Рішення № 101543970, 22.11.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/540/2021

Справа №359/3773/20

РІШЕННЯ

Іменем України

22 листопада 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарях Івановій К.А., Моргушко Л.В., Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа: Первинна профспілкова організація «Інженерно-технічних фахівців» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог.

В травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що він працював в Украерорусі на посаді головного інженера. 13 квітня 2020 року згідно наказу Украероруху №409/о ОСОБА_1 було звільнено з посади головного інженера на підставі п.1 ст.40 КЗпП України (за скороченням штату). Своє звільнення з роботи ОСОБА_1 вважає незаконним, оскільки попередження про скорочення посади головного інженера, яку обіймав позивач, від 03 лютого 2020 року було вручено йому 12 лютого 2020 року разом із переліком вакантних посад. Незважаючи на ту обставину, що в період часу з 03 лютого по 12 лютого 2020 року позивач перебував на робочому місці. Таким чином у вказаний період часу Украерорух здійснював масове переведення працівників на посади, згідно нового штатного розпису, тим самим обмеживши право позивача на переведення на вакантну посаду в Украерорусі, згідно нового штатного розпису. Крім цього, під час звільнення ОСОБА_1 було порушено його переважне право на залишення на роботі, гарантоване ч.1 та ч.2 ст.42 КЗпП України. З цих підстав ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати наказ Украероруху від 13 квітня 2020 року №409/о про звільнення з роботи за скороченням штату працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України; поновити його на посаді головного інженера Украероруху; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 квітня 2020 року по день ухвалення судового рішення.

ІІ. Процесуальні дії у цивільній справі.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2020 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (т.1 а.с.135-136).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 липня 2020 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів (т.1 а.с.183-184).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, до участі в розгляді цивільної справи було залучено первинну профспілкову організацію «Інженерно-технічних фахівців» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Крім цього, було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 про виклик та допит в якості свідка ОСОБА_3 (т.1 а.с.223).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 серпня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, було відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про допит в якості свідка позивача по справі (т.2 а.с.246).

ІІІ. Ставлення учасників справи до пред`явлених позовних вимог.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала пред`явлений позов та наполягала на його задоволенні у повному обсязі.

Т.в.о. директора Украероруху Корнєв Є. надав до суду відзив на позовну заяву, яким просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень вказав на те, що Украерорухом при звільненні ОСОБА_1 був дотриманий порядок, передбачений ст.49-2 та ст.43 КЗпП України, а саме: ОСОБА_1 був персонально попереджений про наступне вивільнення не менше ніж за два місяці та йому був наданий перелік вакантних посад по підприємству. ОСОБА_1 подав заяву про переведення його на вакантну посаду начальника управління стратегічного розвитку. Листом від 10 квітня 2020 року №1-23-1.2/3006/20 позивачу була надана відповідь, що за результатами розгляду кваліфікаційних характеристик кандидат не відповідає кваліфікаційним вимогам до вказаної посади. Украерорухом було направлено профспілковому комітету ППС «Авіація України» подання про розірвання трудового договору з ОСОБА_1 , на що була отримана згода на розірвання договору за умови виконання вимог соціального захисту при звільненні, передбачених ст.44 КЗпП України та колективним договором. Тому при звільненні позивача не було допущено порушення його трудових прав.

Голова ППО «ІТФ» ВП «ФПАРРіЗУ» Бакало В.М. надав до суду письмові пояснення стосовно пред`явленого позову, якими просив задовольнити в повному обсязі вимоги ОСОБА_1 . В обґрунтування своїх пояснень вказав, що попередження про скорочення позивача було датоване 03 лютого 2020 року, але вручено позивачу лише 12 лютого 2020 року, хоча у вказаний період позивач перебував на робочому місці. У такий спосіб відповідач створив хибне враження про зайняття вакантних посад та ухилився від здійснення пропозиції щодо переведення позивача на одну з керівних посад відповідних підрозділів головного підприємства Украероруху, враховуючи його кваліфікацію, стаж та досвід роботи. ВП «ФПАРРіЗУ» неодноразово зверталась до Украероруху з проханням надати профспілкам для ознайомлення новий штатний розпис, однак підприємством було відмовлено, з вказівкою на те, що штатний розпис становить комерційну таємницю. Тому ні позивач, ні профспілкові органи, які діють на підприємстві, не були ознайомлені з новим штатним розписом, а позивач, відповідно, не був ознайомлений з усім переліком вакантних введених згідно нового штатного розпису посад.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в Украерорусі на посаді головного інженера. Вказана обставина підтверджується копією трудової книжки, заведеної на ім`я позивача (т.1 а.с.28-31).

Наказом в.о. директора Украероруху №1120 від 26 грудня 2019 року (т.1 а.с.35-37) була введена в дію оновлена організаційна структура та штатний розпис керівного складу Украероруху, а також наказом в.о. директора Украероруху №9 від 08 січня 2020 року був затверджений штатний розпис підрозділів головного підприємства Украероруху (т.1 а.с.39).

12 лютого 2020 року ОСОБА_1 був попереджений про скорочення посади начальника головного інженера. Одночасно ОСОБА_1 були запропоновані вакантні посади в цілому по підприємству згідно додатку на 16 аркушах (т.1 а.с.43, 44-79).

В подальшому, на підставі наказу в.о. директора Украероруху №409/о від 13 квітня 2020 року ОСОБА_1 був звільнений з посади головного інженера Украероруху на підставі п.1 ст.40 КЗпП України за скороченням штату працівників (т.1 а.с.82).

Правовідносини, що виникли між сторонами по справі, врегульовані главою ІІІ «Трудовий договір» та главою ХV «Індивідуальні трудові спори» КЗпП України.

V. Норми права та судова практика, якими суд керується при вирішенні спору.

За змістом ч.6 ст.43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

У відповідності до ст.21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно ч.2 ст.40 КЗпП звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі №800/538/17 зроблено висновок, що за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення.

У постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі №6-1264цс17 вказано, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.

Згідно з п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

б. норми процесуального права.

Згідно з ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

VI. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

Встановлено, що дійсно на підприємстві мало місце скорочення чисельності штату працівників, зокрема посади головного інженера, яку обіймав ОСОБА_1

08 квітня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву в.о. директору Украероруху ОСОБА_5 , якою враховуючи власну освіту, кваліфікацію та 13-річний досвід роботі на підприємстві на керівній посаді, просив розглянути можливість його подальшого працевлаштування в Украерорусі на посаді начальника стратегічного розвитку (т.1 а.с.62).

Листом №1-23-1.2/3006/20 від 10 квітня 2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про невідповідність кваліфікаційним вимогам до бажаної вакантної посади. Зокрема згідно кваліфікаційних вимог до посади начальника управління стратегічного розвитку необхідно мати вищу освіту авіаційного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст), стаж роботи на керівних посадах нижчого рівня в галузі розвитку засобів ЗНС та систем обробки даних спостереження ОрПР не менше 5 років, досвід організації впровадження не менше п`яти успішних комплексних проектів в напрямку розвитку засобів ЗНС та систем обробки даних ОрПР у якості керівника, досвід роботи з міжнародними фінансовими інститутами. В той час як повна вища освіта позивача за спеціальністю комп`ютерні та інтелектуальні системи та мережі, не відповідає кваліфікаційним вимогам за посадою, а також у позивача відсутній необхідний досвід роботи в галузі розвитку засобів ЗНС та систем обробки даних спостереження ОрПС (т.1 а.с.63).

За змістом попередження про скорочення посади та наступне вивільнення №1.23.2/1082/20 від 03 лютого 2020 року ОСОБА_1 були запропоновані вакантні посади в цілому по підприємству, згідно переліку на 16 аркушах.

З вказаним попередженням ОСОБА_1 був ознайомлений 12 лютого 2020 року, що підтверджується його особистим підписом (т.1 а.с.43).

Водночас, в період з 03 лютого по 12 лютого 2020 року на керівні посади Украероруху були прийняті працівники: начальник відділу майнових питань, начальник відділу капітальних інвестицій, заступник головного бухгалтера, начальник відділу закупівель та договірної роботи, інженер 1-ї категорії відділу організації виробництва адміністративно-господарського управління, заступник начальника юридичного управління, провідний юрисконсульт відділу правового забезпечення юридичного управління, начальник управління внутрішньої та економічної безпеки, начальник відділу економічної безпеки управління внутрішньої та економічної безпеки, 5 працівників на посади інженерів 1 категорії, 3 працівника на посади провідного інженера, 3 працівника на посади інженера – програміст 1 категорії, 2 працівника на посади провідний інженер–програміст, 2 працівника на посади інженер–електроніка 3 категорії управління з цифрової трансформації. Крім цього, 31 січня 2020 року був призначений начальник відділу капітальних інвестицій управління майнових питань та капітальних інвестицій, заява про прийняття/переведення на вказану посаду була подана 31 січня 2020 року, 03 лютого 2020 року – начальник управління з цифрової трансформації, інформаційних технологій та кіберзахисту, заява про прийняття/переведення на вказану посаду була подана 03 лютого 2020 року, 29 січня 2020 року – заступник начальника управління з цифрової трансформації, інформаційних технологій та кіберзахисту з питань розвитку інфраструктурних сервісів, заява про прийняття/переведення на вказану посаду була подана 29 січня 2020 року. Вказана обставина підтверджується листом Украероруху №27/04/05 від 27 квітня 2020 року (т.1 а.с.142-144) та письмовими поясненнями, наданими представником відповідача ОСОБА_6 , в порядку ст.93 ЦПК України (т.2 а.с.1-3).

З огляду на це, суд погоджується з твердженням позивача стосовно недобросовісної поведінки Украероруху, яка полягає в тому, що від нього були приховані всі вакантні посади на підприємстві, на які він міг би претендувати, а також в працевлаштуванні на ці посади інших осіб, в період до вручення позивачу письмового попередження про скорочення та наступне вивільнення.

Так, при ознайомленні з новим штатним розписом, затвердженим наказом Украероруху №9 від 08 січня 2020 року, введеним в дію з 03 лютого 2020 року та переліком вакантних посад на підприємстві, зазначених в додатку попередження по скорочення посади та наступне вивільнення від 03 лютого 2020 року, позивачу не були запропоновані всі посади, які були створені в Украерорусі, та які міг обійняти позивач, зважаючи на його освіту і кваліфікацію, 13-річний досвід роботи на керівній посаді на підприємстві.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 показав, що він є головою первинної профспілкової організації Інженерно-технічних фахівців. На початку 2020 року керівництво Украероруху вчинило дії щодо скорочення персоналу підприємства. Вказані дії викликали багато судових позовів щодо оскарження незаконності звільнення, в тому числі був звільнений свідок та в подальшому на підставі судового рішення поновлений на роботі. У зв`язку з такими незаконними діями підприємству були заподіяні значні збитки понад 6 млн. гривень. Позивач є членом профспілки з травня 2020 року. Підприємство не проводило консультацій з профспілкою перед скороченням працівників. Новий штатний розпис не надавався Украерорухом а ні за запитом працівників, а ні за запитом профспілки, мотивуючи це тим, що вказана інформація є таємною.

Вказані показання свідка узгоджуються з доводами позивача стосовно приховування від нього всіх вакантних посад на підприємстві, на які віг міг претендувати.

Таким чином, позивач не був ознайомлений з усім переліком вакантних посад на підприємстві. У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що звільнення позивача з роботи було здійснено з порушенням вимог ч.1 ст.42 КЗпП України.

Тому, наказ Украероруху№409/о від 13 квітня 2020 року належить скасувати, а ОСОБА_1 поновити на посаді головного інженера з 13 квітня 2020 року.

Як вбачається з довідки про доходи №4.3.21-79 від 13 квітня 2020 року (т.1 а.с.124) розмір середньоденного заробітку позивача становив 3649 гривень 49 копійок. В період часу з 13 квітня 2020 року по 13 квітня 2021 року, тобто за календарний рік, кількість робочих днів склала 251 день.

Тому, з Украероруху на користь позивача належить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 916021 гривень 99 копійок (251 ? 3649,49).

VІІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

За змістом ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За правилами п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

З квитанції, що міститься в матеріалах цивільної справи (а.с.1), вбачається, що при пред`явленні позову до суду ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок. Пред`явлений ним позов задоволений. Тому з Украероруху на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 840 гривень 80 копійок.

Встановлено, що представництво інтересів ОСОБА_1 в ході розгляду цивільної справи здійснювала адвокат Клименко К.О. на підставі договору про надання правової допомоги №24/04 від 24 квітня 2020 року (т.1 а.с.16-20).

За умовами цього договору ОСОБА_1 зобов`язався сплатити на користь адвоката Клименко К.О. гонорар у розмірі 50000 гривень.

Згідно додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №24/04 від 24 квітня 2020 року адвокатом були надані наступні послуги: надання усної консультації (без вивчення документів) – 2000 гривень, надання усної консультації (після вивчення документів) – 3000 гривень, складання та направлення адвокатських запитів – 2000 гривень, складання клопотань – 2000 гривень, складання позовної заяви – 15000 гривень, складання відповіді на відзив – 6000 гривень, відвідування судових засідань у Бориспільському міськрайонному суді Київської області – 10000 гривень, відвідування судових засідань у Київському апеляційному суді – 10000 гривень, тобто на загальну суму 50000 гривень (т.1 а.с.21-22).

ОСОБА_1 перерахував на користь адвоката Клименко К.О. грошові кошти у розмірі 50000 гривень, що підтверджується квитанцією від 28 квітня 2020 року (т.1 а.с.23).

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

З урахуванням критеріїв розумності, обсягу і складності виконаної адвокатським бюро роботи суд вважає, що вказаний вище розмір судових витрат є занадто завищеним.

Так, надання усної консультації (без вивчення документів), надання усної консультації (після вивчення документів), складання та направлення адвокатських запитів, складання клопотань у загальному розмірі 9000 гривень (2000+3000+2000+2000) охоплює за своїм змістом складання позовної заяви.

В той же час суд об`єктивно позбавлений можливості вирішувати питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу за результатами розгляду даної цивільної справи в суді апеляційної інстанції. З цих міркувань суд вважає, що відсутні підстави для стягнення витрат на правничу допомогу за відвідування представником позивача судових засідань у Київському апеляційному суді, які оцінені у розмірі 10000 гривень.

Разом з цим, витрати на правничу допомогу, що полягають у написанні позовної заяви, відповіді на відзив та участі у судових засіданнях у розмірі 31000 гривень (15000 + 6000+10000), відповідають умовам договору про надання правничої допомоги та є обґрунтованими.

Тому, суд приходить до висновку, що з Украероруху на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 31000 гривень.

Підстави для стягнення з Украероруху витрат на професійну правничу допомогу в більшому розмірі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ч.6 ст.43 Конституції України, ст.21, п.1 ст.40, ч.2 ст.40, ч.1 та ч.2 ст.235, ст.237-1 КЗпП України, ч.1 та ч.6 ст.81, ч.1 та п.1 ч.3 ст.133, ч.1 та ч.2 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ в.о. директора державного підприємства обслуговування повітряного руху України № 409/о від 13 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 , головного інженера Украероруху, з роботи з 13 квітня 2020 року у зв`язку з скороченням штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на роботі в державному підприємстві обслуговування повітряного руху України на посаді головного інженера «Украероруху з 13 квітня 2020 року.

Стягнути з державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 квітня 2020 року по 13 квітня 2021 року у розмірі 916021 грн. 99 коп.

Стягнути з державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок.

Стягнути з державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 31000 гривень.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: державне підприємство обслуговування повітряного руху України, адреса місцезнаходження: Київська область, м. Бориспіль, аеропорт, код ЄДРПОУ 19477064.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду – 29 листопада 2021 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський