Ухвала суду № 101551457, 02.12.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/540/20

2/703/91/21

УХВАЛА

02 грудня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Прилуцького В.О.

секретаря судового засідання Кочеткової І.В.

за участі:

позивача ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представника третьої особи Терещенко С.І.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Сміла Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Смілянська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Смілянського міського нотаріального округу Терещенко Марина Євгенівна, про визнання заповіту недійсним,-

встановив:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про визнання заповіту недійсним з підстав, що він був підписаний не спадкодавцем.

Ухвалою судді Кирилюк Н.А. відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.

20 липня 2021 року після повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано на розгляд судді Прилуцькому В.О.

Ухвалою судді від 21 липня 2021 року справу прийнято до свого провадження та призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 27 вересня 2021 року закрито підготовче судове засідання по справі та призначено до судового розгляду.

23 жовтня 2021 року представник позивача, адвокат Кучер Ю.В., звернулась до суду із заявою про зміну підстав і предмету позову. В даній заяві позивач просить суд усунути від спадкування ОСОБА_3 відповідно заповіту, складеного ОСОБА_5 06 листопада 2018 року.

В судовому засіданні позивач та його представник, заяву про зміну предмету і підстав позову підтримали, просили суд її задовільнити з підстав наведених у заяві. Окрім того просили суд поновити термін на звернення до суду із такою заявою, оскільки позивач є юридично не грамотним, а тому до підписання договору про надання правової допомоги та роз`яснення йому прав не мав можливості подати вказану заяву.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні даної заяви. Вказали суду на те, що у позивача відсутні поважні причини пропустку строку на її подання та відповідно до вимог чинного законодавства не допускається одночасна зміна предмету та підстав позову.

Представник третьої особи приватного нотаріуса Смілянського міського нотаріального округу Терещенко М.Є., адвокат Терещенко С.І. в судовому засіданні заперечував проти прийняття заяви представника позивач про зміну предмету і підстав позову, оскільки така заява подна з порушенням процесуальних строків, а позивачем не наведено достатніх правових підстав для поновлення такого строку. Окрім того наголошував на тому, що позивач не має права одночасно змінювати як предмет так і підстави позову, а тому така заява повинна бути залишена без розгляду.

Третя особа Смілянська державна нотаріальна контора в судове засідання не зявилась, до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд, дослідивши заяву представника позивача, матеріали справи, врахуваши думку відповідача та її представника, представника третьої особи, приходить до наступного.

Із змісту частин 3 статті 49 ЦПК України вбачається, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Ухвалою суду від 27 вересня 2021 року закрито підготовче судове засідання по справі та призначено до судового розгляду.

Ст. 120 ЦПК України вказує на те, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121 ЦПК України).

Позивач у заяві про зміну предмету і підстав позову просить суд поновити пропущений із поважних причин строк на подання відповідної заяви про зміну підстав і предмету позову. Обгрунтовуюючи таке клопотання тим, що позивач не є фахівцем в галузі права та уклав договір про наданання правової допомоги після постановлення ухвали про закінчення підготовчого судового засідання та вказана заява є для нього необхідною з метою захисту його порушених прав та законних інтересів.

Вирішуючи питання про поновлення строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для подання такої заяви. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення цих дій.

Сама по собі юридична неграмотність не може бути поважною причиною пропуску, адже позивач є ініціатором звернення до суду із даним позовм та не був позбавлений можливості із часу звернення до суду із даним позовом, укласти угоду про надання правової допомоги із адвокатом та отримувати юридичну допомогу та кунсальтації по справі. Крім того з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду даної справи суддею Кирилюк Н.А., інтереси позивача в судових засіданнях представляв адвокат Чередніченко М.М., що свідчить про те, що позивач мав об`єктивну можливість користуватись юридичною допомогою та звернутись із заявою про зміну предмету та підстав позову до закриття підготовчого судового засідання.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. В рішеннях ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Ст. 126 ЦПК України передбачає, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Перевіривши та з`ясувавши всі необхідні обставини у їх сукупності, а також положення діючого процесуального закону, з урахуванням загальних засад цивільного судочинства, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку, про відмову у визнанні причин пропуску строку поважними та поновленні строку для подання заяви про зміну предмету і підстав позову.

Крім того, загальні положення ЦПК України вказують, що підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Предмет позову це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Підстава позову це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.

Так, згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09 лимпня 2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається.

Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

З системного аналізу вище викладених правових норм вбачається, що у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Судом встановлено, що позивач звернувся з первісним позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Смілянська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Смілянського міського нотаріального округу Терещенко М.Є., про визнання заповіту недійсним. В поданій заяву про зміну предмету і підстав позову, позивач просить суд усунути від спадкування ОСОБА_3 по заповіту, складеного ОСОБА_5 06 лисопада 2018 року.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що правові підстави для прийняття заяви про зміну предмету і підстав позову відсутні, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті такої заяви, яка подана представником позивача, оскільки за такою заявою заявляється вимога, яка є новою, має інший предмет та підстави позову, ніж первісний позов, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, тобто є окремою та самостійною позовною вимогою, що не передбачено процесуальним законом.

Крім того, аналізуючи вище викладене, суд вважає за необхідне наголосити, що заява про збільшення позовних вимог в частині зміни предмету позову не відповідає вимогам ст. 49 ЦПК України, оскільки позивач змінює не тільки предмет, але й підстави позову і її слід розглядати як новий позов з новими позовними вимогами, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України.

При цьому слід роз`яснити позивачу його право звернутися до суду з відповідним позовом про усунення права від спадкування з дотриманням вимог процесуального законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 256-258 ЦПК України,

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у прийнятті до розгляду заяви представника позивача, адвоката Кучер Юлії Вікторівни про зміну предмету і підстав позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Смілянська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Смілянського міського нотаріального округу Терещенко Марина Євгенівна, про визнання заповіту недійсним, повернути вказану заяву позивачу, роз`яснивши право на звернення до суду з окремим позовом.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу суду можуть бути внесенні до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий: В.О. Прилуцький