Вирок № 101551872, 02.12.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/54106/20-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.12.2021 Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Константінової К.Е.,

за участю секретарів - Тригуб В.С., Кузуб А.Т.,

сторін кримінального провадження:

прокурора Ткача А.В.,

захисника Кошельника С.М.,

представника потерпілого - адвоката Поліщука Д.І.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020100060003081 від 20.10.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з базовою вищою освітою, який не одружений, не працює, не зареєстрований на території України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимий, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2020 року приблизно о 03 год. 30 хв. ОСОБА_2 , перебуваючі в стані алкогольного сп`яніння у приймальному відділенні КНП «Київська міська лікарня № 17», що за адресою: м. Київ, провулок Лабораторний, 14, з мотивів раптово виниклої особистої неприязні, поводячись агресивно після спожитого спиртного, спровокував словесний конфлікт із лікарем-інтерном КНП КМКЛ № 17 ОСОБА_1 , який в той час перебував на добовому чергуванні.

Під час сварки, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень. З цією метою ОСОБА_2 , діючи умисно, протиправно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з останнім, усвідомлюючи та передбачаючи наслідки своїх протиправних дій, піднявся з кушетки на якій лежав, підійшов до ОСОБА_1 та взявши в цьому ж приміщенні металевий стілець, наніс ним декілька ударів (не менше двох) в область голови та лівої руки останньому, завдавши йому тілесних ушкоджень у вигляді відкритої травми голови: рани (визначені клінічними лікарями як забійні та рвані) - тім`яної ділянки (довжиною до 5(см)); лобної ділянки (розмірами 1х2(см)); верхньої повіки (довжиною 3(см)); латеральної поверхні орбіти (розмірами 3х3(см)); крайового перелому вилицевої кістки справа; перелому кісток носа (яка супроводжувалась розвитком підшкірної емфіземи); струсу головного мозку. Вказані тілесні ушкодження, згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушенні за фактичних обставин, як вони встановлені органом досудового розслідування, визнав частково, підтвердив, що дійсно 19.10.2020 у вечірній час він розпивав спиртні напої з раніше невідомими особами, з якими щойно познайомився на вулиці, між ними виникла сварка, а потім бійка, під час якої він отримав удар в обличчя, від якого впав і втратив свідомість. Прийшов він до тями вже в кареті швидкої медичної допомоги, і знов втратив свідомість. В подальшому він прийшов до свідомості вже в якомусь приміщенні, де він лежав на кушетці у білому коридорі. До нього підійшов раніше не відомий ОСОБА_3 , який посадив його у візок і повіз у приміщення, де була ще якась жінка, посадив його на кушетку, де він заснув. Він не пам`ятає чи потерпілий ОСОБА_1 надавав йому медичну допомогу та чи накладав гіпсову пов`язку. Коли він через деякий час підвівся і нагався умити обличчя, до нього підійшов з правого боку ОСОБА_3 і нічого не кажучи, намагався відштовхнути його від умивальника, щоб він його не розбив, оскільки він не міг його відкрити. Заперечив мотив і мету вчинення злочину, зазначив, що нібито перебував у невідомому йому місці, не розумів що це лікарня, якісь невідомі люди зневажливо відгукувались на його адресу і він зненацька відчув небезпеку, тому вирішив діяти. З цією метою він, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та в шоковому стані від болю після побиття, підвівся з кушетки, схопив стілець з металевими ніжками, який був під рукою і вдарив потерпілого ОСОБА_3 , який перебував поруч, по голові. Скільки разів бив і навіщо, не пам`ятає, проте зазначив, що потерпілий опору не чинив і ніякої агресії до нього перед побиттям не проявляв. Зрозумівши, що він накоїв, він припинив побиття і намагався вибачитись, проте в цей момент до потерпілого підбігла якась жінка, яка відвела потерпілого в інше приміщення, а його затримала муніціпальни охорона. Потім прибув патруль поліції. Вказав, що не розумів, що побив лікаря, який напередодні надавав йому медичну допомогу. На даний час розуміє, що вчинив правопорушення та жалкує з приводу вчиненого, висловив намір частково відшкодувати завдані потерпілому збитки, але реально не відшкодував.

Незважаючи на часткове визнання ОСОБА_2 вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його вина повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами по справі.

Потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що працює лікарем-інтерном у КМКЛ № 17 у травматологічному відділенні. 20 жовтня 2020 року він перебував на добовому чергуванні. Приблизно у нічний час у супроводі працівників поліції до приймального відділеннія КНП «Київська міська лікарня № 17», що за адресою: м. Київ, провулок Лабораторний, 14 доставлено пацієнта, яким в подальшому виявився обвинувачений ОСОБА_2 у нетверезому стані. Той лаявся нецензурною лайкою та вів себе агресивно. Оглянувши пацієнта, у якого був перелом малогомілкової кістки, він наклав йому гіпсову лангету на ногу, при цьому постійно пояснюючи йому, що він перебуває в лікарні. Сам він при цьому був у хірургічному костюмі фіолетового кольору. Потім пацієнт був доставлений до приймального відділення, де заснув на кушетці. В цей час потерпілий ОСОБА_1 присів за стіл заповнювати медичну документацію. З ним разом знаходилась медсестра в тому ж кабінеті. Жодних розмов з обвинуваченим він не вів, не звертався на його адресу, взагалі сидів до нього спиною. Медсестра також не розмовляла з ОСОБА_2 , не висловлювалась до нього нецензурно. Зненацька він відчув удар по голові, відбулось оглушення, потекла кров, побачив, що це пацієнт ОСОБА_2 вдарив його кілька разів стільцем по голові та обличчю. В нього він удару була відірвана права повіка, він не міг бачити, оскільки йшла кров. При цьому медсестра покликала охорону, прибіг охоронець муніципальної варти, який тримав агресивного пацієнта ОСОБА_2 до прибуття поліції. Після отриманих травм потерпілий проходив тривале лікування, через побиття у нього з`явився страх перед нічними чергуваннями в лікарні. Підтримав цивільний позов на матеріальну та моральну шкоду.

Свідок ОСОБА_5 показала, що 20.10.2020 у нічний час до Київської міської лікарні №17, де вона працює медсестрою, швидка привезла ОСОБА_2 , який перебував у збудженому стані, постійно кричав і лаявся. Медичну допомогу останньому надавав черговий лікар ОСОБА_3 . Потім ОСОБА_2 поклали на топчан, де він лежав якийсь час. Потім ОСОБА_2 підвівся, підішов до рукомийника, який хотів відірвати, на що вона зробила йому зауваженя «не трогай». Зненацька ОСОБА_2 схопив металевий стілець, який стояв поруч, і став наносити ним декілька ударів по голові лікарю ОСОБА_1 , спочатку ззаду, а коли той підвівся і повернувся до нього обличчям, то також і в око потерпілого, від чого у останнього пішла кров. Заперечила обставини, наведені обвинуваченим, що буцім-то ОСОБА_3 намагався відштовхнути ОСОБА_2 від раковини і таким способом міг спровокувати його агресію. Вона відразу побігла і викликала муніціпальну охорону, яка припинила побиття ОСОБА_3 та затримала ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_7 показав, що 20.10.2020 він у складі охорони муніципальної варти перебував в лікарні №17 м. Києва, куди у нічний час привезли ОСОБА_2 , якому була надана медична допомога, і він заснув. Через деякий час він почув крив медсестри, а коли прибіг, то побачив, як ОСОБА_2 наносив удари, «як сокирою», металевим стільцем по голові лікарю ОСОБА_1 . При цьому ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Потерпілий намагався захиститись від ударів, його голова та руки були в крові. Він вибив стілець з рук ОСОБА_2 , при цьому останній нічого не казав, не вибачався, не казав, що йому загрожувала небезпека. Якби він не вибив стілець з рук ОСОБА_2 , він би не припинив побиття потерпілого.

Крім того, винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- даними протоколу огляду місця події від 20.10.2020 з фототаблицею, який підтверджує обставини побиття лікаря-інтерна ОСОБА_1 на робочому місці в приміщенні приймального відділення КМКЛ № 17. На фототаблиці серед іншого зафіксовано бризки крові на дверях від ударів, нанесених потерпілому обвинуваченим та зафіксовано знаряддя злочину - стілець з металевими ніжками, яким наносились удари;

- даними протоколу впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_1 від 03.12.2020, за змістом якого потерпілий впізнав обвинуваченого ОСОБА_2 , як особу, яка 20.10.2020 нанесла йому тілесні ушкодження;

- даними протоколів впізнання за фотознімками за участі свідків: охоронника КМКЛ № 17 ОСОБА_7 та медсестри ОСОБА_5 від 03.12.2020, за змістом яких вони впізнали за фотознімками обвинуваченого ОСОБА_2 , як особу яка нанесла тілесні ушкодження лікарю-інтерну металевим стільцем по голові;

- довідкою КМКЛ № 17 від 20.10.2020 №2004, за змістом якої ОСОБА_2 було доставлено до відділення політравми, якого швидка медична допомога виявила лежачим на вулиці з ознаками алкогольного сп`яніння, де в подальшому йому було надано медичну допомогу за встановленим діагнозом;

- роздруківкою приладу "Драгер" щодо перевірки ОСОБА_2 на стан сп`яніння, яка підтверджує стан алкогольгного сп`яніння останнього 1,12 проміллє на момент вчинення кримінального правопорушення;

- висновком СМЕ №042-1641-2020 від 25.11.2020, за змістом якого у потерпілого ОСОБА_1 , 1996 р.н., виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритої травми голови: рани (визначені клінічними лікарями як забійні та рвані) - тім`яної ділянки (довжиною до 5(см)); лобної ділянки (розмірами 1х2(см)); верхньої повіки (довжиною 3(см)); латеральної поверхні орбіти (розмірами 3х3(см)); крайового перелому вилицевої кістки справа; перелому кісток носа (яка супроводжувалась розвитком підшкірної емфіземи); струсу головного мозку. Вказані тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував тих обставин, що вказані тілесні ушкодження виникли у потерпілого ОСОБА_1 внаслідок його протиправних дій 20.10.2020.

Приймаючи до уваги всі вищенаведені докази, суд оцінює позицію обвинуваченого ОСОБА_2 щодо відсутності у нього прямого умислу на спричинення потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки його дії буцім-то бути обумовлені його постравматичним шоковим станом та невірним розумінням поведінки ОСОБА_1 , в діях якого він вбачав небезпеку, як надуману, таку, що не підтверджена жодним достовірним доказом у справі, а також яка спростовується вищенаведеними показаннями потерпілого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які вказані обставини заперечували, стверджуючи про те, що потерпілій жодних провокативних дій до навпаки агресивного налаштованого ОСОБА_2 не вчиняв, як лікар надав йому необхідну медичну допомогу, але отримав від обвинуваченого удари металевим стільцем по голові.

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінуються, доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність (відсутність) обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_2 вчинив нетяжкий злочин ( ст. 12 КК України).

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому, у відповідності до вимог ст. 66 КК України судом під час розгляду справи не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, у відповідності до вимог ст. 67 КК України, судом визнається вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, з огляду на відсутність усвідомлення ОСОБА_2 дійсного умисного характеру своїх протиправних дій, з огляду на обставину, яка обтяжує його покарання, суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, з огляду на той факт, що обвинувачений ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягується вперше, є особою молодого віку, частково визнав свою вину, позитивно характеризується за місцем проходження військової служби у в/ч А1476, має державні нагороди за участь в АТО, є ветераном війни-учасником бойових дій, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з випробування на підставі ст. 75 КК України та з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 на суму матеріальної шкоди 3452 грн. 36 коп. та 50 тис. грн. моральної шкоди, суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала. Потерпілим ОСОБА_1 заявлено до відшкодування 3452, 36 грн. матеріальної шкоди, яка підтверджена відповідними доказами та визнана обвинуваченим ОСОБА_8 у повному обсязі, а відтак підлягає задоволенню в цій частині у повному обсязі.

У відповідності до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, якщо її завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Таким чином, вимоги потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, що виразилася у душевних стражданнях та порушенні звичного ритму життя внаслідок спричинення середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень ґрунтуються на законі. Достатньою та справедливою для відшкодування моральної шкоди суд вважає суму в розмірі 10 000 грн., враховуючи при цьому також дані про особу обвинуваченого, який ніде офіційно не працює.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні - на проведення СМЕ №042-1641-2020 від 25.11.2020 суд на підставі ч.2 ст. 124 КПК України вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази у провадженні відсутні.

Керуючись ст. 371, ч.2 ст. 373, ст. ст. 374, 376 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити покарання у виді 2 /двох/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 /два/ роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 в період іспитового строку:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь потерпілого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), 3452 /три тисячі чотириста п`ятдесят дві/ гривні 36 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, та 10000 /десять тисяч/ гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (Банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089) процесуальні витрати у кримінальному провадженні на проведення судово-медичної експертизи СМЕ №042-1641-2020 від 25.11.2020 в розмірі 1796 грн. 90 коп.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів після проголошення в разі не подачі на нього апеляції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя К.Е. Константінова