Ухвала суду № 101551775, 01.12.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7000/19

Провадження №: 6/755/1653/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Гаврилової О.В.,

за участю секретаря Передрій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за поданням Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 , -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшло подання Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

Згідно заявлених вимог, представник Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1 на строк до повного виконання зобов`язань покладених на нього виконавчим листом Київського апеляційного суду у цивільній справі №755/7000/19 від 23 лютого 2021 року

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що на виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавчий лист № 755/7000/19, виданий Київським апеляційним судом 22 лютого 2021 року про зобов`язання ОСОБА_1 передавати ОСОБА_2 малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щосуботи та щонеділі

з 10 годині 00 хвили до 18 годині 00 хвилин в присутності батька. 10 березня 2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64762232, копії якої направлено боржнику для виконання та стягувачу до відома. 26 березня 2021 року державним виконавцем встановлено, що рішення боржником не виконано, про що складено відповідний акт державного виконавця. Оскільки боржником рішення не виконано і відповідних матеріалів або доказів виконання вимог виконавчого документа державному виконавцю у встановлений законом термін не надано, 26 березня 2021 року винесено постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання судового рішення в розмірі 1 700,00 грн в якій також зазначена вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність. Копію постанови направлено боржнику для виконання. 13 квітня 2021 року державним виконавцем повторно встановлено, що рішення боржником не виконано, про що складено відповідний акт державного виконавця. Оскільки боржником рішення не виконано і відповідних матеріалів або доказів виконання вимог виконавчого документа державному виконавцю у встановлений законом термін не надано, 13 квітня 2021 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі за повторне невиконання судового рішення без поважних причин в розмірі 3 400,00 грн. Цього ж дня державним виконавцем до Дніпровського УП ГУНП України в м. Києві направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1

ст. 382 КК України та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Постановою №36 від 11 серпня 2021 року з метою контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання вимог виконавчого документа виконавче провадження №64762232 витребувано до Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Постановою про результати перевірки законності виконавчого провадження №36 від 20 серпня 2021 року Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко І.І. при проведенні перевірки законності виконавчого провадження №64762232 з примусового виконання виконавчого листа Київського апеляційного суду № 755/7000/19 від 23 лютого 2021 року про зобов`язання ОСОБА_1 передавати ОСОБА_2 малолітню дочку ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , щосуботи та щонеділі з 10 години 00 хвилини до 18 годині

00 хвилин в присутності батька, визнано такими, що вчинені з порушенням вимог пункту 11 частини першої статті 39, пункту четвертого статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту п`ятого розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 та зобов`язано начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Андрющенко І.В. привести виконавче провадження №64762232 з примусового виконання виконавчого листа Київського апеляційного суду № 755/7000/19 від 23 лютого 2021 року про зобов`язання ОСОБА_1 передавати ОСОБА_2 малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щосуботи та щонеділі з 10 годин 00 хвилин до 18 годині 00 хвилин в присутності батька, відповідність до вимог Закону України «Про виконавче провадження», про що повідомити Управління у строк до 31 серпня 2021 року. 15 вересня 2021 року державним виконавцем винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних якою змінено категорію виконання рішень з «зобов`язання вчинити певні дії» на «усунення перешкод у побаченні з дитиною, встановлення побачення з дитиною». 15 вересня 2021 на адресу сторін виконавчого провадження направлено виклик (вимогу) державного виконавця, якою боржника та стягувача зобов`язано з`явитись на прийом до державного виконавця з метою визначення місця побачення стягувача з дитиною. 22 вересня 2021 року державним виконавцем у присутності стягувача та його представник, боржник за викликом не з`явився, складено акт, яким визначено місце побачення стягувача з дитиною адресою АДРЕСА_1 , про що винесеної відповідну постанову, яку направлено сторонам виконавчого провадження до відома та виконання. Представник Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зазначає, що за період з 25 вересня 2021 року по 15 листопада 2021 року боржник для виконання рішення суду за адресою АДРЕСА_1 , згідно графіку встановленого виконавчим документом жодного разу не з`явився, про причини неявки не повідомляв. 27 вересня 2021року державним виконавцем винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами. Також, зазначає, що боржник ОСОБА_1 обізнаний про наявність відкритого щодо нього виконавчого провадження, оскільки наразі у Окружному адміністративному суд м. Києва розглядається справа №640/22119/21 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділ державної виконавчої служби у місті Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерств юстиції (м.Київ) щодо визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця. Оскільки боржником ОСОБА_1 рішення суду добровільно не виконано, останній ухиляється від виконання рішення суду, при цьому державним виконавцем здійснені всі заходи щодо належного виконання рішення суду, представник Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) вбачає підстави для тимчасового обмеження його у праві виїзду за межі України.

Вказане подання було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Представник Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в судове засідання не з`явився, повідомлений про дату, час та місце судового розгляду належним чином - за вказаною в подані електронною адресою.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути подання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за відсутності представника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Згідно ч. 1, 3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Дослідивши матеріали подання, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч.3 ст.18 вказаного Закону України встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Право державного (приватного) виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише в разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Під поняттям «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» належить розуміти будь-які свідомі дії чи бездіяльність, спрямовані на невиконання обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у боржника є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини.

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Як убачається з матеріалів подання, 10 березня 2021 року головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Фещенко І.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64762232, на підставі виконавчого листа №755/7000/19, виданого 23 лютого 2021 року Київським апеляційним судом про зобов`язання ОСОБА_1 передавати ОСОБА_2 малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щосуботи та щонеділі з 10 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин в присутності батька.

Проте докази направлення та отримання боржником постанов про відкриття виконавчого провадження від 10 березня 2021 року, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 10 березня 2021 року, про стягнення з боржника виконавчого збору від 10 березня 2021 року, про накладення штрафу від 26 березня 2021 року, про накладення штрафу від 13 квітня 2021 року відсутні.

13 квітня 2021 року головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Фещенко І.І. закінчено виконавче провадження.

Представник Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зазначає про обізнаність боржника щодо перебування у державного виконавця виконавчого провадження №64762232, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, предметом спору у справі №640/22119/21є визнання протиправними та скасування постанов Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 10 березня 2021 року, від 26 березня 2021, від 13 квітня

2021 та від 14 квітня 2021 у виконавчому провадженні №64762232. Тобто постанови винесені державним виконавцем в межах ВП №64762232 до закінчення виконавчого провадження.

27 серпня 2021 року начальником Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Андрющенко І.В. відновлено виконавче провадження, оскільки постановою про результати перевірки законності виконавчого провадження №64762232 скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 13 квітня 2021 року.

Виклик приватного виконавця від 15 вересня 2021 року щодо зобов`язання боржника та стягувача з`явитися до виконавця 22 вересня 2021 року о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 станом на 22 вересня 2021 року отримано не було.

Також матеріали виконавчого провадження не містять відомостей ані про направлення ані про отримання боржником постанов, винесених державним виконавцем в межах

ВП №64762232, про визначення місця побачення стягувача з дитиною від 22 вересня 2021 року, про накладення штрафу від 25 вересня 2021 року, від 27 вересня 2021 року, від 04 жовтня

2021 року, від 11 жовтня 2021 року, від 18 жовтня 2021 року, від 25 жовтня 2021 року,

від 01 листопада 2021 року, від 08 листопада 2021 року, від 09 листопада 2021 року,

від 15 листопада 2021 року та про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 27 вересня 2021 року.

Відповідно п. 8 Розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5 Акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.

У вступній частині акта зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт.

У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції, а у кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються).

Проте, як убачається з актів державного виконавця, на які представник виконавчої служби посилається як на доказ ухилення боржником від виконання рішення суду, останні складені не за фактом певної події, а містять формальне посилання про неявку боржника в певні дні та непередрання дитини стягувачу, за відсутності як стягувача так і понятих.

Отже, приватним виконавцем не надано доказів, які б свідчили про вчинення

ОСОБА_1 свідомих дій, спрямованих на невиконання обов`язку у виконавчому провадженні.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 33 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в України, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом, тому обмеження свободи пересування шляхом заборони у праві виїзду громадян України за кордон, внаслідок ухилення від виконання зобов`язань покладених на боржника, повинно бути застосовано як виключна міра, якщо державним (приватним) виконавцем використані всі інші передбачені законом заходи.

За таких обставин обмеження боржника у праві виїзду за межі України є передчасним та необґрунтованим, а тому суд не вбачає підстав для задоволення подання Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 354, 441 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні подання Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 , - відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: