Рішення № 101549972, 20.10.2021, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/429/21

2/368/449/21

Рішення

Іменем України

"20" жовтня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі:

Головуючий суддя - Закаблук О.В.

При секретарі судового засідання - Балацька В.В.

За участі:

Представник позивача - адвокат Клапчук Ф.П.

- розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кагарлицької об`єднаної територіальної громадяни в особі Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, суд,

В С Т А Н О В И В :

20.05.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кагарлицької об`єднаної територіальної громадяни в особі Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, в прохальній частині якої позивачка просить суд винести рішення, на підставі якого:

- Визнати причини пропуску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 поважними та встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

- Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , а саме, - що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4 .

Свої вимоги позивачка в мотивувальній частині позовноїї заяви обгрунтовує наступними обставинами та нормами права:

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 .

За житгя ОСОБА_4 мав у власності нерухоме майно, а саме, - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 заповіту на наявне у нього майно складено не було.

Згідно Ч.ч. 1, 2 ст. 524 Цивільного кодексу УРСР 1963 р., який діяв на час відкриття спадщини, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 Цивільного кодексу УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (У тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Після смерті ОСОБА_4 зі спадкоємців першої черги залишилась його дочка, - ОСОБА_1 (далі - Позивач). Інших спадкоємців за законом першої черги після ОСОБА_4 не залишилось.

17.05.2021 року Позивач звернулася до державного нотаріуса Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Київської області Грачової Л.І. з заявою про прийняття спадщини. Нотаріус роз`яснила Позивачу, що згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 64729729, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 спадкова справа не відкривалась. Проте, Позивачем пропущено шестимісячний строк для прийнятої спадщини, а також не було прийнято спадщини шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном, а тому видати свідоцтво про право на спадщину наразі неможливо.

У зв`язку з наведеним, нотаріус порекомендувала Позивачу звернутися до суду для вирішення даного питання.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Позивачем у встановлений строк не було прийнято спадщину її батька, а тому вона змушена просити суд про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини.

Відповідно до п. 4 Перехідних положень Цивільного кодексу України. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ніш чинності.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийнятгя спадщини відповідно до частини третьої ст. 1272 ЦК України.

Враховуючи наведене, Позивач вважає, що їй може бути надано додатковий строк для прийняття спадщини з наступних причин.

Слід зазначити, що Позивачу не подавала заяву про прийняття нею спадщини ОСОБА_6 оскільки Позивач не проживала разом зі спадкодавцем, а з померли проживав брат Позивача по матері ОСОБА_7 , який був не рідним померлому ОСОБА_6 .

Оскільки в будинку проживав ОСОБА_7 , Позивач вважала, що вказаний вище житловий будинок, який належав померлому ОСОБА_4 , по погосподарській книзі Буртівської сільської ради перейшов до її брата по матері, - ОСОБА_7 .

Враховуючи наведене, Позивач тривалий час вважала, що спадщина, у вигляді житлового будинку ОСОБА_4 , - перейшла до її брата по матері, а тому не зверталася із заявою про прийнятгя спадщини.

Крім того, Позивач довгий час не могла займатися оформленням спадкових прав через проблеми зі здоров`ям. Так, Позивач часто хворіла, за період після смерті спадкодавця Позивач перенесла п`ять інсультів, у зв`язку з чим проходила довгий період реабілітації та об`єктивно не могла займатися спадщиною свою батька.

У зв`язку з викладеними обставинами, Позивач лише у травні 2021 року звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Вищезазначені причини пропуску Позивачем строку для подачі заяви про прийняття спадщини на думку Позивача є поважними та можуть бути визнанні такими судом.

Окрім того, на даний час з`ясувалося, що існують також інші перешкоди для прийняття Позивачем спадщини свого батька, а саме через різницю у записах особистих даних померлого ОСОБА_4 в документах, у зв`язку з чим виникла необхідність встановити факт родинних відносин між Позивачем та ОСОБА_4 .

Так, у свідоцтві про народження Позивача ім`я ОСОБА_4 зазначено як « ОСОБА_8 ». а в свідоцтві про смерть - « ОСОБА_4 ».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно ст. 316 Цивільного процесуального кодексу України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про становлення фактів, що мають юридичне значення» відповідно до п. 1 ст. 273 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Підтвердженням того, що ОСОБА_4 та Позивач є батьком і дочкою є документи, додані до цієї заяви та зокрема копія свідоцтва про народження Позивача.

Таким чином, є всі підстави для встановлення факту родинних відносин між Позивачем та ОСОБА_4 .

На підставі ст. ст. 524. 529 ЦК УРСР, ч. 1 ст. 1223, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» та керуючись статтями 4, 174, 175, 315-319 ЦПК України, - позивач просить суд задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині її позовної заяви.

20.05.2021 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., призначено справа № 368/429/21, провадження № 2/368/449/21.

31.05.2021 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу, на підставі якої відкрито провадження, прийнято процесуальне рішення про слухання справи в порядку загального позовного провадження, та призначено справу до підготовчого судового розгляду на 12 год. 00 хв. 29.06.2021 року.

В підготовче судове засідання, яке відбулося 29.06.2021 року, позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, проте, - на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява - клопотання, в якій позивачка просить суд слухати справу без її участі, вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви, - підтримує в повному обсязі.

В підготовче судове засідання, яке відбулося 29.06.2021 року, представник відповідача, - Кагарлицької міської ради Київської області не з`явився, проте, - на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява - клопотання, в якій відповідач просить суд слухати справу без участі його представника, проти позову не заперечує.

29.06.2021 року Кагарлицьким районним судом Київської області на підставі п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України виніс ухвалу про закриття підготовчого судового провадження, та призначив справу до слухання по суті на 15.07.2021 року.

15.07.2021 року в слуханні справи за клопотанням представника позивача оголошено перерву до 14 год. 00 хв. 27.09.2021 року.

27.09.2021 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, на підставі якої:

1. Залучено до участі в справі № 368/429/21, провадження № 2/368/449/21, за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицької об`єднаної територіальної громадяни в особі Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, в якості співвідповідачів, - фізичних осіб:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_3 , -

- роз`яснивши їм, що вони мають процесуальні права та обов`язки, передбачені ст.ст. 43, 44, 49, 216 ЦПК України.

2. Відкладено судове засідання на підставі п. 2 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, одночасно надіславши копію ухвали сторонам по справі, та призначити наступне судове засідання на 09 год. 00 хв. 20.10.2021 року.

В судове засідання, яке відбулося 20.10.2021 року, позивачка ОСОБА_1 нез`явилася, хоча повідомлена судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, - з`явився її представник, - адвокат Клапчук Ф.П.

В судовому засіданні, яке відбулося 20.10.2021 року, представник позивачки ОСОБА_1 , - адвокат Клапчук Ф.П., позов підтримав в повному обсязі, обгрунтовував свою правову позицію обставинами та нормами права, які викладені в мотивуальній частині позовної заяви, та які судом наведено вище.

В судове засідання, яке відбулося 20.10.2021 року, представник відповідача, - Кагарлицької об`єднаної територіальної громадяни в особі Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області, - не з`явився, проте, - на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява відповідача, в якій він просить суд слухати справу без участі його представника, - проти позову не заперечує.

В судове засідання, яке відбулося 20.10.2021 року, відповідач, - ОСОБА_2 - не з`явився, проте, - на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява відповідача, в якій він просить суд слухати справу без його участі, - позов визнає, процесуальні наслідки визнання позову йому роз`яснено та зрозумілі.

В судове засідання, яке відбулося 20.10.2021 року, відповідач, - ОСОБА_3 - не з`явилася, проте, - на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява відповідача, в якій вона просить суд слухати справу без її участі, - позов визнає, процесуальні наслідки визнання позову їй роз`яснено та зрозумілі.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дала наступні показання:

- На даний час проживає в АДРЕСА_4 - а. Проживає в селі близько 40 років.

Знала покійного ОСОБА_4 добре - так як їхні будинки розташовані поруч.

У ОСОБА_4 троє дітей, - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

За життя за покійним ОСОБА_4 догляд здійснювла ОСОБА_1 , а інші двоє дітей, - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 лише приїздили, та відвідували батька.

Що стосується стану здоров`я ОСОБА_1 ,то вона знає, що у позивачки хворе серце, - вона мала вже два інсульта.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 дав наступні показання:

Він є рідним сином ОСОБА_7 , який вже помер.

ОСОБА_7 був братом ОСОБА_4 , який помер.

У ОСОБА_4 є троє дітей, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

Він проживає в будинку, який має бажання прийняти в спадщину ОСОБА_1 , так як в цьому будинку до дня смерті проживав його батько, але даний будинок належав не його батьку, а його брату - ОСОБА_4 .

Вінособисто не претендіує на даний будинок, на даний будинок претендує лише донька померлого ОСОБА_4 , - ОСОБА_1 , інші двоє дітей, - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на даний будинок не претендують.

За покійним ОСОБА_4 здійснювала догляд його донька - ОСОБА_1 .

Що стосується стану здоров`я, - то він знає, що у ОСОБА_1 хворе серце, вона мала два інсульти.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 дала наступні показання:

Проживає в с. Бурти Кагарлицького району Київської області з 1990 року.

Знала нині покійного ОСОБА_4 .

В нього було троє дітей, - ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 .

Всіх трьох дітей покійного ОСОБА_4 знає добре, ОСОБА_1 проживає в с. Бурти Кагарлицького району, ОСОБА_2 живе в с. Мирівка Кагарлицького району Київської області, а ОСОБА_3 живе в м. Обухів Київської області.

За покійним ОСОБА_4 доглядала ОСОБА_1 .

Що стосується стану здоров`я ОСОБА_1 , - вона має хворе серце - в неї було два інсульти.

Суд, вислухавши заявника, вислухавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення вимог, викладених в заяві, - шляхом винесенян судового рішення, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Що стосується задоволення позову в частині визнання факту родинних відносин, то суд зазначає наступне:

Підсудність.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Як вбачається з матеріалів справизаявник по справі, - ОСОБА_1 , - зареєстрована та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідно, враховуючи вищевикладений факт на норму процесуального права, - положення ч. 1 ст. 316 ЦК України, - дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області як суду першої інстанції загальної юрисдикції.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні.

Заявником по справі є фізична особа, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка село Бурти Кагарлицького району Київської області, громадянка України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_2 , виданий 14 лютого 1999 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Занітересовано особою по даній справі є юридична особа, - Кагарлицька міська рада Київської області, 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Героїв Небесної Сотні, 1, Код ЄДРПОУ: 04054613.

Отже, заявник по даній справі, - ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні (пояснення свідків, які судом наведено вище, письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи), в зв`язку з чим після смерті спадкодавця, - ОСОБА_4 у заявника ОСОБА_1 виникло право на спадкування спадкового майна в порядку спадкування, як спадкоємця за Законом після смерті спадкодавця, за наступних обставин:

Відповідно, як вказано судом вище, - ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_4 .

Даний факт підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане 21 грудня 1992 року Буртівською сільською радою Кагарлицького району Київської області, в якому зазначено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 69 років, про що в книзі реєстрації актів про смерть 21 грудня 1992 року зробено запис за № 33.

Місце смерті - село Бурти Кагарлицького району Київської області.

Відповідно, з ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_4 .

Згідно ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно, місцем відкриття спадщини є с. Бурти Кагарлицького району (станом на даний час, - Обухівського району) Київської області.

Як встановлено судом, за життя спадкодавцем ОСОБА_4 заповіт складено не було, а тому в даному випадку має місце спадкування за Законом.

складено заповіт, що, звісно, - передбачає в даному випадку спадкування за заповітом.

Для отримання спадщини (отримання свідоцтва про спадкування за законом) ОСОБА_1 17.05.2021 року звернулася до державного нотаріуса Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Київської області Грачової Л. І., яка, в свою чергу, розглянувши документи, подані заявником, - відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, надавши 17.05.2021 року за вих. № 184/01 - 16 відмову заявнику ОСОБА_1 наступного змісту:

«17 травня 2021 року до мене, ОСОБА_13 , державного нотаріуса Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Київської області, звернулась гр. ОСОБА_14 . для оформлення своїх спадкових прав після смерті її батька - ОСОБА_15 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , та отримання свідоцтва про право на спадщину на майно, яке складається з: житлового будинку АДРЕСА_4 .

У ході вивчення наданих для оформлення спадщини документів встановлено наступне: на підставі ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадкового майна входять усі права та ооов`яіки, що на.я жали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про нотаріат» та п. 4.14 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуются документи, які підтверджують вказані факти.

Згідно ст. 548 Цивільного кодексу Української PCP, який діяв на момент відкриття спадщини, передбачено, що для набут і я спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу Української PCP, який діяв на момент відкриття спадщини, передбачено, що дії спадкоємця спрямовані па набуття спадщини, повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини спадщини.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 64729729, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_15 , спадкова справа не відкривалась.

З наданих документів, а саме: довідки Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради с. Бурти, с. Очеретяне №134 від 28.04.2021 року вбачається, що спадкодавець на час смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

З вищевказаної довідки також вбачається, що спадкоємець ОСОБА_1 разом із спадкодавцем не проживала (не була зареєстрована) і спадщину згідно ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу Української PCP, який діяв на момент відкриття спадщини, не прийняла.

Відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом МЮУ від 14.06.1094 №18/5, яка діяла на момент відкриття спадщини, свідоцтво про право па спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння снадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст.549 Цивільного кодексу (1540-06).

Доказом вступу в управління чи володіння снадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово - будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів і відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця: довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу, копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва і реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього, документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку і конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців. Спадкоємці, які пропустили строк для прийняття спадщини, можуть бути за згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину, включені до свідоцтва про право на спадщину як такі, що прийняли спадщину. Така згода спадкоємців повинна бути викладена у письмовій формі і подана державній нотаріальній конторі до видачі свідоцтва про право на спадщу. Справжність підписів спадкоємців на заяві повинна бути засвідчена у відповідності з правилами, викладеними в пункті 110 цієї Інструкції. Спадкоємець, якому за рішення суду строк на прийняття спадщини продовжений, повинен у межах строків, встановлених статтею 540 Цивільного кодексу ( 1540-06 ), одержати свідоцтво про право спадщину чи прийняти спадщину шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном, або шляхом подачі нотаріальному органові за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини.

Спадкоємець не надав жодного документу, який свідчить про фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном.

Враховуючи вищевикладене, видати свідоцтво про право на спадщину за законом на житлового будинку АДРЕСА_4 , - неможливо.

Відповідно до ст.ст. 5, 40 Закону України «Про нотаріат» нотаріус відмовляє вчиненні нотаріальної дії, якщо її вчинення суперечить законодавству України, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, або надані для вчинення нотаріальної дії документи не відповідають вимогам законодавства.

Рекомендуємо Вам, звернутись до суду для вирішення даного питання».

Окрім того, при дослідженні документів, які є підставою для оформлення спадкових прав, - виявлено розбіжність в написанні по - батькові спадкодавця в свідоцтві про народження позивача - ОСОБА_1 , та в свідоцтві про смерть ОСОБА_4 , а саме:

Так, згідно свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_5 , яке видано 10 листопада 1952 року Краснопільською сільською радою Кагарлицького району Київської області, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Краснопілка Кагарлицького району Київськуої області, про що в книзі записів актів громадянського стану 10 листопада 1952 року зроблено відповідний запис за № 15.

В графі «батько» зазначений ОСОБА_8 .

В графі «мати» зазначена ОСОБА_16 .

Проте, в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане 21 грудня 1992 року Буртівською сільською радою Кагарлицького району Київської області, в якому зазначено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 69 років, про що в книзі реєстрації актів про смерть 21 грудня 1992 року зробено запис за № 33.

Місце смерті - село Бурти Кагарлицького району Київської області.

Таким чином, оскільки існують розбіжності в записах по - батькові спадкодавця, а саме, - неправильно ОСОБА_17 , а слід правильним вважати ОСОБА_18 , Заявник ОСОБА_1 не може у встановленому законом порядку оформити право власності на спадкове майно, та звернулася до суду з даною заявою встановлення факту родинних відносин, - з метою подальшого отримання свідоцтва про спадкування.

Отже, в даному випадку постає питання про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, - факту родинних відносин між заявником по справі, - ОСОБА_1 та померлим спадкодавцем, - ОСОБА_4 , а саме, - слід в судовому порядку встановити обставину, що має юридичне значення (факт родинних відносин), а саме, - встановити, що ОСОБА_1 (заявник по справі) є рідною дочкою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Встановлення даного юридичного факту необхідно заявнику ОСОБА_1 з метою отримання нею свідоцтва про спакування на спадкове майно з огляду на наступні норми матеріального права.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи , яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови у її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені в статтях 1261 - 1265 ЦК України.

З огляду на докази, досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що заявником ОСОБА_1 надано достатньо доказів для встановлення факту родинних відносин, а саме можливо встановити той факт, що заявник, - ОСОБА_1 (заявник по справі) є рідною дочкою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що є підставою для задоволення вимог заявника, - з огляду також на положення п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, та інших норм матеріального права.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Застосування норм матеріального права.

Згідно п. 7 ППВС України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5 суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Відповідно до вимог п. 4.2. глави 10, розділу 2 « Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

Що стосується задоволення позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, то суд зазачає наступне:

Спадкодавцем по даній справі є ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Факт смерті ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане 21 грудня 1992 року Буртівською сільською радою Кагарлицького району Київської області, в якому зазначено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 69 років, про що в книзі реєстрації актів про смерть 21 грудня 1992 року зробено запис за № 33.

Місце смерті - село Бурти Кагарлицького району Київської області.

Після смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина у вигляді житлового будинку, який розміщений за адресою: АДРЕСА_6 , де покійний і був зареєстрований та постійно проживав на час своєї смерті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1233-1257 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 ЦК України.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який йото пережив, та батьки.

Враховуючи дані вимоги закону спадкоємцями першої черги на майно є ОСОБА_1 (позивач по справі), ОСОБА_2 (відповідач по справі), та ОСОБА_3 (відповідачка по справі.

Для отримання спадщини (отримання свідоцтва про спадкування за законом) ОСОБА_1 (позивачка по справі) 17.05.2021 року звернулася до державного нотаріуса Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Київської області Грачової Л. І., яка, в свою чергу, розглянувши документи, подані заявником, - відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, надавши 17.05.2021 року за вих. № 184/01 - 16 відмову заявнику ОСОБА_1 наступного змісту:

«17 травня 2021 року до мене, ОСОБА_13 , державного нотаріуса Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Київської області, звернулась гр. ОСОБА_14 . для оформлення своїх спадкових прав після смерті її батька - ОСОБА_15 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , та отримання свідоцтва про право на спадщину на майно, яке складається з: житлового будинку АДРЕСА_4 .

У ході вивчення наданих для оформлення спадщини документів встановлено наступне: на підставі ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадкового майна входять усі права та ооов`яіки, що на.я жали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про нотаріат» та п. 4.14 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуются документи, які підтверджують вказані факти.

Згідно ст. 548 Цивільного кодексу Української PCP, який діяв на момент відкриття спадщини, передбачено, що для набут і я спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу Української PCP, який діяв на момент відкриття спадщини, передбачено, що дії спадкоємця спрямовані па набуття спадщини, повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини спадщини.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 64729729, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_15 , спадкова справа не відкривалась.

З наданих документів, а саме: довідки Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради с. Бурти, с. Очеретяне №134 від 28.04.2021 року вбачається, що спадкодавець на час смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

З вищевказаної довідки також вбачається, що спадкоємець ОСОБА_1 разом із спадкодавцем не проживала (не була зареєстрована) і спадщину згідно ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу Української PCP, який діяв на момент відкриття спадщини, не прийняла.

Відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом МЮУ від 14.06.1094 №18/5, яка діяла на момент відкриття спадщини, свідоцтво про право па спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння снадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст.549 Цивільного кодексу (1540-06).

Доказом вступу в управління чи володіння снадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово - будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів і відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця: довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу, копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва і реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього, документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку і конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців. Спадкоємці, які пропустили строк для прийняття спадщини, можуть бути за згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину, включені до свідоцтва про право на спадщину як такі, що прийняли спадщину. Така згода спадкоємців повинна бути викладена у письмовій формі і подана державній нотаріальній конторі до видачі свідоцтва про право на спадщу. Справжність підписів спадкоємців на заяві повинна бути засвідчена у відповідності з правилами, викладеними в пункті 110 цієї Інструкції. Спадкоємець, якому за рішення суду строк на прийняття спадщини продовжений, повинен у межах строків, встановлених статтею 540 Цивільного кодексу ( 1540-06 ), одержати свідоцтво про право спадщину чи прийняти спадщину шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном, або шляхом подачі нотаріальному органові за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини.

Спадкоємець не надав жодного документу, який свідчить про фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном.

Враховуючи вищевикладене, видати свідоцтво про право на спадщину за законом на житлового будинку АДРЕСА_4 , - неможливо.

Відповідно до ст.ст. 5, 40 Закону України «Про нотаріат» нотаріус відмовляє вчиненні нотаріальної дії, якщо її вчинення суперечить законодавству України, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, або надані для вчинення нотаріальної дії документи не відповідають вимогам законодавства.

Рекомендуємо Вам, звернутись до суду для вирішення даного питання».

Отже, нотаріус на звернення ОСОБА_1 (позивача по даній справі) надав відповідь за № 184/01-16 від 17.05.2021 року, в якій повідомив, що ОСОБА_1 (позивач по справі) пропустив строк прийняття спадщини, передбачений ст. 1270 ЦК України і для поновлення свого спадкового права йому необхідно звернутися до суду з позовною заявою про надання йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після померлого брата.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені ст. 1272 ЦК України.

Відповідно до частини першої ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Так, судом в судовому засіданні встановлено, що причиною пропуску подання заяви про прийняття спадщини у позивача ОСОБА_1 є наступні обставини:

- Так, на час смерті спадкодавця ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 не проживала спільно з своїм батьком, так як з ним проживав брат - ОСОБА_7 .

Оскільки в будинку проживав ОСОБА_7 , Позивач вважала, що вказаний вище житловий будинок, який належав померлому ОСОБА_4 , по погосподарській книзі Буртівської сільської ради перейшов до її брата по матері, - ОСОБА_7 .

Враховуючи наведене, Позивач тривалий час вважала, що спадщина, у вигляді житлового будинку ОСОБА_4 , - перейшла до її брата по матері, а тому не зверталася із заявою про прийнятгя спадщини.

Той факт, що будинок не перейшов у спадщину ОСОБА_7 , - вона дізналася лише після смерті ОСОБА_7 від його сина.

Крім того, Позивач довгий час не могла займатися оформленням спадкових прав через проблеми зі здоров`ям. Так, Позивач часто хворіла, за період після смерті спадкодавця Позивач перенесла п`ять інсультів, у зв`язку з чим проходила довгий період реабілітації та об`єктивно не могла займатися спадщиною свою батька.

У зв`язку з викладеними обставинами, Позивач лише у травні 2021 року звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Вищезазначені причини пропуску Позивачем строку для подачі заяви про прийняття спадщини на думку суду є поважними, та є підставою для задоволення позову.

Так, за змістом норм статей 1268, 1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 чинного на час виникнення спірних правовідносин Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

За змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для дгїшняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року передбачено, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними.

Як наразі вказує судова практика, зокрема яка викладена у Постанові Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме: тривала хвороба спадкоємців; перебування спадкоємця тривалий час за межами України; відбування покарання в місцях позбавлення волі; перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України; необізнаність спадкоємця про наявність заповіту; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; тощо.

Слід зазначити, що в силу ст. 1298 ЦК України, Позивач не заявив свого права про відмову від спадщини, а навпаки реалізуючи своє право на прийняття спадщини, - звернувся до нотаріальної контори, де йому було роз`яснено право на звернення до суду.

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008р. "Про судову практику у справах про спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є, - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права Позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права. Так до майна в контексті Європейської Конвенції належать визначені законом права відповідно до яких, заявник має право вимагати "законного очікування' фактичного користування права. Зазначене положення висвітлено в рішенні "Рисовський проти України" (ухвала щодо прийнятності від 20 жовтня 2011 року). Так в п. 70 зазначеного рішення визначено "Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якшо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк лля прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Так, за змістом норм статей 1268, 1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Положенням ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

- у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори:

- у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Отже, якщо позивач не проживав разом зі спадкодавцем і пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, інший спадкоємець не надає письмової згоди на прийняття спадщини позивачем, а тому суд вважає, що позивач вправі звернутись в суд з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року передбачено, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними,

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008р. "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернугися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

В свою чергу, завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Постановления рішення про задоволення позову є забезпеченням права Позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права. Так до майна в контексті Європейської Конвенції належать визначені законом права відповідно до яких, заявник має право вимагати "законного очікування" фактичного користування права. Зазначене положення висвітлено в рішенні "Рисовський проти України" (ухвала щодо прийнятності від 20 жовтня 2011 року). Так в п. 70 зазначеного рішення визначено "Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судові витрати.

Судові витрати слід залишити за позивачем, - на підставі клопотання представника позивача в судовому засіданні, - не стягуючи такі витрати з відповідачів на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 4.2. глави 10, розділу 2 « Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», п. 7 ППВС України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ч. 1 ст. 1221, ст. 1217, ст. 125, ст. 1261 ЦК України, п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, п. 1 ч. 1 ст. 315, ч. 2 ст. 315, 319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кагарлицької об`єднаної територіальної громадяни в особі Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, - встановити той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка село Бурти Кагарлицького району Київської області, громадянка України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_2 , виданий 14 лютого 1999 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_3 , є рідною дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Бурти Кагарлицького району Київської області, Україна, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 , яке видане 21 грудня 1992 року Буртівською сільською радою Кагарлицького району Київської області, актовий запис за № 33 від 21.12.1992 року, вчинений Буртівською сільською радою Кагарлицького району Київської області.

Визнати причини пропуску фізичною особою:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка село Бурти Кагарлицького району Київської області, громадянка України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_2 , виданий 14 лютого 1999 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_3 , шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Бурти Кагарлицького району Київської області, Україна, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 , яке видане 21 грудня 1992 року Буртівською сільською радою Кагарлицького району Київської області, актовий запис за № 33 від 21.12.1992 року, вчинений Буртівською сільською радою Кагарлицького району Київської області, поважними, та:

Встановити фізичній особі, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженці село Бурти Кагарлицького району Київської області, громадянці України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_2 , виданий 14 лютого 1999 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_3 , - додатковий строк у три місяці з дня вступу даного рішення в законну силу, - для подачі заяви до нотаріуса - про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця с. Стайки Кагарлицького району Київської області, Україна, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_7 , видане (повторно) 20 жовтня 2020 року Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5) Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя: Закаблук О.В.