Рішення № 101544170, 01.12.2021, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа №538/1861/21

Провадження по справі №2/538/546/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2021 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Бондарь В.А., за участю секретаря судового засідання Горілей Л.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, третя особа: Лохвицька міська рада Миргородського району Полтавської області, про визнання права власності за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Лохвицького районного суду Полтавської області із вищевказаним позовом і позовні вимоги мотивує тим, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 січня 1999 року, виданого державним нотаріусом Першої лохвицької державної нотаріальної контори Полтавської області, посвідчено, що на підставі заповіту від 25 вересня 1991 року за реєстром № 1239, спадкоємцями зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в рівних частках є : ОСОБА_1 , що мешкає в АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , що мешкає в АДРЕСА_2 . Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з житлового будинку А І, житловою площею 40,0 кв.м, з допоміжними господарськими побудовами: сарай з прибудовою Б, літня кухня В, погріб Г, огорожа № 1, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Будівлі розташовані на земельній ділянці Лохвицької міської ради Полтавської області розміром 1000 м.кв. Свідоцтво було зареєстроване в Лубенському бюро технічної інвентаризації.

Згідно довідки від 21.09.2021 року № 159, виданої виконавчим комітетом Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області вбачається, що земельна ділянка, якою користувалася ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , згідно книги реєстрації державних актів на земельні ділянки, яка велася до березня 2008 року, не була приватизована.

Із змісту довідки від 22.09.2021 року № 31-16-.02014-291/41-21, виданої відділом № 4 управління у Миргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області вбачається, що станом на 31.12.2012 року інформація щодо видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 на прізвище ОСОБА_1 не виявлена.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 06.10.2021 року, виданого повторно Лохвицьким відділом ДРАЦС у Миргородському районі, ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Судак, АРК, померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження : м. Лохвиця, про що складено відповідний актовий запис № 173.

Після смерті сестри відкрилася спадщина, яка складається з 1/2 частини житлового будинку АІ, житловою площею 40,0 кв.м, з допоміжними господарськими побудовами: сарай з прибудовою Б, літня кухня В, погріб Г, огорожа № 1, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Після смерті особи, якій належало право на 1/2 частину житлового будинку АІ, житловою площею 40,0 кв.м. з допоміжними господарськими побудовами в АДРЕСА_1 , позивач відкрито заволоділа 1/2 частиною майна і по даний час відкрито та безперервно володіє нею.

Позивач вважає, що набула права власності в порядку набувальної давності в розумінні ст. 344 ЦК України на 1/2 частину домоволодіння, якою відкрито користується понад 10 років, а тому просить суд визнати за нею право власності за набувальною давністю на 1/2 частину житлового будинку з допоміжними господарськими будівлями в АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивач не з"явилася, подала заяву про підтримання позовних вимог, справу просить розглядати без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає.

Третя особа на розгляд справи не з"явилася, подавши заяву про розгляд справи без участі представника, проти позову не заперечує.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов`язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Судом встановлено, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 січня 1999 року, виданого державним нотаріусом Першої лохвицької державної нотаріальної контори Полтавської області, посвідчено, що на підставі заповіту від 25 вересня 1991 року за реєстром № 1239, спадкоємцями зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в рівних частках є : ОСОБА_1 , що мешкає в АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , що мешкає в АДРЕСА_2 . Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з житлового будинку А І, житловою площею 40,0 кв.м, з допоміжними господарськими побудовами: сарай з прибудовою Б, літня кухня В, погріб Г, огорожа № 1, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Будівлі розташовані на земельній ділянці Лохвицької міської ради Полтавської області розміром 1000 м.кв. Свідоцтво було зареєстроване в Лубенському бюро технічної інвентаризації.

Згідно довідки від 21.09.2021 року № 159, виданої виконавчим комітетом Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області вбачається, що земельна ділянка, якою користувалася ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , згідно книги реєстрації державних актів на земельні ділянки, яка велася до березня 2008 року, не була приватизована.

Із змісту довідки від 22.09.2021 року № 31-16-.02014-291/41-21, виданої відділом № 4 управління у Миргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області вбачається, що станом на 31.12.2012 року інформація щодо видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , на прізвище ОСОБА_1 не виявлена.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 06.10.2021 року, виданого повторно Лохвицьким відділом ДРАЦС у Миргородському районі, ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Судак, АРК, померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження : м. Лохвиця, про що складено відповідний актовий запис № 173.

Після смерті відкрилася спадщина, яка складається з 1/2 частини житлового будинку АІ, житловою площею 40,0 кв.м, з допоміжними господарськими побудовами: сарай з прибудовою Б, літня кухня В, погріб Г, огорожа № 1, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Після смерті особи, якій належало право на 1/2 частину житлового будинку АІ, житловою площею 40,0 кв.м. з допоміжними господарськими побудовами в АДРЕСА_1 , позивач відкрито заволоділа 1/2 частиною майна і по даний час відкрито та безперервно володіє нею.

Позивач вважає, що набула права власності в порядку набувальної давності в розумінні ст. 344 ЦК України на 1/2 частину домоволодіння, якою відкрито користується понад 10 років.

Згідно довідки № 1280 від 10.11.2021 року наданої виконавчим комітетом Лохвицької міської ради, в житловому будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 з 1996 року по даний час, ОСОБА_4 , з 2010 року по даний час.

ТОВ "Експертне бюро "Рідний дім" станом на 08.10.2021 року на ім"я ОСОБА_1 виготовлено технічну документацію на житловий будинок в АДРЕСА_1 .

Згідно ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно володіла чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п"яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. У розумінні цієї статті володілець має бути визнаний таким, що добросовісно заволодів нерухомим майном, якщо не буде доведено, що він, набуваючи майно у володіння, знав або повинен був знати про незаконність такого набуття, зокрема про те, що особа, у якої він придбав майно, не мала права його відчужувати: тобто, якщо не спростовується факт його добросовісності як обов`язкової умови володіння з метою набуття права власності.

Частиною 4 ст. 344 ЦК України визначено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" № 5 від 07.02.2014 року можливість пред"явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статтей 15,16 ЦК України, а також ч. 4 ст. 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв"язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

З огляду на вказані обставини, а саме факт добросовісного і відкритого користування позивачем нерухомим майном і відповідач не заперечує відносно цього, а також на те, що визнання права власності не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси осіб, є всі підстави для визнання права власності за набувальною давністю за ОСОБА_1 на вказане майно, а тому суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 328, 344, 397 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 206, 258, 263, 265, 354 ЦПК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" № 5 від 07.02.2014 року, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, третя особа: Лохвицька міська рада Миргородського району Полтавської області, про визнання права власності за набувальною давністю - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) право власності за набувальною давністю на 1/2 частину будинку садибного типу (А-1), загальною площею 68,6 кв.м, житловою площею 40,0 кв.м, з допоміжними господарськими будівлями та спорудами: сарай (літ.Б), прибудова (літ.б), літня кухня (літ.В), погріб (літ.Г), огорожа (№1), вигрібна яма (№2) , що розташовний за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Лохвицького районного суду Полтавської області В.А. Бондарь