Ухвала суду № 101545105, 02.12.2021, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1187/21

Провадження № 2/147/536/21

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

02 грудня 2021 року смт Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні будинком, шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,

в с т а н о в и в:

17 листопада 2021 року до Тростянецького районного суду Вінницької області від адвоката Конякіна М. С. в інтересах позивача, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні будинком, шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

18 листопада 2021 року, на виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, судом направлено запити щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання відповідачів за вказаною у позовній заяві адресою.

01 грудня 2021 року від Тростянецької селищної ради надійшли відповіді на запити суду, з яких вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Дослідивши матеріали позовної заяви та надану суду інформацію щодо місця проживання відповідачів, суд дійшов наступного висновку.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів заяви, позивачем не сплачено судовий збір, а зазначено, що він звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Згідно із пунктом 13 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір»учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження №14-730цс19) зазначено, що «відповідно до пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Устатті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені устатті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження №11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №490/8128/17(провадження №К/9901/166/18, К/9901/30220/18)».

Законом України «Про судовий збір» учасники бойових дій звільнені від сплати судового збору у разі звернення до суду з позовом щодо незастосування пільг, визначених в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Проте, якщо ця ж особа, яка має статус учасника бойових дій (ветеран війни), звертається до суду з позовними вимогами, іншого майнового або не майнового характеру, судовий збір має бути сплачений на загальних підставах, оскільки у даному конкретному випадку такий позов не пов`язаний з порушенням права саме учасника бойових дій, а виникає з інших відносин.

В даному випаду особа звернулася з позовом про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом визання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а не за захистом своїх порушених прав, як учасника бойових дій, а тому не звільняється від сплати судового збору за подання до суду цієї позовної заяви.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувлая до суду з позовом, який має три вимоги немайнового характеру: 1. винести рішення, яким визнати ОСОБА_2 , 1986 року народження, таким, що втратив право користування житловим будинком під АДРЕСА_1 ; 2. винести рішення, яким визнати ОСОБА_4 , 1985 року народження, такою, що втратила право користування житловим будинком під АДРЕСА_1 ; 3. винести рішення, яким визнати ОСОБА_3 , 2012 року народження, таким, що втратив право користування житловим будинком під АДРЕСА_1 .

Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.

Згідно ч.1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 грн.

Відповідно до п.п.2 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день звернення до суду становить 908 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року за № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Позивачем заявлено триі вимоги немайнового характеру, кожна з яких є самостійною та пред`явленою до різних відповідачів.

Таким чином, за позивач має сплатити судовий збір в розмірі 908 грн. за кожну заявлену нею вимогу немайнового характеру, що становить 2724 грн.

Тобто позивачу потрібно сплатити судовий збір у визначеному розмірі на рахунок - Отримувач коштів: ГУК у Вінницькій області/Тростянець/22030101, Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA188999980313151206000002844, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (ДСА України, 050).

Крім того, позивач просить визнати визнати ОСОБА_3 , 2012 року народження, таким, що втратив право користування житловим будинком під АДРЕСА_1 .

З позовної заяви та наданої суду інформації, встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є неповнолітнім.

Згідно з ч. 3 ст. 45 ЦПК України, суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Відтак, позивачу в позовній заяві варто залучити в якості третьої особи орган опіки та піклування, задля забезпечення захисту прав та законних інтересів неповнолітнього відповідача ОСОБА_3 .

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Отже, вважаю за необхідне звернути увагу позивача на недоліки позову та надати їй строк для їх усунення шляхом подання уточненої позовної заяви з визначеним належним колом осіб, які беруть участь у справі та надати примірники позову з урахуванням вказаних недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Враховуючи наведене, позовну заяву ОСОБА_1 варто залишити без руху.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні будинком, шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення указаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. Г. Борейко