавської селищної ради щодо не виконання пункту 4.1. рішення Стрижавської селищної ради №110 від 25.09.2020 року.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
23.09.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, оскільки Стрижавська селищна рада скасовуючи рішення №110 від 25.09.2020 року виходила із відсутності факту виконання даного рішення, так як ОСОБА_1 жодних дій, зокрема в частині внесення ним авансового внеску вчинено не було.
Крім того, вказали, що рішення Стрижавської селищної ради №110 від 25.09.2020 року є лише одним із етапів процесу реалізації права особи на набуття земельної ділянки у власність та не свідчить про виникнення будь-яких правовідносин між позивачем та відповідачем.
24.09.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача вважає доводи відповідача необґрунтованими, оскільки сплата авансового внеску можлива лише після виконання Виконавчим комітетом Стрижавської селищної ради приписів пунктів 4.1 та 4.2 рішення №110 від 25.09.2020 року щодо проведення конкурсного відбору суб`єктів оціночної діяльності для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки.
05.10.2021 року представником позивача подано заперечення на відповідь на відзив у яких останній вказав, що позивачем не було вчинено жодних дій спрямованих на виконання рішення №110 від 25.09.2020 року, а тому рішення 18 сесії 8 скликання Стрижавької селищної ради від 19.07.2021 року №23 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.
У судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини які викладені в позовній заяві та відповіді на відзив.
Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні з підстав, що викладені у поданому суду письмовому відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.
Дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступне.
Відповідно до договору купівлі-продажу павільйону від 14.04.1999 року, ОСОБА_1 придбав м`ясо-молочний павільйон загальною площею 240,1 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 і розташований на присадибній земельній ділянці.
16.11.2000 року рішенням 21 сесії 23 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області "Про погодження проекту відведення та надання в оренду земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1 " надано в оренду строком на 45 років земельну ділянку загальною площею 0,0553 га, в тому числі: господарського двору Стрижавського споживчого товариства - 0,0553 га під обслуговування м`ясо-молочного павільйону.
22 січня 2001 року між Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, який посвідчений нотаріально.
Згідно з пунктом 1 вказаного договору орендодавець, діючи на підставі рішення 21 сесії 23 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 16.11.2000 року надає, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області. В оренду передається земельна ділянка площею 0,0553 га, в тому числі: господарського двору Стрижавського споживчого товариства - 0,0553 га.
20.12.2012 року відповідачем прийнято рішення №18 21 сесії 06 скликання "Про приведення розмірів орендної плати за користування земельними ділянками фізичними та юридичними особами, суб`єктами підприємницької діяльності, в межах населеного пункту смт. Стрижавка у відповідність з нормативною грошовою оцінкою земель смт. Стрижавка" на підставі якого між відповідачем та позивачем укладено Угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
08.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Стрижавської селищної ради із заявою про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення на неконкурентних засадах, на яких розташована будівля "М`ясо-молочний павільйон", що належить позивачу згідно свідоцтва про право власності №2-398 від 14.04.1999 року, виданого виконавчим комітетом Стрижавської селищної ради, площею 553 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням 63 сесії 7 скликання Стрижавської селищної ради №110 від 25.09.2020 року "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що є власністю ФОП ОСОБА_1 " надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення, на якій розташоване належне ФОП ОСОБА_1 нерухоме майно ( АДРЕСА_1 , в межах населеного пункту смт. Стрижавка) площею 0.0553 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Втім, 19.07.2021 року рішенням 18 сесії 8 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області №23 скасовано рішення 63 сесії Стрижавської селищної ради 7 скликання від 25.09.2020 року №110 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що є власністю ФОП ОСОБА_1 ".
Вважаючи таке рішення 18 сесії 8 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області №23 від 19.07.2021 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно із частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - № 280/97-ВР) органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до статті 25 вказаного Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, окрім іншого питання щодо скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (п. 15 ч. 1ст. 26 Закону № 280/97-ВР).
Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, зокрема, відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Частиною 1 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
За загальним правилом рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, встановлених законом. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням (стаття 59 Закону №280/97-ВР).
Отже, право органів місцевого самоврядування видавати нормативно-правові та ненормативні акти є однією з найважливіших гарантій їх діяльності та формою реалізації принципу правової автономії місцевого самоврядування. Вони є основною юридичною формою реалізації завдань і функцій органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Шляхом видання акта орган місцевого самоврядування вирішує те чи інше питання (загальне чи індивідуальне), що виникає в процесі його діяльності, в інтересах реалізації завдань та функцій територіальних громад. Акт може створювати юридичну основу для виникнення, зміни чи припинення адміністративно-правових відносин або є юридичним фактом, що безпосередньо створює умови для виникнення, зміни чи припинення певних правових відносин.
Закріплення в Конституції України норми про правові акти органів місцевого самоврядування обумовлено тим, що вони сприяють формуванню демократичної системи правотворчості. Акти органів місцевого самоврядування поряд із Конституцією, законами України, відповідними міжнародно-правовими документами, указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів, актами безпосередньої нормотворчості територіальних громад, актами місцевих органів виконавчої влади є важливим і необхідним елементом правового механізму місцевого самоврядування. Адже, за допомогою актів органів місцевого самоврядування встановлюються норми права, які обов`язкові для населення, органів, установ та організацій, що здійснюють діяльність у межах відповідної території.
У той же час, такі акти мають відповідати Конституції України та іншим законам України.
Частиною 10 статті 59 Закону №280/97-ВР визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
З положень Конституції і законів України вбачається, що жоден орган або посадова особа, окрім суду, не наділяються правом вирішувати остаточну долю актів органів місцевого самоврядування. При цьому, слід виходити з презумпції законності рішень органів місцевого самоврядування. Лише суд може прийняти рішення про незаконність акта органу місцевого самоврядування (ч. 10 ст. 59 Закону №280/97-ВР), що у свою чергу потенційно може стати приводом для його скасування.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові №803/535/18 від 16 вересня 2021 року.
У рішенні від 16 квітня 2009 № 7-рп/2009 (у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
В абзаці 3 пункту 3 цього Рішення зазначено, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу й самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно з абзацом 1 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 органи місцевого самоврядування приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють дію норм права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
При цьому Конституційний Суд України зазначив, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.
В Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).
Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
При цьому Конституційний Суд зазначив, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Отже, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Аналогічна правова позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №208/502317, від 24 липня 2020 року у справі №819/1154/18, від 30 вересня 2020 у справі №301/2579/17 та від 20 липня 2021 року у справі №0940/2030/18.
У даному випадку, важливою є поведінка відповідача при надходженні заяви позивача щодо продажу земельної ділянки комунальної власності, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що належить позивачу.
Така поведінка чітко регламентована законодавцем у частині 3 статті 128 Земельного кодексу України.
Відповідно до частини 3 статті 128 Земельного кодексу України орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.
Отже, Стрижавською селищною радою за наслідком розгляду заяви позивача про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення на неконкурентних засадах, прийнято рішення №110 від 25.09.2020 року "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що є власністю ФОП ОСОБА_1 " та надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що відповідає змісту положень частини 3 статті 128 Земельного кодексу України.
Таким чином, Стрижавською селищною радою розпочато процедуру продажу земельної ділянки, на якій розташовано об`єкт нерухомого майна, що належить позивачу.
Тобто, з даного моменту виникли правовідносини між сторонами, пов`язані із реалізацією ОСОБА_1 права на придбання земельної ділянки, а Стрижавської селищної ради пов`язані з реалізацією порядку продажу, що визначений у статті 128 Земельного кодексу України.
Суд звертає увагу відповідача, що орган місцевого самоврядування не може втручатися у правовідносини, які виникли між сторонами на підставі його ж рішення, шляхом прийняття більш пізнього рішення ради про скасування попереднього.
Втім, законодавець передбачив можливість суб`єкта владних повноважень відмовитись від продажу земельної ділянки, що передбачено частиною 10 статті 128 Земельного кодексу України, однак не у спосіб скасування раніше прийнятого рішення.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що скасовуючи рішення 63 сесії Стрижавської селищної ради 7 скликання від 25 вересня 2020 року №110 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що є власністю ФОП ОСОБА_1 " погіршено становище позивача, оскільки фактично залишилась без результату розгляду його заява щодо продажу земельної ділянки та в свою чергу впливає на інтереси та законні сподівання щодо продажу йому земельної ділянки, на якій розташований належний йому об`єкт нерухомого майна.
Отже, відповідачем не забезпечено дотримання гарантій стабільності суспільних відносин між фізичною особою та органом місцевого самоврядування.
З огляду на викладене, суд зазначає, що зважаючи на відсутність визначених законом підстав для скасування відповідачем свого рішення та беручи до уваги заперечення позивача щодо скасування рішення 63 сесії 7 скликання Стрижавської селищної ради від 25 вересня 2020 року №110, суд дійшов висновку про протиправність спірного рішення селищної ради.
У зв`язку з цим, суд прийшов до переконання про наявність достатніх підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення 18 сесії 8 скликання Стрижавської селищної ради №23 від 19.07.2021 року "Про скасування рішення 63 сесії Стрижавської селищної ради 7 скликання від 25 вересня 2020 року №110 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що є власністю ФОП ОСОБА_1 ".
Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області щодо невиконання пункту 4.1. рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області №110 від 25.09.2020 року щодо проведення конкурсного відбору суб`єктів оціночної діяльності для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки зазначеної в пункті 1 цього рішення та зобов`язання відповідача (2) провести конкурсний відбір суб`єктів оціночної діяльності для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, суд виходить з наступного.
Право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Суд зазначає, що із скасуванням рішення 18 сесії 8 скликання Стрижавської селищної ради №23 від 19.07.2021 року "Про скасування рішення 63 сесії Стрижавської селищної ради 7 скликання від 25 вересня 2020 року №110 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що є власністю ФОП ОСОБА_1 ", відновлюється чинність попереднього рішення Стрижавської селищної ради від 25 вересня 2020 року №110.
Отже, задоволення вказаної позовної вимоги, на переконання суду, в повній мірі відновлює порушені права та інтереси позивача, оскільки в силу вимог статті 144 Конституції України вказане рішення Стрижавської селищної ради є обов`язковим до виконання на відповідній території усіма суб`єктами даних правовідносин.
При цьому, вимоги щодо зобов`язання відповідача (2) провести конкурсний відбір суб`єктів оціночної діяльності для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки фактично дублюють зміст пункту 4.1. рішення Стрижавської селищної ради №110 від 25.09.2020 року, який за своєю правовою природою та ознаками є обов`язковим до виконання, а тому додаткового окреслення судовим рішенням, на даний час, не потребує.
Як з`ясовано в ході розгляду справи підстави та мотиви наведені в обґрунтування заявленої вимоги позивачем та його представником, висновуються на припущеннях і спрямовані на врегулювання відносин у майбутньому, тобто після ухвалення судом рішення у даній справі.
Таким чином, вимоги позивача у цій частині задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними.
Одночасно, посилання представників відповідача на прийняття рішення Стрижавської селищної ради щодо ФОП ОСОБА_1 , а позивачем у справі виступає ОСОБА_1 як фізична особа, суд вважає такими, що не впливають на зміст спірних правовідносин та не позбавляють права на судовий захист.
Неточності та помилки у викладі в документах прізвища позивача, його статусу, що засвідчує право особи на зайняття підприємницькою діяльністю, не вказують на правомірність прийняття оскаржуваного рішення Стрижавською селищною радою та на відсутність порушених прав, інтересів, в першу чергу, громадянина України - ОСОБА_1 .
Згідно із частиною 1 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Стаття 5 КАС України регламентує, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
За наведеного та враховуючи встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 1816 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 908 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення 18 сесії 8 скликання Стрижавської селищної ради №23 від 19.07.2021 року "Про скасування рішення 63 сесії Стрижавської селищної ради 7 скликання від 25 вересня 2020 року №110 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що є власністю ФОП ОСОБА_1 ".
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Стрижавської селищної ради (вул. 40-річчя Перемоги, 7, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23210, ЄДРПОУ 04330007).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач (1): Стрижавська селищна рада (вул. 40-річчя Перемоги, 7, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23210, ЄДРПОУ 04330007);
Відповідач (2): Виконавчий комітет Стрижавської селищної ради (вул. 40-річчя Перемоги, 7, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23210, ЄДРПОУ 04330007).
Рішення у повному обсязі складено 02.12.2021 року.
Суддя Свентух Віталій Михайлович
Судове рішення № 101557342, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 23.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 120/9827/21-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: