Рішення № 101550486, 30.11.2021, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/2222/21

провадження № 2-а/694/14/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

30.11.2021 року м. Звенигородка

Звенигородськийрайонний суд Черкаськоїобласті в складі:

Головуючого суддіСакун Д.І.

за участю секретаря судового засідання Матвієнко А.А.,

заступника начальника Звенигородського відділу

УДМС у Черкаській області Лещенко О.Б.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Звенигородського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Звенигородського відділу Управління Державної міграційної служби України у Черкаській області (вул. Благовісна, 50, м. Звенигородка, 20200, тел. (04740) 2-20-62, E-mail: 7117@dmsu.gov.ua код ЄДРПОУ: 37852733) до громадянинки Республіки Азербайджан ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово проживає АДРЕСА_1 ) про примусове видворення за межі території України,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернувся із вказаним позовом в якому з урахуванням позовних вимог просить примусово видворити громадянку Республіки Азербайджан ОСОБА_2 , ( ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території України. Рішення допустити до негайного виконання.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 07.07.2021 працівниками Звенигородського відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області під час відпрацювання території місцевого продовольчого ринку в м. Звенигородка Черкаської області виявлено громадянку Республіки Азербайджан ОСОБА_2 , ( ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , документ що посвідчує особу, паспорт НОМЕР_1 , виданий Республікою Азербайджан 26.07.2019 р. з терміном дії до 25.07.2029 р. 07.07.2021 Звенигородським відділом УДМС у Черкаській області Відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП у зв`язку з порушенням термінів перебування в Україні, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 1700 гривень, який відповідачем станом на 25.11. 2021 не сплачено.

Позивачем здійснено перевірку щодо отримання інформації з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «АРКАН» про перетин державного кордону України громадянкою Республіки Азербайджан ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для встановлення законності її перебування на території України, за інформацією якого встановлено, що громадянка Республіки Азербайджан ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 23.02.2020 року державний кордон України не перетинала. Як пояснила гр. ОСОБА_5 , в Україну вона прибула 23.02.2020 та більше державний кордон України не перетинала, в зв`язку з чим набула статусу порушника міграційного законодавства 22.05.2020, оскільки перебувала на території України з порушенням встановленого терміну перебування. У зв`язку з вищезазначеним, позивачем прийнято рішення № 4 від 07.07.2021 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства громадянку Республіки Азербайджан ОСОБА_2 , ( ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач була ознайомлена з рішенням № 4 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, та мала залишити територію України до 06.08.2021, однак добровільно цього не зробила. Підстав для подальшого перебування на території України у відповідача немає, приймаюча сторона та законні засоби існування для забезпечення перебування в Україні відсутні, громадян України, які б могли гарантувати відповідачу фінансове та медичне забезпечення немає. До Звенигородського відділу УДМС у Черкаській області, а також до інших підрозділів Державної міграційної служби від відповідача, або осіб, які уповноважені представляти його інтереси, заяв з приводу оформлення документів, які б дозволяли відповідачу перебувати в Україні на законних підставах, не надходило. Враховуючи, що Відповідача не має постійного місця проживання, роботи та законних джерел доходів, родинних зв`язків, не має достатнього фінансового забезпечення для її проживання в Україні та для виїзду за межі України та порушення нею міграційного законодавства, щодо терміну тимчасового перебування на території України, є всі підстави вважати, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення територіального підрозділу ДМС про примусове повернення. На даний час відповідач свідомо не виконала рішення про примусове повернення, не залишила територію України у встановлені зазначеним вище рішенням терміни, чим порушила вимоги частини п`ятої статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 25.11.21 року відкрито провадження у справі.

Представник позивача Лещенко О.Б. в судовому засіданні позов підтримав та просив його задоволити.

Відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 07.07.2021 працівниками Звенигородського відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області під час відпрацювання території місцевого продовольчого ринку в м. Звенигородка Черкаської області виявлено громадянку Республіки Азербайджан ОСОБА_2 , ( ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , документ що посвідчує особу, паспорт НОМЕР_1 , виданий Республікою Азербайджан 26.07.2019 р. з терміном дії до 25.07.2029 р.

07.07.2021 Звенигородським відділом УДМС у Черкаській області Відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП у зв`язку з порушенням термінів перебування в Україні, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 1700 гривень, який відповідачем станом на 25.11. 2021 не сплачено, що підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення МЧК № 000711.

Згідно інформації з міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією «АРКАН» вбачається, що громадянка Республіки Азербайджан ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 23.02.2020 року державний кордон України не перетинала.

Згідно рішення № 4 від 07.07.2021 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства громадянку Республіки Азербайджан ОСОБА_2 , ( ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач мала залишити територію України до 06.08.2021. Проте, у вказаний термін відповідач територію України не залишила.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

За правилами ч. 7 ст. 5 КАС України іноземці та особи без громадянства користуються в Україні таким самим правом на судовий захист в адміністративних справах, що і громадяни України.

Згідно з ч. 4 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України.

Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" визначено правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.

Відповідно до п. 14 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - це іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Частиною 3 статті 3 розділу І Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до частини 1 статті 9 розділу ІІ Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, документи які б підтверджували законне перебування відповідача на території України відсутні, що є підставою для прийняття рішення про примусове видворення.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Згідно вимог ч. 3 ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства відсутній договір про реадмісію.

Як роз`яснено в п. 26 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворенні за межі України з підстав та в порядку, що визначені ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. 13 Закону України «Про імміграцію».

Примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Під час вирішення питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства варто враховувати, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Судом встановлено, що відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту, з відповідними заявами до працівників ДМС України відповідач не звертався.

Крім того, останній не підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до пункту 1.8 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрацією державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року № 353/271/150, примусове видворення передбачає: виявлення порушника, поміщення його в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, документальне оформлення примусового видворення, подальше супроводження іноземця до пункту пропуску через державний кордон України чи до країни походження.

Згідно ст. 288 КАС України, позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Згідно ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

З огляду на те, що відповідач незаконно перебуває в Україні та є всі обґрунтовані підстави, що підтверджують його ухилення від добровільного виїзду, він не має законного джерела існування, власності та родинних зв`язків на території України, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги, заявлені позивачем в прохальній частині адміністративного позову, суд приходить до висновку про можливість звернення рішення до негайного виконання у відповідності до вимог п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.26, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 5,7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255,288,289,371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Звенигородського відділу Управління Державної міграційної служби України у Черкаській області (вул. Благовісна, 50, м. Звенигородка, 20200, тел. (04740) 2-20-62, E-mail: 7117@dmsu.gov.ua код ЄДРПОУ: 37852733) до громадянинки Республіки Азербайджан ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово проживає АДРЕСА_1 ) про примусове видворення за межі території України - задовольнити.

Примусово видворити громадянку Республіки Азербайджан ОСОБА_2 , ( ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території України.

Рішення суду звернути до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. 289 КАС України у десятиденний строк із дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 01.12.2021 року

Суддя Д.І. Сакун