Вирок № 101553355, 30.11.2021, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа184/491/19

1-кп/180/25/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Тананайської Ю.А., при секретарі Назаренко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Марганець в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12019040360000039 від 15.01.2019, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки

м.Орджонікідзе, Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою освітою,

непрацюючої, маючої не утриманні дітей -2010, 2009, 2007, 2012 років народження,

зареєстрованої АДРЕСА_1 ,

проживаючої АДРЕСА_2 ,

раніше судимої:

15.07.2014 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області, ст. 185 ч.2

КК України 3 роки позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки;

03.12.2014 Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області, ст. 185 ч.2, 71

КК України 3 років 6 місяців позбавлення волі

25.03.2021 Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185

КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Петрова О.І.

обвинуваченої ОСОБА_1 ( в режимі відеоконференції)

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2019 року, близько 16 години 56 хвилин ОСОБА_1 , маючи злочинний намір на таємне викрадення грошей з платіжної картки Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_2 та яку ОСОБА_1 раніше таємно викрала у останнього, прийшла до банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк», який розташований по вул. Л.Чайкіної, 30, в м. Покров Дніпропетровської області.

Реалізуючі свій злочинний намір ОСОБА_1 , 14.01.2019 в період часу з 17 години 38 хвилин до 17 години 44 хвилин, у зазначеному місці, вставила у банкомат ПАТ КБ «ПриватБанк» банківську картку потерпілого № НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи ПІН-код банківської картки ОСОБА_2 , з корисливих мотивів, умисно, таємно викрала грошові кошти в сумі 8200 гривень, шляхом зняття їх з банківської картки потерпілого, заподіявши потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 8200 гривень.

26.01.2019 року близько 16 годин 56 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи у магазині «ЄВА-96», який розташований за адресою вул. Центральна, 32 в м. Покров Дніпропетровської області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи впевненою, що за її протиправними діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, із корисливих мотивів викрала майно належне ТОВ «РУШ», а саме: 2 пляшки гелю для інтимної гігієни «Green Way Sensitive» з молочною кислотою об`ємом 250 мл. кожна, вартість однієї пляшки складає 31 грн. 49 коп., пляшку гелю для інтимної гігієни «Green Way Natural» з молочною кислотою об`ємом 250 мл., вартістю 31 грн. 49 коп.; пляшку гелю для інтимної гігієни «lito» делікатний об`ємом 450 мл., вартість якої, визначити не надалося можливим; пляшку гелю для інтимної гігієни «Lactanit Delicate» об`ємом 225 мл., вартістю 63 грн. 97 коп.; пляшку гелю для душу «Dermomed» жіночій Арганова олія обємом 1000 мл., вартістю 125 грн. 48 коп., чим заподіяла матеріальний збиток ТОВ «РУШ» на загальну суму 283 грн. 92 коп.

14.01.2019 року приблизно о 17 годині ОСОБА_1 разом з раніше знайомим їй ОСОБА_2 , знаходились в магазині «Ромашка», який розташований по вул. Л.Чайкіної будинок №34 міста Покров Дніпропетровської області, де ОСОБА_2 купував пляшку пива та розраховувався карткою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк»), при цьому вводив пін-код, щоб для підтвердження транзакції з платіжної картки ПАТ КБ «ПриватБанк», яка, відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про інформацію», ст. 1, 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», є офіційним документом та містить обов`язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та держателя спеціального платіжного засобу для отримання доступу до рахунку. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення зазначеного офіційного документу, з метою заволодіння грошовими коштами, що знаходяться на рахунку банківської картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого офіційного документа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів ОСОБА_1 14.01.2019 року приблизно о 17 годині 10 хвилин, прийшла з ОСОБА_2 до квартири АДРЕСА_2 , де вона проживає, та скориставшись миттю коли за її діями ніхто не спостерігає, витягнула з кишені ОСОБА_2 картку ПАТ КБ «ПриватБанк» до рахунку № НОМЕР_1 , яка являється офіційним документом ОСОБА_2 .

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнала повністю, пояснила, що взимку 2019 року, у вечері, зайшла до магазину Єва, викрала 5 пляшок гелю, сховала під куртку, викрадала з метою перепродати. Гель не повернула, гроші не відшкодовано. Познайомилась з ОСОБА_2 , він здійснював покупки та побачила пін-код до картки, вирішила викрасти картку та зняти кошти, ОСОБА_2 клав картку до карману, вона випала та він не помітив, підібрала її, прийшла до банкомату, зняла 8200 гривень, які витратила на власний розсуд. Мала намір відшкодувати ОСОБА_2 гроші, але він виїхав на заробітки. У вчиненому розкаюється. Позови визнає. Фактичні обставини справи не оспорює, просить суд не досліджувати докази, зібрані по справі під час досудового розслідування справи і після роз`яснення положень ч.3 ст.349 КПК України, у суду немає сумнівів в добровільності та істинності її позиції.

Учасники судового провадження не заперечували проти задоволення клопотання обвинуваченої і суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Ухвалою суду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються визнані судом недоцільними. У зв`язку з чим суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинуваченого у мотивувальній частині вироку.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_1

у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненої повторно, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України

у викраденні офіційного документа, вчиненому з корисливих мотивів, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.357 КК України

При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної, обставини, що пом`якшують покарання, та обставини, що обтяжують покарання.

Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

ОСОБА_1 незаміжня, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується посередньо, має чотирьох неповнолітніх дітей, раніше судима.

До обставин, які пом`якшують покарання суд відносить щире каяття. Обставин, що обтяжчують покарання суд не вбачає.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченій слід призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 , 76 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та штрафу.

Остаточну міру покарання обвинуваченій суд вважає за необхідне визначити на підставі ч.4 ст.70 КК України. На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Запобіжний захід не обирався.

Питання про долю речових доказів вирішується за правилами ст. 100 КПК України.

На підставі ст.126 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої на користь держави процесуальні витрати, які були витрачені на проведення експертизи.

По справі потерпілими ОСОБА_2 , ТОВ «Руш» заявлено цивільні позови про стягнення матеріальної шкоди, які спричинені злочином.

Відповідно до вимог ч.4 ст.128, ч.1 ст.129 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, в КПК не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

На підставі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з положеннями ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Обвинувачена позовні вимоги визнала, тому позови підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 370-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною та призначити покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців, за ч.1 ст.357 КК України у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.

На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного данним вироком, більш суворим, призначеним за вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2021 року, остаточно визначивши покарання у виді чотирьох років позбавлення волі .

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання та призначити їй іспитовий строк на два роки.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст.76 КК України : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу, в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень, виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 858 гривень на проведення судової експертизи № 37/12.1/36 від 14.02.2019 року.

Речові докази по справі: картку № НОМЕР_1 , яка передана потерпілому ОСОБА_2 - залишити потерпілому.

Позовні вимоги ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Руш» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8200 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Руш» 335 гривень 86 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Марганецький міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку подано не було, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються прокурору, направляється обвинуваченій, потерпілим.

Суддя: Ю . А. Тананайська