Вирок № 101553803, 02.12.2021, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/5157/21

Провадження № 1-кп/345/395/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.12.2021 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Онушканича В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12021091170000152 про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, з середньою освітою, працюючого ливарником в ТОВ "Інтелком", РНОКПП - НОМЕР_1 раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

з участю: секретаря судового засідання Бандури Г.М.

прокурора Бурак М.Б.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Коваленко О.В.

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Злочини вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_1 спільно із особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, 09.06.2021 близько 05:00 год., знаходилися по місцю свого тимчасового проживання в АДРЕСА_2 , де у них виник умисел на викрадення чужого майна - кабелю. З цією метою, взявши з собою дерев`яну драбину та необхідні інструменти, пішли до бетонних опор ліній електропередач в с. Тужилів, по вул. Сагайдачного.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання ОСОБА_1 за попередньою змовою із особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, діючи умисно, 09.06.2021 приблизно о 05.50 год. прийшли на вул. Сагайдачного, що в с. Тужилів, де поблизу будинку №1, приклали до бетонної електроопори драбину та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, утримувала її, а ОСОБА_1 по драбині піднявся вище і за допомогою гострогубців (кусачок), шляхом перерізу, із корисливих мотивів, скориставшись тим, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, таємно викрали кабель марки ТППеп 30x2x0,32, довжиною 80 м, вартістю 9,85 грн. за 1 м та кабель типу ТППеп 10x2x0,32, довжиною 80 м, вартістю 9,85 грн. за 1 м.

В подальшому ОСОБА_1 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, викрадений кабель скрутили в моток, і отримали реальну можливість розпорядитись викраденим майном, таким чином довели свій злочинний умисел до кінця.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 спільно із особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, спричинили АТ «Укртелеком», матеріальну шкоду на загальну суму 1576 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та підтвердив суду вищенаведені обставини, за яких він вчинив крадіжку кабелю спільно з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження. Викрадений кабель був переданий працівникам поліції для повернення потерпілим. Ініціатором вчиненя злочину був він. Зазначив, що вчинив так через важке матеріальне становище, адже на той момент він ніде не працював, а його дружина є особою з інвалідністю. Не оспорює вартості викраденого майна. Розкаюється за вчинене, просить суд суворо не карати.

Представник потерпілого в судове засідання не прибув, проте подав заяву про розгляд справи без його участі. Не оспорює фактичні обставини справи, які зазначені в протоколі. Зазначив, що цивільний позов заявляти не буде.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Оскільки, ні стороною захисту, яка представлена обвинуваченим та його захисником, ні стороною обвинувачення, яка представлена прокурором, а ні представником потерпілого не оспорюються обставини щодо: часу і місця вчинення злочину; способу і порядку таємного заволодіння майном потерпілого; кількості та обсягу викраденого майна, його вартості; а також форми вини у виді умислу зі сторони обвинуваченого і корисливого мотиву, то зі згоди сторін кримінального провадження судом дослідження доказів і фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого, а також дослідженням письмових матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, визначають місце знаходження доказів та розмір витрат на залучення експерта. Щодо решти доказів, то суд визнав недоцільним їхнє дослідження, оскільки вони стосуються обставин справи, які ніким не оспорюються.

При цьому, суд переконався, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин справи та відсутні сумніви у добровільності їхньої позиції. Також, судом роз`яснено учасникам кримінального провадження наслідки щодо позбавлення у такому випадку права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

На підставі зібраних доказів, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, за обставин викладених в обвинувальному акті та визнаних учасниками провадження, повністю доведена. Дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також думку представника потерпілого і позицію прокурора.

Зокрема, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного те, що обвинувачений на обліку у нарколога не числиться, раніше не судимий, офіційно працевлаштований і має стабільні доходи. Відсутні негативні характеристики щодо нього як за місцем проживання так і роботи. Він має статус учасника бойових дій, брав участь в АТО/ООС, під час чого був травмованим.

ОСОБА_1 проходив лікування в КНП "ПОКЦПЗ ІФ ОР". Водночас суд враховує, що згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 204/2021 від 06.09.2021 ОСОБА_1 на період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину перебував у стані та перебуває на даний час при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Дана інформація свідчить про те, що на період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину, ОСОБА_1 був осудним. Матеріали кримінального провадження не містять даних, які б свідчили про зміну стану психічного здоров`я обвинуваченого на час винесення вироку.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому на підставі ст. 66 КК України, суд відносить його щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, відшкодування завданих збитків шляхом повернення викраденого майна.

Обставини, які б відповідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому, стороною обвинувачення в обвинувальних актах не наведено. Не встановлено таких обставин і в судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурор просив врахувати дані про особу обвинуваченого, обставини вчинення ним злочинів, пом`якшуючі покарання обставини і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді громадських робіт строком на 240 годин.

Захисник просив врахувати пом`якшуючі відповідальність обставини, молодий вік обвинуваченого, та на підставі ст. 69 КК України призначити більш м`яке покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

На переконання суду покарання повинне призначатись відповідно до діючого кримінального законодавства, але з обов`язковим застосуванням принципу гуманізму. Особа, яка вчиняє правопорушення повинна відчути негативні наслідки від своїх неправомірних діянь, але водночас призначене покарання не повинно викликати в засудженого озлобу на все суспільство.

Враховуючи наведене, наявності кількох вище зазначених обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, враховуючи особу винного, який добровільно та жертовно відстоював незалежність України беручи участь в АТО/ООС, а також те, що злочинними діями обвинуваченого потерпілому була завдана не значна матеріальна шкода, яка до того ж на даний час вже відшкодована шляхом повернення викраденого майна, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, а саме покарання більш м`якше, ніж передбачене в санкції ч. 2 ст. 185 КК України, у виді громадських робіт.

Саме таке покарання суд вважає гуманним, необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння нових злочинів.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Відсутні підстави обирати запобіжний захід вироком суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, судові витрати, пов`язані із проведенням експертизи, суд покладає на обвинуваченого.

Враховуючи, що стосовно іншого спіувчасника злочину матеріали справи виділені в окреме провадження, то відсутні підстави вирішувати питання щодо долі речових доказів.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374, 395 КПК України,

ухвалив:

Засудити ОСОБА_1 та визнати його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді громадських робіт строком на 240 годин.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 686,48 грн. витрат на проведення товарознавчої експертизи № СЕ-19/109-21/6664 від 16.06.2021 р.;

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

Суддя