Ухвала суду № 101549418, 02.12.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 02.12.2021

Справа № 937/11681/21

Провадження 1-кп/937/930/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строків тримання під вартою

02 грудня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Іваненко О.В.,

за участю секретаря - Захарової І.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12021082140001451 за обвинуваченням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Остратюк Т.В.,

захисника обвинуваченого - адвоката Стукалова А.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 01.12.2021 року надійшов затверджений обвинувальний акт від 30.11.2021 року в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Ухвалою суду призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, а саме до 03.12.2021 року.

Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_1 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці у зв`язку з тим, що судове провадження не буде завершене до його спливу та обвинуваченому оголошено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину. На думку прокурора на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, обвинувачений усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене кримінальне правопорушення, з метою ухилення від кримінального покарання, може переховуватися від суду, тим самим перешкодить встановленню істини в кримінальному провадженні. Таким чином будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не встановлено.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 просив обрати йому домашній арешт.

Адвокат обвинуваченого в судовому засідання проти продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці заперечував, та просив обрати домашній арешт.

Відповідно до ч.1,2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні докази окремо та у сукупності, суд з урахуванням того, що за інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення (злочин) за ч.1 ст.115 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років; згідно ст.12 КК України дане кримінальне правопорушення (злочин) відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, оскільки ОСОБА_1 посягнув на невід`ємне право будь-якої людини - право на життя; на даний час офіційно не працевлаштований, отже, не має постійного джерела доходу; він раніше притягався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став та продовжив злочинну діяльність, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, та позбавляє обвинуваченого можливості перешкоджати інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, відсутність тяжких хвороб, які б перешкоджали обвинуваченому знаходитися у місцях попереднього ув`язнення, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

Заслухавши думку прокурора про необхідність продовження застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в присутності обвинуваченого у зв`язку з тим, що судове провадження не буде завершене до його спливу, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченої під час розгляду справи, думку адвоката та обвинуваченого, суддя приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці (60 днів).

Між тим, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

Отже, задовольняючи клопотання про продовження застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за неможливе визначити обвинуваченій розмір застави, оскільки вона обвинувачується у скоєнні злочину, який спричинив загибель людини.

Керуючись ст. 177, 178, 314-316, 331, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Мелітопольської окружної прокуратури про продовження застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці (60 днів) з 02 грудня 2021 року по 31 січня 2022 року (включно).

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та начальнику слідчого ізолятора, де утримується обвинувачений.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко