Вирок № 101548306, 01.12.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/19849/21

Провадження №1-кп/523/1695/21

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

01.12.2021 м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Ружицького В.В. за участю секретаря судового засідання Попушой І.В., прокурора Новицького А.М., обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі, кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021163490000704 від 05.10.2021 року, за обвинуваченням:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гірське, Великомихайлівського району Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Ленінськ, республіки Казахстан, Кзіл -Ординського району Кзіл - Ординської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, а саме:

- 04.03.2008 Котовським міським судом Одеської області за ст. 190 ч. 2 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1200 гривень; 29.10.2013 Ленінським районним судом міста Севастополя за ст. 289 ч. 2, ст. 185 ч. 2, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі; 17.02.2014 Балтським районним судом Одеської області за ст. 185 ч. 2,ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років та 6 місяців позбавлення волі; 02.06.2016 Котовським міським судом Одеської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном на 1 рік; 13.02.2017 Суворовським районним судом міста Одеси за ч.2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі 81 КК України 15.03.2019 умовно достроково звільнений, невідбутий строк 10 місяців, у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним відносно ОСОБА_2

04.10.2021 приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проникли на територію ДП «Одеський нафтопереробний завод», розташованого адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора 1/1.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , переслідуючи корисливі мотиви, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, таємно через відкриті двері проникли до приміщення котельної, в якому знаходилося електричне обладнання та здійснюється розподіл електромережі. Перебуваючи у зазначеному приміщенні, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за допомогою канцелярських ножів, кусачок та викрутки хотіли перерізати та викрасти майно, що належить ДП «Одеський нафтопереробний завод», а саме: фрагменти електричного дроту чорного кольору діаметром 6*6 мм, довжиною 1,6 м. в кількості - 12 фрагментів, довжиною 1,6 м. в кількості - 8 фрагментів, загальною вартістю 271 гривня; фрагменти електричного дроту синього кольору діаметром 10*5 мм, довжиною 1,7 м. в кількості - 22 фрагмента, довжиною 1м., в кількості - 14 фрагментів, загальною вартістю 513 гривень.

Однак, в цей час їх протиправні дії були помічені директоромДП «Одеський нафтопереробний завод», який робив вечірній обхід та який припинив їхні незаконні дії, затримавши їх та викликавши поліцію.

Таким чином, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.

1.1 Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним відносно ОСОБА_1

04.10.2021 приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проникли на територію ДП «Одеський нафтопереробний завод», розташованого адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора 1/1.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , переслідуючи корисливі мотиви, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, таємно через відкриті двері проникли до приміщення котельної, в якому знаходилося електричне обладнання та здійснюється розподіл електромережі. Перебуваючи у зазначеному приміщенні, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 який діяв повторно, за допомогою канцелярських ножів, кусачок та викрутки хотіли перерізати та викрасти майно, що належить ДП «Одеський нафтопереробний завод», а саме: фрагменти електричного дроту чорного кольору діаметром 6*6 мм, довжиною 1,6 м. в кількості - 12 фрагментів, довжиною 1,6 м. в кількості - 8 фрагментів, загальною вартістю 271 гривня; фрагменти електричного дроту синього кольору діаметром 10*5 мм, довжиною 1,7 м. в кількості - 22 фрагмента, довжиною 1м., в кількості - 14 фрагментів, загальною вартістю 513 гривень.

Однак, в цей час їх протиправні дії були помічені директоромДП «Одеський нафтопереробний завод», який робив вечірній обхід та який припинив їхні незаконні дії, затримавши їх та викликавши поліцію.

Таким чином, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.

2. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Суд вважає, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України «незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у сховище».

Суд вважає, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України «незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, вчинену повторно, поєднану з проникненням у сховище».

3. Позиція обвинувачених

У судовому засіданні ОСОБА_2 визнав себе винним у повному обсязі, у вчиненні кримінального правопорушення вказаного у вироку, та підтвердив, що за вказаними обставинами він намагався викрасти майно ДП «ОНЗ», у вчиненому розкаюється.

У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав себе винним у повному обсязі, у вчиненні кримінального правопорушення вказаного у вироку, та підтвердив, що за вказаними обставинами він намагався викрасти майно ДП «ОНЗ», у вчиненому розкаюється.

4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Покази обвинуваченого ОСОБА_2 який показав, що дружина його знайомого ОСОБА_1 перебувала у лікарні і необхідні були кошти на її лікування. Він та ОСОБА_1 вирішили викрасти майно на території ДП «ОНЗ» який розташований за адресою: м.Одеса, вул.Шкодова гора 1/1.

04.10.21 року приблизно о 20.00 год. він і ОСОБА_1 взяли рюкзак з інструментами серед яких були канцелярські ножі, викрутка і кусачки та пішли на завод. Коли прийшли через паркан перелізли на територію заводу, там зайшли у відчинені двері якогось приміщення де побачили дроти, які звисали та лежали на підлозі. Не встигли нічого вкрасти, та і в принципі не встигли навіть відрізати дроти, як були затримані директором заводу який викликав поліцію. У вчиненому кається.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 який надав покази аналогічні показам ОСОБА_2 . У вчиненому кається.

Під час судового засідання, встановлено, що обвинувачені та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що відсутні сумніви у добровільності позицій обвинувачених та інших учасників судового розгляду. З урахуванням заяви потерпілого який просив проводити розгляд провадження за його відсутності, думки прокурора, обвинувачених, суд відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому інші докази щодо обставин справи не досліджувалися.

Беручи до уваги вище вказане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185КК України повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, оскільки він за попередньою змовою групою осіб вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у сховище.

Також, на переконання суду, винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185КК України повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, оскільки він за попередньою змовою групою осіб, повторно, вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у сховище.

Крім того ,були досліджені письмові докази, які характеризують обвинувачених, а саме: копія паспорта ОСОБА_1 , копія пасопрту ОСОБА_2 , довідка УИТ ГУНП відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, довідка УИТ ГУНП відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимим, довідки з медичних закладів відповідно до яких ні ОСОБА_1 ні ОСОБА_2 на обліках у лікарів нарколога та психіатр не перебувають.

5. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченим

5.1 Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 згідно зі ст. 66 Кримінального кодексу України судом визнається щире каяття, адже обвинувачений повністю визнав свою вину та правдиво розповів про всі відомі йому обставини вчиненого злочину. Крім того критично оцінює свою протиправну поведінку, осуджує її, та готовий нести кримінальну відповідальність за вчинене. Вказана позиція суду повністю відповідає правовій позиції Верховного суду викладеній у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 559/1037/16-к (провадження № 51-3612км18).

5.2 Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України з урахуванням приписів ст.337 КПК України в межах обвинувачення висунутого прокурором судом не встановлено.

5.3. Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 згідно зі ст. 66 Кримінального кодексу України судом визнається щире каяття, адже обвинувачений повністю визнав свою вину та правдиво розповів про всі відомі йому обставини вчиненого злочину. Крім того критично оцінює свою протиправну поведінку, осуджує її, та готовий нести кримінальну відповідальність за вчинене. Вказана позиція суду повністю відповідає правовій позиції Верховного суду викладеній у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 559/1037/16-к (провадження № 51-3612км18).

5.4 Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України з урахуванням приписів ст.337 КПК України в межах обвинувачення висунутого прокурором судом не встановлено.

6. Мотиви призначення покарання.

Суд, при обранні заходу примусу від імені Держави обвинуваченим у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до вимог Закону України про кримінальну відповідальність, покарання має на меті не тільки кару, а повинне забезпечити перевиховання обвинуваченого, задля недопущення повторення протиправної поведінки з його сторони. Покарання повинно бути справедливим.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , визнав провину, щиро розкаявся, вчинив тяжкий умисний злочин, раніше не судимий, працює виконуючи цивільно правові угоди, не одружений. Таким чином беручи до уваги характер вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, в межах встановлених санкцією ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України, суд приходить до переконання, що перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, тому необхідно призначити покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання.

При цьому розмір покарання слід призначити з урахуванням ч.3 ст.68 КК України згідно якої за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_1 судом встановлено, що останній, визнав провину, щиро розкаявся, повторно вчинив тяжкий умисний злочин, раніше судимий,працює виконуючи цивільно правові угоди, одружений. Таким чином беручи до уваги характер вчинених кримінальних правопорушень, а саме відсутність шкоди, розмір шкоди яку могли завдати своїми діями обвинувачені (513 грн), дані про особу обвинуваченого, в межах встановлених санкцією ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України, суд приходить до переконання, що перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, тому необхідно призначити покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання.

При цьому розмір покарання слід призначити з урахуванням ч.3 ст.68 КК України згідно якої за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Щодо можливості призначенні покарання особі яка є раніше судимою, зі звільненням від його відбуття, то КК України не містить таких обмежень, що неодноразово встановлював Верховний суд у своїх висновках, та прокурор наполягав на застосуванні ст.75 КК України.

7. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

7.1 Рішення щодо речових доказів, прийняти на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі ст.ст.65,66,67,68,70,72, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України, керуючись ст. ст. 100, 367-368,370-371,373-376,395,532 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

2. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

4. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

5. Речові докази, фрагменти електричного дроту, повернути потерпілому, а всі інші знищити.

6. Запобіжний захід обвинуваченим не обирати.

7. Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Суворовський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який тримається під вартою у той же строк з моменту вручення вироку суду.

8. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги у випадку її відсутності.

9. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

10. Копію вироку негайно вручити обвинуваченим та прокурору.

11. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя : В.В.Ружицький