Ухвала суду № 101544746, 01.12.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/9445/21

ун. № 757/24764/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Гаврищук А.В.,

за участі:

секретаря судових засідань Буяновської В.В,

прокурорів Самборської І.В.,

Колоша Є.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

представника Сторожук С.С.,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника Вознюк Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про відвід судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського Анатолія Михайловича у кримінальному провадженні єдиний унікальний № 757/24764/16-к внесеному до ЄРДР 05.02.2016 за №42016000000000385 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.41, ст. 340, ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст.27, ч. 2 ст. 171, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 346 КК України.

в с т а н о в и в :

30.11.2021 до суду надійшла заява потерпілого ОСОБА_1 про відвід судді, у кримінальному провадженні №42016000000000385 від 05.02.2016 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.41, ст. 340, ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст.27, ч. 2 ст. 171, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 346 КК України.

Заяву про відвід заявник обґрунтовує тими обставинами, що Святошинським районним судом міста Києва здійснюється судовий розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42016000000000385 від 05.02.2016 стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 4 ст. 41, ст. 340, ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 171, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 346 КК України (судова справа № 757/24764/16-к, провадження № 1-кп/759/98/20).

Заявник є потерпілим у кримінальному провадженні № 757/24764/16-к, за час розгляду було тричі заявлено відвід судді Ясельському A.M., але після завершення судових засідань від 16.11.2021 та 23.11.2021, встановлено нові обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського Анатолія Михайловича, під головуванням якого здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження, які полягають в наступному.

Вважає, що суддею Святошинського районного суду міста Києва Ясельським Анатолієм Михайловичем безпідставно затягується розгляд справи 757/24764/16-к, не забезпечуються достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності та неупередженості.

Так, затверджений обвинувальний акт із додатками у вищезазначеному кримінальному провадженні направлено 07.07.2016 до Святошинського районного суду м. Києва для розгляду по суті.

15.09.2016 судом прийнято рішення про призначення вказаного кримінального провадження до судового розгляду.

З метою реалізації права на захист обвинуваченим ОСОБА_5 26.10.2015 (на стадії досудового розслідування вказаного кримінального провадження) укладено договір про надання юридичних послуг з адвокатом Вознюк H.A.

Разом з цим, установлено, що під час судового розгляду обвинувального акта в зазначеному кримінальному провадженні захисником обвинуваченого адвокатом Вознюк H.A. вчиняються систематичні дії, спрямовані на необґрунтоване затягування розгляду судової справи, шляхом неприбуття у судові засідання без поважних причин (також відрядження, хвороба, інше засідання і т.д.) при цьому не надаються документи які підтверджують її дії, але також не розглядаються суддею Ясельським A.M., що веде до затягування судового розгляду та порушення прав потерпілих.

Так, у зв`язку з неприбуттям захисника Вознюк H.A. без поважних причин у судові засідання, зірвано більше 30% судових засідань.

Зокрема, 23.11.2021 адвокатом Вознюк H.A. подано до суду клопотання щодо перенесення призначеного судового засідання у зв`язку з тим що обвинувачуваний ОСОБА_5 здав тест на коронавірус і він показав позитивний результат, але при цьому документів не надано. Таким чином, судове засідання знову було зірвано.

Всупереч вимогам ст. 324 КПК України, суддею Ясельським A.M., як головуючим у справі, задовольняються зазначені клопотання адвоката Вознюк H.A. щодо відкладення судового розгляду, її клопотання визначаються поважними та відповідно не вживаються жодні процесуальні дії, спрямовані на прискорення судового розгляду кримінального провадження, що в свою чергу негативно впливає на повноту і своєчасність прийняття суддею заходів щодо учасників процесу, направлених на недопущення їх процесуальної недобросовісності і процесуальної тяганини у справі.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод затверджено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом (п.1). Як зазначається у п.ІІ Рекомендацій СМ/Кес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухвалених 17.11.2010, зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів.

Крім того, Консультативна рада європейських суддів у п. 12 Висновку № 1 (2001) наголошує: «Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв`язків, прихильностей, упередженості, він також повинний вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано». Отже, є тісний зв`язок між незалежністю і об`єктивною неупередженістю.

Жоден з членів суду не має права проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, айв усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленої у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду 17.09.2019 у справі №277/599/15-к, безсторонність (неупередженість) суду має визначатися згідно з: суб`єктивним критерієм- при врахуванні особистих переконань та поведінки конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі; об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь- який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є розумні строки розгляду справи судом.

Статтею 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень; гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; розумність строків.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження, зокрема, є поведінка учасників кримінального провадження та спосіб здійснення судом своїх повноважень.

Таким чином, зловживання процесуальними правами в тій чи іншій мірі має бути спрямоване на перешкоджання реалізації захисту порушеного права.

Частиною 1 статті 318 КПК України передбачено, що судовий розгляд має бути проведено і завершено протягом розумного строку, тобто вказаний обов`язок розумності строків розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 покладено на суд.

У той же час, в статті 322 КПК України зазначено, що судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку.

З огляду на викладені обставини та зазначені норми права заявник просить відвести головуючого у справі суддю Ясельського Анатолія Михайловича від розгляду кримінального провадження №757/24764/16-к.

У судовому засіданні заявник, заяву підтримав із викладених у ній підстав зазначив, що вважає дії головуючого порушенням права рівності сторін та порушенням правил змагальності.

Потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 заяву про відвід головуючого у справі підтримали, просили її задовольнити, зазначили, що мають сумніви у неупередженості головуючого у справі судді, вбачають у його діях порушення засад змагальності та рівності сторін у судовому засіданні.

Представник потерпілих заяву про відвід головуючому у справі підтримала.

Прокурор Самборська І.В. у судовому засіданні заяву про відвід головуючого підтримала, зазначила, що також вважає безпідставним відкладення судового засідання 23.11.2021 на іншу дату, вбачає у діях головуючого порушення рівності прав учасників судового розгляду.

Прокурор Колоша Є.В. заяву про відвід підтримав.

Обвинувачений у судовому засідання проти задоволення клопотання заперечував.

Захисник Вознюк Н.А., зазначив, що мотиви відводу є безпідставними та надуманим, дійсно 23.11.2021 у судовому засіданні нею було заявлено клопотання про оголошення перерви у зв`язку із наявністю підозри, що її підзахисний мав контакт з особою хворою на корона вірус, однак задоволення цього клопотання є правом суду і не є підставою для відводу головуючому. Надала суду два тести на підтвердження мотивів клопотання.

Суддя, якому заявлено відвід не висловив бажання надати свої пояснення щодо заявленого відводу.

Докази надані захисником у судовому засіданні суд сприймає критично, оскільки вони не доводять, що у особи з якою обвинувачений мав контакт на передодні судового розгляду дійсно була виявлена коронавірусна хвороба.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Статтями 75,76 КПК України, передбачений чіткий перелік підстав, за яких суддя не може брати участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Статтею 76 КПК України визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.

Згідно ч. 5ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ст.81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрійі статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України», від 28.10.98. у справі «Ветштан проти Швейцарії» тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Так, заявник як підстави для відводу судді Святошинського районного суду м. Києва Ясельського Анатолія Михайловича вказує на безпідставне затягування розгляду справи №757/24764/16-к, та незабезпечення достатніх гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності та неупередженості.

Разом із тим, посилання на те, що суддя Святошинського районного суду м. Києва Ясельський Анатолій Михайлович упереджено ставиться до даної справи, є необгрунтованим та жодними доказами не підтвердженим.

Інших підстав для відводу судді Святошинського районного суду м. Києва Ясельського Анатолія Михайловича у заяві не наведено.

Водночас як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивногота об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року, та «Веттштайн проти Швейцарії» п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»), рішення від 10 червня 1996 року.).

Оцінюючи заявлений відвід за суб`єктивним критерієм суд констатує, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані, що можуть свідчити про особисте переконання, чи поведінку судді стосовно його упередженості або безсторонності. Разом із тим, суд, що розглядає відвід не може надавати оцінку процесуальним рішенням, які приймає головуючий у справі та оцінювати поважність чи не поважність підстав прийняття процесуального рішення, зокрема і щодо підставі оголошення перерви у судовому засіданні 23.11.2021.

Оцінюючи заявлений відвід за об`єктивним критерієм суд прийшов до висновку, що хоча заявник і потерпілі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 вбачають у діях головуючого упередженість щодо них, ці доводи на думку стороннього незацікавленого спостерігача, не можна визначити, як такі, що мають таку природу та ступінь, що свідчать, про те, що суд не є безстороннім.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Таким чином, враховуючи відсутність передумов, передбачених ст. ст.75,76 КПК України, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, а також те, що заявником у заяві наведено виключно свою суб`єктивну оцінку діям головуючого та не наведено будь-яких відомостей, що підтверджують сумнів у неупередженості судді Святошинського районного суду м. Києва Ясельського Анатолія Михайловича, інших обставин, що виключають участь судді у кримінальному провадженні, вважаю за необхідне відмовити у задоволенні заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.75,76,80,81 КПК України, ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського Анатолія Михайловича у кримінальному провадженні № 42016000000000385 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.41, ст. 340, ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст.27, ч. 2 ст. 171, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 346 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Гаврищук