Ухвала суду № 101555759, 26.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

26.11.2021Справа № 910/17737/20Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Кучеренко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс" про скасування заходів забезпечення позову у справі №910/17737/20

За позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Дельта банк"

про стягнення 163943702,60 грн

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Тарасенко О.М.

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову (до подачі позовної заяви) шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Айбокс" у розмірі 166231162,95 грн, які обліковуються на банківських рахунках або на будь-якому іншому рахунку, який буде виявлено у ході виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №910/16866/20, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 та постановою Верховного Суду від 16.02.2021, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Айбокс" у розмірі 74829150,72 грн, що знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову; в іншій частині заяви про забезпечення позову (до подачі позовної заяви) відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 відкрито провадження у справі №910/17737/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс" про стягнення 163943702,60 грн, з яких основний борг в сумі 74829150,72 грн, інфляційні втрати в сумі 76161109,60 грн, 3% річних в сумі 12953 441,88 грн та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Дельта банк".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс" про стягнення 163943702,60 грн відмовлено.

19.10.2021 через відділ діловодства суду в межах справи №910/17737/20 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс" надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 №910/16866/20.

Подана заява обґрунтована тим, що 19.10.2021 Північним апеляційним господарським судом, за наслідком розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 у справі №910/17737/20, вказане рішення суду залишено без змін.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/1915/21 від 19.10.2021 у зв`язку з відпусткою судді Князькова В.В. призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів заяви у справі №910/17737/20, за результатом проведення якого заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 №910/16866/20 передано для розгляду судді Васильченко Т.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2021 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду поданої в межах справи №910/17737/20 заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс" про скасування заходів забезпечення позову до повернення матеріалів справи №910/17737/20 до суду.

За супровідним листом Північного апеляційного господарського суду №910/17737/20/09.1-04.1/8264/21 від 17.11.2021 матеріали справи повернуті до Господарського суду міста Києва та передані на сектор судді з відділу автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) 22.11.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 прийнято до розгляду заяву про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 №910/16866/20 та призначено судове засідання для розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову на 26.11.2021.

25.11.2021 через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання поданої заяви про скасування заходів забезпечення позову зловживанням процесуальними правами, оскільки після звернення з даною заявою заявником було подано ще дві заяви, що свідчить про маніпуляцію автоматизованим розподілом справ між суддями.

В судовому засіданні 26.11.2021 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс" подану заяву підтримав, просив задовольнити. Представники позивача та третьої особи не з`явились, про причини неявки не повідомили, хоча про дату, час та місце повідомлені належним чином.

Враховуючи скорочені строки, встановлені ст. 145 Господарського процесуального кодексу України для розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову (протягом 5 днів), суд вважає за можливе розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс" за відсутності представників позивача та третьої особи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №910/16866/20 суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.

Інститут скасування заходів забезпечення позову врегульований статтею 145 Господарського процесуального кодексу України і відповідно до приписів частини 1 вказаної статті суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Частинами 9 та 10 статті 145 Господарського процесуального кодексу України установлено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Враховуючи визначені процесуальним законом відмінності строку набрання законної сили рішенням і ухвалою суду та з урахуванням положень частини 9, 10 статті 145 Господарського процесуального кодексу України необхідно зазначити, що скасування заходів забезпечення позову здійснюється шляхом:

1) зазначення про таке скасування безпосередньо у судовому рішенні (ухвалі про закриття провадження, ухвалі про залишення позову без розгляду, рішенні про відмову у задоволенні позовних вимог) (тоді скасування таких заходів набирають законної сили одночасно з відповідним рішенням (ухвалою));

2) постановлення ухвали про скасування заходів забезпечення позову після набрання законної сили судовим рішенням;

3) постановлення ухвали про скасування заходів забезпечення позову за ініціативою особи за заявою якої вжито такі заходи незалежно від набрання законної сили судовим рішенням.

Як було вже зазначено судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №910/16866/20, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 та постановою Верховного Суду від 16.02.2021, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено частково та вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Айбокс" у розмірі 74829150,72 грн, що знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Згідно приписів частини 3 статті 138 Господарського процесуального кодексу України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом.

В даному випадку, ОСОБА_1 , у встановлений законом строк, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс" про стягнення 163943702,60 грн, які забезпечені ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №910/16866/20 шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать останньому в розмірі 74829150,72 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 у справі №910/17737/20, в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс" про стягнення 163943702,60 грн, з яких основний борг в сумі 74829150,72 грн, інфляційні втрати в сумі 76161109,60 грн та 3% річних в розмірі 12953 441,88 грн відмовлено.

Частинами 1 та 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 у справі №910/17737/20 залишено без змін, а відтак з огляду на приписи частини 2 статті 241 ГПК України вказане рішення суду набрало законної сили 19.10.2021.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що ухвалою від 03.11.2020 №910/16866/20 вжито заходи забезпечення позову до подання позовної заяви, які зберігали свою дію до набрання законної сили рішенням суду у справі №910/17737/20 (набрало законної сили 19.10.2021), яким відмовлено у задоволенні позову та враховуючи імперативні приписи частини 9, 10 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 №910/16866/20 заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Айбокс" у розмірі 74829150,72 грн підлягають скасуванню, як такі, що втратили чинність.

При цьому, за результатом оцінки заяви ОСОБА_1 , суд не вбачає підстав для висновку про наявність у діях Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс" зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Слід зауважити, що обов`язок добросовісного користування процесуальними правами передбачає їх використання не на шкоду іншим учасникам, а також не всупереч завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/1873/17 та від 27.08.2021 у справі №914/2264/17.

Під зловживанням процесуальними правами, слід розуміти особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників, та перешкоджанням діяльності суду по справедливому та своєчасному розгляду і вирішенню господарської справи, що також впливає на права інших учасників судового процесу стосовно безперешкодного і своєчасного вирішення спору.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Європейського Суду у справі «Шульга проти України», №16652/04 від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення Європейського Суду у справі «Мусієнко проти України», №26976/06 від 20.01.2011).

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі (ч.2 ст.43 ГПК України).

При цьому, лише у пункті 1 частини другої статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Разом з тим, наведена норма чи будь-яка інша норма Господарського процесуального кодексу України не містить імперативної заборони подавати клопотання (заяви) для вирішення питання за відсутності інших підстав або нових обставин, а лише надає можливість суду визнати такі дії зловживанням процесуальними правами залежно від конкретних обставин.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі №50з-20.

В той же час, право учасників справи на подання клопотань та заяв встановлене статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

У вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами та застосування до відповідної особи заходу процесуального примусу позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить відповідні повноваження до виключної компетенції судів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.04.2020 у справі №910/6245/19.

В даному випадку, враховуючи імперативні приписи частини 9, 10 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, після ухвалення судом рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, вжиті заходи забезпечення позову зберігають свою дію лише до набрання таким рішенням суду законної сили.

Отже, вжиті ухвалою суду від 03.11.2020 №910/16866/20 заходи забезпечення позову, втратили свою дію з моменту постановлення апеляційним судом постанови від 19.10.2021 про залишення без змін рішення суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 і за даних обставин розгляд по суті заяви про скасування заходів забезпечення позову, що втратили свою дію з набранням законної сили судовим рішенням у справі №910/17737/20 є лише процесуальною дією щодо застосування відповідних наслідків такого факту.

При цьому, суд зауважує, що вжиті з 03.11.2020 заходи забезпечення позову безпосередньо впливають на можливість Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс" розпоряджатися своїми коштами на арештованих рахунках і перебування коштів під арештом після набранням законної сили рішенням суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 є порушенням балансу інтересів. В той же час, суд наголошує на тому, що даним складом суду розглядається подана вперше заява про скасування заходів забезпечення позову, а тому суд не вбачає підстав для визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс" зловживанням процесуальними правами.

Керуючись статтями 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 №910/16866/20 задовольнити.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №910/16866/20.

Ухвала набирає законної сили 26.11.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.12.2021.

Суддя Т.В. Васильченко