Ухвала суду № 101550907, 02.12.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/11554/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2021 року м.Львів

Шевченківського районний суд м.Львова

в складі: головуючої судді Невойта П.С.,

секретаря судового засідання Семків Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Вдович Мар`яна Богдановича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В :

30.11.2021 державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Вдович М.Б. за погодженням з начальником відділу, звернувся до суду з поданням про надання дозволу на тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування подання зазначає, що на виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перебуває виконавче провадження 63328775 з примусового виконання вимоги про сплату боргу №Ф-6492-52У від 23.11.2018 виданого ГУ ДПС у Львівській області про стягнення з ОСОБА_1 (недоїмки, штраф, пеню) в сумі 19401,63 гривні. Станом на сьогоднішній день боржником заборгованість згідно вищезгаданого виконавчого документу не погашено. Такі дії боржника, які проявляються у невиконанні та повному ігноруванні вимог державного виконавця (боржник жодного разу не з`явився на вимогу державного виконавця, жодних пояснень з приводу тривалого невиконання рішення не надавав).

Державний виконавець Вдович М.Б. в судове засідання не прибув, однак на адресу суду скеровано заяву про розгляд подання у відсутності представника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).

Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Відтак, неявка боржника та стягувача не є перешкодою для розгляду подання.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали подання, суд дійшов висновку, що подання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно вимог п. 19 ч.2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець зобов`язаний звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Разом з тим, згідно вимог ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до вимог ст.10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, обєкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» (зі змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок роз`яснення спорів у цій сфері.

Стаття 6 зазначеного Закону передбачає декілька видів обмеження у виїзді громадян України за кордон, зокрема: громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорту та тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у певних випадках, що визначені в цій статті.

За змістом п.5 ч.1 та ч.2 ст. 6 зазначеного Закону громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) до виконання зобов`язань.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, викладених у Листі від 01.02.2013 року, "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п.5 ч.1 ст.6 Закону №3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону N 606-XIV, означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Як вбачається з вище наведеного, законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 11.05.2021 справа «Стецов проти України» вказує на те, що з огляду на принцип пропорційності Суд вважає, що, по-перше, намір боржника у разі несплати судового боргу важко встановити і така оцінка значною мірою суб`єктивна; а, по-друге, це не може бути єдиною підставою для накладення оскаржуваного обмеження, якщо воно триває довше, аніж протягом короткого початкового періоду. Відповідна служба має бути спроможна пояснити, яким чином обмеження у праві на виїзд сприятиме стягненню заборгованості з урахуванням конкретної ситуації заявника та інших обставин справи.

Суд встановив, що на виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перебуває виконавче провадження 63328775 з примусового виконання вимоги про сплату боргу №Ф-6492-52У від 23.11.2018 виданого ГУ ДПС у Львівській області про стягнення з ОСОБА_1 (недоїмки, штраф, пеню) в сумі 19401,63 гривні.

20.10.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

20.10.2020 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 .

03.11.2020 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1

Необхідно зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

При зверненні до суду з зазначеним поданням державний виконавець не навів жодних доказів про те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов`язань, має намір виїхати за кордон, а послався, як на підставу для обрання такого обмеження боржнику тільки на те, що останній має боргові зобов`язання. Доказів про те, що ОСОБА_1 належним чином викликалася до державного виконавця не подано, а лише долучено повідомлення про виклик, підтверджень про отримання таких повідомлень ОСОБА_1 не надано.

Зміст самого виклику до державного виконавця стосується стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 .

За результатами розгляду подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, яке розглядається в порядку ст. 441 ЦПК України, судом виноситься ухвала. При цьому, порядок тимчасового обмеження у праві виїзду, за межі України регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», відповідно до якого не передбачено обмеження в праві виїзду за межі України за ухвалою суду.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд не знаходить підстав для задоволення подання.

Керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», ст.33 Конституції України, ст.441 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

у задоволенні подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Вдович Мар`яна Богдановича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя П. С. Невойт