Ухвала суду № 101545395, 23.11.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4999/14-ц

Провадження № 6/202/230/2021

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

23 листопада 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря – Пеки Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» про заміну сторони у справі, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», боржник: ОСОБА_1 , по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У серпня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» в особі директора звернулось до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська із заявою про заміну сторони у справі, по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відповідно до якої заявник просив замінити стягувача у виконавчому листі № 202/4999/14-ц, виданому Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 1153400211089В від 14.03.2012 року, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс».

Заяву обґрунтовує тим, що 19 вересня 2014 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська у справі № 202/4999/14-ц ухвалено рішення, яким задоволені позовні вимоги ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № R53400211089B від 14.03.2012 року. 27 серпня 2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір про відступлення права вимоги № 270815нв від 27 серпня 2015 року, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № R53400211089B від 14.03.2012 року, укладеного між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2016 року задоволено заяву ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача у справі № 202/4999/14-ц за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № R53400211089B від 14.03.2012 року та замінено стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «ВТБ Банк» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». 29 січня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» було укладено договір факторингу № 29/01/19-1 від 29.01.2019 року, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» набуло право нового кредитора до ОСОБА_1 за кредитним договором № R53400211089B від 14.03.2012 року. Наведене зумовило представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» звернутись до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі.

У призначений час сторони у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Заявник у заяві про заміну сторони у справі просив проводити розгляд вказаної заяви без участі представника ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс».

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вважає, що заява про заміну сторони виконавчого провадження не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 19 вересня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» задоволені. За рішенням суду стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ “ВТБ Банк” заборгованість станом на 06.02.2014 року за договором № R53400211089B від 14.03.2012 року в розмірі 64 843 грн. 23 коп., яка складається із наступного: 45 670 грн. 78 коп. – заборгованість за кредитом; 8 380 грн. 87 коп. – заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 01.04.2013 року по 05.02.2014 року; 10 791 грн. 58 коп. – сума пені по кредиту за період з 19.02.2013 року по 06.02.2014 року та судові витрати по справі у розмірі 648 грн. 44 коп., а всього стягнути 65 491 грн. 67 коп. (шістдесят п`ять тисяч чотириста дев`яносто одна грн. 67 коп.).

Рішення не оскаржувалось та набрало законної сили та на його виконання було видано виконавчий лист по справі № 202/4999/14-ц за позовною заявою ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

27 серпня 2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено Договір про відступлення права вимоги № 270815нв від 27.08.2015 року, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором № R53400211089B від 14.03.2012 року, укладеного між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2016 року задоволено заяву ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача у справі № 202/4999/14-ц за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № R53400211089B від 14.03.2012 року. Замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 202/4999/14-ц виданного 25.11.2014 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська по цивільній справі за позовною заявою ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, з ПАТ «ВТБ Банк» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

29 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» укладено Договір Факторингу № 29/01/19-1 від 29.01.2019 року, відповідно до якого право вимоги за Кредитним договором № R53400211089B від 14.03.2012 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс».

Як видно із заяви та доданих до неї документів, ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» є правонаступником ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»,статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України зазначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18).

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Судом з`ясовано, що 29 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» укладено Договір Факторингу № 29/01/19-1 від 29.01.2019 року.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно п. 6.2.3. Договору, права вимоги переходять до Фактора з моменту підписання сторонами цього Договору, та за умови виконання зобов`язання щодо перерахування всіх платежів, визначених п. 7.1 цього Договору, після чого Фактор стає Новим Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості.

Втім, п. 7.1 Договору не зазначено Ліміт фінансування про який сторони домовились.

Згідно п. 7.2 Договору Фактор здійснює Фінансування клієнта шляхом сплати 100% (ста відсотків) Ліміту Фінансування, що вказаний в п.7.1 цього Договору, на банківський рахунок Клієнта, не пізніше десяти банківських днів, з дати підписання Сторонами цього Договору.

Крім того, в. п. 7.3 Договору не зазначено розмір плати, яку Клієнт зобов`язаний сплатити Фактору за отримання Ліміту Фінансування визначеного в п. 7.1 цього Договору.

Тобто матеріали справи не містять письмових доказів здійснення усіх розрахунків у відповідності до умов Договору Факторингу № 29/01/19-1 від 29.01.2019 року.

За умовами ч.3 ст. 12 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторін у справі.

При цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, відповідно до положень ст. 13 ЦПК України.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, враховуючи те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» про заміну сторони у справі та додатки до неї не містять належних доказів здійснення усіх розрахунків у відповідності до умов Договору Факторингу, суд вважає, що заява про заміну сторони у справі, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 8, 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77, код ЄДРПОУ 41677971) про заміну сторони у справі, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора І.Сікорського, буд. 8, корп. А, пов. 6, оф. 32, код ЄДРПОУ 38750239), боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Суддя Л.П. Слюсар