Рішення № 101552107, 30.11.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/8169/21

В справі № 760/14679/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Фареник А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення річних та інфляційних збитків, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з до суду з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 103 353, 43 гр., яка складається з:

- 31 551, 56 гр. - 3% річних;

- 71 801, 87 гр. - інфляційних втрат.

Посилається в позові на те, що 18 червня 2007 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та відповідачем був укладений кредитний договір № 1163, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 63000,00 доларів США зі сплатою щорічної процентної ставки в розмірі 12,00% строком до 17 червня 2013 року.

Заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 15 червня 2011 року задоволено позов ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто солідарно з відповідача та та ОСОБА_2 на користь банку 350 253, 02 гр.заборгованості.

17 грудня 2012 року між банком та ТОВ «Кредитні ініціативи» був укладений договір, за яким до ТОВ «Кредитні ініціативи» перейшло право вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 за Кредитним договором №1163 від 18 червня 2007 року.

Відповідач рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 15 червня 2011 року не виконав, стягнуту за рішенням суду суму не сплатив.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 04 червня 2021 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 10 червня 2021 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

Відповідач особисто отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви в справі 29 червня 2021 року в приміщенні суду.

/ а. с. 24 /

Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.

05 липня 2021 року відповідачем було подано відзив, яким останній проти позову заперечує.

Зазначає, що при зверненні до суду позивачем не надано доказів набуття права вимоги до нього і він не є стороною у Кредитному договорі №1163 від 18 червня 2007 року.

Оскільки позивач не довів набуття права вимоги за Кредитним договором №1163 від 18 червня 2007 року, він і не набув права вимоги до нього про стягнення заборгованості.

Крім того, валютою зобов`язання було визначено долар США.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти. Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

Посилається при цьому на рішення Верховного Суду від 16 червня 2021 року в справі № 463/3110/19.

З урахуванням цього вважає, що інфляційні втрати стягненню не підлягають.

Крім цього подав заяву про застосування строків позовної давності, зазначивши, що право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання і до моменту його фактичного виконання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Із змісту позову вбачається, що позивач просить стягнути інфляційні втрати та 3 % річних за період з 30 березня 2018 року по 30 березня 2021 року, проте звернувся до суду з позовом лише 01 червня 2021 року.

Вважає, що окрім відсутності підстав для задоволення вимог позивача по суті, останній пропустив строк позовної давності, що також є додатковою підставою для відмови в прозові.

12 липня 2021 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив, у якій зазначено, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14 квітня 2017 року у справі № 760/1633/17-ц замінено сторону стягувача на стадії виконання судового рішення у справі за позовом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, а саме: змінено ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на ТОВ «Кредитні ініціативи».

Вважає, що його право вимоги до відповідача є доведеним і підтверджене належним чином у встановленому законодавством порядку.

Щодо необґрунтованості стягнення інфляційних втрат зазначає наступне.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 15 червня 2011 року встановлено факт порушення відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором та задоволено вимогу кредитора про стягнення заборгованості в національній валюті, обрахованої на дату остаточного розрахунку, без вказування еквіваленту в іноземній валюті.

Банк скористався своїм правом обирати валюту зобов`язання, пред`явив позов про стягнення заборгованості в гривневому еквіваленті за курсом НБУ, валютою заборгованості стала гривня, тому нарахування індексу інфляції на таку заборгованість є правомірним.

Зазначає, що внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

З урахуванням цього просить задовольнити позов у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання врегульовано ст.625 ЦК України.

Відповідно до даної норми закону боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За змістом ст.ст.526, 599, 611, 625 ЦК України наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, за час прострочення.

Судом встановлено, що 18 червня 2007 року між відповідачем та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» був укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 63 000, 00 доларів США з кінцевим терміном йог повернення не пізніше 17 червня 2013 року.

/ а.с. 4 - 7 /

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 15 червня 2011 року був задоволений позов ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та стягнуто солідарно з відповідача та ОСОБА_2 350 253, 02 гр.заборгованості за умовами договору.

17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» був укладений Договір про відступлення прав вимоги, згідно з яким вимоги кредитора за Кредитним договором №1163 від 18 червня 2007 року, укладеним з відповідачем, перейшли до ТОВ «Кредитні ініціативи».

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14 квітня 2017 року було замінено стягувача з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на ТОВ «Кредитні ініціативи».

В частині поновлення строку на пред`явлення дублікатів виконавчих листів до виконання було відмовлено.

/ а.с. 34 - 35 /

Судом встановлено та не спростовується відповідачем борг за рішенням суду ним не сплачено.

З приведеного позивачем розрахунку вбачається, що загальна заборгованості відповідача в період з 30 березня 2018 року по 30 березня 2021 року складає 103 353, 43 гр., а саме:

- 31 551, 56 гр. - 3% річних;

- 71 801, 87 гр. - інфляційні втрати.

/ а.с. 14 /

З урахуванням цього, невиконання відповідачем умов кредитного договору та рішення суду про стягнення заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про застосування до відповідача заходів відповідальності, визнаечних ст.625 ЦК України.

В той же час при вирішенні спору суд враховує наступне.

Главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

До правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки, визначений у ст.257 ЦК України.

Згідно зі ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК України.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК Уераїни, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

З точки зру закону та позиції Верховного Суду в даній категорії справ , вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

З урахуванням цього, зазначеного позивачем строку стягнення річних та інфляційних збитків - з 30 березня 2018 року до 30 березня 2021 року, звернення до суду з позовом 01 червня 2021 року, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача річних та інфляційних збитків за період червня 2018 року до березня 2018 року включно, що становить 29 737, 40 гр. річних та 68 999, 85 гр. інфляційних втрат.

Суд не приймає до уваги викладені в відзиві заперечення щодо валюти кредитування та відсутності у позивача права на отримання річних та інфляційних збитків, виходячи з наступного.

Рішенням Солом`янського районного суду м.Києва від 15 червня 2011 року заборгованість на користь банку стягнута в гривні відповідно до курсу Національного банку України в сумі 350 253, 02 гр.

Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов`язання перед банком, яким право вимоги в подальшому було передано позивачу, у гривні.

Це відповідало вимогам ст.533 ЦК України.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у числеьній практиці, в тому числі постанові Великої Палати від 16 травня 2018 № 686/21962/15-ц.

З урахуванням цього заперечення відповідача в цій частині судом не приймаються до уваги.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням розміру задоволених вимог позивача з відповідча на його користь пдлягає стягненню 2 168, 61 гр. судового збору.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 203, 207, 256, 257, 261, 267, 509, 610-612, 625-629, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 229, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» / 04655 м.Київ вул.Вікентія Хвойки, 21, ЄДРПОУ: 35326253 / 29 737, 40 гр. річних, 68 999, 85 гр. інфляційних втрат та 2 168, 61 гр. судового збору.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляцій

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шереметьєва