Ухвала суду № 101554226, 01.12.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

01 грудня 2021

м.Харків

Справа № 639/4442/21

провадження 2/639/1910/21

Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа-Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дітьми матері, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа-Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дітьми.

У підготовче засідання представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подала заяву про закриття провадження у справі , у зв`язку із відсутністю предмета спору, посилаючись на те, що батько дітей не перешкоджає позивачу спілкуватися з дітьми та приймати участь у їх вихованні, у тексті позову відсутній предмет.

Позивач та його представник заперечували проти клопотання, зазначивши, що відповідач забрав дітей та відмовився їх повертати, перестав відповідати на телефонні дзвінки, що змусило її звертатись до правоохоронних органів , без її згоди змінив навчальний та дошкільний заклади.

Суд, вислухавши доводи сторін, перевіривши позовну заяву та додані документи, приходить до наступного.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи як звернутися до суду, так і право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Статтею 55 Конституції України закріплено фундаментальний принцип судового захисту всіх порушених прав людини і громадянина.

За положеннями частини першої статті 2 ЦПКУкраїни завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною ( ч.4 ст. 4 ЦПК України).

Отже, особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Поряд з цим, за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з відсутністю предмета спору не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

З огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у зазначеній постанові,

відступлено від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, конкретизувавши цей висновок так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Звертаючись до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дітьми ОСОБА_1 зазначила, що у провадженні Комінтернівського районного суду м.Харкова знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей з батьком. Вказує, що малолітні діти до жовтня 2020 проживали з нею, тоді як батько не виконував свої батьківські обов`язки та задля уникнення сплати аліментів, як стверджує позивач, забрав дітей з дитячих закладів та матері не повернув. Знайти вихід з конфліктної ситуації мирним шляхом не надається можливим, спроби вирішити питання участі у вихованні синів залишились без реагування.

Частиною 2 статті 159 Сімейного кодексу України передбачено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Доводи представника відповідача, що батьком дитини не чиниться перешкод у спілкуванні матері з синами не дає підстави стверджувати про відсутність предмета спору у справі.

Відсутність заперечень з боку відповідача щодо проживання дитини разом із позивачкою не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору у справі.Подальше визнання позову з боку відповідача відповідно до змісту статей 255, 206ЦПК України не може бути підставою для закриття провадження у справі.

Враховуючи, що скільки спір між сторонами не врегульовано та є невизначеність у правах і обов`язках сторін, суд не вбачає підстав, передбачених пунктом 2 частиною 1 статті 255 ЦПК України для закриття провадження у справі.

Суд також зауважує, що закриття провадження з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, можливо лише в судовому засіданні,а не при проведенні підготовчого судового засідання.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі №№ 638/3792/20.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.197, 260, 261 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 у задоволенні клопотання про закриття провадження через відсутність предмета спору у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа-Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дітьми матері.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя -